65556

1.

ЛЕКЦІЯ № 27
Тема: Класифікація квіткових рослин.
Характеристика класу Магноліопсиди або
Дводольні (Magnoliopsida або Dicotyledones)
Мета: розкрити особливості класифікації
квіткових рослин, розглянути спільні ознаки
дводольних та однодольних рослин,
походження, шляхи еволюції та їх класифікацію.
План
1. Класифікація квіткових (покритонасінних)
рослин.
2.
Характеристика
Магноліопсид,
або
Дводольні (Magnoliopsida, або Dicotyledones).

2.

Література
1. Липа О.Л., Добровольський І.А. Ботаніка. Систематика нижчих і вищих
рослин. – К.: Вища школа, 1975, 400 с.
2. Неведомська Є.О., Маруненко І.М., Омері І.Д. Ботаніка. Навчальний посібник.
К.: «Центр учбової літератури», 2013. 218 с.
3. Коваленко Т.М., Пінчук Н.В., Вергелес П.М. Мікробіологія та вірусологія.
Навч. посіб. Ч 1. за ред. Пінчук Н.В. Вінниця: ВНАУ, 2020. 346 с.
4. Мельниченко Н.В. Курс лекцій та практикум з анатомії і морфології рослин /
Н.В. Мельниченко. К.: Український фітосоціологічний центр, 2001.
5. Нечитайло В.А. Ботаніка. Вищі рослини / В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява. К.:
Фітосоціоцентр, 2000.
6. Соломаха Т.Д., Мінарченко О.М., Циганенко С.О. Науково-методичні основи
обліку ресурсів лікарських рослин України. Методичний посібник. К.:
Фітосоціоцентр, 2013. 72 с.
7. Пінчук Н.В., Вергелес П.М., Коваленко Т.М., Окрушко С.Є. Загальна
фітопатологія. Навчальний посібник. За ред. Н.В. Пінчук. Вінниця: ВНАУ,
2019. 276 с.

3.

1. Класифікація квіткових (покритонасінні) рослин.
Покритонасінні, або квіткові, рослини — найчисленніший і
різноманітний відділ рослинного світу, який налічує близько 250 тис.
видів. Вони зустрічаються у всіх кліматичних зонах, у різних
екологічних умовах. Це дерева, чагарники й трави, дикорослі та
культурні рослини. Вони розрізняються своїми розмірами,
зовнішнім виглядом, внутрішньою будовою, тривалістю життя
(однорічні, дворічні та багаторічні).
Щоб правильно орієнтуватися в цьому різноманітні рослин,
застосовується їх класифікація.
На основі особливостей будови, спільності способів
розмноження та розвитку рослини об'єднують у систематичні
(таксономічні) групи — вид, рід, сімейство, порядок, клас, відділ.

4.

5.

6.

7.

2. Характеристика Магноліопсид, або Дводольні
(Magnoliopsida, або Dicotyledones).
Дводольні
рослини,
або
Магноліопсіди
клас
відділу
покритонасінних рослин. У зародка
насінини дводольних є дві бічні
супротивні сім'ядолі, що є їх
основною характеристикою, звідси й
назва.
До
дводольних
рослин
належать
понад
200
тис.
видів (приблизно 10 тис. родів і 300
родин). Даний клас об'єднує як
дерева,
так
і
чагарники,
але
переважна більшість - це трав'янисті
рослини, які поширені у всіх куточках
земної кулі.
Найчисельнішою
є група відділу квіткових, що налічує
понад чверть мільйона видів.

8.

На відміну від однодольних, у дводольних провідні пучки
відкритого типу, одного розміру і розташовані у вигляді кілець, а між
деревиною й лубом розвивається твірна тканина (камбій), яка
забезпечує вторинне потовщення.
Листя у цих рослин може бути просте й складне, має
сітчасте жилкування. Воно зазвичай розчленоване на листову
пластинку і черешок. Листова пластинка рідко буває цільною, її
краї зубчасті або з виїмками.

9.

