Загальні питання анатомії скелетних м’язів та основи фізіології м’язів

1.

2.

ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ АНАТОМІЇ СКЕЛЕТНИХ М’ЯЗІВ
• Міологія — розділ анатомії, який вивчає м’язи, їхню будову, розвиток,
розташування та функції.
• М’язи розвиваються переважно з мезодерми.
• М’язи тулуба походять із міотомів, м’язи кінцівок — із мезенхіми зачатків кінцівок.
• М’язи голови розвиваються з мезодерми сомітів і зябрових дуг.
Будова скелетного м’яза
Сухожилок
Черевце м’яза
Сухожилок
1/5

3.

ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ АНАТОМІЇ СКЕЛЕТНИХ М’ЯЗІВ
• М’яз як орган складається з пучків посмугованих м’язових волокон, об’єднаних
сполучною тканиною.
• Основна частина м’яза — черевце; сухожилки прикріплюють м’яз до кісток. Широкі
м’язи можуть мати плоскі сухожилки — апоневрози.
• За формою м’язи бувають довгі, короткі, широкі, круглі, квадратні, трикутні,
дельтоподібні та зубчасті.
• За напрямком волокон — прямі, косі, поперечні й кругові; за функцією — згиначі,
розгиначі, привідні, відвідні, пронатори та супінатори.
• За розташуванням розрізняють поверхневі й глибокі, передні й задні, медіальні й
латеральні м’язи.
2/5

4.

ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ АНАТОМІЇ СКЕЛЕТНИХ М’ЯЗІВ
• Фасції — сполучнотканинні оболонки, що оточують м’язи та відокремлюють їх один
від одного.
• Фасції забезпечують опору й захист м’язів, судин і нервів. Розрізняють поверхневі
та глибокі фасції.
• Антагоністи виконують протилежні рухи, наприклад згиначі та розгиначі.
• Синергісти діють разом і виконують однаковий рух.
Фасція
М’яз
3/5

5.

ОСНОВИ ФІЗІОЛОГІЇ М’ЯЗІВ
• Основні властивості м’язової тканини: збудливість — відповідь на подразнення;
провідність — проведення збудження; скоротливість — зміна довжини й напруження.
• У стані спокою мембрана м’язового волокна має мембранний потенціал.
Подразнення викликає потенціал дії, який поширюється волокном і запускає
скорочення.
• Після збудження настає рефрактерний період — час, коли м’яз тимчасово втрачає
або знижує здатність реагувати на нове подразнення.
• Скорочення відбувається завдяки взаємному ковзанню актинових і міозинових
ниток; для цього потрібні іони кальцію та енергія АТФ.
4/5

6.

ОСНОВИ ФІЗІОЛОГІЇ М’ЯЗІВ
• Поодиноке скорочення має три фази: латентний період, скорочення та розслаблення.
Часті подразнення можуть спричинити тривале скорочення — тетанус; він буває
зубчастим і гладким.
• Скелетні м’язи забезпечують рухи тіла, підтримання пози й утворення тепла;
скорочуються швидко та переважно довільно.
• Гладкі м’язи розташовані в стінках внутрішніх органів і судин; скорочуються повільно,
тривало та мимовільно.
• Динамічна робота супроводжується зміною довжини м’яза й переміщенням тіла або
вантажу; статична — напруженням без зміни довжини.
• М’язова втома — тимчасове зниження працездатності після тривалої роботи. Активний
відпочинок сприяє відновленню.
• Тренування підвищує силу й витривалість; збільшення м’язової маси називають
робочою гіпертрофією, а її зменшення при бездіяльності — атрофією.
5/5

7.

М’язи та фасції голови
М’язи голови: будова та функції
Фасції голови
М’язи голови поділяють на мімічні та жувальні. Вони
забезпечують рухи шкіри обличчя, вираження емоцій,
жування, ковтання й участь у мовленні.
Фасції — це шари сполучної тканини, що оточують м’язи та
інші структури, допомагають утримувати їх на місці й
утворюють анатомічні межі.
• Мімічні м’язи зазвичай одним кінцем прикріплюються до
кісток або фасцій, а другим — до шкіри. Під час скорочення
вони рухають шкіру та змінюють вираз обличчя.
• Приклади: лобовий м’яз, коловий м’яз ока, коловий м’яз рота,
щічний і виличні м’язи.
• Жувальні м’язи рухають нижню щелепу: жувальний,
скроневий, медіальний і латеральний крилоподібні.
• Мімічні м’язи іннервує лицевий нерв (VII пара), жувальні —
нижньощелепний нерв (гілка V пари).
• Скронева фасція вкриває скроневий м’яз і прикріплюється
до кісток черепа.
• Жувальна фасція вкриває жувальний м’яз і пов’язана з
привушною ділянкою.
• Щічно-глоткова фасція пов’язана з м’язами щоки та глотки.
Значення: фасції підтримують м’язи, полегшують ковзання
тканин і формують простори, важливі для поширення
запальних процесів.
1/5

8.

