Презентація на тему: «Внутрішня та зовнішня політика Української Держави»
Актуалізація опорних знань
Соціальна опора гетьманату
Перші кроки П.Скоропадського
Перші кроки П.Скоропадського
Система влади за гетьмана П. Скоропадського
Повноваження гетьмана
Рада Міністрів
Голова (отаман) Ради Міністрів
Відомі українці в Раді Міністрів
Головне завдання уряду
Налагодження системи управління
Аграрні відносини
Наслідки аграрної політики
Основні повстання
Становище промисловості
Наслідок діяльності у промисловості
Збройні сили
Наслідки військових заходів
Національно-культурна політика
Започатковано
Дипломатичні відносини Української Держави
Напрями зовнішньої політики
Напрями зовнішньої політики гетьмана П. Скоропадського
Відносини з радянською Росією
Радянсько-українські переговори
Особливості проведення переговорів
Україно-румунські відносини
Україно-німецькі відносини
Особливості візиту
Відносини Української держави і Австро-Угорщини
Україно-польські відносини
Кримське питання
Відносини з урядами Дону і Кубані
Українська держава і країни Антанти
Підсумки уроку
25.13M
Категория: ИсторияИстория

П. Скоропадський

1. Презентація на тему: «Внутрішня та зовнішня політика Української Держави»

10-й клас
Історія України
Презентація на тему:
«Внутрішня та
зовнішня політика
Української
Держави»
Автор: вчитель історії і
правознавства ЗЗСО «КСЛІ»
Гук Олександр Іванович
Г. Нарбут обкладинка проекту
великого гербу
Української Держави,
1918 р.

2. Актуалізація опорних знань

«Берлін
не має намірів співпрацювати з
урядом, який віддав землю
селянам, та внаслідок цього
Україна не може виконати
своїх економічних
зобов’язань».
Філіпп Альфонс Мумм – посол
Німеччини в Українській
державі
За наведеним фактом
визначте
причину підтримки
урядом Німеччини
гетьманського
перевороту

3.

Актуалізація опорних знань
З Виступу гетьмана на з’їзді
хліборобів- землевласників:
«Панове! Я дякую вам за те,
що ви довірили мені власть…
На вас, хлібороби, і на
статечних кругах населення
буду спиратися…»
Павло Скоропадський – гетьман
України, почесний отаман
Вільного козацтва
✓На підтримку яких верств
населення розраховував
гетьман?
✓Чому?
✓Спрогнозуйте основні
✓заходи його політики.

4.


Нащадок
козацького
Павло
роду;
Скоропадський • в роки Української
революції став
(1873—1945)
командувачем Першого
Українізованого корпусу
російської армії;
• врятував УЦР від наступу
збільшовизованих
підрозділів на Київ;
• у жовтні 1917 р. на з’їзді
Вільного козацтва його
було обрано отаманом
Вільного козацтва.
Скоропадський в
козацькій уніформі

5. Соціальна опора гетьманату

Заможні верстви суспільства:
❑поміщики;
❑промисловці;
❑заможні селяни.
Гетьман П.Скоропадський
зі своїм оточенням
Особливості
• Поміркованоконсервативні діячі;
• більшість –
зрусифіковані
українці;
• використання проти
політичних опонентів
репресивних
методів.

6. Перші кроки П.Скоропадського

«Грамота до всього
українського
29 квітня 1918 р.
народу»
Основні положення:
• «…тією грамотою я оголошую себе Гетьманом
всієї України»;
• розпуск Центральної Ради, її уряду і земельних
комітетів;
• проголошення права приватної власності;
• проголошення свободи торгівлі і
підприємництва;
• обіцянка нового порядку виборів до
Українського Сойму.

