Принципи побудови внутрішньобудинкових систем електропостачання

1.   ДВНЗ «Національний гірничий університет» Кафедра систем електропостачання  Дисципліна «Електропостачання міст та мегаполісів»

ДВНЗ «Національний гірничий університет»
Кафедра систем електропостачання
Дисципліна «Електропостачання міст та
мегаполісів»
ТЕМА 6.
«ПРИНЦИПИ ПОБУДОВИ
ВНУТРІШНЬОБУДИНКОВИХ
СИСТЕМ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ»

2.

1. Схеми зовнішнього електропостачання будинків
Конфігурація і вибір схеми ВНБ СЕП залежить від:
- електричної схеми джерела живлення;
- надійності електропостачання;
- величини електричного навантаження;
- кількості секцій і поверхів будинку;
- особливостей будівельних конструкцій;
- наявності вбудованих магазинів, аптек, інших об’єктів.

3.

Основні принципи побудови ВНБ СЕП:
- живлення ЕП житлових будинків заввишки до 5 поверхів
включно
з
газовими
магістральними
плитами
петльовими
здійснюється
схемами
з
за
резервною
перемичкою і без неї;
- живлення ЕП житлових будинків заввишки до 9-16
поверхів включно здійснюється як за радіальними так і за
магістральними схемами з перемикачами на вводах. Для
будинків з електричними плитами можуть застосовуватися
три і більше живильних лінії (вводів);
- живлення ЕП житлових будинків заввишки понад 16
поверхів здійснюється з АВР на вводі, оскільки такі об’єкти
відносяться
до
електропостачання.
першої
категорії
за
надійністю

4.

Наприклад:
за ситуаційним планом на рис.1 14-поверховий житловий
багатоповерховий будинок отримує електроенергію від ТП10/0,4 зі сторони РП-0,4 кВ. Потужність силових
трансформаторів понижувальної підстанції становить
2х630 кВА.
Рисунок 1 – Ситуаційний план розташування ТП-10/0,4 кВ,
траси живильної лінії, ВРП житлового будинку

5.

До першої і другої секцій РП-0,4 кВ через рубильники Р-400
і запобіжники ПН-400 в комірках №5 і №10 приєднується
живильна лінія, яка виконана двома кабелями марки
АПвБбШнг (4х185) загальною довжиною 110 м з ізоляцією
зі «сшитого» поліетилену, прокладеної в ґрунті (траншеї) до
ВРП, який розташований у цокольному поверсі житлового
будинку (рис. 2).
Рубильники призначені для
комутації та створення видимого
розриву електричних кіл.
Запобіжники забезпечують захист
живильної лінії від КЗ.
Рисунок 2 – Схема електропостачання
багатоповерхового будинку
від внутрішньоквартальної
ТП-10/0,4 кВ

6.

У шафі обліку електричної енергії РУ-0,4 кВ
встановлені електронні лічильники 1РJ, 2PJ, які приєднані до
електричних кіл через трансформатори струму типу ТТ0,66У3 з коефіцієнтом трансформації 300/5 А.
Усі металеві частини устаткування ТП, які у
нормальному режимі роботи не знаходяться під напругою,
приєднуються до пристрою заземлення (ПЗ) підстанції.
У цокольному поверсі житлового будинку кабельна
лінія прокладається в лотках технологічного коридору
протяжністю 25 м.
За особливостей траси (наявності ділянок зі значним
навантаженням автотранспортом, розташуванням залізниці
та інших перешкод) частини лінії можуть прокладатися в
кабельному каналі, в поліетиленових трубах у грунті на
глибині 1 м від поверхні землі, в сталевих трубах тощо.
Така схема забезпечує ЕП 14-поверхового житлового
будинку надійністю живлення, що відповідає 2-ій категорії,
що відповідає вимогам ДБН, оскільки при КЗ на одному з
кабелів живильної лінії, інший прийматиме на себе все
післяаварійне навантаження ЕП будинку за допомогою
перемикача у ВРП-1.

7.

