Механізми впливу груп інтересів на розвиток громадянського суспільства в Україні

1. Магістерська робота на здобуття кваліфікації магістра державного управління Механізми впливу груп інтересів на розвиток

громадянського суспільства в
Україні
Кафедра політичної аналітики і прогнозування
Виконала Ткаченко Ю.О.
Науковий керівник: Рейтерович І.В.,
кандидат політичних наук,
доцент

2. Зміст

ВСТУП
РОЗДІЛ 1. СУТЬ ТА СПЕЦИФІКА РОЗВИТКУ ГРОМАДЯНСЬКОГО
СУСПІЛЬСТВА
1.1 Сутність і функції громадянського суспільства.
1.2 Особливості розвитку громадянського суспільства в Україні.
Висновки до першого розділу
РОЗДІЛ 2. ГРУПИ ІНТЕРЕСІВ ЯК СУБ’ЄКТИ ГРОМАДЯНСЬКОГО
СУСПІЛЬСТВА
2.1 Поняття, види і функції груп інтересів.
2.2 Роль груп інтересів у розвитку громадянського суспільства.
Висновки до другого розділу
Розділ 3. Механізми впливу груп інтересів на розвиток громадянського
суспільства в Україні
3.1 Особливості механізмів впливу груп інтересів на розвиток громадянського
суспільства в Україні на сучасному етапі
3.2 Напрями удосконалення механізмів пливу груп інтересів на розвиток
громадянського суспільства
Висновки до третього розділу
ВИСНОВКИ
Список використаних джерел

3. Актуальність теми дослідження

Актуальність теми дослідження зумовлена дедалі зростаючою у країні
роллю груп інтересів, які визначають, як правило, характер взаємостосунків
між суспільством і державою. Володіючи значним ресурсним потенціалом,
ці групи здійснюють вплив на процес ухвалення політичних рішень
органами державної влади, заявляють про себе у сфері публічної політики,
претендують на участь у громадському контролі за роботою владних
структур, прагнуть посісти адекватне місце у системі представництва
інтересів. Тенденція посиленої зацікавленої участі груп інтересів у політиці
спонукає до наукового осмислення їх ролі у політичному процесі, вивчення
особливостей їх функціонування в суспільстві, що зазнає постійної
трансформації.
В Україні на сьогоднішній день очевидними є диспропорції у системі
представництва інтересів, переважає неінституціалізованний характер їх
взаємодії з державою, відсутні чітко фіксовані у законодавстві норми
лобістської діяльності. Тому використання комплексного аналізу механізмів
взаємодії груп інтересів із державою, ролі груп інтересів у формуванні
громадянського суспільства,
дослідження їх еволюції забезпечує
можливість визначити шляхи розвитку і вдосконалення системи
представництва інтересів в Україні. Звідси постає не тільки наукова, але і
практична актуальність даного дослідження.

4. Об'єкт і предмет дослідження

Об'єкт дослідження – громадянське
суспільство.
Предмет дослідження – механізми
впливу груп інтересів на розвиток
громадянського суспільства в Україні.

5. Мета і завдання дослідження

Метою дослідження є аналіз теоретико-методологічних та
прикладних положень щодо механізмів впливу груп інтересів на
розвиток громадянського суспільства в Україні.
Для досягнення цієї мети поставлені наступні завдання:
– дослідити науково-теоретичні підходи щодо визначення
поняття, сутності і функцій громадянського суспільства;
– охарактеризувати особливості розвитку громадянського
суспільства в Україні;
– дослідити науково-теоретичні підходи щодо поняття, видів і
функцій "груп інтересів";
– здійснити комплексний аналіз ролі груп інтересів у розвитку
громадянського суспільства;
– виявити та оцінити ефективність механізмів впливу груп інтересів
на розвиток громадянського суспільства в Україні;
– розробити практичні рекомендації щодо шляхів удосконалення
механізмів впливу груп інтересів на розвиток громадянського
суспільства в Україні.

