10 ВБ

1.

Велика Британія в 1920-1930-х рр.
План
1. Наслідки Першої світової війни.
2. Реформи уряду Д. Ллойд Джорджа.
3. Велика Британія в 1920-х рр.
4. Економічна криза і політика урядів ВБ з її
подолання.
5. Династична криза.
6. Зовнішня політика. Створення Британської
Співдружності
Д/з: Ст. 52-57

2.

1. Наслідки Першої світової війни.

3.

Велика Британія, як провідна держава Антанти,
досягла здійснення багатьох своїх інтересів за
підсумками війни:
-усунуто головного конкурента – Німеччину,
-отримано більшу частину репарацій,
- захоплено більшість німецьких колоній, зміцнено
позиції в Африці та на Близькому Сході: територія
Британської імперії виросла на 2 ,6 тис. кв. км , а
населення на 9 млн осіб.

4.

Перемога дісталася Великій Британії дорогою ціною:
людські втрати становили 743 тис. вбитих й 1,7млн.
поранених;
втратила біля 1/3 національного багатства, ~70%
торговельного флоту, економічні позиції в світі;
промислове виробництво скоротилося на 20%,
видобуток вугілля – на 21%, суднобудівництво – на 32%;
різко знизився життєвий рівень населення;
В.Б. з кредитора перетворилась у боржника (вперше!);
Британська імперія втрачала колишню могутність:
домініони домоглися більшої самостійності.

5.

6.

7.

8.

9.

2. Реформи уряду Д. Ллойд Джорджа.

10.

Реформи уряду Д.Ллойд Джорджа:
• Ліквідовано надзвичайні закони періоду війни та
державне регулювання і контроль.
•Демобілізовано армію (4 млн), скорочено воєнні витрати.
• Стимулюється приватне підприємництво
• Підвищено зар.плату, скорочено роб. тиждень до 40 год.
• Реформа виборчого права: ліквідовано майновий ценз,
надано жінками з 30 років права голосу.
• Прийнято програми допомоги безробітним та
будівництво дешевого житла для малозабезпечених.
• Реформувано систему освіти: запроваджено у 1918 р.
восьмирічної освіти, а у 1921 р. – обов’язкової
дев’ятирічної безкоштовної освіти.
• Надано Ірландії статус домініону (1921 р.), крім шести
графств на півночі (Ольстер)

11.

12.

3. Велика Британія в 1920-х рр.

13.

14.

Уряди Великої Британії в 1920-1930-ті рр.
Прем’єр-міністр
Час існування
Партійність
Ллойд Джордж
1918—1922 рр. Ліберальна партія
Бонар Лоу
Стенлі Болдуїн
Рамсей
Макдональд
Стенлі Болдуїн
1922—1923 рр. Консервативна партія
1923—1924 рр. Консервативна партія
1924 р.
Лейбористська партія
Рамсей
Макдональд
1929 р.
Рамсей
Макдональд
1929—1935 рр. Коаліційний уряд: лейбористська,
консервативна, ліберальна партії
Стенлі Болдуїн
1935—1937 рр. Консервативна партія
Невілл
Чемберлен
1937—1940 рр. Консервативна партія
1924—1929 рр. Консервативна партія
Лейбористська партія

15.

Джеймс Рамсей
Макдональд (12 жовтня
1866 - 9 листопада 1937) британський політичний і
державний діяч, тричі
обіймав посаду 56-го і 58го прем'єр-міністра
Великобританії в 1924,
1929-1931 і 1931 -1935
роках. Один з лідерів і
засновників
Лейбористської партії. У
роки Великої депресії
(1931-1935) сформував
коаліційний уряд з
консерваторами, віддавши
останнім більшість місць в
кабінеті, за що був
виключений з
Лейбористської партії.

16.

Перший лейбористський уряд Великобританії
(січень-жовтень 1924р.)
Передвиборча програма
лейбористів
Результати діяльності уряду
Встановлення «справедливої»
Удосконалення системи
заробітної плати.
страхування та соціального
Уведення податку на капітал.
забезпечення.
Націоналізація шахт, капіталу, Збільшення розмірів допомоги
залізниць.
у зв’язку з безробіттям, пенсій
Ліквідація безробіття.
по старості.
Розв’язання житлової
Скорочення непрямих
проблеми.
податків.
Повернення Англії
Збільшення державних
«економічного благополуччя».
субсидій на житлове
Встановлення дипломатичних
будівництво.
відносин з Радянським Союзом
Зменшення мита на деякі
продовольчі товари

17.

Загальний страйк 1926 р. – єдиний значний
соціальний конфлікт у країнах Заходу у 1920-хрр.
Причини і передумови:
• Зниження конкурентоспроможності англійських
товарів на світовому ринку.
•Бажання підприємців зменшити собівартість
продукції за рахунок робітників (зниження
заробітної плати, подовження робочого дня)

18.

