Лекц_я_10_Методики_вивчення_псих_чного_стану_ос_б__як__переживають_втрату_та_горе (1)

1.

Лекція 10.
Діагностика осіб,
які переживають
втрату та горе

2.

характер і обставини втрати;
час, що минув після втрати;
актуальні реакції людини;
інтенсивність і стійкість симптомів;
рівень повсякденного функціонування;
наявність факторів ризику;
можливі симптоми розладу тривалого горя
(PGD), депресії, ПТСР, тривожних та інших
розладів;
суїцидальний ризик;
потребу в психологічній,
психотерапевтичній, психіатричній,
медичній або соціальній допомозі.
Переживання втрати є природною
реакцією людини на смерть близької
особи. Сам факт сильного емоційного
болю, плачу, туги, порушення сну,
тимчасового зниження активності або
постійних думок про померлого не є
достатньою підставою для встановлення
психічного розладу.

3.

І рівень — гостра реакція
безпосередньо після події
безпека → базові потреби → контакт → первинна
оцінка стану → підтримка → стабілізація →
визначення необхідності додаткової допомоги.
ІІ рівень — первинне клінікопсихологічне оцінювання
втрати → реакцій горя → гострого стресу →
функціонування → ресурсів → ризиків → супутніх
психічних станів.
ІІІ рівень — поглиблена
психодіагностика
Коли дозволяють стан людини та часовий контекст,
використовуються стандартизовані методики

4.

Перший рівень. Людина в стані гострого шоку або
вираженого дистресу
Перша психологічна допомга
ДИВИТИСЯ
Необхідно оцінити:
безпеку ситуації;
наявність людей із очевидними
невідкладними базовими потребами;
наявність фізичних ушкоджень;
наявність осіб із надзвичайно сильними
реакціями дистресу;
можливість людини орієнтуватися в
ситуації та забезпечувати власні базові
потреби.
СЛУХАТИ
Необхідно:
підійти до людини;
представитися;
запитати, чи потрібна допомога;
з'ясувати її актуальні потреби;
вислухати;
допомогти людині відчути
більшу безпеку і спокій.

5.

Перша психологічна допомга
СПРЯМОВУВАТИ / ЗВ'ЯЗУВАТИ
Необхідно допомогти людині:
задовольнити базові потреби;
отримати необхідну інформацію;
зв'язатися з близькими;
отримати соціальну підтримку;
отримати необхідні медичні,
психологічні або соціальні послуги
практика:
«Розкажіть зараз максимально
докладно все, що сталося, що
ви бачили, що відчували...»
не повинна використовуватися
як обов'язковий метод ранньої
допомоги

6.

Чого НЕ потрібно робити в гострому періоді
Не потрібно змушувати людину детально
описувати подію, якщо вона сама до цього не
готова.
Не потрібно вимагати емоційного вираження
Не потрібно наполягати на
тому, щоб людина плакала.
Не потрібно переконувати її,
що вона «повинна прийняти
смерть».

7.

Структура діагностичної бесіди
Блок 1. Актуальна ситуація
З'ясовуються:
що сталося;
коли сталася втрата;
кого втратила людина;
які актуальні труднощі вона має;
що турбує її найбільше саме зараз.
Посібник з гуманітарного втручання
у сфері психічного здоров'я

8.

Блок 2. Реакції горя
Оцінюються:
туга за померлим; думки та спогади про
померлого; емоційний біль; руднощі
прийняття факту смерті; почуття провини;
гнів; самотність; емоційне оніміння;
уникнення нагадувань;
зміни у сприйнятті себе та свого
майбутнього.

9.

Блок 3. Функціонування
оцінюється не тільки:
«Що людина відчуває?»
але й:
«Наскільки ці переживання
порушують її життя?»
наскільки людина здатна:
доглядати за собою;
харчуватися; спати; виконувати
побутові справи; працювати;
навчатися; доглядати за дітьми;
підтримувати соціальні контакти;
виконувати звичні соціальні ролі

10.

