0501sedk-8f17_961e9f0d-a33f-44be-936f-5c62860ca5d5

1. Основні тенденції соціально-економічного та політичного розвитку провідних країн Західної Європи та Америки

2. ПРИГАДАЙТЕ:

1. Що таке промислова революція (переворот)?
2. Коли і де вона почалася?
3. Якими були результати та наслідки промислового перевороту?
У результаті потужного промислового стрибка в середині XIX ст.
людство почало поступовий перехід до епохи індустріальної
цивілізації.

3. В останній третині XIX ст. активно впроваджувались у виробництво відкриття в галузі науки й техніки - машинна індустрія

потребувала
безперервного технологічного оновлення.
Ці зміни означали перехід до нового — другого —
етапу науково-технічного прогресу
(XIX — середина XX ст.), етапу, що заклав
підвалини індустріальної цивілізації.
Промислове виробництво зросло майже втричі.
Особливо швидко розвивалася важка промисловість:
- виплавка сталі,
- чавуну,
- видобуток вугілля,
- виробництво машин та обладнання
стали показниками могутності країни.
Індустріалізація — створення великої машинної індустрії, що виготовляє
машини та обладнання і є базовою для подальшого розвитку
промисловості

4.

5. Створення великих підприємств, потребувало залучення капіталу.  З метою вирішення цих завдань набуло поширення акціонування.

Створення великих підприємств, потребувало залучення капіталу.
З метою вирішення цих завдань набуло поширення акціонування.
Акціонування — об’єднання капіталу кількох власників із
подальшим отриманням прибутку та розподілом його залежно
від внесеної частки.

6. Винаходи другої пол. XIX — пол. XX ст.

Рік
Автор
Винахід
1867
Вернер Сіменс, Німеччина
динамо-машина
1867
Летек Шоупе, США
друкарська машинка
1876
Александр Белл, США
телефон
1877
1878
Томас Едісон, США
фонограф — пристрій для запису та відтворення
звуку
електрична лампа розжарювання
1879
Карл Бенц, Німеччина
двигун внутрішнього згоряння
1881
брати фон Сіменс, Німеччина
відкрито першу в світі трамвайну мережу
1885
Карл Бенц, Німеччина
автомобіль з бензиновим двигуном
1889
Михайло Доливо-Добровольський, електродвигун
Німеччина
1893
Рудольф Дізель, Німеччина
дизельний двигун
1913
Генрі Форд, США
конвеєрне виробництво

7. Цікаві факти:

Навіть коли автомобіль Карла Бенца був готовий до серійного виробництва,
його винахідник ще мав сумніви. Край ваганням поклала його дружина Берта
Бенц, яка у серпні 1888 р. проїхала на автомобілі 106 км до іншого міста, аби
разом із дітьми відвідати свою матір. Дорогою вона кілька разів купувала бензин
в аптеках, який там продавався як засіб для чищення. На підйомах автомобіль
доводилося штовхати. Берта Бенц є першою людиною, що здійснила
автомобільну поїздку на велику відстань.
Важається, що перший автомобіль в Україні з’явився в 1891 р. Його власником
був видавець і редактор газети «Одеський листок» Василь Васильович
Навроцький.

8.

Метою кожного виробника є завоювання ринку збуту продукції, щоб отримувати
якомога більші прибутки. У цьому прагненні виробники конкурують між собою. У
др. п. XIX ст. власники виробництв створюють виробничі об’єднання — монополії.
Монополія — встановлення підприємцем або групою підприємців контролю над
однією чи кількома галузями виробництва з метою збільшення прибутків і ліквідації
конкуренції.

9. Соціальний розвиток

Бурхливий розвиток промисловості вплиув на самих людей.
Індустріалізація породила і новий тип суспільства — індустріальне
суспільство. Сформувалися основні групи індустріального суспільства
— підприємці та наймані робітники.
Оформився середній клас, до якого належали люди незнатного
походження, які жили із своєї праці, але не працювали руками — лише
интеллектуально.
Це люди з певним достатком,
майном, рівнем освіти та
статусом у суспільстві.

10.