ВВІДНО-РОЗПОДІЛЬНІ ПРИСТРОЇ, ГОЛОВНІ
РОЗПОДІЛЬНІ ЩИТИ, РОЗПОДІЛЬНІ ПУНКТИ,
ГРУПОВІ ЩИТКИ
ВП, ВРП, ГРЩ повинні установлюватись в ЕП
(електротехнічних приміщеннях), доступних тільки для
обслуговуючого персоналу. ЕП повинні розташовуватись
поблизу виходів із будівлі або ззовні.
У районах можливого затоплення ВП, ВРП, ГРЩ повинні
установлюватися вище рівня можливого затоплення.
ЕП можуть розміщуватися в сухих підвалах за умови, що
приміщення ЕП відділені від інших приміщень
протипожежними перегородками 1-го типу. При цьому
огороджувальні конструкції (стіни, перегородки) ЕП, в яких
розміщені щити протипожежних установок, згідно з 4.16
повинні бути протипожежними з межею вогнестійкості не
менше ніж 90 хв з протипожежними дверима 1-го типу.

8.

ВП, ВРП, ГРЩ дозволяється розташовувати поза ЕП при
виконанні таких вимог:
а) ступінь захисту оболонки повинен бути не нижче
ІР31;
б) розташування в зручних і доступних для
обслуговування місцях (в опалюваних тамбурах, вестибулях,
коридорах тощо);
в) апарати
захисту
і
керування
повинні
установлюватися в металевих шафах, дверці яких
замикаються. При цьому рукоятки апаратів керування не
повинні виводитись назовні, а бути знімними або замикатись
на замок;
г) відстань від трубопроводів (водопровід, опалення,
каналізація, внутрішні водостоки) повинна бути не менше ніж
0,5 м, а від газопроводів і газових лічильників не менше ніж
1 м.
Забороняється установлювати ВП, ВРП, ГРЩ у сходових
клітках, у залах різного призначення.

9.

НКУ повинні задовольняти всім вимогам ГОСТ 22789 та
вимогам до захисту від ураження електричним струмом за
рахунок застосування одного або декількох заходів захисту з
наведених нижче:
- захист за допомогою ізоляції струмопровідних частин;
- захист за допомогою огорож і оболонок;
- захист від непрямого дотику до струмопровідних частин;
- захист за допомогою повної ізоляції.
Шини НКУ повинні мати маркування згідно з МЕК 446-89
(фазні провідники (шини) – L1, L2, L3, захисний провідник
РЕ, нульовий робочий провідник N, суміщений захисний та
нульовий робочий провідник PEN).

10.

ЕП, а також ВП, ВРП, ГРЩ не допускається розміщувати
безпосередньо під санвузлами, ванними кімнатами, душовими,
кухнями (окрім кухонь квартир), мийними і парильними
приміщеннями лазень та іншими приміщеннями з мокрими
технологічними процесами, за винятком випадків, коли вжито
спеціальних заходів щодо надійної гідроізоляції, які
запобігають проникненню вологи в приміщення, де
встановлені розподільні пристрої.
Слід також унеможливити проникнення шумів від
обладнання ЕП, що розташовані поряд з приміщеннями, у
яких рівень шумів обмежується санітарними нормами.

11.

Прокладання
через
ЕП
трубопроводів
систем
водопостачання, опалення (за винятком трубопроводів
опалення ЕП), а також вентиляційних і інших коробів
дозволяється як виняток, якщо вони не мають у межах ЕП
відгалужень, люків, засувок, фланців, ревізій, вентилів. При
цьому холодні трубопроводи повинні мати захист від
відпотівання, а гарячі – теплову негорючу, ізоляцію.
Прокладання через ЕП газопроводів і трубопроводів з
горючими рідинами, каналізації і внутрішніх водостоків не
допускається. Двері ЕП повинні відкриватись назовні.
Приміщення, в яких установлюються ВП, ВРП, ГРЩ,
повинні мати природну вентиляцію і електричне освітлення. В
них повинна забезпечуватись температура не нижче ніж 5 °С.

12.

