Основи наукових дослідень. Оцінка видів робіт

1. ОСНОВИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЕНЬ

2. Оцінка видів робіт

1. Присутність на лекційних заняттях
4х2 =8балів
2. Наявність конспекту лекцій
до 8 балів
3. Присутність на практичних заняттях
4х4 =16 балів
4. Виступ на практичних заняттях
3х5 = до 15 балів
5. Презентація тез доповіді*
до 15 балів
5. Представлення власного дослідження, оформленого за
вимогами на науковий звіт – обов’язково!
до 30 балів
6. Написання рецензії на наукову роботу колеги до 10 балів
Додатковий набір балів – написання розширеної статті
за діючими вимогами
до 15 балів
* за наявність опублікованого варіанту додається 10 балів

3. Мета вивчення дисципліни “ОНД”

формування у студентів
систематизованого комплексу
знань про загальні принципи,
форми та методи проведення
наукових досліджень і
оформлення та впровадження
їх результатів

4. Основні завдання вивчення дисципліни “ОНД”

ознайомлення із засадами організації наукових
досліджень в Україні;
оволодіння сучасною методологією наукових досліджень;
ознайомлення з особливостями вибору напрямів наукових
досліджень та визначення етапів НДР;
вивчення засад інформаційного забезпечення НДР;
ознайомлення з методами проведення теоретичних та
експериментальних досліджень;
ознайомлення з особливостями оформлення результатів
наукової роботи;
формування практичних навичок раціональної організації
наукової роботи;
ознайомлення із особливостями впровадження
результатів наукової роботи та оцінки ефективності НДР.

5. РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ПРО НАУКОВУ ДІЯЛЬНІСТЬ

1.1. Поняття науки і наукової діяльності
1.2. Класифікація наук
1.3. Організація науково-дослідної роботи в
державі
1.4. Підготовка наукових кадрів
1.5. Види науково-дослідної роботи студентів .
1.5.1. Навчально-дослідна робота студентів
1.5.2. Науково-дослідна робота студентів

6. Наука

Наука – це одна з форм суспільної
свідомості, яка дає об’єктивну
картину світу, система об’єктивних,
організованих і обґрунтованих знань
про природу, людину, суспільство,
мислення тощо.

7. функції науки

- культурно
– світоглядна;
- функція науки, як
безпосередньої виробничої
сили;
- функція науки, як соціальної
сили

8. Наукова діяльність

Наукова діяльність – сфера
дослідницької діяльності,
скерована на одержання нових
знань про природу,
суспільство, мислення тощо.

9. Суб’єкти наукової діяльності за ступенем організації

одиничний елемент - вчений - особа, що
проводить фундаментальні й прикладні
наукові дослідження та отримує наукові та
(або) науково-технічні результати .
інститут науки як організація людей, які
пов’язані між собою певними відносинами,
для виконання завдань у сфері наукової,
науково-технічної, науково-педагогічної та
науково-організаційної діяльності (наукові
організації, наукові установи, вищі навчальні
заклади III – IV рівнів акредитації, громадські
організації);

10. Суб’єкти наукової діяльності за характером своєї спрямованості

суб’єкти, діяльність яких спрямована на
виробництво нових наукових результатів:
вчені, науково-дослідні інститути; ВНЗ III - IV
рівнів акредитації; наукові підрозділи
виробничих підприємств; наукові школи,
товариства;
суб’єкти, діяльність яких спрямована на
контроль, оцінку і визнання отриманих
наукових результатів: спеціалізовані вчені
ради, комітети, агенції, підрозділи міністерств.

11. За характером відношення до суспільної практики науки підрозділяються на фундаментальні та прикладні

Фундаментальні науки мають на меті
пізнання матеріальних основ і об’єктивних законів
руху і розвитку природи, суспільства і мислення як
таких, що не мають можливо практичного
застосування

12. Прикладні науки та практичні розробки

Задачі прикладних наук полягають у
розробці на базі досягнень фундаментальних
наук не лише конкретних пізнавальних, але і
прикладних проблем. Тому показником
ефективності результатів безпосереднє
практичне значення.
На стику прикладних наук і практики виникає
спеціальна область дослідження, яка має назву
практичних розробок, у яких результати
прикладних наук реалізуються у вигляді
технологічних процесів, конструкцій,
промислових матеріалів тощо.

13.

Наука сьогодні охоплює велику
галузь знань і включає близько 15
тис. дисциплін.
За тематичною спрямованістю
можна виділити три голові розділи
наукового знання: природознавство,
гуманітарні науки і філософію. Кожен
з розділів утворює цілу систему наук.

