Сучасні принципи розвитку міст та учасницькі практики

1. Сучасні принципи розвитку міст та учасницькі практики

Григорій Мельничук
Сучасні принципи
розвитку міст
та учасницькі практики
2016

2. Індустріальні міста-заводи

Місто як додаток, місце
розселення робочої сили.
Згодом самі міста
розглядаються як певне
велетенське підприємство.
Соціальна функція міста –
і, відповідно, інтереси і
прагнення окремої
людини, – вважалися
вторинними.

3. Спальні масиви як ідеал міст-заводів

1)
2)
3)
великі території між будинками
розріджена вулична мережа
ускладнена навігація всередині кварталів

4. Постіндустріальні міста

Перехід від індустріального
«міста-заводу» з чітко
виокремленими
монофункціональними
зонами до
постіндустріального міста,
орієнтованого перш за все
на потреби конкретних
людей.

5. СЕРЕДОВИЩЕ

6. 1. Міський простір як середовище комунікацій

Люди все більше часу проводять у міському просторі, а не
лише використовують його лише як транспортне середовище.
Публічні простори – площі, вулиці, парки, сквери, набережні,
двори стають місцями комунікацій.
Простір та люди у ньому є головним ресурсом у місті

7. 2. Людський масштаб

Перетворення міського простору на місце тривалого
перебування людей потребує ущільнення функцій у
середовищі,
різноманіття
можливостей
на
невеликих
територіях.
Співмірний масштаб міста скорочує транспортні
потреби, а у архітектурі - підкреслює важливість
кожної людини.

8. 3. Рівні права на міський простір

Чим більше людей мають можливість перебувати у міському
просторі і брати участь у комунікаціях, тим більше можливостей
як для їх особистого успіху, так і для успішності міста.
Міський простір зручний для осіб з особливими потребами,
то він зручний для всіх – це є універсальний дизайн

9. ДИНАМІКА

10. 4. Час та структурування як мірило відстаней

4. Час та структурування як мірило відстаней
В урбанізованому середовищі відстані вимірюються не
лінійними одиницями, а часом, за який людина може їх
подолати. Оцінка відстаней часто суб’єктивна і оцінюється
одиницями структурування міського простору.
Відстані у міському просторі є суб’єктивно
нелінійними і цією властивістю можна керувати

11. 5. Мобільність як оцінка ефективності транспорту

Оцінкою ефективності транспортної системи є кількість перевезених
людей та вантажів, а не кількість транспортних засобів. У міському
просторі розвиток громадського транспорту є пріоритетним, так само як
стимулювання використання велосипедів та пішого руху.
Обмеження використання приватних автомобілів у містах
економить величезні кошти на розвиток дорожньої
інфраструктури.

12. 6. Зручність як спосіб управління практиками

Окремі публічні простори мають бути зорієнтовані на певні
цільові аудиторії, інакше їх захоплюють більш соціально активні
чи навіть агресивні прошарки суспільства. Замало встановити
чіткі правила поведінки – призначення простору має
відображатися у інфраструктурі.
За допомогою дизайну середовища простір можна
зробити зручним або незручним для певних практик,
стимулюючи або унеможливлюючи їх.

13. 7. Сценарії дій у просторі

Відразу при проектуванні міського простору необхідно
прораховувати сценарії його використання, враховуючи від часу
доби, пори року, дня тижня, погоди та інших чинників. Особливо
це стосується публічних просторів – парків, площ, пішохідних
вулиць, для яких потрібен маркетинговий аналіз середовища.
Багатофункціональність публічних просторів,
різноманіття сценаріїв, є запорукою їх успішності

14. ГРОМАДИ

15. 8. Інфраструктура формування спільнот та співучасті

Структуруванню суспільства сприяє створення відповідної
інфраструктури
та
надання
первинних
ресурсів
для
започаткування комунікацій та спільних практик.
Інфраструктура залучення та комунікацій може бути
побудована як офіс розвитку території, а одним з
ефективних механізмів надання ресурсів для громадських
міських проектів є бюджет участі.

16. 9. Привласнення просторів та об’єктів

Як тематичні спільноти, так і територіальні громади формуються
довкола певної території чи об’єктів, які поступово
привласнюють через їх перетворення під власні потреби,
піклуються за них та стають небайдужими до їх майбутнього.
Жорстке структурування міського простору – чітке
визначення функції території та квартальна забудова з
громадськими дворами – стимулюють як формування
спільнот, так і ефект привласнення.

17. 10. Практики добросусідства та спільного користування

Розвиток технологій та обмеженість ресурсів зумовлюють
поширення практик спільного та вторинного використання
певними предметами, а також обміну послугами на основі
принципів добросусідства та піклування про екологію.
Практики добросусідства зазвичай побудовані на чітких
взаємовигідних домовленостях та в результаті
сприяють формуванню сталих громадських спільнот.

18.

УПРАВЛІННЯ

19. 11. Сталий розвиток та екологія

Принципи сталого розвитку, зокрема сприяння формуванню
сталих спільнот, та розумне використання ресурсів дозволяє
створити передбачуване стійке міське середовище з
визначеними пріоритетами та напрямком розвитку.
Розуміння можливостей майбутніх глобальних
перетворень дозволяє економити великі обсяги ресурсів
та коштів при розвитку міської інфраструктури.

20. 12. Функція випереджає форму

Експериментальні тимчасові рішення для виявлення реакції
суспільства на ті чи інші зміни у міському просторі дозволяє
раціонально
використовувати
кошти
при
реалізації
інфраструктурних проектів.
Тимчасовість рішень запобігає негативній реакції
суспільства на зміни та дозволяє краще впроваджувати
нові практики у міському просторі.

21. 13. Позиціонування та стратегії територій

Головний ресурс для успіху сучасного міста – це соціальний
капітал, тобто його мешканці. Для спільного розуміння напрямку
розвитку важливим є позиціонування та напрацювання стратегії
за участі всіх зацікавлених сторін і мешканців.
Чітке позиціонування та брендування міст та територій,
визначення довгострокових та короткострокових
стратегії дозволяють залучити більше людей та
ресурсів до їх розвитку

22. 14. ІТ-технології та розумне місто

Сучасні можливості ІТ-технологій здатні суттєво підвищити
ефективність використання міських ресурсів та налагоджувати
оперативні та ефективні соціальні комунікації.
Водночас для широкого залучення користувачів ІТсистем розумного міста їх елементи мають мати
фізичне вираження у міському просторі.

23. 15. Культура мешканців та інфраструктура міста взаємопов’язані

Мешканці формують інфраструкту міського простору – міське
середовище формує культуру мешканців.
Активізація впливу окремих представників громади на міське
середовище зумовлює його якісні зміни, що, у свою чергу,
зумовлює зміни у культурі життя всіх членів громади.
Навіть невеликі інтервенції здатні запустити процеси
швидкої зміни міського середовища самими мешканцями.

24.

Громадська організація
fb/citiesdevelopment
www.urbanua.com
Дякую за увагу!