Освіта й виховання в роки Другої світової війни та у повоєнні роки

1. Освіта й виховання в роки Другої світової війни та у повоєнні роки

ОСВІТА Й ВИХОВАННЯ В РОКИ
ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ ТА У
ПОВОЄННІ РОКИ
ВИКОНАЛИ:
МЕМ-11М
СТУД.
ВІНТОНЯК ЛІЛІЯ
МИГАЛЮК ТЕТЯНА
ГРУПИ

2.

• ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА БУЛА ТЯЖКИМ ВИПРОБУВАННЯМ ДЛЯ ВСІХ НАРОДІВ
СРСР, ЯКІ ОБ'ЄДНАЛИ СВОЇ ЗУСИЛЛЯ У ВИЗВОЛЬНІЙ БОРОТЬБІ ПРОТИ ФА
ШИСТСЬКОЇ НІМЕЧЧИНИ ТА ЇЇ СОЮЗНИКІВ. У 1941 Р. НІМЕЦЬКОФАШИСТСЬКИМ ЗАГАРБНИКАМ ВДАЛОСЯ ЗАХОПИТИ ЗНАЧНУ ЧАСТИНУ
ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ. ЇЇ ПРИРОДНІ БАГАТСТВА ВАБИЛИ ЗАВОЙОВНИКІВ, ЯКІ МАЛИ
ПЕВНИЙ ПЛАН: ЧАСТИНУ НАСЕЛЕННЯ ВИНИЩИТИ, ІНШИХ ЯК БЕЗКОШТОВНУ
РОБОЧУ СИЛУ ВИВЕЗТИ ДО НІМЕЧЧИНИ, А РОДЮЧІ УКРАЇНСЬКІ ЧОРНОЗЕМИ
ПОДІЛИТИ МІЖ ПЕРЕМОЖЦЯМИ.
• З ПОЧАТКОМ ВІЙНИ ЧАСТИНА НАСЕЛЕННЯ ТА МАТЕРІАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ,
ДЕРЖАВНІ УСТАНОВИ, У ТОМУ ЧИСЛІ Й УСТАНОВИ НАРОДНОЇ ОСВІТИ, БУЛИ
ЕВА КУЙОВАНІ, А НА ОКУПОВАНІЙ ТЕРИТОРІЇ РОЗПОЧАЛАСЯ ПІДПІЛЬНА ТА
ПАРТИЗАНСЬКА ВІЙНА ІЗ ЗАГАРБНИКАМИ.

3.

• ПІДГОТОВКА
ДО
НОВОГО
1941/42
НАВЧАЛЬНОГО
РОКУ
НАДЗВИЧАЙНО
УСКЛАДНЮВАЛАСЬ. З ПРАЦІВНИКІВ НАРОДНОЇ ОСВІТИ БУЛО СТВОРЕНО ОПЕРАТИВНУ
ГРУПУ, ЯКА КЕРУВАЛА ЕВАКУАЦІЄЮ ДІТЕЙ, ВИХОВАНЦІВ ДОШКІЛЬНИХ БУДИНКІВ,
НАВЧАЛЬНИХ ПЕДАГОГІЧНИХ ЗАКЛАДІВ. КИЇВСЬКИЙ І ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТИ
ЕВАКУЮВАЛИ ДО М. КИЗИЛ-ОРДА, КАЗАХСЬКОЇ PCP, ДЕ НА ЇХ БАЗІ БУЛО СТВОРЕНО
ТИМЧАСОВИЙ ОБ'ЄДНАНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ. ОДЕСЬКИЙ
ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТА ОДЕСЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ ПЕРЕЇХАЛИ ДО
БАЙРАМ-АЛІ ТУРКМЕНСЬКОЇ PCP, ХАРКІВСЬКИЙ ПЕДІНСТИТУТ ІНОЗЕМНИХ МОВ — ДО
САРАТОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ. НА КІНЕЦЬ 1941/42 НАВЧАЛЬНОГО РОКУ ВЧИТЕЛІВ ГОТУВАЛИ
ДВА УНІВЕРСИТЕТИ, ЧОТИРИ ВЧИТЕЛЬСЬКІ ІНСТИТУТИ. У ЗВ'ЯЗКУ З ВІЙНОЮ ВСЕСОЮЗНИЙ
КОМІТЕТ У СПРАВАХ ВИЩОЇ ШКОЛИ ЗАПРОВАДИВ НАВЧАЛЬНІ ПЛАНИ ІЗ СКОРОЧЕНИМИ
СТРОКАМИ НАВЧАННЯ — 3,5 РОКУ В УНІВЕРСИТЕТІ І 3 РОКИ В ПЕДАГОГІЧНИХ ІНСТИТУТАХ.
ВИПУСТИЛИ ВОНИ БЛИЗЬКО 2000 ВЧИТЕЛІВ.