7. Перші кроки П.Скоропадського

Закон про тимчасовий
державний устрій
29 квітня 1918 р.
України
Основні положення:
• назва «УНР» була замінена назвою «Українська
Держава»;
• до скликання парламенту, повнота влади
зосереджувалась у руках гетьмана;
• проголошувалися права й обов’язки козаків і
громадян;
• визначалися права і повноваження Ради Міністрів.
• визначалися структура і компетенція судової
влади.

8.

Внутрішня
політика
Широка
реформаторська
діяльність
✓підготовлено понад 400 законодавчих
актів;
✓одним із найважливіших став закон
про громадянство (набував чинності з 1
липня 1918 р.) - згідно з ним
громадянами України визнавалися «всі
російські піддані», що перебували на її
території на час ухвалення документа;
✓«територіальне», а не «національне»
розуміння держави - ліквідовано закон
про національно-персональну
автономію національних меншин.
Державна печатка
Української Держави

9. Система влади за гетьмана П. Скоропадського

Гетьман
Мала Рада
Міністрів
Голова Ради Міністрів
Зміна форми
правління:
Рада Міністрів
республіка
гетьманат
Секретаріат
на чолі
з
Державним
секретарем
Старости (губернські)
Органи місцевого самоврядування
Земства
Міські зібрання

10. Повноваження гетьмана

• одноосібно затверджував склад
Ради Міністрів та її Голову, інших Повноваження
урядовців;
гетьмана
• головнокомандуючий (Верховний
воєвода) української армії і флоту;
• визначав зовнішньополітичну
лінію;
• оголошував окремі райони на
воєнному, облоговому або
надзвичайному стані;
• мав права помилування,
засудження, пом’якшення міри
покарання, звільнення від судової
відповідальності;
• усі накази або розпорядження
гетьмана мали закріплюватися
Гетьман Української
Головою уряду або відповідним
держави Павло
міністром.
Скоропадський

11. Рада Міністрів

Голову і склад уряду –
призначав гетьман
Формування не за партійною,
а за професійною ознакою
Невдача в залученні до уряду
соціалістичних представників
Микола Прокопович Василенко
(представник партії кадетів) –
перший голова гетьманського
уряду
Г.Нарбут - малий
герб Української
держави, 1918 р.

12. Голова (отаман) Ради Міністрів

Микола
Василенко
Федір Лизогуб
Сергій Гербель
30 квітня 1918
- 10 травня
1918
10 травня 1918
- 14 листопада
1918
14 листопада
1918 - 14
грудня 1918

13. Відомі українці в Раді Міністрів

Михайло ТуганБарановський–
Дмитро
Дорошенко –
міністр закордонних
справ
міністр економіки
Микола
Василенко –
міністр народної
освіти

14. Головне завдання уряду

Створення
дієздатної
державної
адміністрації
Ліквідація анархії
На прийомі в гетьмана Скоропадського
Налагодження
державного
життя
Гетьман України П.Скоропадський із щойно
отриманиманим від кайзера Німеччини
Вільгельма ІІ Орденом червоного орла

15. Налагодження системи управління

Українізація
держапарату
Обітниця
держслужбовця: «вірно
служити державі
українській, визнавати
державну владу,
виконуючи її закони, і
всіма силами охороняти
інтереси і добробут»
Закон про
створення
Сенату
Державна варта
Включення до
Сенату значної
кількості
дипломованих
юристів
Охорона
державної
безпеки і
внутрішнього
порядку
(поліційні
функції)
Документ за
підписом
начальника
Державної варти,
м.Краматорськ

16.

Адміністративно-територіальний поділ
Української Держави
Зелена пунктирна лінія — територіальні претензії

17. Аграрні відносини

• збережено поміщицьке
землеволодіння;
• повернення
поміщиками майна,
стихійно захопленого
селянами раніше;
• застосування
репресивних заходів ( у
тому числі каральні акції
за участю німецької
армії).
Публічні страти в
Катеринославі.1918 р.
Розстріл у Нікополі. 1918 р.

18.