6. Методи дослідження

Методологічною основою магістерської роботи є загальнонаукові та спеціальні
методи наукового пізнання, що забезпечують об'єктивний аналіз
досліджуваного предмету:
– системний аналіз був використаний для розкриття сутності та ролі груп
інтересів у сучасному світі;
– методи індукції та дедукції застосовувалися для розкриття сутності
громадянського суспільства та характеристики його змісту на сучасному
етапі розвитку нашої держави;
– за допомогою історичний методу було досліджено виникнення,
формування, розвиток громадянського суспільства, вплив на його
становлення та розвиток груп інтересів у хронологічній послідовності з
метою виявлення внутрішніх та зовнішніх зв'язків, закономірностей та
суперечностей;
– за допомогою структурно-функціонального методу, факторного і
інституціонального аналізу була з'ясована роль та місце груп інтересів у
процесі формування громадянського суспільства в зарубіжних країнах та в
Україні.
Достовірність здобутих результатів забезпечена за допомогою широкої
інформаційної бази, що складається з нормативно-правових актів,
офіційної статистики, даних соціологічних досліджень, наукових праць
вітчизняних та зарубіжних дослідників, інформаційно-аналітичних
матеріалів ЗМІ.

7. Практичне значення отриманих результатів

Наукові положення, висновки та рекомендації магістерської
роботи можуть бути використані для подальших теоретичних
та практичних досліджень розвитку громадянського
суспільства та становлення демократії в нашій країні,
взаємодії між інститутами сучасної української політичної
системи; у навчальному процесі при підготовці курсів із
політології, спеціальних навчальних курсів з теорії демократії
та громадянського суспільства.
Висновки та практичні рекомендації дослідження також
можуть бути використані органами державної влади та
місцевого самоврядування, політичними партіями для
удосконалення відносин з різноманітними громадськими
об’єднаннями.

8. ВИСНОВКИ

Відповідно до цілей і завдань даного дослідження отримані такі
результати теоретичного та науково-практичного характеру
1. При всій різноманітності інтерпретацій громадянського суспільства,
переважна більшість дослідників сходяться на тому, що громадянське
суспільство – це сфера спілкування, взаємодії, спонтанної самоорганізації і
самоврядування вільних індивідів на основі добровільно сформованих
асоціацій, яка захищена необхідними законами від прямого втручання і
регламентації з боку держави і в якій переважають громадянські цінності .
Функції є втіленням основних напрямів діяльності інститутів громадянського
суспільства та їх впливу на суспільне життя. Найголовніші з них – наступні:
– громадянське суспільство є засобом самовиразу індивідів, їх
самоорганізації і самостійної реалізації ними власних інтересів;
– інститути громадянського суспільства виступають гарантом непорушності
особистих прав громадян;
– інститути громадянського суспільства систематизують, впорядковують,
надають урегульованості протестам і вимогам людей;
– громадянське суспільство виконує комунікаційну функцію;
– діяльність організацій громадянського суспільства стабілізує державну
владу.

9. ВИСНОВКИ

2. Реалії, в яких формується громадянське суспільство України, потребують
ґрунтовного аналізу та осмислення.
По-перше, стан сучасного українського суспільства – стан трансформації,
що супроводжується системною кризою, як об’єктивний процес будь-якого
суспільства, що переживає зміну соціальних цінностей.
По-друге, громадянське суспільство, як інші інноваційні політико-правові
інститути, з урахуванням тоталітарного минулого України, реалізуються не з
"самого початку", а в контексті реального історичного розвитку, відповідно,
наявністю нових чинників, дія яких не досить усвідомлена (політична
глобалізація, економічна інтеграція).
По-третє, більшість політико-правових інститутів, задіяних у контекст
українського державотворення, мають власну практику історико-логічного
оформлення. Наприклад, усвідомленню суті правової держави в сучасному
розумінні передувала практика поліцейської держави, ліберальної держави.
Практика усвідомлення громадянського суспільства охоплює майже
століття. При цьому кожен наступний етап спирався на здобутки
попереднього.
По-четверте, реалії українського державотворення супроводжуються
одночасною реалізацією і правової, і демократичної, і соціальної держави,
як і громадянського суспільства.