4. Евакуйовані у східні райони СРСР учителі, працівники органів народної освіти, науковці працювали на виробництві, в школах, ВНЗ, наукових ус

ЕВАКУЙОВАНІ У СХІДНІ РАЙОНИ СРСР
УЧИТЕЛІ,
ПРАЦІВНИКИ
ОРГАНІВ
НАРОДНОЇ
ОСВІТИ,
НАУКОВЦІ
ПРАЦЮВАЛИ НА ВИРОБНИЦТВІ, В
ШКОЛАХ, ВНЗ, НАУКОВИХ УСТАНОВАХ.
БАГАТО ВЧИТЕЛІВ, УЧНІВ СТАРШИХ
КЛАСІВ ТА СТУДЕНТІВ ЗІ ЗБРОЄЮ В РУКАХ
СТАЛИ НА ЗАХИСТ БАТЬКІВЩИНИ. ВОНИ
ВСТУПАЛИ ДО ЛАВ ЧЕРВОНОЇ АРМІЇ,
ПАРТИЗАНСЬКИХ ЗАГОНІВ, ПІДПІЛЬНИХ
ГРУП
ТА
ОРГАНІЗАЦІЙ.
ДІВЧАТА
БУДУВАЛИ
ОБОРОННІ
УКРІПЛЕННЯ,
ПРАЦЮВАЛИ МЕДСЕСТРАМИ. БАГАТО
СТУДЕНТІВ
ТА
ВИКЛАДАЧІВ
НЕ
ПОВЕРНУЛОСЯ З ВІЙНИ.

5.

• ВОСЕНИ 1941 Р. В ТЯЖКИХ УМОВАХ ОКУПАЦІЇ НАВЧАННЯ У ШКОЛАХ
ПОЧАЛОСЯ ТІЛЬКИ В ДЕЯКИХ РАЙОНАХ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ, СУМСЬКОЇ,
ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТЕЙ, ЯКІ КОНТРОЛЮВАЛИСЯ ПАРТИЗАНСЬКИМИ
ЗАГОНАМИ. В ОТОЧЕНИХ МІСТАХ ОДЕСІ ТА СЕВАСТОПОЛІ ЗАНЯТТЯ НЕРІДКО
ПРОХОДИЛИ У БОМБОСХОВИЩАХ. ТАМ ЖЕ ДІТИ ДИТЯЧИХ САДКІВ
ПЕРЕБУВАЛИ БІЛЬШУ ЧАСТИНУ ЧАСУ.
• У РОКИ ВІЙНИ УСКЛАДНИЛАСЬ РОБОТА В ГАЛУЗІ ДОШКІЛЬНОГО
ВИХОВАННЯ. БАГАТО ДИТЯЧИХ САДКІВ БУЛО ЗРУЙНОВАНО. ПРИ
ЕВАКУЙОВАНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ ЗАСНОВУВАЛИСЬ НОВІ ДОШКІЛЬНІ
ЗАКЛАДИ, В ЯКИХ ШИРОКОГО ЗАСТОСУВАННЯ НАБУЛИ ЦІЛОДОБОВІ ГРУПИ.
ВИНИКЛИ НОВІ ТИПИ УСТАНОВ — ДОШКІЛЬНІ ІНТЕРНАТИ ТА ДИТЯЧІ
БУДИНКИ ДЛЯ ДІТЕЙ, ЯКІ ВТРАТИЛИ БАТЬКІВ.