Квітки 4- або 5-членні, також число частин квітки (чашолистків,
тичинок і плодолистків) найчастіше кратно 4 чи 5.
Оцвітина у більшості видів подвійна.
Корінець зародка, здебільшого, трансформується у головний
корінь, пристосований до довголітнього існування.
Серед дводольних можна зустріти представників з атиповими
ознаками, а іноді з якостями, більш характерними для групи
однодольних.

10.

Розмноження
Розмноження
дводольних
відбувається за допомогою квіток, в
яких
жіночих
відбувається
органів,
маточками,
запилення
представлених
де
містяться
яйцеклітини, пилком із чоловічих
органів (тичинок).
Процес
проростання
та
з'єднання пилку з яйцеклітиною в
зав'язі називається заплідненням.
Запилення
може
перехресним
самозапиленням.
бути
або

11.

За циклічністю росту та
плодоношенням
поділяють
всі
на
рослини
однорічні,
дворічні та багаторічні.
Будь-які
дводольні
рослини належить до однієї з
цих груп. Серед однорічних є
багато
бур'янів
і
культурних
рослин, які виростають, цвітуть,
дають насіння і в'януть за один
сезон.

12.

13.

Цикл росту і дозрівання
дворічних рослин становить
два роки. За перший сезон
рослина надійно вкорінюється
та формує листову розетку.
На наступний рік продовжує
свій
розвиток,
цвіте
плодоносить, після чого гине.
і

14.

15.

Багаторічні
рослини
розвиваються і ростуть багато
років, досягнувши певного віку,
продовжуючи рости, цвітуть і
плодоносять
щороку.
На
це
дорослішання йде кілька років.

16.

17.

ЗНАЧЕННЯ ДВОДОЛЬНИХ РОСЛИН У ПРИРОДІ ТА ЖИТТІ ЛЮДИНИ
Дводольні рослини відіграють найважливішу роль у
господарській діяльності людини.
Це харчові та кормові рослини: буряк, баштанні, картопля,
гречка та ін.;
плодові та ягідні культури: виноград, груша, смородина та
ін.; олійні - соняшник, арахіс, тунг і ін.;
багато видів дерев: липа, дуб, береза, осика та ін.; чай, кава,
какао; дуже багато цінних лікарських рослин;
пряні і ароматичні рослини: лавр, кориця та ін.;
волокнисті рослини: льон, бавовник, джут, коноплі та ін.;
рослини, що дають каучук, смоли, камеді; багато
дубильних, фарбувальних і декоративних рослин.

18.

РОДИНИ КЛАСУ ДВОДОЛЬНІ
Хрестоцвіті (Капустяні)
Розоцвіті (Розові)
Бобові (Метеликові)
Пасльонові
Складноцвіті (Айстрові)
Гарбузові
Зонтичні (Селерові)
Губоцвіті
Лободові

19.

ХАРАКТЕРНІ ОЗНАКИ КЛАСІВ ДВОДОЛЬНИХ РОСЛИН
Ознаки
життєві форми
коренева система
листки
листкорозміщення
жилкування
судинно-провідні пучки
камбій
розташування провідних
пучків
кора і серцевина
квітка
КЛАС ДВОДОЛЬНІ
дерев’янисті і трав’янисті рослини
стрижнева, рідко мичкувата
прості та складні, різної форми
чергове, супротивне
сітчасте або перисте
відкриті
в стеблі є камбій
розташовані по колу
чітко диференційовані
чотири-, п’ятичленна
у насінні 2 сім’ядолі, що при
проростанні
виносяться
над
землею

20.

21.

22.

23.

24.

25.

26.

27.

28.

29.

30.

31.

32.

33.

34.

35.

36.

37.

38.

39.

40.

41.

42.

43.

44.

45.

ПАСПОРТ РОДИНИ ГАРБУЗОВІ.
Гарбузові (лат. Cucurbitaceae)
- сімейство квіткових
дводольних рослин, що налічує близько 900 видів.
Велика частина гарбузових - багаторічні та однорічні
трави, але є серед представників сімейства напівчагарники і
навіть чагарники. Виростають гарбузові культури в країнах з
теплим кліматом.
Плоди багатьох гарбузових культур (дині, кавуни, огірки,
гарбузи) їстівні, з деяких виготовляють музичні інструменти
(лагенария), губки і наповнювач (люфа), а є види, які вирощуються
як лікарські або декоративні рослини.

