Поняттєвий апарат та складові наукової експертизи документів

1. НАУКОВА ЕКСПЕРТИЗА ДОКУМЕНТІВ

1.4. ПОНЯТТЄВИЙ АПАРАТ ТА СКЛАДОВІ НАУКОВОЇ
ЕКСПЕРТИЗИ ДОКУМЕНТІВ

2. 1.4. ПОНЯТТЄВИЙ АПАРАТ ТА СКЛАДОВІ НАУКОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ДОКУМЕНТІВ

ПЛАН
1. Поняттєвий апарат наукової експертизи документів:
державні стандарти та термінологічні словники з
документознавства, діловодства та архівної справи
2. Поняття, пов’язані з процедурою організації та проведення
експертизи
3. Поняття, стосовно об’єкту експертизи
4. Наукова експертиза документів та її складові

3. 1.4. ПОНЯТТЄВИЙ АПАРАТ ТА СКЛАДОВІ НАУКОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ДОКУМЕНТІВ

Кожна сфера практичних/наукових знань
оперує поняттєвим апаратом.
Формується терміносистема
Термін–поняття–дефініція
Термін – слово чи словосполучення
(документ, експертиза документів)
Термін називає поняття
Дефініція – визначення поняття

4. 1.4. ПОНЯТТЄВИЙ АПАРАТ ТА СКЛАДОВІ НАУКОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ДОКУМЕНТІВ

Один термін – різні поняття:
Грамота – навчання письму, вид документа
Булла – металева печатка, вид документа
Ярлик – етикетка на обкладинці справи з документами; вид документа (ханські ярлики),
документ, що видавався на Січі купцям на підтвердження факту привезення товару; ярлик в
комп”ютерній термінології; “політичні ярлики”
“акт” – actum – документ – вид документа. КОТРОВЕРСІЙНІСТЬ ТЛУМАЧЕНЬ
Перунова О.М. Процесуальні акти-документи з цивільних справ. – Х., 2007; Купчинський О.
Акти та документи Гальцько-Волинського князівства ХІІІ – першої половини ХІV.
Дослідження. Тексти. – Львів, 2004; Akta ziemskie i grodzkie. – Lwow, 1868-1935; «Акты,
издаваемые Виленскою Археографическою комиссиею». Т.1-38; «Акты историчекие,
собранные и изданные Археографическою комиссиею». Т 1-5, СПб., 1841-1843; «Акты,
относящиеся к истории Западной России, собранные и изданные Археографическою
комиссиею». Т. 1-5; «Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и
изданные Археографическою комиссиею» 15 т.; Сусликов В.Є. Законодавчі акти Росії як
джерело до історії Півдня України ХVІІІ ст.. Дис... К., 2005. Чернухін Є.К. Грецькі актові
документи та листи з фондів Центральної наукової бібліотеки ім. В. І. Вернадського
Академії наук України. Каталог рукописів XVI-XIX ст. / Укл. Ю. К. Чернухін. — Київ, 1991;
Лаппо-Данилевский А.С. Очерк русской дипломатики частных актов. – Пг., 1920

5. 1.4. ПОНЯТТЄВИЙ АПАРАТ ТА СКЛАДОВІ НАУКОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ДОКУМЕНТІВ

Купчинський О.: “Під актом в дипломатичному сенсі цього слова
розуміємо будь який писемний запис, що вказує на приватну або
урядову (державну )чинність загальносуспільного значення, він як
правило не засвідчений печаткою чи іншими спеціальними знаками
або підписами і його зміст сам по собі не має юридичного значення
(записка, повідомлення, депеша, лист)
Документ зате є писемним записом, який створений за відповідною
формою, стосовно своєї епохи і місця видачі, засвідчений та
стверджує чи встановлює певний правовий стан або служить також
для виконання тих чи інших чинів і уповноважень.
Безперечно, обидва пропоновані трактування цих термінів умовні,
щодо їх визначень, тривалий час точиться дискусія” (Вказана праця,
с.5)
Акты – обобщающее наименование документов, имеющих правовое
значение и оформленных в установленном порядке (Краткий
словарь архивной терминологии, 1968, с. 9)

