29_Політика_«умиротворення»_агресора_та_її_крах_ (1)

1.

Політика «умиротворення» агресора та її крах
1. Політика «умиротворення».
2. Агресивні дії Німеччини щодо Австрії,
Чехословаччини, Литви і Польщі.
3. Зовнішньополітичні пріоритети СРСР.
4. Англо-франко-радянські переговори 1939р.
5. Радянсько-німецьке зближення 1939 р. Вплив
радянсько-німецької угоди від 23 серпня 1939 р. на
розвиток подій у світі.
Д/з: ст. 174-177.

2.

1. Політика «умиротворення».

3.

«Умиротворення» - взаємні поступки для
уникнення війни між В.Б. і Францією та
Німеччиною в сфері військових озброєнь і територій.
Захист миру за тих умов вимагав мужності, волі й
готовності до певних втрат та різних, в тому числі і
силових методів. Громадськість В.Б. і Франції була
налаштована категорично проти використання сили –
адже ще пам’ятала І світову. Від Гітлера і німців не
очікували жахів ІІ світової.
«Умиротворення» стала символом пасивності й
зайвої обережності В.Б. і Франції.

4.

Причини політики «умиротворення»:
-внутрішні проблеми у В.Б. і Франції, породжені
економічною кризою 30-х років.
-стійкі пацифістські настрої у переважної більшості
населення;
-недооцінка західними державами агресивності
А. Гітлера;
-продовження лідерами Англії та Франції курсу на
послаблення Версальсько-Вашингтонської системи;
-повне самоусунення США від втручання у
європейські справи.

5.

Найактивнішим прихильником політики
«умиротворення» був прем’єр-міністр
Великобританії у 1937–1940 рр. Н. Чемберлен.
Кульмінацією політики «умиротворення»
стали аншлюс (приєднання) Австрії та
Мюнхенська угода щодо Чехословаччини.

6.

2. Агресивні дії Німеччини щодо Австрії,
Чехословаччини, Литви і Польщі.

7.

1938р.,
12 березня
"Аншлюс" (насильницьке приєднання) Австрії.
Карикатура в радянській прес
Від Чехословаччина Німеччина вимагає Судети, де
проживало 3 млн німців. Але ЧСР мала добре озброєну та
підготовлену армію.

8.

1938р.,
На конференції в Мюнхені А. Гітлер заявив, що
29–30
Судети – остання територіальна вимога Німеччини.
вересн
Англо-французький ультиматум уряду ЧСР про
я
передачу Німеччині територій ЧСР, заселених німцями.
Судети приєднано до Німеччини. ЧСР втратила 20%
населення і майже 50% важкої промисловості, всі
прикордонні укріплення.
1938р., 29–30 вересня

9.

Мюнхенська угода була стратегічною поразкою
В.Б. та Франції й наблизила початок війни.
Німеччина перетворилася на найсильнішу
державу Центральної Європи. Усі держави регіону
зрозуміли, що ні Ліга Націй, ні В.Б. та Франція не
можуть гарантувати їхній суверенітет, і пішли на
зближення з Німеччиною.
Проте на той час на Заході результати змови
сприйняли з полегшенням.

10.

1939р.,
березень
Територію ІІ ЧСР захоплено Гітлером, окуповані
землі оголосили «протекторатом Богемія та
Моравія». Словаччина проголошена незалежною, а
Угорщина захопила всю Карпатську Україну.

11.

1939р.,
березень
Ультиматум Литві про передачу міста і порту Мемеля,
зміцнення позицій Німеччини на Балтійському морі.
1939р.,
березень
Вимоги до Польщі щодо Гданська та права на будівництво
екстериторіальної магістралі, що з'єднали б Німеччину зі
Східною Пруссією.
1939р.
3 квітня
Визначено термін готовності німецьких збройних сил до
нападу на Польщу - 1 вересня 1939р.

12.

Ліквідація Німеччиною Другої Чехословацької
республіки, її претензії до Литви і Польщі.
↓
крах політики «умиротворення» став очевидним, у
суспільній свідомості стався злам. Від урядів вимагали
рішучості у ставленні до Німеччини.
↓
В. Б. та Франція надала гарантії Польщі, Румунії,
Греції та Туреччині та допомогу в разі нападу
Німеччини.

13. 3. Зовнішньополітичні пріоритети СРСР.

14.

Для більшовиків після захоплення влади
несподіванкою став
крах ідеї «світової революції».
↓
У перші роки існування Радянська держава у
міжнародній ізоляції.
Зрозумівши нездійсненність найближчим часом світової
революції, радянське керівництво шукало виходу з
міжнародної ізоляції.
Основним партнером СРСР на міжнародній арені
у 20-ті роки стала Німеччина, яка втратила статус
великої держави внаслідок принизливого Версальського
договору.

15.

Рапалльський договір
започаткував:
дипломатичне визнання обох країн;
торгове,
економічне,
військове співробітництво.

16.