РП і групові щитки за наявності у стінах ніш слід
установлювати в цих нішах у шафах, що замикаються. За
наявності спеціальних шахт для прокладення мереж живлення
РП і групові щитки слід установлювати в цих шахтах з
влаштуванням входів, що замикаються, для доступу тільки
обслуговуючого персоналу. При розміщенні РП на горищі
ступінь захисту оболонки повинен бути не нижче IP 44 згідно
з ГОСТ 14254.
У сходових клітках будинків з умовною висотою 26,5 м та
нижче висота установлення силових щитків і пунктів, а також
щитків і пунктів освітлення, що розміщуються в нішах і не
виступають за площину стін, не нормується.
Відкрито розміщені щитки і пункти повинні
установлюватися на висоті не менше ніж 2,2 м від підлоги.
У будинках з умовною висотою понад 26,5 м у сходових
клітках розміщення будь-яких розподільних пристроїв та
щитків не допускається.

13.

Установлення РП, щитів, щитків безпосередньо в
виробничих приміщеннях харчоблоків, торгових і обідніх
залах дозволяється як виняток за неможливості прийняти інше
рішення. При розміщенні у торгових і обідніх залах вони
повинні установлюватися в нішах будівельних конструкцій,
мати двері, що замикаються, і відповідний дизайн.
У навчальних кабінетах і лабораторіях навчальних
закладів щитки для живлення навчального приладдя слід
установлювати поблизу стола викладача, але не далі ніж 1,5 м
від нього.
Не допускається установлення РП, щитів, щитків в саунах,
ванних кімнатах, санвузлах, мильних приміщеннях лазень,
парильнях, пральних приміщеннях пралень тощо.
Електричні ланцюги в межах ВП, ВРП, ГРЩ, РП та
групових щитків слід виконувати про водами з мідними
жилами, мідними або алюмінієвими шинами та комплектними
шинопроводами.

14.

Вводи живильних ліній і комутаційно-захисна апаратура
може об’єднуватися в комплектне ВРП, що розташовується,
як правило, в приміщенні електрощитової, яке може служити
одночасно і головним розподільчим щитом (ГРЩ) сучасного
житлового будинку. Від нього отримують живлення
квартирні та загальнобудинкові ЕП.
Згідно з рисунком 3 пристрій 1-ВРП типу ВРУ-1-1210УХЛ4 отримує живлення через вводи «Ввід 1» і «Ввід 2»
по двом кабелям від РП-0,4 кВ внутрішньоквартальної
підстанції ТП-10/0,4 кВ. Він містить перемикач, за
допомогою якого електроенергія може передаватися до 2ВРП та до 3-ВРП. В ньому розташовані також електронні
лічильники для обліку електроенергії, один із яких - прямого
ввімкнення на струм 5-100 А, інший – трансформаторного
ввімкнення за струмом з коефіцієнтом трансформації 200/5
А (!!!хоча в даний час можна знайти лічильники
безтрансформаторного ввімкнення до 200 А включно).
Запобіжники типу ППНИ-35 забезпечують захист ліній до 2ВРП та 3-ВРП від КЗ. Через автоматичні вимикачі АЕ-1000
вмикаються лампочки сигналізації наявності напруги на
вводі 1-ВРП.

15.

Рисунок 3 – Схема 1-ВРП типу ВРУ-1-12-10 УХЛ4 багатоповерхового
житлового будинку

16.

За рисунком 4 пристрій 2-ВРП типу ВРУ-1-41-00
забезпечує через запобіжники типу ППНИ-33 розподіл
електроенергії від 1-ВРП до щитків поверхових, освітлення
електрощитової і до машинного приміщення ліфтів
будинку.
Рисунок 4 – Схема 2-ВРП типу ВРУ-1-41-00 багатоповерхового житлового
будинку

17.

За рисунком 5 пристрій 3-ВРП типу ВРУ-1-47-00 через
запобіжники типу
ППНИ-33 забезпечує розподіл
електроенергії від 1-ВРП до щитків РЩ1, РЩ2 венткамер, до
2-ВРП, орендованих приміщень, паркінгу, що розташований
в цокольному поверсі будинку.
Лінія живлення ліфтів від 3-ВРП прокладається через 2-ВРП
і захищається від КЗ запобіжниками ППНИ-33.
Облік електричної енергії за кожною лінією здійснюється
електронними лічильниками.

18.

Схема 3-ВРП типу ВРУ-1-47-00 багатоповерхового житлового будинку

19.