6. 1.4. ПОНЯТТЄВИЙ АПАРАТ ТА СКЛАДОВІ НАУКОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ДОКУМЕНТІВ

Архив Юго-Западной России
Ч. 1. Т.1
Часть 1. Том IV. — Акты об унии и состоянии
православной церкви в Юго-Западной России во
2-й половине XVII и в XVIII ст. (1648 — 1798 гг.).
Часть 1. Том V. — Акты, относящиеся к делу о
подчинении Киевской митрополии Московскому
патриархату (1620 — 1694 гг.)
Часть 1. Том VI. — Акты о церковно-религиозных
отношениях в Юго-Западной Руси
Часть 1. Том X. — Акты, относящиеся к истории
православной церкви в Галиции (1423 — 1714
гг.)
Часть 1. Том XI. — Акты, относящиеся к истории
Львовского ставропигиального братства (1599 —
1702 гг.)
Часть 3. Том I. - Акты о казаках (1500 – 1648 гг.).
Часть 4. Том I. — Акты о происхождении шляхетских
родов в Юго-Западной России
Часть 8. Том V. — Акты об украинской
администрации XVI — XVII вв. (= 22 томи
АКТІВ)

7. 1.4. ПОНЯТТЄВИЙ АПАРАТ ТА СКЛАДОВІ НАУКОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ДОКУМЕНТІВ

Грецькі акти:
Хрисовул (на права Менікейського
монастиря Св. Іоанна Предтечі від жовтня
індикту 14, 6854); хрисовули – золоті печатки
Простагма* - наказ, постанова
(завершувалася простагма підписом
імператора без пишних титулів). Іноді
простагма вживалася для підтвердження
привілеїв.
* Формулярная особенность простагм.
Программа курса “Византийские источники”
Орізм (про права монастирів) – рішення,
визначення
Піттакій - вид грамоти, звернення

8. 1.4. ПОНЯТТЄВИЙ АПАРАТ ТА СКЛАДОВІ НАУКОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ДОКУМЕНТІВ

Значення терміну «акт» у різні епохи історичного розвитку документів.
У римську епоху, звідки походить термін «акт» (від дієслова “ago” – “дію” “actum est”
– “зроблено”; Acta Sanctorum) розумілися документи різного роду – ПРОТОКОЛИ
судових засідань, ПОСТАНОВИ, РОЗПОРЯДЖЕННЯ сенату, імператора і т.д. З
Риму термін “АКТ” увійшов в юридичний лексикон країн Європи.
Вживання слова “АКТ” у Римі для ПОСТАНОВ публічної влади послужило
причиною застосування терміна до ЗАКОНІВ (“законодавчі акти”).
Римська традиція визначення ПРОТОКОЛІВ як АКТІВ мала наслідком поширення
слова “акт” на судові протоколи (ACTA JUDICIALIA) – перші німецькі АКТИ. Розквіт
АКТОВОГО ДІЛОВОДСТВА в Німеччині (кін. 15 – поч. 16 ст.)
актові книги судово-адміністративних і станових установ Правобережної
України - ґродських, земських, підкоморських СУДІВ магістратів і ратуш
Визначення протоколів, регестів, записів службових листів в якості АКТІВ (“скласти
акт”)

9. 1.4. ПОНЯТТЄВИЙ АПАРАТ ТА СКЛАДОВІ НАУКОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ДОКУМЕНТІВ

Три групи/блоки понять сфери наукової експертизи документів:
І. Поняття пов’язані з процедурою організації і
проведення експертизи
ІІ. Поняття стосовно об’єкту експертизи (документ –
його види, структура, зовнішні особливості)
ІІІ. Поняття, пов’язані з документною інформацією

10. 1.4. ПОНЯТТЄВИЙ АПАРАТ ТА СКЛАДОВІ НАУКОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ДОКУМЕНТІВ

І. Поняття пов’язані з процедурою організації і
проведення експертизи
Експертиза...
Експертиза затриманих, конфіскованих та обернених відповідно
до закону в дохід держави митними або правоохоронними
органами проводиться експертами уповноважених організацій (на
безоплатній основі)
Існує перелік (затверджений наказом Мінкультури) державних
установ, закладів культури, інших організацій, яким надається
право проведення державної експертизи культурних цінностей