6.

• В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ ОСВІТЯНСЬКІ ЗАКЛАДИ НЕ МАЛИ СТАЛОГО
ФІНАНСУВАННЯ, ПРОГРАМ ТА ПІДРУЧНИКІВ, ТОМУ ПРАЦЮВАЛИ
НЕРЕГУЛЯРНО, АБО ЗАНЕПАДАЛИ. БРАКУВАЛО ВЧИТЕЛЬСЬКИХ КАДРІВ.
ПРЕДСТАВНИКІВ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ ЧАСТО ЗААРЕШТОВУВАЛИ ЯК ЗАЛОЖНИКІВ У
ВІДПОВІДЬ НА ПАРТИЗАНСЬКІ НАПАДИ НА НІМЕЦЬКИХ ВОЯКІВ.
• ЧИМАЛО ДІТЕЙ ОСИРОТІЛО Й ЗНАЙШЛО РОДИНУ У ВІЙСЬКОВИХ ЧИ
ПАРТИЗАНСЬКИХ ЗАГОНАХ. ТАМ ВОНИ ПРОХОДИЛИ СУВОРУ ШКОЛУ
ВІЙСЬКОВИХ БУД НІВ, РИЗИКУВАЛИ ЖИТТЯМ. У ТИХ РАЙОНАХ УКРАЇНИ, ЯКІ
КОНТРОЛЮВАЛИСЯ ПАРТИЗАНАМИ, ШКОЛИ ПРАЦЮВАЛИ ЗА
РАДЯНСЬКИМИ ПРОГРАМАМИ. НА ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ ДІЯЛИ
ПІДПІЛЬНІ ОРГАНІЗАЦІЇ. ІНОДІ ЦЕ БУЛИ МОЛОДІЖНІ ОРГАНІЗАЦІЇ, ЯКІ
СКЛАДАЛИСЯ ЗІ СТАРШОКЛАСНИКІВ. НАЙВІДОМІША З НИХ —
КРАСНОДОНСЬКА «МОЛОДА ГВАРДІЯ».

7.

• НАВІТЬ У СКЛАДНИХ УМОВАХ ВІЙНИ НЕ ПРИПИНЯЛАСЬ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКА РОБОТА
В ГАЛУЗІ ПЕДАГОГІКИ. УВАГА ПРИДІЛЯЛАСЯ ВДОСКОНАЛЕННЮ ЗМІСТУ ОСВІТИ. З ОГЛЯДУ
НА СИТУАЦІЮ ДО НАВЧАЛЬНИХ ПРЕДМЕТІВ БУЛО ВВЕДЕНО ВІЙСЬКОВО-ОБОРОННІ ТЕМИ,
ПОСИЛЕНО ПАТРІОТИЧНУ СПРЯМОВАНІСТЬ ПРИ ВИВЧЕННІ ІСТОРІЇ ТА ЛІТЕРАТУРИ. ВЕЛИКЕ
ЗНАЧЕННЯ МАЛО ЗАПРОВАДЖЕННЯ П'ЯТИБАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ.
• ЗА СПЕЦІАЛЬНОЮ ПОСТАНОВОЮ ПРИ ШКОЛАХ ПОЧАЛИ ВІДКРИВАТИСЯ НАВЧАЛЬНОВИРОБНИЧІ МАЙСТЕРНІ, УЧНІ ЗБИРАЛИ МЕТАЛОБРУХТ, ЛІКАРСЬКІ ТРАВИ. ВЕЛИКОГО
ПОШИРЕННЯ НАБУВ ТИМУРІВСЬКИЙ РУХ.
• З 1943 Р. БУЛО ПОНОВЛЕНО РОБОТУ ШКІЛ У БАГАТЬОХ РЕГІОНАХ УКРАЇНИ. ВІДДІЛИ
НАРОДНОЇ ОСВІТИ ВЖИВАЛИ НЕОБХІДНИХ ЗАХОДІВ, ЩОБ УСІ ДІТИ ШКІЛЬНОГО ВІКУ
НАВЧАЛИСЯ В ШКОЛАХ. 31 ГРУДНЯ 1943 Р. ВИДАНО ПОСТАНОВУ «ПРО ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ
ОБЛІК ДІТЕЙ І ПІДЛІТКІВ ВІКОМ ВІД 7 ДО 15 РОКІВ І ПРО ПОРЯДОК КОНТРОЛЮ ЗА
ВИКОНАННЯМ ЗАКОНУ ПРО ЗАГАЛЬНЕ ОБОВ'ЯЗКОВЕ НАВЧАННЯ».

