Адміністративна та кримінальна відповідальність

1. Адміністративна та кримінальна відповідальність неповнолітніх

2.

Основними причинами правопорушень
неповнолітніх є :
1. Соціально-економічні: зубожіння населення; відсутність
цивілізованих ринкових відносин; розвиток тіньової
економіки; зростання у суспільстві соціальної напруги.

3.

2. Несприятливе сімейне оточення (сорок відсотків неповнолітніх
правопорушників виховувалося в неблагополучних сім’ях: з них 30
% – у неповних, 45% – у конфліктних, 25 % - в асоціальних і
кримінальних сім’ях). У той же час шістдесят відсотків
неповнолітніх правопорушників виховувалося у зовнішньо
благополучних сім’ях, проте, з них 55 % виховувалося у матеріально
незабезпечених сім’ях, 35 % – у сім’ях із низьким культурно-освітнім
рівнем батьків, а 10 % – у досить заможних родинах).

4. 3. Проблеми у взаємовідносинах неповнолітнього в соціумі

3. Антипедагогічні методи роботи із
важковиховуваною дитиною, конфліктні
ситуації в колективі, низький рівень
успішності, слабкий зв’язок між закладом
освіти та сім’єю.
Окремо потрібно виділити низький рівень
правової освіти та виховання у ДНЗ та сім’ї,
формування на цій основі правового
нігілізму – негативного або байдужого
ставлення до норм державного права.

5.

4. Негативний вплив зовнішнього середовища:
негативний вплив засобів масової інформації, що
пропагують культ фізичної сили та агресію.

6.

5. Вікові особливості психіки підлітків, які сприяють
антисуспільним проявам (почуття дорослості, прагнення до
самоствердження, емоційна неврівноваженість, підвищена
збудливість, комфортність тощо).
6. Біологічними та генетичними причинами вчинення
неповнолітніми правопорушень є порушення роботи
ферментативної та гормональної систем організму.

7. Адміністративна відповідальність

Кодекс України про адміністративні правопорушення. Стаття 24
Адміністративне стягнення – необхідний правовий наслідок
порушення або невиконання адміністративних заборон, що
полягає в осуді поведінки порушника і обмеженні його
особистих матеріальних благ та інших правових інтересів.
Застосовується з метою виховання особи, яка вчинила
адміністративне правопорушення, в дусі додержання
законів України, поваги до правил співжиття,запобігання
вчиненню нових правопорушень як самим
правопорушником, так і іншими особами.

8. На загальних підставах неповнолітні від 16 до 18 років підлягають адміністративній відповідальності за:

• незаконне виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання
наркотичних засобів чи психотропних речовин без мети збуту в невеликих
розмірах;
• дрібне розкрадання державного або колективного майна;
• порушення правил дорожнього руху;
• дрібне хуліганство;
• стрільба з вогнепальної, холодної летальної чи пневматичної зброї в
населених пунктах і не відведених для цього місцях або з порушенням
встановленого порядку;
• злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівника поліції,
члена громадського формування з охорони громадського порядку і
державного кордону, військовослужбовця;
• порушення правил дозвільної системи щодо вогнепальної, холодної чи
пневматичної зброї та бойових припасів.

9. Стаття 24. Види адміністративних стягнень:

1) попередження;
2) штраф;
3) сплатне вилучення предмета, який став знаряддям
вчинення правопорушення;
4) конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення
правопорушення;
5) позбавлення спеціального права (до 3 років);
6) виправні роботи (до 2-х місяців, 20 % від зарплати);
7) адміністративний арешт (до 15 діб).
8) арешт з утриманням на гаупвахті (для військових)

10.

Паління у громадських
місцях
Під час порушення , яке неповнолітній
уже неодноразово скоював і отримав
адміністративне попередження,
передбачається штраф від 10 до 20
мінімумів доходів громадян (170-340
гривень).
Неповнолітні, яким не виповнилось 18
років, підлягають до сплати штрафу від
51 до 170 гривень.

11. Булінг

В Україні 67% дітей до 17 років стикаються з булінгом – ЮНІСЕФ.
18 грудня 2018 р. Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення
змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу.»
Штраф від 850 до 1700 грн або громадські роботи від 20 до 40 год.
Повторні знущання, вчинені впродовж року або групою осіб – штраф від
1700 до 3400 грн або громадські роботи від 40 до 60 год.
У разі цькування неповнолітнім від 14 до 16 років відповідальність
несуть батьки.
Передбачено статтю за приховування фактів булінгу. Ст.173-4 «Булінг»
КУ про адміністративну відповідальність»

12. Згідно закону адміністративні правопорушення уповноважені розглядати такі органи:

- адміністративні комісії при виконавчих комітетах місцевих рад народних
депутатів;
- районні суди;
- органи внутрішніх справ, державні інспекції тощо.

