Osvita-v-Kiyivskij-Rusi-no-gamma

1.

КА ТЬ ✦ Д ОБА Р ОЗКВІТУ ПИ СЕМНОСТІ ✦
Освіта в
Київській
Русі
X–XII століття: від княжого двору та перших шкіл
до загальнодержавної культури книги й знань.
■ Початки книжної мудрості та шкільництва

2.

Д ЕРЖ А ВОТВОР ЕННЯ І ПИ СЕМНІСТЬ
Державі потрібні були грамотні
люди
Стрімке зростання Русі в X–XI століттях створило нагальну
потребу в управлінцях, послах, писарях і священниках.
ДИПЛОМАТІЯ
КИРИЛИЦЯ
Договори з греками 911, 944 і
970 років свідчать про офіційне
діловодство Русі ще до
хрещення.
Слов'янська писемність
активно проникала в
торговельне й державне життя
задовго до офіційного
визнання.

3.

ПОЧ А ТОК ШКІЛЬ НИ ЦТВА · КІНЕЦЬ X СТ.
Володимир відкрив перші
школи
Після Хрещення 988 року князь Володимир Великий
заснував у Києві першу державну школу «книжного
вчення».
Примусовий початок: перших учнів забирали у бояр та знаті під
сльози матерів, що не розуміли книжної грамоти.
Швидке визнання: невдовзі освіта стала почесним шляхом до
вищих державних та посольських посад.

4.

✦ Д ВА НА ПРЯМИ НА ВЧ А ННЯ ✦
Дві школи: державна і церковна
Державна школа
Церковна школа
Призначення: готувала князівську адміністрацію,
писарів, тисяцьких та дипломатів для переговорів.
Призначення: виховувала священників, дяків,
книжників, перекладачів богословських праць.
Програма: письмо, рахунок, закони Русі («Руська
Правда»), риторика та дипломатичний протокол.
Програма: Святе Письмо, візантійська літургіка,
церковні співи, грецька мова та догматика.
■ Діяла при княжому дворі в Києві
■ Працювала при Десятинній церкві та монастирях

5.

ЛІТОПИСНИЙ ЗА ПИ С
1037 рік
Ярослав Мудрий платить за навчання
Князь закріпив державну підтримку освіти: призначив
священникам постійну платню за навчання людей грамоти.
✦ Перша державна стипендіальна система Русі

6.

ЕТА ПИ ЗД ОБУТТЯ ЗНА НЬ
Від абетки до Псалтиря
01
02
03
Абетка і букви
Читання Псалтиря
Мови й філософія
Вивчення назв літер, письма на
церах писалом, складання складів.
Читання Часослова і Псалтиря —
головних підручників грамотності.
Опанування грецької та латини,
переклад канонічних текстів та
літописання.

7.

МА СОВЕ ПОШИ Р ЕННЯ ПИ СЕМНОСТІ
Парафіяльні церкви
потребували книг
Мережа парафій
З кінця X ст. храми відкривалися в селах і містах; кожен
потребував грамотного кліру.
Власні кадри замість греків
Русь відмовилася від запрошених греків і болгар, підготувавши
власне духівництво.
Скрипторії для переписування
При соборах виникли майстерні, де вручну створювали сотні
богослужбових книг.

8.

ЕЛІТА РНЕ ВИХ ОВА ННЯ ВОЛОД А Р ІВ
Князі здобували домашню
освіту
Нащадки князівського роду навчалися в палацах за
індивідуальними програмами найвищого
європейського рівня.
Поліглотство княжого роду
Князь Всеволод Ярославич, сидячи вдома, знав 5 іноземних мов.
Освіта відкривала шлях до династичних шлюбів із володарями
Європи.
«Повчання дітям»
Володимир Мономах залишив власний педагогічний твір, де
закликав не лінуватися і постійно вчитися новому.

9.

ЗНА Ч ЕННЯ КНЯЖ ОЇ Д ОБИ
Спадщина княжої освіти
Освітня система Русі заклала міцний інтелектуальний
фундамент для наступних століть української культури.
01
02
Поширена грамотність
Власна книжна школа
Берестяні грамоти та графіті
Софії Київської доводять:
писати вміли навіть міщани й
жінки.
Створено умови для появи
братських шкіл, Острозької
академії та Могилянки.

10.

✦ БІБЛІОГРА ФІЯ ТА ПЕРШОД Ж ЕР ЕЛА ✦
Джерела
1. Лепеха Т. В. Українознавство. § 11. Освіта в Київській Русі — Літературне Місто
2. Шкільництво. Енциклопедія українознавства, т. 10 — Літопис
3. Освіта в Україні — Велика українська енциклопедія