Похожие презентации:
Науково-теоретичні засади вивчення дизартрій
1. Науково-теоретичні засади вивчення дизартрій
Данілавічютє Елянак.п.н., завідувач лабораторії логопедії ІСП НАПН України,
доцент кафедри спеціальної психології, корекційної та інклюзивної освіти
Інституту Людини Університету ім. Б.Грінченко
НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ
ВИВЧЕННЯ ДИЗАРТРІЙ
2. Зміст навчального модулю 1
ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО МОДУЛЮ 1Лекція
1. Анатомо-фізіологічні та
психофізіологічні основи мовлення
Акт мовлення – узгоджена робота системи органів (центральна та
периферична частини мовленнєвого апарату). Онтогенез мовлення у
контексті психомоторного розвитку організму дитини.
3. 1. Акт мовлення – узгоджена робота системи органів (центральна та периферична частини мовленнєвого апарату)
1. АКТ МОВЛЕННЯ – УЗГОДЖЕНА РОБОТАСИСТЕМИ ОРГАНІВ (ЦЕНТРАЛЬНА ТА
ПЕРИФЕРИЧНА ЧАСТИНИ
МОВЛЕННЄВОГО АПАРАТУ)
4. Що таке мовлення?
ЩО ТАКЕ МОВЛЕННЯ?5. Що таке мовлення з точки зору пересічного громадянина?
ЩО ТАКЕ МОВЛЕННЯ З ТОЧКИ ЗОРУПЕРЕСІЧНОГО ГРОМАДЯНИНА?
6. Що таке мовлення?
ЩО ТАКЕ МОВЛЕННЯ?Мовлення – одна з найбільш складно
організованих психічних функцій
(І. Смірнова)
7.
МОВЛЕННЄВА ПОВЕДІНКА– РЕЗУЛЬТАТ УСІХВИЩЕПЕРЕЛІЧЕНИХ СКЛАДОВИХ
8. Як стає можливим мовлення?
ЯК СТАЄ МОЖЛИВИМ МОВЛЕННЯ?Мовлення
Периферична
частина
Мовленнєвий акт
Мовленнєвий
апарат
Центральна
частина
9. Центральна частина – структури нервової системи
ЦЕНТРАЛЬНА ЧАСТИНА – СТРУКТУРИНЕРВОВОЇ СИСТЕМИ
10. Центральна частина – підкоркові вузли
ЦЕНТРАЛЬНА ЧАСТИНА – ПІДКОРКОВІ ВУЗЛИ11. Центральна частина – мозочок
ЦЕНТРАЛЬНА ЧАСТИНА – МОЗОЧОК12. Центральна частина – провідникові шляхи
ЦЕНТРАЛЬНА ЧАСТИНА – ПРОВІДНИКОВІШЛЯХИ
13. Центральна частина – ядра стволу головного мозку
ЦЕНТРАЛЬНА ЧАСТИНА – ЯДРА СТВОЛУГОЛОВНОГО МОЗКУ
14. Центральна частина – нерви (дихання, голос, артикуляція)
ЦЕНТРАЛЬНА ЧАСТИНА – НЕРВИ (ДИХАННЯ,ГОЛОС, АРТИКУЛЯЦІЯ)
15. Периферична частина – дихальний відділ
ПЕРИФЕРИЧНА ЧАСТИНА – ДИХАЛЬНИЙВІДДІЛ
16. Периферична частина – голосовий відділ
ПЕРИФЕРИЧНА ЧАСТИНА – ГОЛОСОВИЙ ВІДДІЛ17. Периферична частина – артикуляційний відділ
ПЕРИФЕРИЧНА ЧАСТИНА – АРТИКУЛЯЦІЙНИЙВІДДІЛ
18. 2. Онтогенез мовлення у контексті психомоторного розвитку організму дитини
2. ОНТОГЕНЕЗ МОВЛЕННЯ УКОНТЕКСТІ ПСИХОМОТОРНОГО
РОЗВИТКУ ОРГАНІЗМУ ДИТИНИ
19. Тренування відділів мовленнєвого апарату
ТРЕНУВАННЯ ВІДДІЛІВ МОВЛЕННЄВОГОАПАРАТУ
20. Розвиток слухового сприймання
РОЗВИТОК СЛУХОВОГО СПРИЙМАННЯ21. Розвиток гуління
РОЗВИТОК ГУЛІННЯ22. Розвиток лепету
РОЗВИТОК ЛЕПЕТУ23. Інтерес до розглядування картинок
ІНТЕРЕС ДО РОЗГЛЯДУВАННЯ КАРТИНОК24. Зміст навчального модулю
ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО МОДУЛЮЛекція 2. Нейродинаміка
як основа
розвитку загальної та мовленнєвої
моторики
Взаємозв’язок загальної та мовленнєвої моторики в умовах звичайного
та порушеного розвитку (модель ДЦП): уявлення про специфіку порушень
опорно-рухового апарату та мовлення. Роль пластичності та компенсації у
розвитку організму дитини (модель ДЦП). Нейродинаміка та умови
створення позитивних нейродинамічних змін (модель ДЦП) як основи
компенсації.