11. 1.4. ПОНЯТТЄВИЙ АПАРАТ ТА СКЛАДОВІ НАУКОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ДОКУМЕНТІВ

Експерт
Об’єкт експертизи
Суб’єкти експертизи: заявники,
організатори експертизи, експерти

12. 1.4. ПОНЯТТЄВИЙ АПАРАТ ТА СКЛАДОВІ НАУКОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ДОКУМЕНТІВ

За видами експертиза поділяється на:
**попередню – проводиться експертами на підставі норм атрибуції для визначення
об’єкта як таким, що має наукову значимість і підлягає експертизі
**первинну – проводиться для підготовки обґрунтованого експертного висновку на
об’єкт експертизи
** повторну – проводиться у разі виявлення порушення вимог під час проведення
первинної експертизи або за наявності обґрунтованих претензій заявника до
експертного висновку
** додаткову – проводиться у разі, коли виникли нові наукові підстави для
характеристики об’єкта
** контрольну – проводиться для перевірки висновків первинної експертизи за
ініціативи суб’єктів експертизи, зацікавлених у спростуванні певних положень,
частини або в цілому висновків раніше проведених експертиз

13. 1.4. ПОНЯТТЄВИЙ АПАРАТ ТА СКЛАДОВІ НАУКОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ДОКУМЕНТІВ

Строк проведення експертизи залежить від ступеня її
складності і становить до 30 календарних днів від дати
прийняття заяви та об’єктів на експертизу.
Огляд об’єктів експертизи і підготовка експертного
висновку може проводитися за відсутності заявника.

14. 1.4. ПОНЯТТЄВИЙ АПАРАТ ТА СКЛАДОВІ НАУКОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ДОКУМЕНТІВ

Експертний висновок – зазначається:
*достовірність об’єкта
*автор
*назва та подається атрибутивний опис
Експертний висновок повинен містити аргументовану
рекомендацію щодо доцільності включення об’єкта до Державного
реєстру національного культурного надбання. У разі, коли за результатами
експертизи об’єкт повинен бути включений до ДР, матеріали експертизи, незалежно
від згоди заявника передаються до Укрдержархіву
Експертний висновок друкується на бланках уповноваженої
організації, засвідчується підписами експерта та керівника цієї
організації, скріпленими печаткою
Усі матеріали, пов’язані з проведенням експертизи, зберігаються 5 років за місцем
підготовки і видачі експертного висновку, потім передаються на зберігання до
відповідної державної архівної установи.

15. 1.4. ПОНЯТТЄВИЙ АПАРАТ ТА СКЛАДОВІ НАУКОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ДОКУМЕНТІВ

Атрибутивний опис – складається за такими критеріями:
*час і місце створення документа,
* мова документа
* причетність до історичних подій, видатних особистостей + рівень визнання автора
* характеристика носія
* характеристика реквізитів: наприклад: повний науковий опис печатки: матеріал, розміри
(сургучева, перстнева, темно-червона, кругла, діаметром...; сургучева, червона, овальна...,
перстнева, сажева, паперово-воскова) опис зображення (щит французької форми з гербом
Київської губернії (Архангел Мисаїл, який стоїть здійнявши правицю з мечем догори вістрям.
У лівиці – овальний щит. Щит увінчано імператорською короною, з якої виходить мантія. З
боків щита літери: “К” і “Г”))
* стан збереженості
* знаки та позначки
* розміри
* унікальність
* наукова значущість
* ціна