СХЕМИ ВНУТРІШНЬОБУДИНКОВИХ
ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ
У будинках заввишки до 16 поверхів включно із
кількістю квартир на поверсі до 4-х, доцільно прокладати
один стояк на під’їзд, якщо вище – два стояки, до кожної з
ліній яких приєднуються ЕП квартир таким чином, щоб
навантаження за всіма фазами розподілялося рівномірно.
Характерні схеми такого приєднання ЕП квартир та за
іншими варіантами наведено на рисунку 6.
Кількість групових щитків, які приєднуються до однієї
живильної лінії, яка прокладається від ВРП, нормативними
документами не регламентується, однак при наявності двох і
більше таких стояків, рекомендується приєднувати їх через
комутаційно-захисний апарат.
Живильні лінії від ВРП прокладаються до
загальнобудинкових силових ЕП таких як насоси,
вентилятори, електродвигуни пожежогасильних установок,
димозахисної системи, ліфтові установки, але не більше 4-х
до однієї лінії. У разі наявності двох ліфтів у секції будинку,
кількість приєднання їх до окремої живильної лінії не
обмежується.

20.

Рисунок 6 – Схеми приєднання стояків до живильних ліній:
а – один стояк на під’їзд; б – два окремих стояка; в – два стояки, які
з’єднано автоматом; г – два стояки під’їзду з 40 і 60 % квартирним
навантаженням відповідно

21.

Наприклад, на рисунках 7, 8, 9 наведено принципові
схеми електричних мереж загальнобудинкових ЕП
житлового будинку.
За рисунком 7 вентилятори камер підпору повітря та
видалення диму отримують живлення від 3-ВРП через РЩ-1
із рубильником Р-400 і запобіжником ПН-100, який
захищатиме від КЗ. Автоматичні вимикачі ВА47-29
призначені для нечастої комутації кіл електроприводу
венткамер і захисту їх від перевантаження та КЗ. Магнітні
пускачі ПМЛ212002 забезпечують безпосередню комутацію
силових кіл електродвигунів вентиляторів.
Приклад схеми групових мереж освітлення
загальнобудинкових приміщень, техпідпілля, коридорів,
холів, горища, ліфтових шахт багатоповерхового будинку
наведено на рисунках 8, 9. Воно складається із робочого,
аварійного (евакуаційного) та ремонтного освітлення, які
виконують лампами розжарювання. Освітлення загальне і
робоче виконується лампами розжарювання. Освітлення
загальне і робоче виконується напругою 220 В із
зануленням металевих корпусів світильників.

22.

Рисунок 7 – Схема електропостачання загальнобудинкових
електроприймачів багатоповерхового будинку

23.

Рисунок 8 – Схема групових мереж освітлення
загальнобудинкових приміщень багатоповерхового будинку

24.

Рисунок 9 – Принципова схема групових мереж освітлення
машинного приміщення і шахти ліфта

25.

Ремонтне освітлення здійснюється напругою 12 і 36 В
від понижувальних трансформаторів, які розташовані в
силових ящиках ЯТП-0,25-220/12 і ЯТП-0,25-220/36 В.
Живлення приладів освітлення здійснюється від 2-ВРП
через автоматичні вимикачі з функціями захисту від
перевантаження та КЗ. Передбачається автоматичне
управління аварійним (евакуаційним) освітленням ліфтових
колодязів і холів, яке здійснюється за допомогою
фотодатчиків, які розташовані на рівні 2-го поверху і
екрануються від прямого попадання сонячних променів і
сторонніх джерел світла.
Зовнішнє освітлення багатоповерхового будинку
виконується прожектором в комплекті із лампою
потужністю 100 Вт.
На рисунку 10 наведено приклад схеми приєднання
групових мереж одно-, дво- та трикімнатних квартир до
електронних лічильників типу NP-06, які розташовані у
поверховому щитку. Приєднання лічильників до лінії М2
стояку здійснено через двополюсні ПЗВ 2001 на номінальний
струм 40 А і з номінальним диференційним струмом
спрацювання до 30 мА. Квартирні ЕП приєднуються до
лічильників через автомати типу ВА47-29-С на відповідну
величину номінального струму.

26.

Рисунок 10 – Схема приєднання групових мереж
квартири до лічильників NP-06 у поверховому щитку