М’язи шиї: групи та функції
Основні групи м’язів
Функціональне значення
• Поверхневі м’язи: підшкірний м’яз шиї та груднинно-ключичнососкоподібний. Вони натягують шкіру, нахиляють і повертають
голову.
М’язи шиї забезпечують рухливість голови, підтримують її
положення та беруть участь у складних фізіологічних
процесах.
• Надпід’язикові м’язи: двочеревцевий, шилопід’язиковий,
щелепно-під’язиковий і підборідно-під’язиковий. Піднімають
під’язикову кістку та дно ротової порожнини під час ковтання.
• Рухи: згинання, розгинання, нахили й повороти голови та
шиї.
• Ковтання: узгоджена робота над- і підпід’язикових м’язів
переміщує під’язикову кістку та гортань.
• Дихання: окремі м’язи шиї допомагають піднімати верхні
ребра під час посиленого вдиху.
• Підтримка: м’язи стабілізують голову та шийний відділ
хребта.
• Підпід’язикові м’язи: груднинно-під’язиковий, лопатковопід’язиковий, груднинно-щитоподібний і щитопід’язиковий.
Опускають або стабілізують під’язикову кістку та гортань.
• Глибокі м’язи: драбинчасті, довгі м’язи голови й шиї; забезпечують
нахили та згинання шиї, а драбинчасті також допомагають під час
вдиху.
Координація їхньої роботи важлива для постави, мовлення
та нормального функціонування дихальної й травної систем.
2/5

9.

М’язи та фасції тулуба
М’язи тулуба
Фасції тулуба
М’язи тулуба поділяють на м’язи спини, грудної клітки та
живота.
Фасції тулуба вкривають м’язи, відокремлюють їхні групи та
утворюють сполучнотканинні перегородки.
• М’язи спини: трапецієподібний, найширший м’яз спини,
м’яз-випрямляч хребта та глибокі короткі м’язи. Забезпечують
рухи лопаток і хребта, підтримують поставу.
• Грудопоперекова фасція охоплює глибокі м’язи спини,
бере участь у стабілізації поперекового відділу та
передаванні м’язового зусилля.
• Грудна фасція вкриває ділянки м’язів грудної клітки та
формує сполучнотканинні оболонки.
• Поверхнева фасція живота міститься в підшкірній
клітковині.
• Глибокі фасціальні шари пов’язані з м’язами черевної
стінки та їхніми апоневрозами.
• М’язи грудної клітки: великий і малий грудні, міжреброві
м’язи та діафрагма. Рухають верхні кінцівки й забезпечують
дихальні рухи.
• М’язи живота: прямий, зовнішній і внутрішній косі,
поперечний м’яз живота. Згинають і повертають тулуб,
підтримують органи черевної порожнини та беруть участь у
формуванні черевного преса.
Функції: підтримка, розмежування м’язів, передавання
механічного навантаження та забезпечення ковзання
тканин.
3/5

10.

Трикутники шиї
Передній трикутник шиї
Задній трикутник шиї
Межі: серединна лінія шиї, нижній край нижньої щелепи та
передній край груднинно-ключично-соскоподібного м’яза.
Межі: задній край груднинно-ключично-соскоподібного м’яза,
передній край трапецієподібного м’яза та середня частина
ключиці.
Поділяється на чотири менші трикутники:
• Підпідборідний — містить підпідборідні лімфатичні вузли та дрібні
вени.
• Піднижньощелепний — розташовані піднижньощелепна слинна
залоза, судини та лімфатичні вузли.
• Сонний — проходять сонні артерії, внутрішня яремна вена,
блукаючий нерв та інші важливі структури.
• М’язовий — пов’язаний із підпід’язиковими м’язами,
щитоподібною залозою, гортанню й трахеєю.
Нижнє черевце лопатково-під’язикового м’яза поділяє його на:
• Потиличний трикутник — більша верхня частина; містить
додатковий нерв, гілки шийного та плечового сплетень, судини й
лімфатичні вузли.
• Лопатково-ключичний трикутник — нижня частина; у його
глибині проходять підключичні судини та стовбури плечового
сплетення.
Практичне значення: трикутники допомагають орієнтуватися в
розташуванні судин, нервів і лімфатичних вузлів під час огляду та
операцій.
4/5

11.

Фасції шиї: шари та клінічне значення
Основні фасціальні утворення
Функції та значення
• Поверхнева фасція шиї розташована в підшкірній клітковині; містить підшкірний
м’яз шиї, поверхневі судини та нерви.
Фасції шиї:
1. Утримують м’язи, судини, нерви й органи в
певному положенні.
• Поверхневий листок глибокої фасції охоплює шию та утворює футляри для
груднинно-ключично-соскоподібного й трапецієподібного м’язів.
• Передтрахейна фасція пов’язана з підпід’язиковими м’язами та органами
передньої ділянки шиї, зокрема щитоподібною залозою й трахеєю.
2. Дозволяють структурам ковзати під час
рухів голови, ковтання та дихання.
• Передхребтова фасція вкриває хребет і глибокі м’язи шиї.
3. Формують фасціальні футляри та
міжфасціальні простори.
• Сонна піхва містить загальну сонну артерію, внутрішню яремну вену та
блукаючий нерв.
4. Впливають на напрямок поширення крові,
рідини та запальних процесів.
Висновок: м’язи забезпечують рух і підтримку
тіла, а фасції об’єднують, захищають та
розмежовують анатомічні структури.
5/5