16. 1.4. ПОНЯТТЄВИЙ АПАРАТ ТА СКЛАДОВІ НАУКОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ДОКУМЕНТІВ

ІІ. Поняття стосовно об’єкту
експертизи
Документ – визначення ДСТУ 2732:2004
1987 р. в Москві 22 пленарне засідання ТК 46 “Документація” ISO. Підкомітет “Термінологія в
документації”. Тема “Documents des musees”. Доповідь: “L’object commе document”: документами
є і манускрипти і аркебуза і знаряддя с/г. Документи ототожнювалися з музейним предметом.
“Документ” і “музейний предмет” розглядалися як синоніми. Кожне свідчення чогось є документ.
У зах.-євр. історичній науці відомо застосування терміна “документ” для позначення всіх історичних
джерел. Французькі історики-джерелознавці Ш.-В. Ланглуа та Ш. Сеньобос говорили: “Історія
пишеться за документами. Документи – це сліди, що їх залишили думки та дії людей, які жили
колись. Ніщо не може замінити документів: нема їх, нема й історії” (Ланглуа Ш.-В., Сеньобос Ш.
Введение в изучение истории. – СПб., 1899. – С. 13).
Застосування терміна “документ” у значенні “історичне джерело” мало місце в період становлення
історичної науки. В.М. Татіщев використав термін “документ” як узагальнюючий для
позначення писемних джерел і протиставляв їх “легенді” – усному переказу.
З обсягу поняття “документ” (найбільш вживаному) вилучаються історичні об’єкти з написами на
монетах, пряслицях, зброї, посуді (вивчає епіграфіка), а також немобільні епіграфічні пам’ятки
(стели, написи на саркофагах, гробницях, стінах храмів – графіті, які досліджував Висоцький).

17. 1.4. ПОНЯТТЄВИЙ АПАРАТ ТА СКЛАДОВІ НАУКОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ДОКУМЕНТІВ

Цінність документа – інформаційні та інші характеристики документа, що
зумовлюють його значимість для особи, суспільства, держави.
**Категорії: цінний, особливо цінний, унікальний документ
ДСТУ 2732:2004:
Цінний документ – визначена експертизою категорія цінності документа,
інформація якого має культурне та інше суспільне значення.
Особливо цінний документ – визначена експертизою категорія цінності
документа, який містить особливо важливу інформацію про державу, сус-во, її
видатних представників чи особливу характеристику окремих зовнішніх ознак.
Археографічний проект 1920–1930-х рр. “Списки особливо цінних фондів” (старої
Гетьманщини, 1-ї і 2-ї МК, ГВК, магістратів).
Унікальний документ – визначена експертизою категорія цінності документа,
який має виняткове значення для історії держави, суспільства, і аналоги якого
за документною інформацією та чи зовнішніми ознаками відсутні.
Методика віднесення документів НАФ до унікальних. – К., 2006 (2007).....

18. 1.4. ПОНЯТТЄВИЙ АПАРАТ ТА СКЛАДОВІ НАУКОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ДОКУМЕНТІВ

Артефактні документи – документальні пам’ятки, які складають
частину культурного надбання народу, країни, людства, які
охороняються спеціальними законами.
arte – штучно, factus – зроблений. Документ як
артефакт – якому властива соціокультурна цінність.
Артефакт відрізняє від загального поняття “документ”
ціннісний ретроспективний характер; відстань від часу
створення, а відповідно і різне функціональне
призначення.

19. 1.4. ПОНЯТТЄВИЙ АПАРАТ ТА СКЛАДОВІ НАУКОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ДОКУМЕНТІВ

Ретроспективний (архівний)
документ– документ, що припинив виконувати свою
основну функцію, але через свою історичну, наукову,
Культурну цінність зберігається в архіві, або підлягає
архівному зберіганню.

20. 1.4. ПОНЯТТЄВИЙ АПАРАТ ТА СКЛАДОВІ НАУКОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ДОКУМЕНТІВ

Зміст документа – інформація в документі,
необхідність фіксації якої є основною метою його
створення.
Не відображені у змісті документа його зв’язки з зовнішніми обставинами
проявляються у формах (види, різновиди), способах передачі змісту
(текст, графіка, малюнок), свідченнях достовірності (підписи, печатки,
штампи).
Зміст документа – для археографії головна причина і мета його
актуалізації, а форма документа, його структура, така важлива для
документознавства – для археографії має вторинне значення.