14. Державний класифікатор видів науково-технічної діяльності (КВНТД)

I
Дослідження та розробки в галузі природничих і
технічних наук
I.1
Дослідження та розробки в галузі
природничих наук
I.2
Дослідження та розробки в галузі
технічних наук
II
Дослідження та розробки в галузі
гуманітарних і суспільних наук
II.1
Дослідження та розробки в галузі
гуманітарних наук
II.2
Дослідження та розробки в галузі
суспільних наук
В свою чергу підкласи діляться на види, підвиди, типи.

15. Загальне кодове позначення КВНТД

Y.X XX.XX.XX ,
де: Y
— клас (I та II)
Y.X
— підклас (I.1, I.2, II.1 та
II.2)
Y.X XX
— вид
Y.X XX.XX — підвид
Y.X XX.XX.XX
— тип.

16. Приклад

I.1 01.01.01 ,
де:
I
— клас «Дослідження та
розробки в галузі природничих і технічних
наук»;
I.1 — підклас «Дослідження та розробки в
галузі природничих наук»;
I.1 01 — вид «Дослідження та розробки в
галузі фізико-математичних наук»;
I.1 01.01
— підвид «Математика»;
I.1 01.01.01 — тип «Математичний аналіз».

17. Класифікація, затверджена ВАК України для підготовки наукових кадрів

01 Фізико-математичні науки
02 Хімічні науки
03 Біологічні науки
04 Гносеологічні науки
05 Технічні науки
06 Сільськогосподарські науки
07 Історичні науки
08 Економічні науки
09 Філософські науки
10 Філологічні науки
11 Географічні науки
12 Юридичні науки
13 Педагогічні науки

18. Класифікація, затверджена ВАК України для підготовки наукових кадрів

14 Медичні науки
15 Фармацевтичні науки
16 Ветеринарні науки
17 Мистецтвознавство
18 Архітектура
19 Психологічні науки
20 Військові науки
21 Національна безпека
22 Соціологічні науки
23 Політичні науки
24 Фізичне виховання та спорт
25 Державне управління

19. Універса́льна десятко́ва класифіка́ція наук(УДК) 

Універса́льна десятко́ва
класифіка́ція наук(УДК)
міжнародна бібліотечна класифікація
документів, що широко використовується у
всьому світі для систематизації творів науки,
літератури і мистецтва, періодичного друку,
різних видів документів і організації картотек.
Розроблена Міжнародним бібліографічним
інститутом у 1895–1905 рр. на основі
«Десяткової класифікації» американського
бібліотекаря Дьюї.

20. класи наук за УДК 

класи наук за УДК
0 Загальний відділ
1 Філософія. Психологія
2 Релігія. Теологія
3 Суспільні науки
4 (вільний)
5 Математика. Природничі науки
6 Прикладні науки. Медицина. Техніка. Сільське
господарство
7 Мистецтво. Архітектура. Ігри. Спорт
8 Мова. Мовознавство. Художня література.
Літературознавство
9 Географія. Біографії. Історія
Кожен з класів розділений на десять розділів, які в
свою чергу діляться на десять підрозділів.

21. Приклад класифікації за УДК

5 Математика. Природничі науки
51 Математика
510 Фундаментальні та загальні питання математики
511 Теорія чисел
512 Алгебра
514 Геометрія
515.1 Топологія
517 Аналіз
519.1 Комбінаторний аналіз. Теорія графів
519.2 Ймовірність. Математична статистика
519.6 Обчислювальна математика
519.7 Математична кібернетика
519.8 Дослідження операцій

22. Інші класифікатори

Бібліотечно-бібліографічна класифікація (ББК)
– пострадянська класифікація друкарських
видань, заснована на системі таблиць
ідентифікаторів. Основне завдання —
максимально точно відобразити зміст видання
та забезпечити в подальшому його швидкий та
легкий пошук
Міжнародний стандартний номер книги (ISBN)
– універсальний ідентифікаційний код, який
проставляється на книгах і брошурах на різних
носіях інформації незалежно від способу їхнього
виготовлення, розповсюдження, тиражу та
обсягу. ISBN супроводжує видання, починаючи з
моменту їхнього виготовлення.

23. пріоритетні напрями розвитку науки і техніки на період до 2020 року

1) фундаментальні наукові дослідження з
найбільш важливих проблем розвитку
науково-технічного, соціально-економічного,
суспільно-політичного, людського
потенціалу для забезпечення
конкурентоспроможності України у світі та
сталого розвитку суспільства і держави;
2) інформаційні та комунікаційні технології;

24. пріоритетні напрями розвитку науки і техніки на період до 2020 року

3) енергетика та енергоефективність;
4) раціональне природокористування;
5) науки про життя, нові технології
профілактики та лікування
найпоширеніших захворювань;
6) нові речовини і матеріали.