46.

Стебла здебільшого соковиті, багаті водою, стеляться по
землі або чіпляються за допомогою простих або гіллястих вусиків

47.

Листя у гарбузових черешкові,
прості,
лопатеві
або
пальчасто-
розсічені, з серцеподібною основою;
розташовані вони по спіралі в 2/5; листя,
як і стебло, жорстке або волосисте;
Прилистків немає.

48.

Квітки або одиночні, пазушні, або зібрані в суцвіття, рідко
в китицю або в щиток.
Квітка правильна, одностатева, рідко двостатева.
Віночок - зрослопелюстковий, дзвоникоподібний або
тарілчастий.
Маточка складається здебільшого з трьох плодолистиків,
рідко з 4-5, що зростаються своїми краями і утворюють відповідне
число гнізд у зав'язі;
Зав’язь нижня, багатонасінна; сім’ябруньки анатропні,
здебільшого оточені слизом; стовпчик простий, на верхівці
трироздільний, з товстим, вигнутим, лопатевим чи війчастим
рильцем.

49.

Плід — багатонасінна гарбузина́, іноді величезного розміру,
або зовсім м'яка, або з більш-менш твердим, дерев'янистим зовнішнім
шаром.

50.

Представники родини гарбузові
Овочеві культури: гарбуз, кавун, диня, огірок.

51.

Господарські культури: люфа.
• Люфа (Luffa) — рід трав'янистих
ліан родини Гарбузові. Ареал роду —
тропічні і субтропічні регіони Азії і
Африки.
• Молоді плоди вживаються в їжу як овочі
й популярні в Азії і Африці.
• Дозрілі плоди L. aegyptiaca (і інших
видів) після певної обробки, при якій
видаляється
все,
крім
мережі
ксилеми
або
волокон,
використовується як вата або кухонна
губка. Цю губку також використовують
як скраб для тіла.
• Сік використовують як природний засіб
від жовтяниці. Насіння люффи містять
понад 25% олії, придатної для
технічних цілей.

52.

Лікарські рослини: переступень білий.

53.

ПАСПОРТ РОДИНИ ЗОНТИЧНІ АБО СЕЛЕРОВІ.
Родина Зонтичні - це
велика родина, яка налічує біля
300 родів і понад 3000 видів,
поширених майже по всій земній
кулі, але переважно у північній
помірній зоні і в меншій кількості
- в горах тропіків. У флорі Україні
- 66 родів і 155 видів.

54.

Родина Зонтичні – це переважно трави, рідше (в
тропіках) деревоподібні рослини з порожнистими стеблами і
здебільшого складними, надзвичайно розсіченими листками,
часто зі здутими піхвами, що охоплюють стебло.

55.

Квітки
дрібні
маточково-
тичинкові, зібрані в складні або прості
зонтики
чи
головки;
біля
основи
простих зонтиків - обгорточка, а біля
основи складного зонтика - обгортка,
проте часом вони відсутні.
Членів оцвітини у квітці й
тичинок - п’ять.

56.

Чашечка
редукована,
п’ятизубчаста, іноді її немає, пелюстки
вільні, у крайових квіток часто неоднакові,
верхівки їх загнуті всередину.
Маточка
плодолистками,
з
утворена
двома
нижньою
двогніздою
зав’яззю. Стовпчиків два, біля основи з
нектароносним диском.
Плід
-
двосім’янка
або
вислоплідник, у якому дві сім’янки з’єднані
між собою карпофором. На спинці сім’янок
є п’ять більш або менш помітних ребер, а
між
ними
жолобки
олійними канальцями.
або
борозенки
з

57.

Багато зонтичних містять різні ефірні олії у плодах, листках та
інших органах, тому деякі види вирощують як цінні ефіроолійні, пряні й
городні культури. Серед представників цієї родини є чимало отруйних
рослин.

58.

Представники родини зонтичні
Харчові рослини: морква, петрушка, селера, кріп.

59.

Ефіроолійні рослини: фенхель, коріандр, аніс.

60.

Лікарські рослини: дягель, болиголів

61.

Кормові рослини: борщівник

62.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!