Аграрні відносини
Вища земська комісія
(очолює гетьман)
розробка проекту основ
земельної реформи
• Впродовж 2 років поміщики
вільно продаватимуть свою
Липень
1918 р.
землю – не більше 25 га в одні
руки;
• Держбанк потім викупить
нереалізовані маєтки понад
200 га;
• землею за викуп наділялися
“справжні хлібороби” з
Мітинг селян, повсталих
тягловою силою і інвентарем.
проти гетьманської влади

19. Наслідки аграрної політики

Масові селянські повстання
Привід до повстань:
• землю, здобуту восени
1917 — взимку—
навесні 1918 р. селяни
сприймали вже як свою
і не бажали повертати
колишнім власникам;
• заходи окупаційних
військ із реквізиції
продовольчих ресурсів.
Перше повстання
Кінець травня
1918 р. у
районі
Єлизаветграда

20. Основні повстання

2 червня 1918 р.
Київщина
(Звенигородський і
Таращанський повіти)
Микола Щорс – організатор
Василь Боженко – організатор
повстанських загонів. Згодом
командир Богунського полку
повстанських загонів. Згодом
командир Таращанського полку

21.

Основні повстання
Літо 1918 р.
Нестор Махно –
організовує повстанську боротьбу
під гаслами анархізму
Катеринославщина в
районі Гуляйполя
Знамено Чорної Гвардії.
1918 рік

22.

Основні повстання
Єлизаветградщина та
Херсонщина
Наслідки повстань
Матвій Григор'єв –
формує з розрізнених
частин боєздатне військо
Зірвано план
постачання
продовольства до
Німеччини та її
союзників ( виконано
лише 20%)

23. Становище промисловості

Загальна характеристика
(на початок правління)
• розвал залізничного транспорту;
• виплавка чавуну порівняно з 1913 р.
скоротилася в 11 разів, сталі — у 13 разів,
видобуток залізної руди — у 17 разів, вугілля —
у 3 рази;
• із 63 доменних печей працювали лише дві, а зі
107 мартенівських — лише сім;
• масове безробіття;
• процвітання спекуляції і дефіциту.

24.

Становище промисловості
Діяльність гетьманського уряду
• Скасування законодавства УЦР щодо робітництва і
промисловості;
• відновлення права приватної власності;
• підтримка промисловців, що постраждали в результаті
більшовицької окупації;
• збільшення робочого дня до 12 годин;
• законодавство про покарання робітників;
• заборона страйків;
• налагодження торговельних відносин з Німеччиною та
Австро-Угорщиною.

25.

Становище промисловості
Фінансова
Діяльність гетьманського уряду
політика
• створена національна банківська система;
• грошова одиниця — карбованець — досить стабільна
(основним забезпеченням карбованців став цукор,
який був стратегічним товаром у воєнний час, а також
інші ресурси);
• сформовано держбюджет;
• повна державна скарбниця (4 млрд. гривень
золовалютного резерву).
“ Козаки”. Гроші, підготовлені урядом
П.Скоропадського, а використані
Директорією з зображенням старого
геральдичного символу – козака з
самопалом

26. Наслідок діяльності у промисловості

Масові страйки робітників
14 липня — 20
серпня 1918 р.
Всеукраїнський
страйк
залізничників
200 тис. робітників і
службовців
На металургійному заводі.
Донбас, 1918 р.

27. Збройні сили

Плани П.Скоропадського
• згода Німеччини на
формування 8 корпусів та
Олександр Лігнау –
інших частин української
військовий міністр
армії кількістю 300 тис. осіб; (8 травня 1918 - 16 травня 1918)
• військові міністри (генерали
О.Лігнау, О.Рогоза,
Д.Шуцький) створили
Олександр Рогоза –
штабні структури 8
військовий міністр (16 травня
1918 - 14 листопада 1918)
територіальних корпусів.
Здійсненню всіх планів гетьмана перешкоджала Німеччина

28.