Оцінювання соціальної підтримки та ресурсів
Потрібно встановити:
хто перебуває поруч із людиною;
хто може надати практичну допомогу;
чи має людина когось, кому довіряє;
чи підтримує контакт із сім'єю;
які способи подолання складних ситуацій
використовувала раніше;
що допомагає їй зараз.

11.

Культурний та ритуальний контекст втрати
Реакцію горя не можна оцінювати поза
культурним, сімейним і релігійним контекстом.
Необхідно з'ясувати:
чи відбулося прощання; чи було поховання; чи
змогла людина взяти участь у ритуалах; чи
існують культурні або релігійні практики, важливі
для неї;
чи існують перешкоди для завершення ритуалів.

12.

Травматична смерть: дві діагностичні лінії
Лінія 1 — ВТРАТА
Що відбувається з людиною через
відсутність померлого?
Туга, сум, пошук близькості, спогади,
труднощі прийняття смерті, зміни
ідентичності, самотність тощо.

13.

Травматична смерть: дві діагностичні лінії
Лінія 2 — ТРАВМАТИЧНА ПОДІЯ
Що відбувається через пережите або
побачене?
Нав'язливі травматичні спогади, нічні
кошмари, уникнення, фізіологічна
реактивність, відчуття поточної загрози
тощо.

14.

Диференційна діагностика
Навколо чого переважно організовані переживання людини?
При горі — навколо втрати та померлої
людини
При депресії — знижений настрій і/або
втрата інтересу та задоволення мають
ширший характер і не обмежуються лише
переживанням втрати
При ПТСР — навколо травматичної події, її
повторного переживання, уникнення та
відчуття загрози.
При PGD — стійке інтенсивне переживання
втрати відповідає визначеним діагностичним
критеріям, часовому критерію та
супроводжується значущим порушенням
функціонування.

15.

Під час будь-якого етапу оцінювання необхідно
звертати увагу на:
суїцидальні думки або наміри;
самопошкодження;
неможливість забезпечувати власні базові
потреби; різке порушення повсякденного
функціонування; психотичні симптоми;
виражене проблемне вживання алкоголю або
інших психоактивних речовин; загрозу для себе
або інших;
тяжкі супутні психічні або фізичні стани.

16.

Третій рівень.
Стандартизована
психодіагностика
PG-13-R — Prolonged Grief Disorder-13Revised
«Шкала пролонгованого розладу горя»
Це спеціалізований інструмент для оцінювання
симптомів розладу тривалого горя
Методика оцінює ключові прояви тривалого горя та
пов'язане з ними порушення функціонування

17.

Як простий скринінговий інструмент можна використати Brief Grief
Questionnaire — Короткий опитувальник горювання.
Він складається лише з 5 запитань.
Відповідь "Зовсім ні" - 0 "Певною мірою так" - 1 "Сильно" - 2
1. Наскільки важко вам прийняти смерть (ім'я близької людини)?
2. Наскільки сильно горювання впливає на ваше життя, не дозволяє жити
звичайним життям?
3. Наскільки вас турбують думки, уявні картини про момент смерті близької
людини, або про смерть як таку?
4. Чи почали ви уникати певних активностей, які робили за життя близької
людини, а тепер вони здаються вам недоречними? Спільних хобі, розмов на
певні теми?
5. Чи відчуваєте ви дистанцію, відчуження з іншими, навіть раніше близькими
людьми?
Сума балів 4 та більше є підставою припустити ускладнене горювання та
скерувати пацієнта/-ку для отримання допомоги.

18.

