33_Особливості_окупаційного_режиму_та_Руху_Опору_на_окупованих_територіях

1.

Окупаційний режим у поневолених країнах.
Рух Опору.
1.Нацистський «новий порядок» у Європі. Окупаційна
політика Японії.
2.Голокост.
3.Рух Опору, його політична орієнтація та форми
боротьби.
4.Внутрішнє становище у Німеччині, Японії, Великій
Британії та США.
Д/З: 203-210.

2.

1.Нацистський «новий порядок» у
Європі. Окупаційна політика Японії.

3.

Окуповані країни Європи та Азії зазнали значних
територіальних змін:
1. з’явилися нові держави: Словаччина, Хорватія, Бірма,
Індонезія, незалежність яких дискредитовала співпраця з
агресорами;
2. ліквідовано: Австрію, Чехословаччину, Польщу,
Югославію, Люксембург, Грецію;
3. пронацистські (колабораціоністські) уряди у:
Данії, Норвегії, Бельгії, Нідерландах, Франції;
4. Держави-союзниці Німеччини, Італії, Японії
отримали значні територіальні надбання.

4.

На окупованих агресивними державами територіях
для забезпечення панування загарбників
встановлюється «новий порядок» - нещадний терор
й насильство.
Окупаційна політика на землях загарбаної Східної
Європи та СРСР проводилася згідно із планом «Ост».
План «Ост» передбачав:
1. Створення «життєвого простору для німецької
нації» (онімечення й колонізація цих земель).
2. Фізичне винищення слов’янського населення.
3. Масове насильницьке переселення населення
Західної України (65 %) до Сибіру.
4. Переселення 10 млн. німців на українські землі
протягом 30 р.

5.

Окуповані радянські території були розділені на такі
частини:
1.прифронтова зона;
2. рейхскомісаріат «Остланд» (Прибалтика й більша
частина Білорусі);
3. рейхскомісаріат «Україна» (Рівно, Е.Кох);
4. західноукраїнські землі приєднано до польського
генерал-губернаторства «Дистрикт Галичина»;
5.Трансністрія – передано Румунії.
Із загарбаних територій до Німеччини вивозились
продовольство і сировина, інші матеріальні цінності.
Жертвами окупації стали 10 млн радянських людей.
У жахливих умовах перебували 5,5 млн радянських військовополонених, 3,5 млн з них загинули.

6.

~5 млн. осіб з окупованих областей СРСР якдешева
робоча сила на примусових роботах в Німеччині
(«остарбайтери»), з яких загинуло 1,4 млн.
Важливим елементом у насадженні «нового порядку»
були концентраційні табори – фабрики смерті, до яких
відправляли і знищили млн. людей.
У Європі ~ 30 концтаборів (Дахау, Бухенвальд,
Майданек, Освенцім).
Окупаційна політика Японії була дещо іншою, але суть
зберігалася та ж сама.

7.

2. Голокост.

8.

Голокост – геноцид єврейського народу в часи ІІ
світової. Жертвами Голокосту стали 6 млн євреїв (в
Україні – 1,4 млн). Це ~ 63% європейського і 36%
світового єврейства.
У Польщі, де було найбільших єврейських
громад, для євреїв створено спеціальні гетто
(відокремлені поселення з мінімальними умовами
життя), а їхню власність конфісковано.
В Україні символом голокосту єтрагедія у
Бабиному Яру (Київ, 29–30 вересня 1941 р.)
.

9.

Айнзатцгрупи знищили ~ 750 тис. євреїв.
Але нацистам для «остаточного вирішення
єврейського питання» цих жертв було мало –
у 1942 р. на території Польщі створють
табори смерті, обладнаних газовими камерами і
крематоріями (Треблінка, Хелмно, Собібор,
Майданек, Аушвіц-Біркенау, Белжец).
У них було знищено 2,5 млн євреїв.

10.

3. Рух Опору, його політична орієнтація та форми
боротьби.

11.

Рух Опору – національно-визвольний,
антифашистський рух проти німецьких,
італійських, японських окупантів, їх союзників і
колаборантів.
Виник у всіх окупованих країнах, але мав різну
силу.
Рух Опору очолили різні партії – дві основні течії:
1. Орієнтувлася на колишні власні уряди і
політичні партії та В.Б. і США;
2. На комуністів і СРСР.