Літо 1918 р.
Збройні сили
Введено погони і
військові звання
Затверджено текст
урочистої присяги на
вірність гетьману
Заборонено
політичну діяльність
у військах
Кокарда війська
Української держави
Парад українських
частин в Києві. 1918 р.

29.

Реальне становище
Липень
1918 р.
Формування з
добровольців
Збройні сили
Сердюцька дивізія
Згідно
зі статуту:
… бійці «повинні бути
набрані із селянхліборобів, які мають
велике земельне
господарство... Усі
повинні бути українцями,
православними».
Сердюцька кокарда, так
звана «Зоря»

30.

Збройні сили
Реальне становище
Жовтень
1918 р.
Сердюцька дивізія
5 000
бійців
Офіцери Сердюцької дивізії
Української Держави:Ліворуч —
хорунжий 1-ого Сердюцького
полку; Праворуч — Військовий
старшина Лубенського
Сердюцького кінно-козачого полку
Генерал-хорунжий Віктор Іванович
Клименко, командир дивізії

31.

Реальне становище
Збройні сили
Синьожупанники
(2 дивізії)
Назва від кольору
уніформи
Згодом була
розпущена
німцями
Вояк української
дивізії
Синьожупанників
Підстаршина
Синьожупанної
дивізії, літо
1918 р.
1-ша Українська стрілецька
дивізія - Синьожупанники

32.

Реальне становище
Назва від кольору уніформи
Збройні сили
Сірожупанники
Дивізія сформована в
Австро-Угорщині з
полонених українців
Гетьман Скоропадський оглядає
Сірожупанну дивізію. 1918 рік
Під час
повстання
проти
гетьмана
перейшла на
бік
Іван Перлик –
Директорії командувач дивізії
Сірожупанники на марші

33.

Реальне становище
Червеньлистопад
1918 р.
Охорона східних
кордонів України
Хорунжий 2-го
Запорізького
полку, літо 1918 р.
Збройні сили
Запорізька дивізія
Козак Запорізького кінногірного артилерійського
дивізіону
Старшина 3-ї сотні 1го Запорізького кінногайдамацького полку
ім. Костя Гордієнка,
1918р.

34.

Реальне становище
900 осіб
Кінець
серпня
1918 р.
Збройні сили
Січові стрільці
• формування Окремого загону
Січових Стрільців;
• місце розташування - Біла Церква.
Вояк 1-ї сотні
Окремого
загону Січових
Стрільців
Євген Коновалець –
командир загону Січових
стрільців

35.

Реальне становище
Жовтень 1918 р.
Збройні сили
Відродження
козацького стану
Мета
Покласти
формування
збройних сил на
заможне селянство
Опір з боку
бідного
селянства
Нестача часу
для здійснення
задуманого
Іван ПолтавецьОстряниця – підготував
проєкт «Статуту
українських козаків»
(липень 1918 р.)

36.

Реальне становище
Підйом українського
прапора 29 квітня 1918
року в інтерпритації
художника Леоніда
Перфецького
Збройні сили
Український
флот
• 29 квітня 1918 р. проголошення українського
бойового флоту;
• більшість кораблів вивели
більшовики до
Новоросійська або
потопили;
• чисельність: сім лінкорів,
три крейсери і п’ять
міноносців.

37.

Реальне становище
Службовці воєнного
міністерства
Української
Держави — Микола
Максимов (крайній
зліва, в білій
українській морській
формі) і воєнний
міністр генерал
Олександр Рогоза
(крайній справа)
Збройні сили
Український
флот
• Не досягнуто
повного завершення
створення
національного
флоту;
• листопад 1918 р. війська Антанти
перебрали на себе
контроль
над
Форма
Українського
суднами.
державного флоту

38. Наслідки військових заходів

• Не вдалося реалізувати
плани створення регулярної
армії;
• Збройні сили не
перевищували 65 тис. осіб.
Причини:
❖прагнення австро-німецької
сторони бачити Україну
маріонетковою державою;
❖численні перешкоди
австро-німецької сторони
на шляху будівництва
українських Збройних сил.
П.Скоропадський пiд час
кавалерійських вправ
Парад Германських військ
на Софійській площі Києва

39. Національно-культурна політика

Українізація
загальноосвітніх шкіл
Осінь 1918 р. в
Україні близько 150
українських
гімназій
Закон про обов'язкове
вивчення в школах
певних предметів
- Українська
мова та
література;
- історія;
- географія
України.

