Повсякденне

1. Повсякденне життя та культура у XvIII – першій половині XIX

ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ТА
КУЛЬТУРА У XVIII – ПЕРШІЙ
ПОЛОВИНІ XIX
ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ. СТАНОВИЩЕ ЖІНКИ

2. ПЛАН УРОКУ

1.ЖИТТЯ ЛЮДИНИ У ТРАДИЦІЙНОМУ
СУСПІЛЬСТВІ. УКРАЇНСЬКИЙ МЕНТАЛІТЕТ
2.ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ УКРАЇНЦІВ А ПЕРШІЙ
ПОЛОВИНІ XIX СТ.
3.СТАНОВИЩЕ ЖІНКИ. ШЛЮБ І РОДИННІ
ВІДНОСИНИ

3. 1. ЖИТТЯ ЛЮДИНИ У ТРАДИЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ. УКРАЇНСЬКИЙ МЕНТАЛІТЕТ

◦ Українське суспільство в першій половині 19 ст. залишалось традиційним.
◦ більшість населення зайнята у сільському господарстві,
◦ яке зберігає натуральний характер,
◦ поділ праці є нескладним.

4. визначальне значення мають природно-географічні умови проживання людей

визначальне значення мають природногеографічні умови проживання людей
◦ В
українських
землях
вони
були
переважно
сприятливими, рівнинний ландшафт і теплий клімат
створили умови для розвитку землеробства і
скотарства.
◦ Родючі ґрунти дозволяли селянам вести одноосібне
господарство. Більшість населення становили селяни,
які жили в невеличких селах і не прагнули змінювати їх
на небезпечні і незрозумілі міста.
◦ Розташування українських земель на Великому
кордоні — межі лісу і степу, землеробів і кочовиків,
християнського і мусульманського світів — зумовило
формування особливостей українського менталітету.

5. УКРАЇНСЬКИЙ МЕНТАЛІТЕТ

◦ Менталітет
—
спільне
світосприйняття,
світогляд,
самоусвідомлення, спосіб
мислення,
поведінки
і
національного характеру,
притаманні певній спільноті.

6.

◦ Життя на кордоні
змушувало найактивніших
до войовничості задля
захисту рідної землі. Саме
з них формувалося
українське козацтво і
козацька традиція.
◦ Іншим типом українців були ті, хто
намагався пристосуватися до
складних умов життя — терплячі,
звиклі до тривалої наполегливої
праці.
◦ До ХІХ ст. ця традиція
послабилася .
◦ Поступово це стало
ототожнюватися з любов’ю до
Батьківщини й українським
патріотизмом.
◦ З особливою шаною українці
ставилися до землі, що була
їхньою годувальницею.

7. Французький мандрівник Ш.-Л. Лесюр

◦ Українці більш великодушні, більш відверті, більш ввічливі, більш
гостинні, мають більший торговельний хист, ніж росіяни. Вони
являють живий доказ перемоги свободи над людьми, що
народилися в неволі.
◦ Як ви розумієте останню фразу автора?
схарактеризувати український менталітет
Як
можна

8.

9. 2. Повсякденне життя українців в першій половині ХІХ ст.

◦ Основними заняттями українців, як і в
давні часи, залишалися
землеробство і скотарство.
◦ У землеробстві традиційно
застосовувалася трипільна система.
◦ Головним знаряддям праці був
важкий плуг, який називали
«малоросійським».

10.

◦ У селянських господарствах залежно від їхнього достатку тримали корів,
коней, кіз, овець, свиней, домашню птицю. Особливе значення мало
утримання волів — вони були головною тягловою силою.

11. Основні заняття населення

◦ Велике значення мало городництво і
садівництво.
◦ На городах з’явилися нові культури:
соняшник, кукурудза, томати,
баклажани, перець.
◦ Особливе місце на українських
городах посіла картопля.

12. Основні заняття населення

◦ Значну роль у господарстві
відігравало бджільництво.
◦ На півночі помітне місце у
господарстві зберігало мисливство,
на півдні — рибальство.
◦ Мешканці міст займалися
переважно дрібним ремеслом і
торгівлею.

13. Сільські будинки

◦ Сільські хати зводили в усіх регіонах
за майже однаковою структурою
(світлиця, сіні, комора), але з різних
будівельних матеріалів (дерево чи
лоза, обмазана глиною) залежно від
наявності матеріалу та заможності
родини.
◦ Пічки робили з димарями, які
виводили на дах.
◦ Домашнє начиння і меблі виробляли
самотужки.

14.

світлиці

15. Міста

◦ були переважно невеликими і виконували
функції адміністративних і торговельних
центрі
◦ У Полтаві налічувалося близько тисячі
будинків, здебільшого вони були дерев’яні.
◦ Але нечисельні великі міста — Харків,
Одеса, Київ, Львів — у цей час зазнають змін.
Центральні вулиці вимощували бруківкою і
освітлювали ліхтарями. З’явилися
кількаповерхові цегляні будинки, облаштовані
меблями, килимами, дзеркалами,
картинами. Водночас більшість міських
будинків залишалася одноповерховими і
дерев’яними і нагадували селянські хати.

16. Одяг

◦ Одяг селян залишався традиційним,
◦ а містяни та заможні верстви
населення намагалися наслідувати
зразки європейської моди

17. 3. Становище жінки. Шлюб і родинні відносини

◦ Українська сільська родина в першій
половині ХІХ ст. зберігала
традиційний патріархальний
характер.
◦ великі родини (від 12 до 30 і більше
осіб), що складалися з різних
поколінь, які жили разом і вели
спільне господарство.
◦ Родинні відносини регулювали давні
звичаї, якими закріплювалася
провідна роль старшого чоловіка і
підлеглість жінки.
Розгляньте фото. Як ви вважаєте, воно
постановочне чи зроблене випадково? Які
висновки про життя українських родин можна
зробити за допомогою фото?

18. Домашнє завдання

Прочитати презентацію.
Прочитати параграф 10.