12.

Франція: партизани та підпільники + організація
«Вільна Франція» (Шарль де Голль)
Югославія: партизани-четники (емігрантський уряд) і
Народно-визвольною армією Югославії (НВАЮ) –
комуністи, Й. Броз Тіто.
Польща: емігрантський уряд, його «делегатура» та
Армія Крайова; комуністи – Гвардія Людова.
У 1944 р. в ряді європейських країн відбулися
антинацистські повстання. Поразкою завершилися
Варшавьке повстання, організоване 1 серпня Армією
крайовою та Словацьке національне повстання
(29 серпня).

13.

У СРСР діяли:
І. партизанські загони (багато в Білорусі) та
радянське підпілля. (Центральний штаб партизанського
руху (ЦШПР) і Український штаб партизанського руху
(УШПР), партизанські з'єднання під командуванням
С.Ковпака, О.Федорова, О. Сабурова, М. Наумова.) У
партизанських загонах налічувалося ~ 180 тис. осіб, 30%
з них загинули. За німецькими даними, радянські
партизани відволікали до 10% сил вермахту на Східному
фронті.
ІІ загони ОУН-УПА. (Поліська Січ, М. Боровець
(Бульба); 14 жовтня 1942 р. ОУН створила Українську
повстанську армію (УПА), яку очолив Р. Шухевич
(Тарас Чупринка). (30-40 тис. чол.)

14.

Форми боротьби партизан:
• Диверсії на комунікаціях ворога, знищення ліній
зв'язку, доріг, мостів.
• розгром ворожих штабів;
• диверсії на залізницях, влітку 1943 р. «рейкова війна»;
• рейди в тил ворога (рейд С.Ковпака від Путивля до
Карпат).
Основні об'єкти партизанських дій з боку УПА:
• німці та їх союзники;
• радянські партизанські загони, а згодом – підрозділ
Червоної Армії.

15.

Сидір Ковпак
С.Бандера
Сабуров Олександр
Тарас БульбаБоровець

16.

4. Внутрішнє становище у Німеччині,
Японії, Великій Британії та США.

17.

Економіка воюючих країн була переведена на воєнні
рейки. Виробництво бойової техніки та спорядження
стало пріоритетним, мирної продукції та продовольства
зменшується – добробут населення погіршується.
Німеччина з 1935 р. перебудовує економіку на
військовий лад, на початок ІІ світової війна випускає одні
з кращих у світі танки, літаки, гармати+ використання
економік завойованих країн – зростання рівня життя.
З 1943 р. розробляє «диво-зброю», для зміни війни на
свою користь; першою у світі виробляє реактивні літаки,
балістичні ракети («ФАУ-2») тощо. Проте з 1944 р.
промислове виробництво різко знижується. Різко впав
добробут населення. Цьому сприяли і масові
бомбардування промислових міст авіацією США і В.Б.
(загинуло 1 млн осіб).

18.

СРСР після нацистської агресії опинився у
важкому становищі: втрачено найважливіші
промисл. та с/г райони, що призвело до
падіння виробництва в умовах, коли фронт
вимагав дедалі більше зброї.
Титанічним зусиллям населення наприкінці
1941 р. становище вдалося виправити. За
Уралом створили могутню промислову базу.
Запрацювали 1360 евакуйованих підприємств.
У гіршому становищі перебувало с/г:
у 1942 р. зібрано 1/3 зерна від довоєнного рівня.

19.

В.Б. довелося пережити:
• загрозу вторгнення,
• масових бомбардувань Лондона, Бірмінгема,
Ковентрі та ін. міст.
• блокаду морських комунікацій,
• окупацію колоній – Бірми, Сингапура, Малайї,
• Втрату частини торговельного й військовоморського флоту,
• скорочення випуску мирної продукції,
• зростання податків та військових витрат,
• зниження добробуту населення.

20.

США стали «арсеналом» антигітлерівської
коаліції.
За рік (1944 р.) американська промисловість
випустила стільки літаків, як німецька за всі роки
війни.
США були єдиною країною, де війна не погіршила
добробуту населення, а навпаки, підвищила його.