40.

Національно-культурна політика
Заснування університетів
Київ
Приміщення Миколаївського
артилерійського училища, в
якому 6 жовтня 1918 р. відбулося
відкриття Українського
державного університету
Кам’янець-Подільський
Технічне училище. Стара
дореволюційна листівка поч.ХХ
ст. 22 жовтня 1918 року у цій
споруді відбулось урочисте
відкриття Державного
українського університету

41.

Національно-культурна політика
Українська Академія наук
27 листопада
1918 р.
Агатангел Кримський,
вчений секретар Академії
наук (1918–1928)
Згідно зі
статутом
Академія мала 3
відділи:
✓історичнофілологічний,
✓фізикоматематичний,
✓соціальноекономічний.
Володимир
Вернадський —
перший президент УАН

42. Започатковано

Національно-культурна політика
Започатковано
Національна бібліотека
Національний архів України
Український історичний музей
Національна галерея мистецтв
Український національний театр
(П.Саксаганський)
“Молодий театр” (Л.Курбас)

43.

Національно-культурна політика
Утворення української
автокефальної церкви
Опір єпископівросіян
Василь (Липківський) Митрополит Київський і всієї
України
Погодження на обмежену
автономію від
Московського Патріархату

44. Дипломатичні відносини Української Держави

❖Німеччина,
❖АвстроУгорщина,
❖Туреччина,
❖Болгарія,
❖Швейцарія,
❖Швеція,
❖Норвегія.
Посольства
Українська
дипломатична
місія у Берліні
О.Палтов,
В.Кочубей,
Ф.Лизогуб
(серпень 1918 р.)

45.

Дипломатичні відносини
Української Держави
❖Грузія;
❖Азербайджан;
❖Фінляндія.
Дипломатичні
представництва
Гетьман П.Скоропадський
приймає посла, 1918
Карл Густав
Маннергейм – фінський
воєноначальник,
добрий друг
П.Скоропадського

46.

Дипломатичні відносини
Української Держави
❑Польща;
Консульства та
❑Фінляндія;
представництва
❑Англія;
❑Румунія;
❑радянська
Росія;
❑Дон;
❑Кубань;
❑Крим.
Гетьман Скоропадський перед своєю
резиденцією на вул. Інститутській, 40 де він
проводив зустрічі з іноземними послами

47.

Дипломатичні відносини
Української Держави
Міністерство закордонних справ
На своїй території
За кордоном
11
дипломатичних
і близько 50
консульських
представництв
12
дипломатичних і
42 консульських
представництва
20 держав
24
держави
30 країн
визнали
Українську
державу

48. Напрями зовнішньої політики

П.Скоропадський
в компанії
П.Гінденбурга и
Е.Людендорфа
Розв’язання спірних
територіальних
проблем із сусідніми
державами
П.Скоропадський
Міністерство
закордонних
справ
Встановлення
дружніх відносин
із країнами
Четверного
Союзу
Встановлення
дипломатичних
відносин із
нейтральними
державами

49. Напрями зовнішньої політики гетьмана П. Скоропадського

Радянська
Росія
Країни
Четвертного
союзу, Польща,
Румунія
Уряди
Дону,
Кубані,
Криму
Країни
Антанти
Дмитро
Дорошенко –
очільник
міністерства
закордонних
справ

50.