21. 1.4. ПОНЯТТЄВИЙ АПАРАТ ТА СКЛАДОВІ НАУКОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ДОКУМЕНТІВ

Документна інформація – вся
інформація документа (зміст, відбитки
печаток, штампів, реєстраційні номери,
резолюції, підписи, інші реквізити,
маргіналії, філіграні, елементи бланку)

22. 1.4. ПОНЯТТЄВИЙ АПАРАТ ТА СКЛАДОВІ НАУКОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ДОКУМЕНТІВ

Автор документа – одноосібний або колективний утворювач
змісту документа.
Складності в експертизі: підписані псевдонімами. Пушкін О.С. мав 38 псевдонімів: А.С., А.Б.,
А.П., Ал. П., Ап, Ар.; Лермонтов: – въ; А.П. Чехов – Грач; Лєсков М.С. письменник : Л-в,
Любитель старины, Любитель часов, Псаломщик (38 псевдонімів); Каманін – Щуровский;
Греч О.М. – перекладач – Греческий философ. О.С. Грушевський (літературознавець,
етнограф, історик, архівіст, джерелознавець) його криптоніми: Г-ий, О, Г-ий О, Ол. Г., О.Г.
Масанов И.Ф. Словарь псевдонимов русских писателей, ученых и общественных деятелей. Тт. І
– ІV, М., 1956)
Дей О.І. Словник українських псевдонімів та криптонімів (ХVІ–ХХ ст.). – К., 1969. (pseudos –
вигаданий, сумнівний; kryptos – таємний, скритий).
Вивчення особливостей почерку, реквізитів на конвертах. Найбільші труднощі в ідентифікації
документів особового походження – листів, встановлення дат складання, авторівадресантів, адресатів (наприклад, листи Мамишева).
Листи Музею визвольної війни: Голова проводу ОУН Є Коновалець у листах до секретаря
проводу укр. націоналістів В. Мартинця звертався “Дорогий Туратті”.

23. 1.4. ПОНЯТТЄВИЙ АПАРАТ ТА СКЛАДОВІ НАУКОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ДОКУМЕНТІВ

Зовнішні ознаки документа – характеристики носія конструкція, формат – in folio, десть, полдесть, 4º, 8º,
стан збереженості носія, наявність оздоблення,
елементи художнього оформлення, стан збереженості...

24. 1.4. ПОНЯТТЄВИЙ АПАРАТ ТА СКЛАДОВІ НАУКОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ДОКУМЕНТІВ

Письмовий документ – текстовий документ, зміст якого зафіксовано за
допомогою письмових знаків.
Рукописний документ – письмовий документ, письмові знаки змісту
якого особа написала власноручно чи іншим способом – манускрипт,
рукопис

25. 1.4. ПОНЯТТЄВИЙ АПАРАТ ТА СКЛАДОВІ НАУКОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ДОКУМЕНТІВ

Автограф – документ написаний чи надрукований безпосередньо
автором, його власноручні помітки, виправлення, доповнення, а
також підписи на документах.
Оригінал з підписом-автографом:
наприклад, універсали Б. Хмельницького – канцеляристи + “Богдан
Хмельницький, рука власна”; “Опыт русской историографии” –
Т.3....
До автографів прирівнюються машинописні тексти, підписані чи
правлені автором.
Автографи: рукописи літературних і музичних творів, мемуари,
щоденники, записні книжки, листи, дарчі написи, записки.

26.

27. 1.4. ПОНЯТТЄВИЙ АПАРАТ ТА СКЛАДОВІ НАУКОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ДОКУМЕНТІВ

Оригінал службового документа – примірник
службового документа, що першим набуває юридичної
сили.
Копія документа – документ, що містить точне знакове
відтворення змісту, чи документної інформації іншого документу, в
окремих випадках – зовнішніх ознак (наприклад, 1594, Сапєга,
переписування актових книг Литовської метрики).
Відпуск документа – копія вихідного документа, що залишається
у адресанта.

28. 1.4. ПОНЯТТЄВИЙ АПАРАТ ТА СКЛАДОВІ НАУКОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ДОКУМЕНТІВ

Вихідний документ – службовий документ, що надсилається
юридичній чи фізичній особі. Підпис, печатки, скріпа (за скріпою
писаря без підпису Великого князя). Приклад: невірна атрибуція
документів Фортеці Св. Єлизавети – спочатку доводили, що це
документи Архіву Коша.
Вхідний документ – службовий документ, що надійшов до
установи. Реєстраційні номери, резолюції. Важливі в датуванні
документів. Серед діловодних документів КВ ІРВІТ, в тому числі і
редакції “ВИВ” реєстраційні номери надходження. Вдалося
визначити дату написання статті І. Каманіна, надісланої в
редакцію 1912 р. Стаття не була датована – зберігається в НМІУ
(вилучена з редакційного портфеля).