Друга третина XIX — початок XX ст. — завершення
формування індустріального суспільства.

11.

РОЗВИТОК СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА.
У розвитку сільського господарства чітко визначилися два напрямки
господарювання:
фермерський, поширений у США й Канаді,
та прусський (удосконалення поміщицького господарства),
для Європи було характерним поєднання цих напрямків
Сутність цих напрямків полягала в переході сільського господарства
від натурального до товарного.
Фермерський шлях передбачав здійснення цього процесу негайно, тоді
як прусський полягав у поступовому пристосуванні існуючих відносин
до потреб ринкової економіки.

12.

Рухи за жіночі права
Наприкінці XIX ст. близько 15 % робітників становили жінки. Вони мали повний
робочий день, але їхня заробітна плата зазвичай була на третину або й половину
меншою. Багато жінок працювало прислугою. На поч. XX ст. з’явилися професії,
які стали вважатись типово жіночими — телефоністки, друкарки, секретарки.
На зламі ХІХ—ХХ ст. у Великій Британії та США розгорнулась боротьба жінок
за емансипацію.
Емансипація (від лат. emancipatio — «звільнення») — звільнення від залежності
та/або зрівняння у правах.
Суфражизм (від англ. suffrage — «виборчий голос») — рух за здобуття жінками
виборчого права, а також проти дискримінації жінок у правовому полі, політичному
та економічному житті. Суфражизм вважається першою хвилею фемінізму.
Фемінізм (від лат. femina — «жінка») — збірна назва рухів, спрямованих на захист
прав жінок від дискримінації у всіх сферах життя.
Дискримінація (від лат. discriminatio — «розрізнення») — відмінність (як
обмеження, так і перевага) у правах та можливостях особи або групи осіб відносно
загалу.

13.

І Інтернаціонал ( 1864 – 1876рр.)
1864р. – виникнення
І Інтернаціоналу.
Засновники –
К.Маркс, Ф.Енгельс.
Програмові документи –
Установчий маніфест та
Тимчасовий статут.
Основна мета –
завоювання пролетаріатом
політичної влади
Міжнародний конгрес
найвищий орган
Генеральна рада
виконавчий
орган
Національні федерації
Секції
первинні організації

14.

ІІ Інтернаціонал (1891 – 1923рр)
Основне завдання – завоювання робітниками політичної влади.
Зміцнення позицій і встановлення зв’язків між робітничими партіями у
різних країнах.
Удосконалювати засоби і методи боротьби робітників.
Поширювати соціалістичні ідеї в різних країнах.
Шляхи завоювання політичної влади
Парламентські форми боротьби
Революційні форми боротьби
Е.Бернштейн
К.Каутський
В.Ленін
РСДРП ( більшовики )

15.

Явища кін. XIX — поч. XX ст., які свідчили про формування та
завершення індустріального суспільства в розвинених країнах світу:
утвердження вільної конкуренції
перетворення промисловості на провідну галузь економіки,
поява монополій,
наповнення ринку якісними й відносно дешевими товарами,
зростання міст і збільшення чисельності населення,
вільне переміщення мільйонів людей країнами й континентами в
пошуках кращої долі,
формування основних соціальних груп (підприємців і найманих
робітників, а також середнього класу),
боротьба жінок за надання їм рівних із чоловіками прав

16. Зростання ролі держави в суспільно – політичному житті

Внутрішня
політика
Зовнішня
політика
Зростання ролі
ДЕРЖАВА
Форма державного правління
Конституційна
монархія
Велика Британія
Президентська
республіка
США
Парламентська
республіка
Франція
Форма державного устрою
Унітарні
Велика Британія,
Франція, Італія
Федеральні
США
Імперії
Австро – Угорщина, Росія, Османська
імперія

17.

ДЖЕРЕЛА:
https://uahistory.co/pidruchniki/polyanskiy-world-history-9-class-2022-reissue/16.php
https://uahistory.co/pidruchniki/sorochinska-2017-world-history-9-class/14.php
https://osvita.ua/vnz/reports/econom_history/24829/
https://geomap.com.ua/uk-wh9/355.html#&gid=maps&pid=1
http://surl.li/ozoym