Дослідження особливостей структури місцевих екосистем

1.

ПРОЄКТ
Тема: Дослідження особливостей структури місцевих
екосистем
Мета: дослідити різні структури екосистеми та
взаємозв'язки між популяціями різних видів.

2.

ХІД РОБОТИ:
1. Пояснити екологічну структуру екосистеми за поданою схемою.
Вказати трофічні рівні, які займає кожен організм. Дати пояснення.
2. Дослідити і вказати типи зав'язків між популяціями різних видів
у екосистемах на поданих зображеннях під відповідними номерами.
3. Розташувати у правильній послідовності різновиди рослин по
відношенню до Сонця, які б змогли співіснувати на одній території
(від світлолюбної): ялиця, смерека, береза, липа, дуб, кедр, сосна,
граб, акація. Вказати структуру екосистеми.
4. Вказати видову, просторову та екологічну структуру
Свидовецької ділянки Українських Карпат.
5. Висновок.

3.

1. Пояснити значення складових екологічної структури екосистеми за
поданою схемою. Вказати трофічні рівні, які займає кожен організм.

4.

-
-
-
-
-
Типи зв’язків між популяціями різних видів у екосистемах:
трофічні зв’язки – це зв’язки живлення (наприклад, хижак – здобич);
топічні зв’язки – це просторові зв’язки (наприклад, орхідеї на стовбурах
дерев);
фабричні зв’язки – це зв’язки, пов’язані з наданням середовища чи
притулку (наприклад, дятел робить дупла в стовбурі дерев, зелені
водорості живуть у шерсті лінивців);
форичні зв’язки – це зв’язки, пов’язані з перенесенням особинами одних
видів особин іншого виду (наприклад, перенесення насіння й плодів
рослин, яким властива зоохорія);
антибіотичні взаємозв’язки (хижацтво, конкуренція, виїдання) – кожна із
взаємодіючих популяцій різних видів відчуває негативний вплив іншої;
нейтральні взаємозв’язки – існування на спільній території популяцій
різних видів не спричиняє для кожної із них жодних наслідків
(наприклад, хижаки різних видів);
симбіотичні взаємозв’язки (мутуалізм, коменсалізм, паразитизм) – усі
форми співіснування організмів різних видів (наприклад, бульбочкові
бактерії і бобові рослини).

5. 1

2. Дослідити і вказати типи зав'язків між популяціями різних видів
у екосистемах на поданих зображеннях під відповідними номерами.
1

6.

2

7.

3

8.

4

9.

5

10.

6

11.

7

12.

3. Розташувати у правильній послідовності різновиди
рослин по відношенню до Сонця, які б змогли
співіснувати на одній території (від світлолюбної):
ялиця, смерека, береза, липа, дуб, кедр, сосна, граб,
акація. Вказати назву структури екосистеми.
4. Вказати видову, просторову та екологічну структуру
Свидовецької ділянки Українських Карпат.

13.

Свидовецька ділянка знаходиться на хребті Свидовець. Тут, знову
ж таки вражають своєю красою ліси! Букові, ялицеві, ялинові, а на
кам'янистій місцевості трапляються і буково-яворові ліси.Високо в
горах з’являється і криволісся з душекії зеленої і ялівцю сибірського.
На високогір’ї Свидовця рослинність є особливо цікавою у
районі вершин Малої Близниці (1778 м) та Великої Близниці (1883
м). Тут ростуть такі рідкісні види, як айстра альпійська, білотка
альпійська (едельвейс в народі), орлики чорніючі, сверція
альпійська та інші.
У
високогірних
Чорногірському,
Свидовецькому
та
Мармароському масивах на висоті 1700 і більше метрів над рівнем
моря серед тварин можна зустріти норицю снігову та тинівку
альпійську, що занесені до Червоної книги України. З плазунів
звичними тут є гадюка звичайна і ящірка живородна. У стоячих
водоймах у субальпійському поясі нерестяться карпатський та
гірський тритони. Є тут також кумка гірська і ропуха звичайна.

14.

Фауна букових пралісів Карпатського заповідника дуже своєрідна.
Тут зустрічаються як суто тайгові види (рись, сова довгохвоста, жовна,
снігур), так і характерні для широколистяних лісів чорний дрізд, дятли
білоспинний і сивий, мухоловка, костогриз, голуб-синяк, ліщиновий
вовчок, кіт лісовий, кабан, саламандра плямиста. Звичними
мешканцями є тут олень благородний, куниця лісова, нориця руда,
канюк, повзик, жаба трав’яна — види, які поширені по всьому
лісовому поясу Карпат. До рідкісних тварин, що занесені в Червону
книгу України, належать кутора мала, горностай, видра, пугач, лелека
чорний, полоз лісовий, тритон карпатський тощо. Серед рідкісних
комах – жук-самітник, жук-олень, вусач альпійський, мнемозина, руде
нічне павине око та інші.

15.

Сформулюйте висновок про чинники, що впливають на
формування структури екосистеми.