Право_на_свободу_ст5_Конвенції

1.

Право на свободу та
особисту
недоторканність
у контексті статті 5 Конвенції про захист прав людини і
основоположних свобод
Презентація • права людини • 2026

2.

01
Зміст права та рівні його захисту
«Кожен має право на свободу та особисту
недоторканність. Нікого не може бути позбавлено
свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури,
встановленої законом…»
Конвенція, стаття 5
ратифікована Законом України від
17.07.1997 № 475/97-ВР
п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод
«Кожна людина має право на свободу та особисту
недоторканність.»
Конституція України, стаття 29
Основний Закон
ч. 1 ст. 29 Конституції України
«Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та
практику Суду як джерело права.»
ст. 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV
КПК України, статті 12 і 211
процедура затримання і тримання під
вартою
2

3.

02
Позбавлення чи обмеження свободи?
Обмеження свободи пересування
Позбавлення свободи
ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції
ст. 5 Конвенції
«Різниця між обмеженням свободи пересування, котре є достатньо серйозним для того, щоб кваліфікуватись як
позбавлення свободи згідно з пунктом 1 статті 5, та звичайними обмеженнями свободи пересування, які
регламентовані статтею 2 Протоколу № 4, полягає у ступені або інтенсивності прояву, а не в характері або
сутності.»
Посібник ЄСПЛ зі статті 5; «Де Томмазо проти Італії» [ВП], 2017, § 80; «Гуццарді проти Італії», 1980, § 93
Критерії оцінки конкретної ситуації особи:
Тип
який саме захід
застосовано
Тривалість
як довго триває захід
Наслідки
Спосіб реалізації
як захід впливає на
особу
як захід виконують
на практиці
3

4.

03
Структура статті 5: п’ять гарантій
п. 1
п. 2
п. 3
п. 4
п. 5
Підстави і
законність
Інформування
Негайно до судді
Судова перевірка
Відшкодування
негайно і
зрозумілою мовою
— про підстави
арешту та
обвинувачення
судовий контроль,
розумний строк або
звільнення
суд без зволікання
встановлює
законність
затримання
право на
відшкодування за
затримання
всупереч ст. 5
вичерпний перелік
підстав «a»–«f» і
процедура,
встановлена
законом
Ключовий принцип: перелік підстав позбавлення свободи в п. 1 є вичерпним — інших підстав Конвенція не
допускає.
4

5.

04
Підстави позбавлення свободи: п. 1 «a»–«f»
«a» Після засудження судом
«законне ув’язнення особи після
засудження її компетентним судом»
«d» Неповнолітні
«затримання неповнолітнього на
підставі законного рішення з метою
застосування наглядових заходів
виховного характеру або законне
затримання неповнолітнього з метою
допровадження його до компетентного
органу»
«b» Припис суду чи
«c» Кримінальне
обов’язок за законом
провадження
«законний арешт або затримання особи
за невиконання законного припису суду
або для забезпечення виконання будьякого обов’язку, встановленого законом»
«законний арешт або затримання особи,
здійснене з метою допровадження її до
компетентного судового органу за
наявності обґрунтованої підозри у вчиненні
нею правопорушення або якщо
обґрунтовано вважається необхідним
запобігти вчиненню нею правопорушення чи
її втечі після його вчинення»
«e» Охорона здоров’я і
«f» Міграція, депортація,
безпеки
екстрадиція
«законне затримання осіб для
запобігання поширенню інфекційних
захворювань, законне затримання
психічнохворих, алкоголіків або
наркоманів чи бродяг»
«законний арешт або затримання особи
з метою запобігання її недозволеному
в’їзду в країну чи особи, щодо якої
провадиться процедура депортації або
екстрадиції»
5

6.

05
Законність позбавлення свободи
Що перевіряє ЄСПЛ:
«Ніхто не може бути заарештований або триматися
під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду
і тільки на підставах та в порядку, встановлених
законом.»
Відповідність національному праву
дотримано і матеріальних, і процесуальних
норм
ч. 2 ст. 29 Конституції України
Якість закону
«Під час кримінального провадження ніхто не може
триматися під вартою, бути затриманим або
обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в
інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні
кримінального правопорушення інакше як на підставах та
в порядку, передбачених цим Кодексом.»
ч. 1 ст. 12 КПК України
закон доступний, чіткий і передбачуваний у
застосуванні
Відсутність свавілля
навіть формально законне затримання не
може бути свавільним
6

7.

06
Інформування і негайний контроль суду
«Кожен, кого заарештовано, має бути негайно
поінформований зрозумілою для нього мовою про
підстави його арешту і про будь-яке обвинувачення,
висунуте проти нього.»
«Затримана особа негайно звільняється, якщо
протягом сімдесяти двох годин з моменту
затримання їй не вручено вмотивованого рішення
суду про тримання під вартою.»
п. 2 ст. 5 Конвенції
ч. 3 ст. 29 Конституції України
60 год звільнити або доставити до суду
ч. 2 ст. 211 КПК
0 год затримання
72 год граничний строк без ухвали суду
ч. 1 ст. 211 КПК; ч. 3 ст. 29 Конституції
«Броґан та інші проти Сполученого Королівства», 1988. Навіть найкоротший із розглянутих строків тримання
без доставлення до судді — 4 дні 6 годин — ЄСПЛ визнав несумісним із вимогою «негайно» п. 3 ст. 5.
7

8.