ОПИТУВАЛЬНИК РЕАКЦІЙ ГОРЮВАННЯ
«Розпач» вимірює емоційні реакції, включаючи смуток, самотність,
безнадійність та песимізм.
«Панічна поведінка» вимірює фізіологічні реакції, такі як тривога та
панічні напади, а також психосоматичні симптоми, включаючи
головні болі, болі в животі та болі в спині
«Провина і гнів» – такі емоційні реакції, як звинувачення себе та
інших, гнів, обурення.
«Відстороненість» вимірює емоційні реакції почуття
відстороненості від себе та від інших.
«Дезорганізація» – такі когнітивні реакції, як труднощі в
концентрації, навчанні та запам'ятовуванні інформації.

19.

ОПИТУВАЛЬНИК РЕАКЦІЙ ГОРЮВАННЯ
дана методика насамперед має психоедукаційну мету, її
використання на групах взаємопідтримки дозволяє горюючим
дізнатися про потенційні реакції на горювання, оцінити свій стан і
зрозуміти, що вони не самотні у своєму горювальному досвіді. Крім
того, досвід особистісного зростання інших, відповідні пункти
опитувальника, дозволяють горюючим допустити у свідомість думку
про небезнадійність їхнього стану, побачити, що з часом і з
підтримкою вони теж можуть знову ефективно адаптуватися до
повсякденного життя, а роздуми над окремими пунктами
опитувальника полегшить формулювання запитів на психологічну
допомогу

20.

КОДИ СЕНСІВ ВТРАТИ
Методика містить 30 категорій сенсів, тобто проблем, які
виникають у людини при пошуку ролі втрати під час горювання.
методика не просто вимірює наявність/відсутність сенсів, а й їх
позитивне чи негативне забарвлення
1. Наскільки ви зрозуміли сенс втрати?
2. Незважаючи на свою втрату, чи змогли ви отримати якусь користь
від отриманого досвіду? який саме досвід ви отримали і які його
позитивні аспекти.
3. Чи відчуваєте ви, що змінилися внаслідок цієї втрати?
Прокоментуйте, які саме зміни з вами трапилися

21.

ОПИТУВАЛЬНИК РЕКОНСТРУКЦІЇ ГОРЯ ТА ЙОГО ЗНАЧЕННЯ
Постійні зв’язки що відображають постійну прихильність або почуття
зв'язку з померлим.
2.Особистісне зростання відчуття того, що людина стала сильнішою,
відповідальнішою та поміркованішою.
3.Примирення, стосується відчуття, що і померлий, і той, хто лишився
жити були готові до смерті, і що втрата має сенс для того, хто вижив.
4.Порожнеча та безглуздість , негативний фактор, що оцінює ступінь,
за яким той, хто вижив відчуває себе самотнім, розгубленим, без
сенсу існування.
5. Цінність життя
сигналізують про те, що попри втрату, горюючий цінує своє життя та життя
інших

22.

ОПИТУВАЛЬНИК РЕКОНСТРУКЦІЇ ГОРЯ ТА ЙОГО ЗНАЧЕННЯ
Методику GMRI можна використовувати як самостійно, так і у
контексті терапії горя, щоб оцінити ефективність процесу. В
останньому випадку може бути корисним просто обчислити
середній бал для кожної зі шкал і графічно побудувати їх
профіль, так робити декілька раз протягом роботи з клієнтом,
графічні зображення дозволять краще побачити динаміку,
зміни за однією шкалою чи за декількома

23.

діагностуємо не «силу горя», а стан людини в контексті втрати
якісна діагностика складається не з одного тесту,
а з поєднання:
спостереження + бесіди + оцінювання
функціонування + оцінювання ризиків +
стандартизованих методик + диференційної
діагностики.

24.

Арт-терапевтичні методи в діагностиці стану
людини, яка переживає втрату
Арт-терапевтична діагностика є допоміжною.
Вона не встановлює діагноз PGD, ПТСР чи
депресії та не замінює клінічної бесіди і
стандартизованих психодіагностичних методик
Не «Що означає цей малюнок?», а «Що цей образ означає для цієї конкретної
людини?» Тоді арт-терапевтична діагностика стає структурованим способом
отримання додаткового матеріалу про переживання клієнта.