25. 1. Взаємозв’язок загальної та мовленнєвої моторики в умовах звичайного та порушеного розвитку (модель ДЦП): уявлення про
1. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ЗАГАЛЬНОЇ ТАМОВЛЕННЄВОЇ МОТОРИКИ В УМОВАХ
ЗВИЧАЙНОГО ТА ПОРУШЕНОГО РОЗВИТКУ
(МОДЕЛЬ ДЦП): УЯВЛЕННЯ ПРО СПЕЦИФІКУ
ПОРУШЕНЬ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ ТА
МОВЛЕННЯ
26. Жести– перша форма спілкування
ЖЕСТИ– ПЕРША ФОРМА СПІЛКУВАННЯ«Ніщо не надає стільки
виразності та життя, як жести,
рухи рук ,
особливо під час душевних хвилювань…»
Г.Лессінг
27. Розвиток рухової активності
РОЗВИТОК РУХОВОЇ АКТИВНОСТІПерші
Жести слова
28. Послідовність включення м’язів
ПОСЛІДОВНІСТЬ ВКЛЮЧЕННЯ М’ЯЗІВКрупні
м’язи
Більш
дрібні
м’язи
Найдрібніші
м’язи
29. Послідовність включення м’язів
ПОСЛІДОВНІСТЬ ВКЛЮЧЕННЯ М’ЯЗІВМ’язи плечового поясу
М’язи грудної клітини
30. Механізм мововиробництва
МЕХАНІЗМ МОВОВИРОБНИЦТВА31. Механізм мововиробництва
МЕХАНІЗМ МОВОВИРОБНИЦТВА32. Вдих-видих у момент мовлення
ВДИХ-ВИДИХ У МОМЕНТ МОВЛЕННЯ33. Механізм мововиробництва
МЕХАНІЗМ МОВОВИРОБНИЦТВА34. Міміка обличчя
МІМІКА ОБЛИЧЧЯ35. Міміка обличчя
МІМІКА ОБЛИЧЧЯ36. Артикуляція
АРТИКУЛЯЦІЯ37. руховий імпульс
РУХОВИЙ ІМПУЛЬСМ’язи,
що
здійснюють
рух
М’язи,
що
протидіють
Точність та плавність руху
38. Взаємозв’язок загальної та мовленнєвої моторики
ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ЗАГАЛЬНОЇ ТАМОВЛЕННЄВОЇ МОТОРИКИ
Мовленнє-ва
моторика
Загальна
моторика
39. Тонкі рухи пальців рук
ТОНКІ РУХИ ПАЛЬЦІВ РУК40. Тонкі рухи пальців рук
ТОНКІ РУХИ ПАЛЬЦІВ РУК41. Близкість мовленнєвої та рухової зон
БЛИЗКІСТЬ МОВЛЕННЄВОЇ ТА РУХОВОЇ ЗОНLeft facial
half
Left cerebral
hemisphere
Right facial
half
Right cerebral
hemisphere
42. Площа проекції кисті руки у корі головного мозку
ПЛОЩА ПРОЕКЦІЇ КИСТІ РУКИ У КОРІГОЛОВНОГО МОЗКУ
Мовленнєва
Пальці
зона
рук
43. Що таке ДЦП?
ЩО ТАКЕ ДЦП?44. Що таке ДЦП?
ЩО ТАКЕ ДЦП?Рухова
активність
Психічна
діяльність
Ураження не тільки рухових зон,
але й інших ділянок головного мозку
45. ДЦП – стан, як наслідок впливу негативних факторів
ДЦП – СТАН, ЯК НАСЛІДОК ВПЛИВУНЕГАТИВНИХ ФАКТОРІВ
Рубці,
запустіння
Зміни
нейронів
Пом’якшення
Наслідки
46. зміни нервово-м’язових закінчень
ЗМІНИ НЕРВОВО-М’ЯЗОВИХ ЗАКІНЧЕНЬ47. Грубі порушення процесів скорочення м’язового волокна
ГРУБІ ПОРУШЕННЯ ПРОЦЕСІВ СКОРОЧЕННЯМ’ЯЗОВОГО ВОЛОКНА
48. Кісткові деформації
КІСТКОВІ ДЕФОРМАЦІЇТраєкторія
рухів викривлюється
Незвичайне
функціональне
навантаження
на кістки
Патологічна
перебудова
49. порушення мовленнєвого розвитку
ПОРУШЕННЯ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ50. порушення мовленнєвого розвитку
ПОРУШЕННЯ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ51. порушення мовленнєвого розвитку
ПОРУШЕННЯ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ52. порушення Подачі нервового імпульсу (язикоглотковий нерв)
ПОРУШЕННЯ ПОДАЧІ НЕРВОВОГО ІМПУЛЬСУ(ЯЗИКОГЛОТКОВИЙ НЕРВ)
53. Порушення Подачі нервового імпульсу (блукаючий нерв)
ПОРУШЕННЯ ПОДАЧІ НЕРВОВОГО ІМПУЛЬСУ(БЛУКАЮЧИЙ НЕРВ)
54. порушення Подачі нервового імпульсу (під’язиковий нерв)
ПОРУШЕННЯ ПОДАЧІ НЕРВОВОГО ІМПУЛЬСУ(ПІД’ЯЗИКОВИЙ НЕРВ)
55. Порушення подачі нервового імпульсу
ПОРУШЕННЯ ПОДАЧІ НЕРВОВОГО ІМПУЛЬСУОсобливості
формування
нервовом’язових
закінчень
Труднощі
передачі
імпульсу
Специфічні
мовленнєві
розлади
56. 2. Роль пластичності та компенсації у розвитку організму дитини (модель ДЦП) як основи компенсації
2. РОЛЬ ПЛАСТИЧНОСТІ ТА КОМПЕНСАЦІЇ УРОЗВИТКУ ОРГАНІЗМУ ДИТИНИ (МОДЕЛЬ ДЦП)
ЯК ОСНОВИ КОМПЕНСАЦІЇ
57. Роль пластичності та компенсації
РОЛЬ ПЛАСТИЧНОСТІ ТА КОМПЕНСАЦІЇ“Нервову систему не можна порівнювати з машиною.
Вона є живою та здібною до змін.” (Ж.Руссо)
“Нервова тканина може реагувати на тренування
так, як це роблять м’язи.” (Ш.Бонне)
58. Роль пластичності та компенсації
РОЛЬ ПЛАСТИЧНОСТІ ТА КОМПЕНСАЦІЇДослідження італійського вченого М.Малакарне
підтвердили гіпотезу про можливість тренування
нервової системи
“ Ідея стимулюючого середовища ”
59. Роль пластичності та компенсації
РОЛЬ ПЛАСТИЧНОСТІ ТА КОМПЕНСАЦІЇІснування нейронів із полівалентною характеристикою
60. Роль пластичності та компенсації
РОЛЬ ПЛАСТИЧНОСТІ ТА КОМПЕНСАЦІЇФормування нових зв'язків
між окремими структурами мозку
61. Роль пластичності та компенсації
РОЛЬ ПЛАСТИЧНОСТІ ТА КОМПЕНСАЦІЇ62. Роль пластичності та компенсації
РОЛЬ ПЛАСТИЧНОСТІ ТА КОМПЕНСАЦІЇВрахування самодовільного балансу
(спонтанних пристосувань)
63. Роль пластичності та компенсації
РОЛЬ ПЛАСТИЧНОСТІ ТА КОМПЕНСАЦІЇЕфект “замкненого кола”
64. Роль пластичності та компенсації
РОЛЬ ПЛАСТИЧНОСТІ ТА КОМПЕНСАЦІЇ65. Роль пластичності та компенсації
РОЛЬ ПЛАСТИЧНОСТІ ТА КОМПЕНСАЦІЇЯкі методики є ефективними?
66. 3. