Франсіско Франко

1. Франсіско Франко

Підготував О. Савчин
Учень 3-В класу

2. Юність Франка та служба в армії

Франсіско народився 4 грудня 1892 року у м.
Фероллі. Хлопець народився у сім’ї офіцера, тому
ще з юності Франко гартував любов до Іспанії.
Хлопець ще змалку хотів стати військовим і
Франсіско вступив у піхотну академію. Після
закінчення академії у 1910 майбутній диктатор
служив 2 роки у тихому гарнізоні у рідному місті,
згодом він відправився служити у Марокко, тільки
служба у цьому новому гарнізоні давала
можливість отримати бойовий досвід і зробити
військову кар’єру. Франко швидко заробив
репутацію хорошого офіцера. Він провів у
Марокко 11 років, починаючи Тубільськими
регулярними військами та закінчивши у
Іспанському іноземному легіоні. У 1926
призначають головнокомандуючим піхотною
бригадою в Мадриді.

3. Громадянська війна у Іспанії

У 1931 році внаслідок революції монархія впала і
республіканці заволоділи Іспанією, проте Франсіско
заявляв просвій нейтралітет. Протягом перших двох
років республіки при владі були ліві партії, що
проводили антиклерикальні реформи, що прийзвели
до загострення ситуації. У 1933 році до влади у Іспанії
та зупинили реформи лівих. У 1933 у Астурії
спалахнуло повстання у придушенні якого участь брав
Франко. У лютому 1936 р. на виборах перемогли
партії Народного Фронту, в який входили комуністи,
анархісти і буржуазні партії. 16 липня
1936 почалася громадянська війна. Військові підняли
повстання в усіх великих містах, але вбагатьох,
включно з Мадридом, воно було швидко придушене.
В результаті наглої перемоги не вийшло. Обидві
сторони почали масові розстріли своїх політичних
супротивників, що опинилися на «неправильній
стороні». Республіканський уряд радикалізувався,
комуністи грали все помітнішу роль. Комуністична
партія Іспанії зросла з 20 тис. чоловік в до 300 тис.
чол.. Націоналісти еволюціонували у зворотний бік. В
той час, як республіканці звернулися за військовою
допомогою до СРСР, націоналістам допомога була
надана нацистами і фашистами. В результаті трирічної
громадянської війни перемогу здобули націоналісти.

4. Післявоєнний період

Після початку холодної війни вплив СРСР впав, і на початку
50-х рр. послідувала хвиля дипломатичних визнань Іспанії.
Вже в ході війни Франко почав обмежувати вплив
фашистської партії (Фаланги), а після війни партія в
основному займалася соціальною роботою, перетворившись
на щось подібне радянським профспілкам. Називатися партія
стала Національним рухом. За його ініціативою було почато
політику національного примирення, зведено пам'ятник
загиблим республіканцям. Проте, репресії проти політичних
супротивників (крім республіканців, до них належали
сепаратисти з Каталонії і Країни Басків) тривали до його
смерті.
З середини 50-х років почалося Іспанське економічне диво,
що вивело Іспанію зі стану однієї з найбідніших країн Європи
на рівень цілком розвиненої європейської країни. Досить
тривалий час Іспанія займала друге місце у світі (після Японії)
за темпами економічного розвитку. Багато міністрів, творці
економічного дива, були членами католицького світського
ордена Opus Dei. В кінці 60-х рр. почалися і політичні
реформи, був прийнятий закон про пресу і дозволені страйки
неполітичного характеру, розширено місцеве
самоврядування, прийнято декілька конституційних законів,
що розширили права громадян і що дозволили згодом мирний
перехід до конституційної монархії. Весь цей час (з 1947)
Іспанія вважалася монархією з вакантним місцем короля, в
цей же час Франко ухвалив рішення, що королем після його
смерті повинен стати принц Хуан Карлос, що і відбулося в
1975 році
Король Іспанії Хуан Карлос завершив процес перетворення
країни з авторитарної в демократичну.