10. ВИСНОВКИ

3. Поняття "групи інтересів", "групи тиску", "лобі", "громадські
організації", "суспільні рухи" мають багато спільного, хоча й не є
тотожними. Вони відбивають багатоманітність наявних у
громадянському суспільстві інтересів, але кожне з них робить це
по-своєму, особливо щодо взаємодії цих інтересів з державною
владою. Найбільш загальним серед них є поняття "групи інтересів",
яке охоплює всю багатоманітність наявних у суспільстві соціальнополітичних інтересів, наголошує на представництві цих інтересів у
політичному житті і водночас указує на особливості цього
представництва порівняно з представництвом суто політичних
організацій – партій. Групи інтересів широко використовують й
опосередкований вплив на владу (через засоби масової інформації
або через політичні партії), формуючи вигідну для себе громадську
думку. Поряд з використанням традиційних політичних партій, групи
можуть і самі організовувати тимчасові партії за інтересами,
невеликі за своєю чисельністю. Така практика, до речі, дуже
поширена в Україні. Крім того, групи інтересів прагнуть бути
представленими серед владної еліти, намагаючись отримати
посади для своїх представників на різних рівнях державної влади.

11. ВИСНОВКИ

4. Групи інтересів займають ключову роль у формуванні громадянського
суспільства. Сьогодні вони є однією із провідних форм самоорганізації
соціуму, є основою громадянського суспільства та одночасно виступають
провідними політичними акторами. Від них значною мірою залежить
стабільний, політичний розвиток держави, особливо на регіональному рівні.
Це пов’язано з тим, що групи інтересів перебуваючи, по суті, автономними
від політичних партій та вищих органів державної влади, постійно чинять
тиск на них з метою задоволення свого бачення розвитку держави.
Виходячи з цього, у своїй діяльності вони виступають як своєрідні групи
тиску. Останні, уникаючи публічних ініціативних пропозицій стосовно нових
законів, паралельно з цим впливають на прийняття чи неприйняття певного
рішення, підтримку чи зрив якоїсь акції. Домінування специфічних груп
інтересів у вітчизняному політичному просторі створює низку загроз,
основними з яких є, по-перше, загальна антидемократична діяльність груп
інтересів та груп тиску, по-друге, орієнтація груп інтересів не на
встановлення різноманітних каналів комунікації з органами державної
влади та місцевого самоврядування, а на відверте тіньове лобіювання
власних вимог, по-третє, перетворення груп інтересів у різнопланові
«клани», головною метою діяльності яких є забезпечення стабільного
отримання фінансово-економічних дивідендів, а не артикуляції та захисту
інтересів соціальних груп.

12. ВИСНОВКИ

5. Розвиток громадянського суспільства є свого роду
індикатором вирішення ряду соціально-політичних проблем,
у тому числі реального забезпечення законних прав та
інтересів людини. Сприяння формуванню громадянського
суспільства, як одного із стратегічних пріоритетів державної
політики об'єктивно обумовлено національними інтересами
України як у внутрішній, так і у зовнішній політичній сферах.
Сьогодні партнерство суспільства та влади виступає як
специфічна форма історично закономірного процесу
розвитку громадянського суспільства. Партнерство є не
тільки типом соціальної взаємодії і соціального управління,
але й механізмом його розвитку. Воно стає однією з відносно
нових технологій управління. Основними механізмами
можна вважати, інституалізацію громадянського суспільства,
соціальне партнерство, громадське лобіювання.

13. ВИСНОВКИ

6. Забезпечення адекватного рівня взаємодії між державою та
громадянським суспільством є назрілою та необхідною
складовою політичної модернізації і демократизації, що є
прямим шляхом до досягнення суспільної стабільності у
майбутньому. Взаємовигідне партнерство між державою та
елементами громадянського суспільства можливе лише за
умов рівного діалогу, тому вкрай актуальною є проблема
винаходження новітніх засобів комунікації. Шляхи подолання
суспільно-політичної кризи в українському суспільстві тісно
пов’язані з формуванням нового типу громадянської
свідомості та відходженням від застарілих типів комунікації і
принципів управління. Найбільш вирішальним моментом
має бути процес формування цілого комплексу адекватних
сьогоднішнім реаліям спільних цінностей, яких так
бракувало в останні роки та які мають бути покладені в
основу всіх модернізаційних процесів у державі.

14.

Дякую за увагу!