Загальний страйк 1926 р.
Перебіг подій:
•Влітку 1925 р. власники шахт вимагають у гірників
погодитися на зниження зарплати і збільшення робочого
дня, погрожують звільненням працюючих (локаутом).
•Профспілка гірників відмовилася. Її підтримали
профспілки ін. галузей. Уряд протягом дев’яти місяців
виплачував власникам шахт субсидію для заробітної
плати гірників.
•Після закінчення субсидій уряду власники шахт
оголосили локаут. Уряд увів у країні надзвичайний стан.
Генеральна рада (керівний орган профспілки) оголосити
загальний страйк, який відбувся 4-12 травня 1926 р.
•Кількість учасників (разом з родинами) - близько 18
млн, (40 % населення)

19.

Загальний страйк 1926 р.
Наслідки і результати:
• Лідери профспілок відмовилися підтримувати
страйкуючих. Гірники продовжили страйкувати
наодинці й зазнали поразки (грудень 1926 р.).
• Скорочено зар. плату гірникам та збільшено робочий
день.
• Прийняття закону про трудові конфлікти (1927 р.),
який забороняв загальні страйки й обмежував права
профспілок під час страйків

20.

Економіка В.Б. не зазнала «процвітання» у 20-ті
роки, як у США, але і в ній відбулась докорінна
модернізація, котра змінила життя англійців.
Відстають традиційні галузі економіки (металургійна,
кораблебудівна, гірнича та ін.), зате швидко
розвивалися нові види промисловості, засновані на
новітніх технологіях (автомобільна, авіаційна,
електротехнічна, хімічна).
Стають звичними електрочайники, електронагрівачі,
електропраски, пральні машини, пилосмокти, радіо
тощо. Легкові автомобілі перестають бути предметом
розкоші.
Зростають доходи, поліпшується життя тих, хто мав
роботу, незважаючи на періодичні економічні кризи.

21.

4. Економічна криза і політика урядів ВБ з її подолання.

22.

4. Економічна криза і політика урядів ВБ з її подолання.
Симптоми
Хронологічні
межі
Політичний
розвиток
Економічна
політика
• Зростання безробіття з 10 до 25 %.
• Скорочення виробництва на 16—23 %
• 1930—1935 рр.
• Створення уряду «Національної єдності»
(коаліційного уряду консервативної,
лейбористської і ліберальної партій).
• Прийняття закону проти екстремізму
• Відмова від золотого стандарту фунта
стерлінга, скорочення зовнішніх
фінансових зобов’язань.
• Запровадження високих митних тарифів,
режиму економії бюджетних коштів та
контролю над 2/3 аграрної продукції

23.

24.

25.

5. Династична криза.

26.

27.

Особливості політичного розвитку В. Б.:
• Домінують консервативні тенденції.
• Ліберальна партія втратила важливе місце у
двопартійній системі (витіснена лейбористами).
• Демократизується політичне життя, розшюються
виборчі права (ліквідовано майновий ценз, надано
право голосу жінкам).
• Зміцнилася парламентська монархія після
подолання династичної кризи 1936-1937 рр.
• Єдиним значним потрясінням був політичний страйк
1926 р.

28.

Особливості економічного розвитку В.Б.:
• Остаточно втратила світову першість за
показниками економічного розвитку.
• Повільний економічний розвиток, структурна
перебудова економіки.
• Відносно незначний, порівняно з іншими країнами,
вплив економічної кризи 1930-х рр.
• Орієнтація економіки на ринки колоній.
• Розвиток новітніх галузей економіки (автомобільної,
авіаційної, електротехнічної, хімічної тощо), занепад
традиційних галузей (вуглевидобувної, суднобудівної,
металургійної)

29.

6. Зовнішня політика. Створення Британської
Співдружності

30.

У зовнішній політиці уряди Великої Британії прагнуть
зберегти провідну роль в міжнародних відносинах.
Важливу роль відіграють у Лізі Націй.
Складним є колоніальне питання (В.Б. втрачає
позиції в Єгипті, Ірані, Афганістані, йдена на поступки
Індії). Домініони В.Б. (Канада, Австралія, Південно-Африканський Союз, Ірландія та Нова Зеландія)
розширюють самостійність (стали учасниками
Паризької конференції, підписали Версальський мир,
стали членами Ліги Націй, почали проводити власну
зовнішню політику.
Визнано незалежність домініонів: замість Британська
«імперія» - Британська «співдружність»
( Вестмінстерський статут 1931 р. )

31.

32.

33.

34.

Співдружність націй – об’єднання незалежних
держав (53), колишніх колоній, які визнають
британського монарха як символ вільного єднання.

35.

У Європі В.Б. сприяє вирішенню франко-німецького
конфлікту, питань кордонів і репарацій Німеччини,
роззброєнь.
За прем’єр-міністра Н. Чемберлена у 1930-хрр. за
політику «умиротворення» Німеччини.