13. Кримінальна відповідальність неповнолітніх

14. Стаття 2. Підстава кримінальної відповідальності

1.Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного
діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом.
2. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана
кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і
встановлено обвинувальним вироком суду.
3. Ніхто не може бути притягнений до кримінальної відповідальності за той самий злочин
більше одного разу.
Кримінальна відповідальність – це вимушене зазнавання особою, яка вчинила злочин,
державного осуду, а також передбачених Кримінальним кодексом обмежень особистого,
майнового або іншого характеру, що визначаються обвинувальним вироком суду і
покладаються на винного спеціальними органами держави.
Кримінальне покарання – примусовий захід, який застосовується від імені держави за
вироком суду до особи, визнаної винною у скоєнні злочину, і полягає у передбаченому
законом обмеженні прав і свобод цієї особи.

15.

Кримінальній відповідальності
підлягає особа, якій до вчинення
злочину минуло 16 років, і лише за
вчинення злочинів, які перелічені у ч. 2
ст.10 із 14-річного віку.
Особи, які вчинили злочин у віці від 14 до
16 років, підлягають кримінальній
відповідальності лише за вбивство
(статті 93—98)

16.

— умисне вбивство;
— умисне знищення або
пошкодження майна ;
— посягання на життя;
— пошкодження шляхів
— умисне тілесне
сполучення і транспортних
ушкодження;
засобів;
— диверсію;
— незаконне заволодіння
— бандитизм;
транспортним засобом;
— терористичний акт;
— хуліганство.
— захоплення заручників;
— зґвалтування ;
— насильницьке задоволення
статевої пристрасті
неприродним способом ;
— крадіжку;
— грабіж;
— розбій;
— вимагання ;

17.

Крадіжка (статті 81, 86', 140, 223 і 2292),
грабіж (статті 82, 86', 141, 223 і 2292),
розбій 153 (статті 86, 86', 142, 223 частина
2 і 2292 частина 3),
злісне або особливо злісне хуліганство (ст.
206 частини 2 і 3).

18. Основні ознаки покарання

• визнання його заходом державного примусу, що
застосовується до осіб, які вчинили злочин;
• його застосування є одним із завершальних етапів
кримінальної відповідальності та являє собою юридичний
наслідок злочину;
• може бути застосовано лише за вироком суду від імені
держави;
• призначення і його виконання можливі тільки стосовно
самого винного;
• полягає у передбачуваному законом обмеженні прав і
свобод засудженого;
• будь-яке покарання тягне за собою судимість.

19. Види покарань, передбачені Кримінальним кодексом України. Стаття 51

1) штраф (якщо неповнолітній має самостійний дохід);
2) громадські роботи (від 30 до 120 годин);
3) виправні роботи (від двох місяців до одного року з відрахуванням від заробітної плати в
дохід держави від 5 до 10%);
3) арешт (від 15 до 45 діб);
4) позбавлення волі.
Позбавлення волі застосовується за:
• вчинений повторно злочин невеликої тяжкості – на строк не більше 1 року 6 міс.
• злочин середньої тяжкості – на строк не більше 4 років;
• тяжкий злочин – на строк не більше 7 років;
• особливо тяжкий злочин – на строк не більше 10 років;
• особливо тяжкий злочин, поєднаний з умисним позбавленням життя людини – на строк
до 15 років.

20.

Неповнолітній направляється до
спеціальної навчально-виховної установи
до його виправлення на визначений судом
строк, який не може перевищувати трьох
років. До загальноосвітньої школи
соціальної реабілітації направляються
неповнолітні віком від 11 до 14 років, а до
професійного училища соціальної
реабілітації — від 14 до 18 років. У
загальноосвітніх школах соціальної
реабілітації неповнолітні утримуються до
досягнення ними 14 років, а при
необхідності закінчення навчального
року або професійної підготовки в
школах — до досягнення ними 15 років, в
училищах, за рішенням суду, — до
досягнення 19 років.

21.

При застосуванні до неповнолітнього міри покарання необхідно
враховувати не лише характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого
злочину, але й особу винного, його психофізіологічний розвиток, обставини,
що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також причини, з якими
пов'язаний злочин.