Строки здійснення і захисту цивільних прав та виконання обов’язків. Позовна давність

1. ТЕМА №14 СТРОКИ ЗДІЙСНЕННЯ І ЗАХИСТУ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ ТА ВИКОНАННЯ ОБОВ’ЯЗКІВ. ПОЗОВНА ДАВНІСТЬ.

1.
2.
3.
4.
5.
ПЛАН
Вступ
Поняття та класифікація строків у цивільному
праві.
Обчислення строків у цивільному праві.
Поняття та види строків позовної давності.
Початок перебігу строків позовної давності.
Зупинення, перерва та поновлення строків
позовної давності.
Висновки

2. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

Нормативно-правові акти:
Цивільний кодекс України №435 – IV від 16.01.2003 р. / Відомості
Верховної Ради України. – 2003, №40–44. – Ст. 356.
Про деякі питання практики застосування позовної давності у
вирішенні господарських спорів: Постанова Пленуму Вищого
господарського суду від 29.05.2013 № 10
Наукові та навчально-методичні джерела:
Гуйван П.Д. Позовна давність : монографія /П.Д. Гуйван. – Х.:
Право, 2012. – 448 с.
Луць В.В. Строки і терміни у цивільному праві : монографія /
В.В.Луць. –К.: Юрінком Інтер, 2013. – 320с.

3. 1. Поняття та класифікація строків у цивільному праві

1. Поняття та класифікація строків у
цивільному праві
СТРОК
(ч.1 ст.251 ЦК)
період у часі, зі спливом якого
пов'язана дія чи подія, яка має
юридичне значення.
ТЕРМІН
(ч.2 ст.251 ЦК)
певний момент у часі, з
настанням якого пов'язана дія
чи подія, яка має юридичне
значення

4.

Класифікація строків
I. За правовими наслідками:
Правовстановлюючі (строки, з якими
пов’язане виникнення правовідносин або
окремих прав та обов’язків)
Правозмінюючі (по закінченню цих строків
припиняються одні права та обов’язки і
виникають інші)
Правоприпиняючі
(з
перебігом
яких
законодавець пов’язує припинення певних
правовідносин, окремих прав та обов’язків)

5.

ІІ. За підставами встановлення:
законні
(строки,
встановлені
законом
чи
підзаконним актом). Ці строки сторони не можуть
змінювати за домовленістю.
судові (строки, тривалість яких визначається судом
чи господарським судом залежно від обставин
конкретної справи і з врахуванням змісту дій, які
повинні виконати сторони).
договірні (визначаються за угодою сторін із
врахуванням
індивідуальних
особливостей
конкретних правовідносин)

6.

IIІ. За ступенем самостійності сторін у
встановленні строків:
імперативні строки (такі, що не можна
змінити за домовленістю сторін (строки
позовної давності, претензійні строки)
диспозитивні строки (такі, які хоч і
передбачені законом, але можуть бути
змінені за погодженням сторін)

7.

IV. За призначенням:
строки здійснення цивільних прав (строк,
протягом якого власник суб’єктивного права
може реалізувати можливості, закладені в
суб’єктивному праві);
строки
виконання
зобов’язань
(строки
поставки, здачі робіт за договором підряду);
строки захисту цивільних прав (строк,
протягом якого сторона може розраховувати на
захист свого права в разі порушення і отримати
цей захист (строки позовної давності).

8.

V. За способами визначення, а саме – строки,
які визначаються:
календарною датою (строк повернення боргу);
певним
періодом
часу
(поставка
продукції
–
поквартальна, щомісячна);
вказівкою на подію, яка неодмінно має настати
(настання навігації – за договором перевезення водним
транспортом: кожного року неможливо визначити
конкретну дату настання цієї події).
VI. За ступенем визначеності:
визначені строки (якщо відомо, коли саме строк
настане);
невизначені строки (якщо це пов’язано з певною подією,
яка обов’язково настане, або з бажання кредитора
(наприклад, строк повернення боргу «за першою
вимогою»).

9. 2. Обчислення строків у цивільному праві

2. Обчислення строків у
цивільному праві
Правила щодо визначення та обчислення
строків містяться:
ЦК України (ст. 252-255)
ЦПК України (глава 6 Процесуальні
строки)
ГПК України (розділ VII Процесуальні
строки).

10.

Строки обчислюються
календарною
датою або
вказівкою на
подію, яка
має неминуче
настати
Терміни визначаються
роками,
місяцями,
тижнями,
днями,
годинами

11.

Перебіг строку починається
наступного дня після закінчення
календарної дати чи події, якою
визначено його початок
(ст. 253 ЦК).

12. Стаття 254. Закінчення строку

Стаття 254. Закінчення строку
1. Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та
число останнього року строку.
2. До строку, що визначений півроком або кварталом року,
застосовуються правила про строки, які визначені місяцями. При
цьому відлік кварталів ведеться з початку року.
3. Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число
останнього місяця строку.
Строк, що визначений у півмісяця, дорівнює п'ятнадцяти дням.
Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на
такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в
останній день цього місяця.
4. Строк, що визначений тижнями, спливає у відповідний день
останнього тижня строку.
5. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий
або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону
у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за
ним робочий день.

13. 3. Поняття та види строків позовної давності.

3. Поняття та види строків позовної
давності.
Позовна давність – це строк, у межах
якого особа може звернутися до
суду з вимогою про захист свого
цивільного права або інтересу
(ст. 256 ЦК).

14.