07
Тримання під вартою: три тести ЄСПЛ
1. Обґрунтована підозра
2. Відповідні й достатні підстави
3. Розумний строк
факти або інформація, які переконали
б об’єктивного спостерігача, що особа
могла вчинити правопорушення
суд має навести їх уже в першому
рішенні про тримання під вартою, а не
лише при продовженні строку
розгляд справи упродовж розумного
строку або звільнення під час
провадження, зокрема під гарантії
«Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого
Королівства», 1990
«Бузаджі проти Республіки Молдова» [ВП],
2016
п. 3 ст. 5 Конвенції
«Кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту „c“ пункту 1 цієї статті, має негайно
постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути
забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення
може бути обумовлене гарантіями з’явитися на судове засідання.»
п. 3 ст. 5 Конвенції
8

9.

08
Судова перевірка і право на відшкодування
«Кожен, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або
тримання під вартою, має право ініціювати провадження, в
ході якого суд без зволікання встановлює законність
затримання і приймає рішення про звільнення, якщо
затримання є незаконним.»
п. 4 ст. 5 Конвенції
«Кожен, хто є потерпілим від арешту або затримання,
здійсненого всупереч положенням цієї статті, має забезпечене
правовою санкцією право на відшкодування.»
п. 5 ст. 5 Конвенції
«Кожний затриманий має право у будь-який час оскаржити в
суді своє затримання.»
ч. 5 ст. 29 Конституції України
Habeas corpus
право вимагати, щоб суд перевірив законність затримання
Відшкодування в Україні: ст. 56 Конституції; Закон від 01.12.1994 №
266/94-ВР про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів
досудового розслідування, прокуратури і суду
9

10.

09
Україна в практиці ЄСПЛ за статтею 5
17 з 47
рішень ЄСПЛ щодо України за I квартал
2025 року стосувалися порушень статті
5 Конвенції
Верховний Суд, 11.04.2025
«Харченко проти України» заява № 40107/02, рішення від
10.02.2011
ЄСПЛ констатував повторювані проблеми застосування тримання
під вартою в Україні
«Ігнатов проти України» заява № 40583/15, рішення від 15.12.2016
більшість порушень уже було констатовано у справі «Харченко»,
але їх не усунули — група справ перебуває під наглядом
Типові порушення, виявлені ЄСПЛ:
позбавлення свободи без судового
рішення
ухвали без визначеного строку
відсутність підстав у рішенні суду
затримки звільнення і складання
протоколу
10

11.

10
Конвенція, Конституція і КПК
Гарантія
Конвенція, ст. 5
Конституція України
КПК України
Право на свободу
п. 1
ч. 1 ст. 29
ч. 1 ст. 12
Лише за законом і рішенням суду
п. 1
ч. 2 ст. 29
ч. 1 ст. 12
Інформування про підстави
п. 2
ч. 4 ст. 29
глава 18
Негайно — до судді
п. 3
ч. 3 ст. 29: 72 години
ч. 2 ст. 12; ст. 211
Оскарження в суді
п. 4
ч. 5 ст. 29
ч. 2 ст. 12
Повідомлення родичів
—
ч. 6 ст. 29
ч. 3 ст. 12
Відшкодування
п. 5
ст. 56
Закон № 266/94-ВР
11

12.

11
Воєнний стан і стаття 15 Конвенції
«Під час війни або іншої суспільної небезпеки, яка загрожує
життю нації, будь-яка Висока Договірна Сторона може
вживати заходів, що відступають від її зобов’язань за цією
Конвенцією, виключно в тих межах, яких вимагає гострота
становища, і за умови, що такі заходи не суперечать іншим
її зобов’язанням згідно з міжнародним правом.»
Відступ неможливий
від ст. 2 — крім смерті внаслідок правомірних
воєнних дій, — а також від ст. 3, п. 1 ст. 4 і ст. 7
п. 1 ст. 15 Конвенції
Україна. Після запровадження воєнного стану Україна повідомила Генерального секретаря Ради Європи про відступ
від окремих зобов’язань за Конвенцією — повідомлення 28.02.2022, уточнення у 2024 році. Стаття 5 до переліку
статей, від яких здійснено відступ, не входить.
Висновок: гарантії статті 5 зберігають чинність і в умовах воєнного стану.
12

13.

12
Висновок
Свобода — правило, позбавлення свободи — виняток, який має бути законним, обґрунтованим і
підконтрольним суду.
Законна підстава з
переліку п. 1
+
Негайний судовий
контроль
+
Право на відшкодування
=
Захист свободи
• Перелік підстав позбавлення свободи в п. 1 ст. 5 — вичерпний; кожне рішення про тримання під вартою потребує
відповідних і достатніх підстав.
• Стаття 29 Конституції та статті 12 і 211 КПК відтворюють гарантії ст. 5, а практика ЄСПЛ є джерелом права в Україні.
Нормативна база: ст. 5, 15 Конвенції; ст. 29, 56 Конституції України; ст. 12, 211 КПК України; Закон № 3477-IV. Практика: ЄСПЛ, Верховний Суд.
13