29. 1.4. ПОНЯТТЄВИЙ АПАРАТ ТА СКЛАДОВІ НАУКОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ДОКУМЕНТІВ

Дублікат оригіналу – повторно оформлений службовий документ
замість втраченого чи пошкодженого оригіналу, що має таку саму
юридичну силу (надана чинним законодавством властивість
службового документа здійснювати правове регулювання та/чи
управлінські функції)

30. 1.4. ПОНЯТТЄВИЙ АПАРАТ ТА СКЛАДОВІ НАУКОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ДОКУМЕНТІВ

Документи масового характеру – єдиного визначення в
документознавстві і архівознавстві немає. Сформувалися
уявлення про масові документи:
**документи, що утворюються при документуванні однорідних
функцій установ;
**сукупність однорідних документів, що включають характеристики
однотипних об’єктів (наприклад, рапорти про будівництво
об’єктів, економія будматеріалів – ЧАЕС);
**великі масиви документів однотипної форми і містять дані про
однорідні факти (звіти про соцзмагання до 100-річчя Леніна);
**матеріали соціологічних досліджень, переписи населення
(ревізькі “сказки” – у першій чв. 18 ст. подвірна система
оподаткування (подимне) була замінена подушною – фіскальна
мета проведення масових переписів), послужні списки (фонд в
ВІМАІВіВЗ), сповідальні розписи, клірові відомості

31. 1.4. ПОНЯТТЄВИЙ АПАРАТ ТА СКЛАДОВІ НАУКОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ДОКУМЕНТІВ

Документ особового походження – документ, створений
фізичною особою поза службовою діяльністю або знаходився в
її приватному зібранні

32. 1.4. ПОНЯТТЄВИЙ АПАРАТ ТА СКЛАДОВІ НАУКОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ДОКУМЕНТІВ

Номінали – назви видів, різновидів документів.
Номінали історичних документів “пленіпотенції”, “обляти”, “супліки” (скарги
з вимогами), “конфірмація”, “диляція” (dilatoir – відстрочка), “тестамет”,
“абшит” (універсал про звільнення від служби), “глейт” (лист проїжджий,
охоронна грамота), “купча”, “декрет межи инстыгаторем (instigateur –
подстрекатель) і архімандритом”, “локаційні (location – отдача в наём,
наём, прокат) грамоти

33. 1.4. ПОНЯТТЄВИЙ АПАРАТ ТА СКЛАДОВІ НАУКОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ДОКУМЕНТІВ

Складність визначення номінала документа:
Досвідчені знавці історичних документів допускали помилки – УАЗ. Т.1. В. Щербина.
Документи до історії м. Києва: тут термінологічні розходження – “грамота”, “акт”,
“диплом” – не завжди доречно їх розрізняє.
Каталог колекції Київської археографічної комісії:
1369. Руський староста Отто з Пільче надає Йоганнові Гаустетерові староство в
Новому Селі, яке переводить на магдебурзьке право
1654. Б. Хмельницький просить московського патріарха Никона звернутися до царя
для підтвердження привілеїв Київської метрополії
1713 Фельдмаршал Шереметєв забороняє російським військам переобтяжувати
київських міщан військовими повинностями

34. 1.4. ПОНЯТТЄВИЙ АПАРАТ ТА СКЛАДОВІ НАУКОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ДОКУМЕНТІВ

Стратиграфія документа його місце в системі інших документів та
документальних комплексів, закріплюється в архівному (музейному,
бібліотечному шифрі): Ф.14, оп. 1, спр. 2467, арк. 1–2; Lettre des barons
d’Anglettere à Louis, 13 décemdre 1263, portant 27 sceaux – Section
ancienne J 630 nº 20 (J et JJ – Trésor des chartes); АЕ ІІ 634 – Музей
історії Франції; Lettre de Charlotte Corday à Marat, écrite le matin avant
l’assasinat de Marat, 13 juillet 1793 (Section moderne, W 277, dossier 82,
pièce 11 – W – Juridiction extraordinaire).
Конвой – інформаційний супровід, що включає систему пояснювальних
елементів до документів (передмова, коментарі, примітки, заголовок,
архівний шифр).