• Строки позовної давності встановлюються законом,
але сторони за угодою можуть збільшувати їх,
уклавши правочин у письмовій формі.
• Скорочення строків позовної давності угодою сторін
не допускається (ст. 259 ЦК)
• Суд застосовує позовну давність лише за заявою
сторони у спорі, зробленою до винесення ним
рішення (ч. 3 ст. 267 ЦК)

15. ПРАВО НА ПОЗОВ

У матеріальному розумінні право на позов – це
право вимагати від суду винесення рішення про
захист порушеного суб’єктивного права і право
отримати такий захист.
у процесуальному розумінні – це право на
подачу позовної заяви з метою захисту
порушеного права, і це право строками
позовної давності не обмежується.

16. Позовна давність не поширюється:

1.
на вимоги, що випливають з порушення особистих
немайнових прав
2.
на вимоги вкладників до банку (фінансової установи)
про видачу вкладу
3.
на вимоги про відшкодування шкоди, завданої
каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю
4.
на вимогу власника або іншої особи про визнання
незаконним правового акта органу державної влади,
органу
влади
АРК
або
органу
місцевого
самоврядування, яким порушене його право власності
або інше речове право
5.
на вимогу страхувальника (застрахованої особи) до
страховика про здійснення страхової виплати
(страхового відшкодування) та ін.

17. ВИДИ СТРОКІВ ПОЗОВНОЇ ДАВНОСТІ:

Загальні строки
Спеціальні строки
поширюються на всі цивільні встановлені для окремих вимог,
правовідносини, за винятком
визначених законом
тих, щодо яких законом
встановлений інший строк, або
які взагалі виведені з-під дії
строків позовної давності.
Загальний
строк
позовної ці
строки
порівняно
із
давності встановлений у три
загальними можуть бути або
роки і не залежить від
скороченими, або подовженими
суб’єктного складу відносин
(ст. 257 ЦК).

18. Скорочені строки позовної давності тривалістю в один рік поширюються на вимоги:

про стягнення неустойки (пені, штрафу)
про спростування недостовірної інформації, поміщеної у
засобах масової інформації
про переведення на співвласника прав та обов’язків покупця
у разі порушення переважного права купівлі частки у праві
спільної часткової власності (ст. 362 ЦК)
у зв’язку з недоліками проданого товару (ст. 681 ЦК)
про розірвання договору дарування (ст. 728 ЦК)
у зв’язку з перевезенням вантажу, пошти (ст. 925 ЦК)
про оскарження дій виконавця заповіту (ст. 1293 ЦК)

19. Більш тривалий строк позовної давності порівняно із загальним строком:

позовна давність у 5 років застосовується до вимог про
визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом
насильства або обману (ч. 3 ст. 258 ЦК)
позовна давність у 10 років застосовується до вимог про
застосування наслідків нікчемного правочину
позовна давність у 10 років застосовується до вимог про
відшкодування радіаційної шкоди, заподіяної майну чи
навколишньому середовищу (ст. 76 Закону України "Про
використання ядерної енергії і радіаційну безпеку"

20. 4. Початок перебігу строків позовної давності (ст. 261 ЦК)

4. Початок перебігу строків позовної
давності (ст. 261 ЦК)
1.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа
довідалася або могла довідатися про порушення свого права або
про особу, яка його порушила.
2.
Перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним
правочину, вчиненого під впливом насильства, починається від дня
припинення насильства.
3.
Перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків
нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його
виконання.
4.
У разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої
особи позовна давність починається від дня досягнення нею
повноліття.
5.
За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг
позовної давності починається зі спливом строку виконання.
6.
За регресними зобов'язаннями перебіг позовної
починається від дня виконання основного зобов'язання.
давності

21. 5. Зупинення, перерва та поновлення строків позовної давності.

5. Зупинення, перерва та поновлення
строків позовної давності.
Перелік обставин, які є підставою для зупинення
строку позовної давності (ст. 263 ЦК України):
1.
якщо
пред'явленню
позову
перешкоджала
надзвичайна або невідворотна за даних умов подія
(непереборна сила);
2.
у разі відстрочення виконання зобов'язання
(мораторій) на підставах, встановлених законом;
3.
у разі зупинення дії закону або іншого нормативноправового акта, який регулює відповідні відносини;
4.
якщо позивач або відповідач перебуває у складі
Збройних Сил України або в інших створених
відповідно до закону військових формуваннях, що
переведені на воєнний стан.

22. Переривання перебігу строків позовної давності

Загальною підставою для переривання строку
позовної давності є звернення з позовом у
встановленому порядку, тобто звернення з позовом
належного позивача до належного відповідача і в
належний судовий орган (ст. 264 ЦК).
Якщо позивач не виконав вимог щодо оформлення
позовної заяви, то відповідно до ст. 63 ГПК України
позовна заява повертається без розгляду і таке
звернення не перериває перебігу строків позовної
давності.

23. Поновлення строків позовної давності.

За виняткових обставин суд чи господарський суд
може поновити пропущений строк позовної давності
і захистити порушене право (ч. 5 ст. 267 ЦК).
В цивільному законодавстві України відсутній
перелік таких поважних причин.
У судовій та господарській практиці такими
обставинами, як правило, визнаються також
неповноліття позивача при відсутності опікунів чи
піклувальників, перебування в довготривалому
закордонному відрядженні, у місцях позбавлення
волі з наступною реабілітацією. За спорами з участю
організацій – невстановлення відповідача у зв’язку з
відсутністю маркування вантажу тощо.