8.

• У ВЕРЕСНІ — ЖОВТНІ 1943 РОКУ ПОЧАЛОСЯ НАВЧАННЯ У ШКОЛАХ ЛІВОБЕРЕЖНОЇ
УКРАЇНИ, А ЗГОДОМ — НА ТЕРИТОРІЇ ПРАВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ Й У ЗАХІДНИХ РЕГІОНАХ. У
1943/44 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ ПРАЦЮВАЛИ 12302 ШКОЛИ, В ЯКИХ НАВЧАЛОСЯ 1770
ТИС. УЧНІВ, У 1944/45 Р. — 26458 ШКІЛ НА 4641,6 ТИС. УЧНІВ, А ТАКОЖ 732 ШКОЛИ
РОБІТНИЧОЇ І СІЛЬСЬКОЇ МОЛОДІ. У СЕРПНІ 1943 Р. ПРИЙНЯТО «ПРАВИЛА ДЛЯ УЧНІВ»,
ЯКИМИ РЕГЛАМЕНТУВАЛИСЯ ЇХНІ ОБОВ'ЯЗКИ І НОРМИ ПОВЕДІНКИ У ШКОЛІ.
• ДУЖЕ ВАЖЛИВЕ ЗНАЧЕННЯ МАЛА ПРИЙНЯТА В ГРУДНІ 1943 РОКУ ПОСТАНОВА ПРО
ВВЕДЕННЯ ЗАГАЛЬНОГО ОБОВ'ЯЗКОВОГО НАВЧАННЯ ДІТЕЙ З 7-РІЧНОГО ВІКУ, ЩО
ЛІКВІДУВАЛО РОЗРИВ МІЖ ДОШКІЛЬНИМИ УСТАНОВАМИ І ПОЧАТКОВОЮ ШКОЛОЮ.
• ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ ГАЛЬМУВАЛА НЕСТАЧА ВЧИТЕЛІВ —
АДЖЕ З ПОЧАТКУ ВІЙНИ БІЛЬШІСТЬ УЧИТЕЛІВ — ЧОЛОВІКІВ БУЛА МО БІЛІЗОВАНА НА
ФРОНТ, ЧАСТИНА ПРАЦІВНИКІВ ОСВІТИ ВОЮВАЛА В ПАРТИЗАНСЬКИХ ЗАГОНАХ УКРАЇНИ.

9.