51. Відносини з радянською Росією

БрестЛитовський мир
22 травня
1918 р.
Визнання
незалежності
України
Радянська Росія
зобов'язалася
підписати мир з
Україною
Початок
переговорів,
прибуття делегації
з Москви (40 осіб)

52. Радянсько-українські переговори

УКРАЇНСЬКА ДЕЛЕГАЦІЯ
Сергій
Шелухін –
голова
делегації
Заступник —
І.Кістяківський, а з
10 серпня —
П.Стебницький
РАДЯНСЬКА ДЕЛЕГАЦІЯ
Християн
Раковський
– голова
делегації
Заступник Д.Мануїльський

53.

12 червня
1918 р.
Прелімінарний
(попередній) договір
Радянська Росія визнає
незалежність України
Припинення стану війни між
двома державами
Відновлення залізничних,
поштово-телеграфних
комунікацій
Українське представництво в
Москві, Петроград та інших
містах Росії
Гетьман
П.Скоропадський зі
своєю свитою
Встановлювалися умови
повернення біженців і місця
переходу ними кордону

54. Особливості проведення переговорів

Більшовики
• затягували переговори і
займалися комуністичною та
антиукраїнською пропагандою;
• відмовилися визнавати право
України на території, на яких
проживало автохтонне
українське населення;
Радянський
антигетьманський
• налагодили зв’язки з
плакат
Українським національноПочаток
державним союзом, який
Припинення
листопада
переговорів
готував повстання проти
1918 р.
гетьманського уряду.

55. Україно-румунські відносини

Бессарабське
питання
Дмитро Щербачов –
командувач Румунського
фронту, за домовленістю
з яким румуни зайняли
Бессарабію
Потреба у відносинах гетьмана з
Антантою
Січень-березень
1918 р.
Бессарабію
захоплює Румунія
Налагодження відносин з Румунією
Між Україною і Румунією - тимчасова
торговельна угода, а питання
Бессарабії відкладено до завершення
війни
Розрив відносин з
Румунією і
торгівельні санкції

56. Україно-німецькі відносини

Пріоритетний
напрям
2 червня 1918 р.
Німеччина офіційно
визнає Українську
Державу
Нагрудна зірка Ордену Червоного
Орла, врученого Скоропадському під
час відвідин Німеччини 1918 року
Посольство
Консульство
Київ
Харків, Одеса,
Катеринослав,
Миколаїв

57.

Україно-німецькі відносини
Українська делегація
до Німеччини
Федір Лизогуб – керівник делегації
Українська дипломатична
місія у Берліні О.Палтов,
В.Кочубей, Ф.Лизогуб
(серпень 1918 р.)
Вирішені
питання
Нерозв'язані
питання
Вигідні
торговельні
питання, надання
Німеччиною
кредиту
Формування
української
армії
Підтримка
Німеччини у
вирішенні
територіальних
суперечок
Передача
захопленого
німцями
Чорноморського
флоту Україні

58.

Україно-німецькі відносини
Українська делегація
до Німеччини
Павло Скоропадський –
керівник делегації
4 - 17
вересня
1918 р.
Офіційний візит гетьмана
П.Скоропадського до Німеччини
(вересень 1918 р.)

59. Особливості візиту

Україно-німецькі відносини
Особливості візиту
• Пишний прийом від
німецького уряду;
• зустріч гетьмана з
імператором
Вільгельмом ІІ та
райхканцлером
граф Г. Герті.
Гетьман П.Скоропадський та
кайзер Вільгельм II під час візиту
до Берліну у вересні 1918 р.

60.

Україно-німецькі відносини
Особливості візиту
Гетьман П.Скоропадський і
кайзер Вільгельм II на
обкладинці журналу
• П. Скоропадський відвідав
заводи Крупа;
• подорож у Кілі на
підводному човні;
• об’їзд німецького флоту на
міноносці;
• зустріч гетьмана з
генералами;
• Німеччина погодилася
сприяти позитивному
вирішенню для України
питання Холмщини і Криму.