У роки світової економічної кризи СРСР прагнув
використати суперечності між капіталістичними
країнами для зміцнення позицій на міжнародній арені,
виступив за створення системи колективної безпеки і
стримування агресорів. Ставлення країн Заходу до
створення системи колективної безпеки було прохолодним
через недовіру до СРСР.
СРСР зміцнює своє становище:
•листопад 1933 р. – визнаний США;
•1934 р. – прийнятий до Ліги Націй;
•травень 1935 р. – договори про взаємодопомогу з
Францією та Чехословаччиною на випадок війни (без
військової конвенції та з обмеженнями).

17.

У грудні 1933 р. оголошено
принципи зовнішньої політики СРСР:
•дотримання нейтралітету;
•невтручання у будь-які воєнні конфлікти;
•політика «умиротворення» стосовно Німеччини та
Японії;
• підтримка створення системи колективної безпеки в
Європі під егідою Ліги Націй.

18.

Радянське керівництво вважало:
у центрі світової політики перебуває боротьба двох
соціальних систем – соціалістичної (СРСР) і
капіталістичної (увесь Захід).
Ця боротьба, на переконання Сталіна, надалі
загострюватиметься.
↓
СРСР повинен:
•нарощувати військову міць;
•прагнути зіштовхнути між собою капіталістичні
країни.

19. 4. Англо-франко-радянські переговори 1939р.

20.

Після агресивних дій Німеччини
у березні 1939 року
Франція і Британія прагнуть:
• з’ясувати позицію СРСР у конфлікті з Німеччиною,
•заручитися підтримкою СРСР.
Радянське керівництво після Мюнхенської угоди
недовіряє В.Б. і Франції та шукає шляхи зближення
з Німеччиною.
Отже: В.Б. і Франції шукають зближення із СРСР, а
СРСР рухається від В.Б. і Франції до Німеччини.

21.

СРСР має вигідне становище:
його від Німеччини відділяли держави, яким Британія і
Франція обіцяли допомогу у випадку німецького нападу.

22.

Квітень - серпень 1939 р.
ведуться англо-франко-радянські переговори про
укладення військово-політичного союзу проти агресора,
але закінчилися вони
безрезультатно.
Формальною перешкодою для підписання конвенції
стала незгода Польщі та Румунії пропустити через свою
територію радянські війська. Справжньою – радянське
керівництво прагнуоо зближення з Німеччиною, яке б
могло сприяти територіальним надбанням за рахунок
Польщі, країн Балтії, Фінляндії і Румунії.

23. 5. Радянсько-німецьке зближення 1939 р. Вплив радянсько-німецької угоди від 23 серпня 1939 року на подальший розвиток подій у

світі.

24.

Після нетривалих переговорів Ріббентроп і Молотов
підписали у Кремлі 23 серпня 1939 р. договір про ненапад
і таємний протокол про розмежування «сфер інтересів» у
Східній Європі. Таємний протокол до «пакту МолотоваРіббентропа» передбачав розмежування зон впливу
СРСР і Німеччини у Східній Європі:
• Німеччині – Західну Польщу та Литву, свобода дій у
Західній Європі;
• СРСР - Східну Польщу (західноукраїнські та
західнобілоруські землі), Естонію, Латвію, Фінляндію,
Бессарабію.

25.

26.

Оцінки договору:
1. Радянські історики: пакт дав змогу СРСР
відтягти війну з Німеччиною і краще
підготуватися до неї. (Таємний протокол вважали
вигадкою)
2. Їхні опоненти: без пакту Гітлер не напав би на
Польщу і війни не було б.

27.

Договір і протокол продемонстрували, що інтереси
двох тоталітарних режимів мають багато спільних рис:
однаковими є їх
прагнення до
розширення своїх
територій і впливів,
обидва вважали
насильство
найефективнішим
засобом вирішення
своїх намірів.
Карикатура в англійській пресі

28.

СРСР фактично опинився серед держав –
«підпалювачів війни».
Пакт Молотова-Ріббентропа розв'язав Німеччині
руки,
↓
1 вересня 1939 р. Німеччина напала на Польщу,
↓
Велика Британія і Франція (союзники Польщі)
оголосили їй війну,
↓
розпочалася Друга світова війна.

29.

Запитання на закріплення знань:
1. Чим, на Вашу думку, був аншлюс Австрії: «родинною німецькою
справою», як його називав А. Гітлер, чи інтервенцією?
2. У чому суть Мюнхенського пакту? Який вплив він мав на
ситуацію в світі?
3. Чим нацистські керівники виправдовували територіальні
претензії до Литви і Польщі? Якими, на Вашу думку, були
справжні мотиви такої політики?
4. Яку позицію щодо Польщі зайняли Велика Британія і Франція
після оголошення Німеччиною територіальних претензій на
польські території?
5. Які Ви знаєте точки зору щодо зовнішньої політики СРСР у
міжвоєнний період? Яка, на Ваш погляд, є більш переконливою?
6. Як Ви можете пояснити безрезультатність майже п’ятимісячних
англо-франко-радянських переговорів і швидке радянськонімецьке зближення та укладання пакту Молотова-Ріббентропа?
7. У чому суть пакту Молотова-Ріббентропа і який вплив він мав на
подальший розвиток подій у світі?