Похожие презентации:
Головні напрями розвитку української архітектури у другій половині XVII-XVIII століттях
1. Головні напрями розвитку української архітектури у другій половині XVII-XVIII століттях
Г ОЛ О В Н І Н А П Р Я М И Р О З В И Т К УУ К РА Ї Н С Ь К О Ї А Р Х І Т Е К Т У Р И У Д Р У Г І Й
П ОЛ О В И Н І X V I I - X V I I I С Т ОЛ І Т Т Я Х
Доба українського бароко та впровадження класицизму
2. Особливості церковної архітектури
У культовій архітектурі розвиваються дві течії:продовжують зводитись дерев´яні церкви, що характерно
для лісових районів Карпат та лісостепової зони, а також
розвивається кам´яне мурування. У містах храм тягнеться
вгору (храми Львова, Ужгорода, Києва та ін.). У сільській
місцевості храми компактні, чудово вписуються в
навколишнє середовище.
Київський собор Гергія Переможця
Покровська церква у Фастові
3. Провідний тип споруд
Провідним типом споруд стає так званий козацький собор —п´ятикупольний, з чотирма однаковими фасадами.
Церква Святої Катерини в Чернігові
Миколаївський собор в Ніжині
Церква Всіх свіятих в Києво-Печерській
Лаврі
4. Бароко в дерев’яному храмовому будівництві
Дивовижне розмаїття архітектурних форм українського барокозумовило їх багатоджерельність. Тут творчо поєднались європейські
досягнення з традиціями народної дерев´яної архітектури.
Покровська церква у Фастові
Гергіївська церква, Седнів
Миколаївська церква у Новгороді-Сіверському
5. Проекти іноземних архітекторів
Йоган Шедель (1680—1752) на запрошення Києво-Печерськоїлаври керував будівництвом великої дзвіниці, яка згодом стала
називатися дзвіниця Шеделя. На той час вона була найвищою
спорудою в Російській імперії (висота — 96,52 м). Він же добудував
верхні поверхи Софійської дзвіниці. Творіння Й. Шеделя
оцінюють як програмні для подальшого розвитку архітектурного
вигляду Києва.
Велика Лаврська дзвінниця або «дзвінниця Шеделя»
6. Проекти іноземних архітекторів
У Києві працював молодий Бартоломео Растреллі (1675—1744). Всесвітньо знаменитоюстала його Андріївська церква, яка завершувала перспективу головної вулиці Києва.
Місце для будівництва було обране так вдало, що невелика за розмірами, легка і
витончена церква зайняла домінуюче положення. Цей ефект архітектор посилив,
спроектувавши високий підмурівок. Улюблені кольори Растреллі — блакитний, білий і
золотий роблять церкву чепурною і гармонують з київським небом.
Ним же був створений Імператорський палац у Києві, пізніше названий Марійським,
який нині використовується для урочистих президентських прийомів.
Маріїнський палац
Андріївська церква