61. Відносини Української держави і Австро-Угорщини

Проблеми з ратифікацію БрестЛитовського мирного договору
Ануляція таємного протоколу
договору, що передбачав
утворення із Східної Галичини
і Буковини до 31 липня
окремого коронного краю
Етнічна ситуація у АвстроУгорщині на 1910 рік
Спроби Австро-Угорщини
вплинути на членів
Четверного союзу з метою
відтягування ратифікації

62.

Відносини Української держави і
Австро-Угорщини
АвстроУгорщина
Болгарія
Туреччина
Блокування
пропозиція
про відкриття
консульства
15 липня
1918 р.
22 серпня
1918 р.
Не ратифікація
БрестЛитовського
договору
Ратифікація
БрестЛитовського
договору
Ратифікація
БрестЛитовського
договору

63. Україно-польські відносини

Герб
Холмщини
Холмщина
Підляшшя
Пропозиція
України
Пропозиція
Польщі
❑скликати змішану
комісію для розв’язання
питання про кордони і
впровадити в п’яти
Холмських повітах,
зайнятих австрійськими
військами, українську
адміністрацію,
очолювану губернським
старостою Холмщини і
Підляшшя О.СкорописомЙолтуховським.
Території
– об'єкт
протистояння
❑встановити українопольський кордон по
р. Буг.
Солдати війська Великопольщі, які на початку
листопада 1918 захопили територію Підляшшя і
Холмщини, зайняту німецькими військами

64. Кримське питання

Червень 1918 р.
Кримське питання
Крайовий
уряд
Герб
Таврійської
губернії
Матвій Сулькевич – колишній
царський генерал, голова
Крайового уряду
Орієнтація на закони
Російської імперії
Відмова від відносин
з гетьманським
урядом

65.

Жовтень 1918 р.
Кримське питання
Економічна
блокада щодо
Криму
Прапор кримського крайового
уряду Сулькевича
Попередня угода
Півострів Крим
Крим мав увійти до
складу України на
правах автономії

66. Відносини з урядами Дону і Кубані

Всевелике
Військо
Донське
8 серпня 1918 р. –
договір - взаємне
визнання
суверенітету
Встановлено
спільні кордони та
взаємовигідний
товарообмін
Олександр
Черякукін – посол
Війська Донського
в Українській
державі і
Німеччині
До України
відійшов
Маріуполь з
околицями
Кубань
Допомога
зброєю в
боротьбі з
більшовиками
Обговорення
питання входження
Кубані до складу
України на правах
автономії
Протест проти
цього уряду
Денікіна

67. Українська держава і країни Антанти

Осінь 1918 р.
Поразка
Четверного
союзу
Пошук гетьманом
підтримки у країн
Антанти
Гетьманський уряд
Пошук порозуміння з
Антантою через
Швейцарію і
Скандинавські держави
Відмова країн Антанти
від звя’зків з
гетьманським урядом
Проголошення Німеччини
республікою (9 листопада 1918 р.)

68.

Українська держава і країни Антанти
Причини відмови країн Антанти
від встановлення відносин з
гетьманським урядом
Чітка
пронімецька
політика
гетьманського
уряду
Підтримка
країнами
Антанти
ідеї «єдиної
і
неподільної
Росії»
Рішучий
протест
Німеччини
і АвстроУгорщини

69. Підсумки уроку

Гетьман П.Скоропадський робить спроби
реформ для стабілізації становища в
країні і досягнення незалежності
Соціально-економічна політика не
викликала захоплення у більшої частини
населення
Найбільших досягнень гетьману вдалося
досягти в національно-культурній сфері
На міжнародній арені Україна залежала
від країн німецького блоку, які зазнали
поразку в Першій світовій війні
Пам’ятник Павлу
Скоропадському
встановлений в
Тростянці
Полтавської
області
English     Русский Правила