• НАПРИКІНЦІ 1943 Р. В ХАРКОВІ, А ПОТІМ У КИЄВІ ПОНОВИЛИ РОБОТУ УКРАЇНСЬКИЙ
НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ (УНДІП), ОБЛАСНІ ІНСТИТУТИ
ВДОСКОНАЛЕННЯ ВЧИТЕЛІВ.
• РЕСПУБЛІКАНСЬКІ Й ОБЛАСНІ НАРАДИ ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІВ НАРОДНОЇ ОСВІТИ,
ПРОВЕДЕНІ В 1944/45 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ, ОБГОВОРЮВАЛИ ЗАВДАННЯ ВІДБУДОВИ
ШКІЛ У РЕСПУБЛІЦІ. ЦЕ БУЛО ПЕРШОЧЕРГОВИМ ПИТАННЯМ НАРОДНОГО КОМІСАРІАТУ
УРСР, ЯКИМ У ТОЙ ПЕРІОД КЕРУВАВ ПАВЛО ТИЧИНА.
• ШКОЛИ ПРАЦЮВАЛИ ЗА НАВЧАЛЬНИМ ПЛАНОМ 1940 — 1941 РР. В НИХ ВЕЛИКА УВАГА
ПРИДІЛЯЛАСЬ ВІЙСЬКОВІЙ ПІДГОТОВЦІ УЧНІВ П'ЯТИХ — СЬОМИХ КЛАСІВ І ДОПРИЗОВНІЙ
ВІЙСЬКОВІЙ ПІДГОТОВЦІ УЧНІВ ВОСЬМИХ — ДЕСЯТИХ КЛАСІВ. ПРОГРАМИ З УСІХ
НАВЧАЛЬНИХ ПРЕДМЕТІВ БУЛИ ТИМИ САМИМИ, АЛЕ БІЛЬШ РОЗШИРЕНИМИ З ІСТОРІЇ,
УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ. З МЕТОЮ УСУНЕННЯ НЕДОЛІКІВ В ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО
ПРОЦЕСУ ТА ПОСИЛЕННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛІВ ТА УЧНІВ ЗА ЯКІСТЬ ЗНАНЬ РНК
СРСР ПРИЙНЯЛА ПОСТАНОВУ ВІД 21 ЧЕРВНЯ 1944 Р. «ПРО ЗАХОДИ ЩОДО ПОКРАЩЕННЯ
ЯКОСТІ НАВЧАННЯ У ШКОЛІ».

10.

• ЗАРОКИ ВІЙНИ ЗНАЧНО ЗМІНИЛАСЬ ДЕМОГРАФІЧНА СИТУАЦІЯ. ЗМЕНШИЛАСЬ
НАРОДЖУВАНІСТЬ ДІТЕЙ, БАГАТО ЇХ ЗАГИНУЛО. В 1944 Р. ВИЙШОВ УКАЗ ПРЕЗИДІЇ
ВЕРХОВНОЇ РАДИ СРСР «ПРО ЗБІЛЬШЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ДОПОМОГИ ВАГІТНИМ ЖІНКАМ,
БАГАТОДІТНИМ ТА ОДИНОКИМ МАТЕРЯМ». ДЛЯ ОСТАННІХ ВАРТІСТЬ ПЕРЕБУВАННЯ
ДИТИНИ В ДИТЯЧОМУ САДКУ СТАНОВИЛА 50 % ВІД ЗАГАЛЬНОЇ ПЛАТНІ. ДІТЕЙ ОДИНОКИХ
МАТЕРІВ ЗАРАХОВУВАЛИ ДО ДИТЯЧИХ САДКІВ ПОЗА ЧЕРГОЮ.
• РОЗВИТКУ Й ПОЛІПШЕННЮ ДОШКІЛЬНОГО ВИХОВАННЯ СПРИЯЛА ПОСТАНОВА РНК СРСР
«ПРО ЗАХОДИ ПО РОЗШИРЕННЮ МЕРЕЖІ ДИТЯЧИХ УСТАНОВ І ПОЛІПШЕННЮ МЕДИЧНОГО
Й ПОБУТОВОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ЖІНОК І ДІТЕЙ», ПРИЙНЯТА В 1944 Р.
• ЗАВДЯКИ ВИКОНАННЮ ЗГАДАНИХ ДОКУМЕНТІВ НА МІСЦЯХ ТА КОМПЛЕКСУ ДЕРЖАВНИХ
ЗАХОДІВ ЧИСЛО ДОШКІЛЬНИХ УСТАНОВ ПЕРЕВИЩИЛО ДОВОЄННИЙ РІВЕНЬ. ПЕДАГОГІЧНА
РОБОТА В НИХ СПРЯМОВУВАЛАСЬ НА ФІЗИЧНИЙ РОЗВИТОК ДІТЕЙ, НА ВИХОВАННЯ В НИХ
ПОЧУТТЯ ПАТРІОТИЗМУ Й ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗМУ.