Екологічна освіта – провідний напрямок формування загальної культури учнів

1.

на тему:
“ Екологічна освіта –
провідний напрямок
формування загальної
культури учнів ”

2.

В концепції екологічної освіти України
зазначено:
«Основною метою екологічної освіти є
формування екологічної культури
окремих осіб і суспільства в цілому,
формування навичок,
фундаментальних екологічних знань,
екологічного мислення і свідомості, що
ґрунтуються на ставленні до природи
як універсальної , унікальної цінності.

3.

виховання розуміння сучасних екологічних
проблем держави й світу усвідомлення їх
важливості, актуальності і універсальності;
відродження кращих традицій українського народу
у взаємовідносинах з довкіллям, виховання любові
до рідної природи;
подолання споживацького ставлення до природи;
розвиток особистої відповідальності за стан
довкілля;
розвиток умінь приймати рішення щодо проблем
навколишнього середовища, оволодіння нормами
екологічно грамотної поведінки;
виховання глибокої поваги до власного здоров'я та
вироблення навичок його збереження.

4.

Екологічна освіта – це сукупність
наступних компонентів:
екологічні знання;
екологічне мислення;
екологічний світогляд;
екологічна етика;
екологічна культура.

5.

Екоантропоцентризм – світоглядні уявлення про єдність
людини та природи - рівнозначність цінностей
людського життя та збереження довкілля, розгляд
проблем, вирішення екологічних питань шляхом
збалансованого (сталого) суспільного розвитку.
Екологічна етика – вид етики, що звернений до
екологічної проблематики та розв'язання проблем,
пов'язаних з негативним впливом на природу з боку
людини. Передбачає формування відповідних ціннісних
настанов та пріоритетів, норм поведінки, які сприяють
розвитку екологічного світогляду та екокультури.

6.

Екологічна культура – культура ощадливого
та бережного ставлення до довкілля.
Екологічний світогляд – сформованість
цінностей та ідеалів орієнтованих на
збереження довкілля, домінування
екологічно-врівноважених моделей поведінки
особистості.
Екологічно безпечна поведінка – поведінка що не несе загрози існуванню людства та
природних екосистем.

7.

Процес екологізації суспільної свідомості
можна розділити на декілька стадій:
по – перше, прояв відношення людини до природи
у формі різноманітних почуттів (зацікавленість,
занепокоєність,тривога,здивування тощо) .
по-друге, формування глибокого інтересу до
екологічної проблематики.
по-третє, перехід від осмислення і розуміння
природних явищ до соціальної дії, морального
вчинку.
по-четверте, підвищення рівня відповідальності
людини стосовно природи, становлення
екологічної свідомості як елемента внутрішньої
культури особистості, що виявляється в її

8.

покликана створювати умови для прояву
особистісних функцій учня, його творчої
самореалізації до числа останніх відносять:
а) функцію вибору, тобто спроможність вибирати;
б) функцію прийняття обґрунтування діяльності;
в) функцію самооцінки, критики, самокритики,
конструювання образу «Я»;
г) функцію реалізації образу «Я»;
д) функцію визначення особистістю власної
системи життєвий смислів.

9.

Схематичне зображення розвитку
функцій:
Вибір – мотивація – рефлексія –
саморефлексія – смислотворчість –
дієвість – відповідальність

10.

1.
Принцип єдності: “Все пов’язане зі всім”
2. Принцип відповідальності: «Дій так, щоб наслідки
твоєї діяльності не були руйнівними для
майбутньої можливості твого життя»
3. Принцип особистісного відношення до світу:
«Стався до речей навколишнього світу як до
людей, але не стався до людей як до речей!»
4. Принцип самоцінності живого: «Кожна жива істота
має право на життя».
5.
Принцип людяності: «Для справжньої людської
особистості негідно чинити шкоду живому»

11.

Екологічне виховання
має сформувати екологічну культуру людини, для
якої характерні:
різнобічні, глибокі знання про навколишнє
середовище (природне і соціальне);
екологічний стиль мислення, що передбачає
відповідальне ставлення до природи та свого
здоров'я;
наявність умінь і досвіду вирішення екологічних
проблем (насамперед на місцевому рівні);
безпосередня участь у природоохоронній роботі,
здатність передбачати можливі негативні наслідки
природо-перетворювальної діяльності людини.

12.

є головною метою і результатом екологічної освіти,
виступаючи інтегральним показником особистісного
розвитку дитини, що забезпечує здатність виокремлювати,
розуміти, оцінювати сучасні екологічні процеси, спрямовані
на забезпечення екологічної рівноваги та раціонального
природокористування.
Здатність діяти – готовність діяти – вміння діяти
відповідально шляхом особистої активності та розуміння
власної причетності до вирішення екологічних проблем.
Увесь це й комплекс мотивації вкладає основу розвиненої
екологічної культури особистості.

13.

Екологічні проблематиці в школі
належить 8% з усього обсягу
навчальних питань, і 6%
навчального часу.

14.

Екологічний проект:
«Сходинки доброти до
природи»; екологонатуралістичний гурток
«Пролісок»;
природоохоронні акції
Курс
«Екодемія»
Передбачає:
•Інтеграцію
ідей сталого
розвитку у
зміст шкільних
курсів;
•Розвиток
екологоорієнтованого
напрямку
експерименталь
ної діяльності;
Тісний зв’язок з
обласним
екологонатуралістичним
центром
Захист учнівських
проектів в ШНТ
«Пошук»
Школа – центр
формування
екологічної
культури
«Відеоекологі
я» - милування
природою
Участь у конкурсах
екологічних
агітбригад «Молодь
обирає здоров’я»
• Підтримку натуралістичних, природоохоронних заходів;
• Формування екологічної компетентності, екологозбалансованої
споживчої культури.