25. Основним законодавчим актом, що регулює наукову діяльність в Україні, є Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність».

Основним законодавчим актом, що
регулює наукову діяльність в Україні, є
Закон України «Про наукову і науковотехнічну діяльність».
Закон визначає правові, організаційні та
фінансові засади функціонування і розвитку
науково-технічної сфери, створює умови для
наукової і науково-технічної діяльності,
забезпечення потреб суспільства і держави у
технологічному розвитку.

26. Реалізація пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки забезпечується шляхом розробки

•пріоритетних тематичних напрямів
наукових досліджень і науково-технічних
розробок
•державних цільових програм;
•державного замовлення на науковотехнічну продукцію, інформаційне та
матеріально-технічне забезпечення
наукових досліджень і розробок;
•державного замовлення на підготовку
наукових кадрів.

27. загальне керівництво науковими дослідженнями в країні

Кабінет міністрів України здійснює
загальне керівництво науковими
дослідженнями в країні, забезпечує єдину
політику в галузі науки та техніки,
організовує розробку прогнозів, визначає
основні напрямки з вирішення важливих
наукових та науково-технічних проблем

28. Державні комітети

Керівництво розвитком наукових досліджень
здійснюється через державні комітети, на які
покладені міжгалузеві функції забезпечення науковотехнічного прогресу.
Держстандарт, забезпечує єдину технічну політику в
області стандартизації та метрології. Цей комітет
організовує розробку стандартів та контроль за їх
виконанням у всіх галузях народного господарства.
Загальне керівництво винахідницькою роботою в
країні здійснює патентне відомство, яке захищає
права на інтелектуальну власність.

29. Академія наук

Вищим науковим органом країни є Академія наук,
яка здійснює фундаментальні дослідження в
галузі суспільних та природничих наук, а також
координує ці дослідження у всіх наукових
організаціях та вищих навчальних закладах
країни.
Академія наук підпорядкована безпосередньо
Кабінету Міністрів.
Академії наук підпорядковано ряд науководослідних
інститутів,
які
безпосередньо
впливають
на
стан
науково-технічного
прогресу.

30. Галузева наука

В рамках відповідних міністерств створено
галузеві академії:
• академія медичних наук,
• академія педагогічних наук,
• академія сільськогосподарських наук,
• академія інженерних наук тощо.
Керівництво науковою роботою в вищих
навчальних закладах здійснює Міністерство освіти
і науки України.

31. Державне агентство з питань науки, інновацій та інформатизації

Створено указом Президента України від 8 квітня
2011 року №437
Його діяльність координується Кабміном через
Міністра освіти і науки України.
Головні функції:
організовує прогнозно-аналітичні дослідження
тенденцій науково-технічного та інноваційного
розвитку, а також розвитку сфери інформатизації;
проводить щороку аналіз результативності
наукової, науково-технічної, інноваційної діяльності,
ефективності використання державних фінансових,
матеріально-технічних ресурсів, а також кадрового
потенціалу

32. Вузівська наука

На неї покладено завдання найбільш
повного використання наукового
потенціалу ВНЗ для вирішення
актуальних для країни наукових та
науково-технічних проблем.
При цьому виконання наукових
досліджень включається в
індивідуальний план кожного викладача.

33. Вузівська наука

Крім того професорсько-викладацький склад
вузів залучають в межах додаткової оплати
для виконання держбюджетних та
госпдоговірних (на замовлення підприємств,
установ, організацій) науково-дослідних робіт.
Для організації таких НДР в вузах
створюються науково-дослідні частини НДЧ,
які координують ці роботи.

34. Вузівська наука

Концентрація наукових досліджень на
кафедрах під керівництвом
висококваліфікованих спеціалістів з
одночасною підготовкою спеціалістів
через аспірантуру створює сприятливі
умови для формування в вузах наукових
шкіл, які мають високий авторитет у
відповідних галузях народного
господарства

35. Підготовка наукових кадрів. Магістратура

Першою ланкою підготовки наукових
кадрів у ВНЗ є магістратура.
Магістерська робота є кваліфікаційною
науковою працею, виконаною особисто
у вигляді спеціально підготовленого
рукопису і свідчить про можливість
вирішення магістром конкретних
наукових завдань. Кваліфікацію
магістра присуджує ВНЗ.

