Доповідь_НД

1.

П. ТІЛЛІХ.
ВІТАЛЬНІСТЬ І МУЖНІСТЬ
Доповідь Непоради Д.С. група АСП(ЕЛ)-25-1

2.

Біографія автора
Народився 20 серпня 1886 року в селищі
Штарцеддель в провінції Бранденбург Німецької
імперії (нині територія Польщі).
Упродовж Першої світової війни Тілліх служив
капеланом в артилерійському полку, поділяв
німецький патріотизм, але з часом розчарувався
у ньому.
Після війни Тілліх зблизився з богемою (творча
інтелігенція), цікавився новітнім мистецтвом та
психологією.
У 1919—1933 роках викладав теологію в
різноманітних німецьких університетах, де почав
створювати свою систематичну теологію.
Відомий екзистенційною книгою Мужність бути
(1952). Як теолог, найбільш відомий трьохтомною
працею «Систематична теологія» (1951—1963).

3.

Мужність бути 1952
«Мужність бути» — праця на основі екзистенційної
психології та екзистенційної філософії, що
розкриває види тривоги, сенс розпачу та
страждання, питання подолання тривог і
знаходження свого «мужності бути» та подію
«зустрічі» людини з Богом як завершення цього
шляху.
«Мужність бути» – це філософська концепція Пауля
Тілліха, яка означає сміливість стверджувати
своє існування всупереч життєвій невизначеності,
тривозі та страху небуття. Ця мужність дозволяє
людині усвідомити власну унікальність і
наповнити своє життя змістом, а не відступати
перед обличчям екзистенційних загроз, таких як
страх смерті, відчуження чи провини.

4.

Мужність бути 1952
Ключові аспекти:
Протистояння тривозі: Тілліх розрізняє три види тривоги: страх смерті,
тривогу, пов'язану з життєвими проблемами, та онтологічну тривогу (страх
небуття, відчуження). «Мужність бути» – це спосіб подолання цих тривог,
що дає змогу виробити екзистенційну стійкість.
Ствердження існування: Мужність бути – це сміливість бути, існувати,
незважаючи на випадковості, хвороби, нещасні випадки та усвідомлення
минущості всього сущого.
Онтологічна основа: Ця мужність має онтологічну сутність, тобто вона
пов'язана з самим буттям людини. Це не просто «відвага» перед
зовнішніми ворогами, а внутрішня сила, що стверджує життя.
Релігійний аспект: У своїй праці Тілліх вказує, що остаточна відповідь на
онтологічний страх небуття криється в релігійному досвіді, у зустрічі
людини з Богом, який є джерелом безумовної віри та сили, що долає
відчай.

5.

Вітальність і мужність
Пауль Тілліх розглядає мужність як силу, яка допомагає людині жити перед обличчям
екзистенційних страхів, зокрема відсутності сенсу, смерті та порожнечі. Він пов'язує
цю мужність із вітальним принципом, або вітальністю – самою суттю життя, яка
протистоїть небуттю та дає сили долати страхи, що загрожують нашому існуванню.
Вітальність — це рівновага між страхом та мужністю у житті. Якщо ця рівновага
порушуется черезмірних страхом або черезмірною мужністю це призводить до
саморуйнування та порушення життя. Вітальність проявляється через волю до буття,
яка є універсальною характеристикою всього існуючого. Мужність же — це свідоме,
особистісне прийняття цієї волі до буття, навіть коли існування здається безглуздим
або загрозливим.
Пауль Тілліх протиставляє страх та тривогу між собою. Страх — це емоційна реакція
на чітко визначений, конкретний об'єкт або загрозу, що призводить до сбереження
життя. Тривога, навпаки, — це екзистенційний стан, який не має конкретного об'єкта.
Вона спрямована не на щось у світі, а на саму можливість загрози існування. Тривога
породжує такі типи поведінки, що може спричинити загрозу життю.

6.

Внесок автора
Тілліх інтегрував філософські, психологічні та культурні аспекти у своє розуміння
релігії, що робило його погляди значущими для сучасної філософії та теології.
Він аналізував релігійні символи як ключові для розуміння людського існування.
Його філософія зосереджувалася на питаннях буття (онтології), зокрема на
розриві між сутнісним та екзистенціальним буттям людини, відчуженням та
пошуком "нового буття". Він використовував ідеї К'єркегора, Ясперса та
Гайдеггера для аналізу людського стану страху, відчаю та мужності.
Пауль Тілліх зробив значний внесок у філософію та теологію, перш за все завдяки
своєму унікальному синтезу екзистенціальної філософії та християнської
теології. Його ідеї продовжують впливати на сучасну філософську та
релігієзнавчу думку.

7.

Дякую за увагу!