35. 1.4. ПОНЯТТЄВИЙ АПАРАТ ТА СКЛАДОВІ НАУКОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ДОКУМЕНТІВ

Атрибуція - встановлення
оригінальності документа;
авторства;
часу і місця створення (труднощі, якщо
недатовані: наприклад, запрошення П. Потоцькому до
губернатора зі зверненням “Его превосходительству” –
відповідало чинам ІV (генерал-майор) і ІІІ (генерал-лейтенант)
класів по Табелі про ранги)
редакції тексту документа

36. 1.4. ПОНЯТТЄВИЙ АПАРАТ ТА СКЛАДОВІ НАУКОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ДОКУМЕНТІВ

Ціна документа – грошовий еквівалент вартості документа,
визначений державною чи іншою експертизою, або
встановлений залежно від кон’юнктури ринку документів:
офіційна (грошова оцінка, визначена державною експертизою),
ринкова (ціна, встановлена на певний час на світовому чи
регіональному ринку купівлі-продажу документів, відповідно до
попиту на цей документ),
аукціонна (ринкова ціна документа, як вихідна, стартова, що
встановлюється аукціонною фірмою (аукціонною експертизою) для
проведення торгів, чи остаточний продаж за їх результатом

37. 1.4. ПОНЯТТЄВИЙ АПАРАТ ТА СКЛАДОВІ НАУКОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ДОКУМЕНТІВ

Термінологія стосовно зовнішніх
особливостей документів
А) графічних особливостей і
художнього оформлення документів

38. 1.4. ПОНЯТТЄВИЙ АПАРАТ ТА СКЛАДОВІ НАУКОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ДОКУМЕНТІВ

графема – окремий
варіант зображення
літери

39. 1.4. ПОНЯТТЄВИЙ АПАРАТ ТА СКЛАДОВІ НАУКОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ДОКУМЕНТІВ

лігатура – окремий елемент
однієї літери збігається з
елементом іншої

40. 1.4. ПОНЯТТЄВИЙ АПАРАТ ТА СКЛАДОВІ НАУКОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ДОКУМЕНТІВ

в’ язь – особливе декоративне
письмо

41. 1.4. ПОНЯТТЄВИЙ АПАРАТ ТА СКЛАДОВІ НАУКОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ДОКУМЕНТІВ

виносні літери

42. 1.4. ПОНЯТТЄВИЙ АПАРАТ ТА СКЛАДОВІ НАУКОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ДОКУМЕНТІВ

титло

43. 1.4. ПОНЯТТЄВИЙ АПАРАТ ТА СКЛАДОВІ НАУКОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ДОКУМЕНТІВ

дукт письма – послідовність, з якою писар накреслює
елементи графеми
модуль письма – означає розмір графем (ширина і висота)
терміни введені французом Ж. Маллоном

44. 1.4. ПОНЯТТЄВИЙ АПАРАТ ТА СКЛАДОВІ НАУКОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ДОКУМЕНТІВ

вага письма – характеристика письма
“важкого” (жирного)
“легкого” (написаного твердим знаряддям)

45. 1.4. ПОНЯТТЄВИЙ АПАРАТ ТА СКЛАДОВІ НАУКОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ДОКУМЕНТІВ

кіновар
(араб. – “драконова
кров”) фарба ртутного (мінерал –
сульфід ртуті) складу червоного
вогняного відтінку
Кіновар в іллюстрації манускрипта