25.

Арт-терапевтичні методи в діагностиці стану
людини, яка переживає втрату
1. Запит.
Що саме ми хочемо дослідити?
2. Вибір модальності.
Малюнок / колаж / тілесна карта / глина / фотографія /
МАК / аплікація.
3. Створення образу.
Психолог мінімально втручається у творчий процес.
4. Авторська інтерпретація.
Спочатку говорить клієнт, а не психолог

26.

Арт-терапевтичні методи в діагностиці стану
людини, яка переживає втрату
5. Уточнювальні питання.
«Що тут відбувається?»
«Що це означає для вас?»
«Де тут ви?»
«Що тут найважливіше?»
«Яке почуття пов'язане з цим образом?»
«Що було найважче створити?»
«Що хотілося б змінити?»
«Чого тут не вистачає?»
6. Співвіднесення з даними бесіди.
7. За необхідності — стандартизована психодіагностика.

27.

«Чорний квадрат»
Ця техніка також представлена в українському Практикумі з арт-терапії Н.
Кальки та З. Ковальчук у блоці роботи з емоційними станами
Етап 1. Представлення складного стану
Етап 2. Розміщення
Етап 3. Трансформація
Етап 4. Обговорення трансформації
Працюємо з образом
складного актуального
переживання та можливістю
його трансформації.
Психолог може отримати інформацію про те:
як людина символізує складне переживання; чи може вступати з
ним у контакт; чи здатна його змінювати; чи бачить можливість
існування поряд із ним інших елементів життя; як переживає
контроль/безпорадність; чи може створити нове значення образу.
Але це не тест на «прийняття втрати».

28.

Чарівна паличка
О. Вознесенська описує «Чарівну паличку» як авторську методику, пов'язану з
усвідомленням і задоволенням власних потреб
«Якби у вас була чарівна паличка і ви могли б змінити щось у
своєму житті...»
«Що його повернення дало б вам?»
«що людина втратила?»
до:
«які її потреби після цієї втрати залишилися
незадоволеними?»

29.

«Високофункціональна депресія» (high-functioning
depression, HFD) — неофіційний термін, яким
описують ситуацію, коли людина має клінічно значущі
депресивні симптоми, але при цьому зовні зберігає
відносно високий рівень функціонування: продовжує
працювати або навчатися, виконує сімейні обов’язки,
підтримує соціальні контакти, може бути професійно
успішною.

30.

Недостатньо запитати: «Чи можете ви працювати?» Варто
дослідити ціну збереженого функціонування:
«Скільки зусиль вам зараз коштує виконувати звичайні справи?»
«Чи отримуєте ви задоволення від того, що робите, чи просто
змушуєте себе?»
«Що відбувається з вами після роботи або навчання?»
«Чи залишаються сили на щось, крім того, що обов'язково
потрібно зробити?»
«Як змінилися ваш сон, енергія, концентрація та інтерес до
життя?»
«Чи виникають думки, що не хочеться прокидатися, жити або що
іншим було б краще без вас?»

31.

Людина може функціонувати — і водночас страждати.
Тому збережена працездатність не є достатньою
підставою для виключення депресивного розладу.
Водночас «високофункціональна депресія» — описовий
термін, а не окрема діагностична категорія DSM-5-TR чи
ICD-11.

32.

Human
Development
01
03
Early Development
Adolescence
Lorem ipsum dolor sit amet,
consectetur adipiscing elit.
Lorem ipsum dolor sit amet,
consectetur adipiscing elit.
02
04
Childhood
Adulthood
Lorem ipsum dolor sit amet,
consectetur adipiscing elit.
Lorem ipsum dolor sit amet,
consectetur adipiscing elit.
05
Later Life
Lorem ipsum
dolor sit amet,
consectetur
adipiscing elit.