36. Підготовка наукових кадрів. Аспірантура

Аспірантура відкривається при ВНЗ або наукових
установах, які мають висококваліфікованих
вчених.
Навчання в аспірантурі організовується з
відривом від виробництва (очна - терміном на
3 роки) і без відриву від виробництва (заочна –
з терміном навчання 4 роки).
Для вступу в аспірантуру необхідно мати
двохрічний стаж роботи після закінчення ВНЗ
або відразу після закінчення ВНЗ на основі
рекомендацій вчених рад
Спеціалісти можуть працювати над дисертацією
поза аспірантурою на правах пошукувача.

37. Підготовка наукових кадрів

В українській системі освіти і науки існують:
наукові ступені - доктор наук, кандидат наук ;
вчені звання - професор, доцент, старший
науковий співробітник.
Наукові ступені присуджуються після захисту
дисертацій на засіданні спеціалізованої вченої
ради , а вчені звання присвоюються спеціалістам
МОН України як визнання їх досягнень в науковій
та науково-педагогічній діяльності.

38. Захисти дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата або доктора наук

Дисертація захищається в спеціалізованій раді. В
склад спеціалізованих рад залучаються
спеціалісти вищої кваліфікації з інших наукових
закладів та ВНЗ.
З метою більш глибокого аналізу дисертації
спецради попередньо призначають опонентів
та провідну організацію, які доповідають на
засіданні спецради свої рецензії та пропозиції.
Кінцеве рішення про присудження ступеня
приймається атестаційною колегією МОН.

39. Класифікація наук для присудження наукових ступенів

01Фізико-математичні науки
02Хімічні науки
03Біологічні науки
04Гносеологічні науки
05Технічні науки
06Сільськогосподарські науки
07Історичні науки
08Економічні науки
09Філософські науки
10Філологічні науки
11Географічні науки
12Юридичні науки
13Педагогічні науки

40. Класифікація наук для присудження наукових ступенів

14Медичні науки
15Фармацевтичні науки
16Ветеринарні науки
17Мистецтвознавство
18Архітектура
19Психологічні науки
20Військові науки
21Національна безпека
22Соціологічні науки
23Політичні науки
24Фізичне виховання та спорт
25Державне управління

41. Вчені звання

Вчене звання професора, доцента та
старшого наукового співробітника
присвоюються МОН України на основі
рішення вченої ради вищого
навчального закладу III – IV рівнів
акредитації »), яке приймається
таємним голосуванням. Атестати видає
МОН України.

42. Підвищення кваліфікації

В Україні сформована система
підвищення кваліфікації, яка складається
з інститутів підвищення кваліфікації,
підпорядкованим відповідним галузевим
міністерствам та факультетів підвищення
кваліфікації, організованих в основному у
ВНЗ. Кожен спеціаліст зобов’язаний через
певний термін пройти через систему
підвищення кваліфі-кації і обновити таким
чином свої знання.

43. Науково-дослідна робота студентів (НДРС)

НДР студентів поділяють на:
навчально-дослідна робота, включена в
навчальний процес (робота в навчальній
лабораторії, участь в роботі науковонавчальних семінарів, виконання курсових та
кваліфікаційних робіт);
НДР, яка виконується студентами поза
навчальними вимогами ( робота у наукових
гуртках, участь у держбюджетній та
госпдоговірній тематиці, участь у наукових
конференціях, конкурсах) .

44. Навчально-дослідна робота студентів передбачає

виконання практичних і домашніх завдань, контрольних
робіт, що містять елементи наукових досліджень і
вимагають від студентів ознайомлення з достатньо
широким колом літератури, використання комп’ютерної та
іншої техніки;
написання рефератів на основі добору і вивчення таких
джерел наукової літератури як окремі розділи
монографій, наукові статті вітчизняних і зарубіжних
авторів;
підготовку і захист курсових, дипломних і магістерських
робіт, пов’язаних з проблематикою наукових досліджень
кафедр;
• виконання завдань науково-дослідного характеру в
період навчальної, виробничої, асистентської практики.

45. Основні форми НДРС

роботу студентів у студентських наукових об'єднаннях
(наукових гуртках та проблемних групах;
участь студентів в науково-дослідних держбюджетних
та госпдоговірних проектах, що виконуються
професорсько-викладацьким складом університету;
роботу у студентських наукових бюро, творчих студіях,
майстернях;
лекторську роботу з розповсюдження знань у галузі
науки, техніки та культури;
участь студентів у наукових організаційно-масових і
змагальних заходах різного рівня: наукові семінари,
конференції, симпозіуми, конкурси наукових і навчальнодослідницьких робіт студентів, олімпіади з дисциплін та
спеціальностей.