46. 1.4. ПОНЯТТЄВИЙ АПАРАТ ТА СКЛАДОВІ НАУКОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ДОКУМЕНТІВ

Остромирове Євангеліє, 1056
Золото, кіновар в оформленні
рукопису

47. 1.4. ПОНЯТТЄВИЙ АПАРАТ ТА СКЛАДОВІ НАУКОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ДОКУМЕНТІВ

Б)термінологія стосовно реквізитів

48. 1.4. ПОНЯТТЄВИЙ АПАРАТ ТА СКЛАДОВІ НАУКОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ДОКУМЕНТІВ

Печатки воскові вислі

49. 1.4. ПОНЯТТЄВИЙ АПАРАТ ТА СКЛАДОВІ НАУКОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ДОКУМЕНТІВ

Печатки сургучеві

50. 1.4. ПОНЯТТЄВИЙ АПАРАТ ТА СКЛАДОВІ НАУКОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ДОКУМЕНТІВ

Воскова печатка в лушпині грецького
горіха

51. 1.4. ПОНЯТТЄВИЙ АПАРАТ ТА СКЛАДОВІ НАУКОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ДОКУМЕНТІВ

Печатка під кустодією

52. 1.4. ПОНЯТТЄВИЙ АПАРАТ ТА СКЛАДОВІ НАУКОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ДОКУМЕНТІВ

В) термінологія стосовно
характеристик носія інформації

53. 1.4. ПОНЯТТЄВИЙ АПАРАТ ТА СКЛАДОВІ НАУКОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ДОКУМЕНТІВ

Папірус – тросникова
рослина. Відомі
документи на
папірусі 7 ст.
В 11 ст. писали на
папірусі документи
папської курії

54. 1.4. ПОНЯТТЄВИЙ АПАРАТ ТА СКЛАДОВІ НАУКОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ДОКУМЕНТІВ

Пергамент – набув поширення на Сході. На
ньому писалися єврейські Тори.
Виробництво шкіри удосконалено в 1 ст.
до н.е. в малоазійському місті Пергамі, від
якого веде свою назву пергамент (в
російській версії – пергамен).
Легенда: Пергамський цар Євмен ІІ хотів мати
бібліотеку, яка б не уступала
Александрійській. Тоді єгипетські
Птоломеї, боячись конкуренції,
заборонили вивіз з Єгипту папірус. В
Пергамі придумали новий матеріал для
письма замість папірусу. Тонкі сорти
пергаменту знайшли застосування у
римлян під назвою “Charta pergamena”.
Звідси російська назва пергаментних
грамот – харатейные, харатьи.
Міцність пергаменту давала можливість
писати на ньому по кілька текстів.
Палімпсести (від грецьких слів: palin –
знову psao – шкребти, витирати) –
рукописи, перший текст яких змивався
або здряпувався і очищений у такий
спосіб пергамент заповнювався новим
текстом

55. 1.4. ПОНЯТТЄВИЙ АПАРАТ ТА СКЛАДОВІ НАУКОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ДОКУМЕНТІВ

Береста – записи на корі берези,
документи XI—XV ст.
1951 р. розкопки Артемія
Володимировича
Арциховського у Новгороді

56. 1.4. ПОНЯТТЄВИЙ АПАРАТ ТА СКЛАДОВІ НАУКОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ДОКУМЕНТІВ

Папір – з 14 ст. – час боротьби між
пергаментом і папером – новим
матеріалом для письма. Папір
почали виробляти в Китаї, звідки
його виробництво проникло в
Самарканд, Багдад, Сирію. Араби
завезли папір в Західну Європу. З
початку 12 ст. папір використовували
в Італії, Іспанії

57. 1.4. ПОНЯТТЄВИЙ АПАРАТ ТА СКЛАДОВІ НАУКОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ДОКУМЕНТІВ

філіграні – водяні
знаки на папері

58. 1.4. ПОНЯТТЄВИЙ АПАРАТ ТА СКЛАДОВІ НАУКОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ДОКУМЕНТІВ

штемпелі – тиснення
на папері

59. 1.4. ПОНЯТТЄВИЙ АПАРАТ ТА СКЛАДОВІ НАУКОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ДОКУМЕНТІВ

С.А.Клепиков.
Филиграни и
штемпели на бумаге
русского и
иностранного
производства XVIIXX вв.

60. 1.4. ПОНЯТТЄВИЙ АПАРАТ ТА СКЛАДОВІ НАУКОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ДОКУМЕНТІВ

Дві складові експертизи:
***наявність апарату оцінок
*** науковий інструментарій екперта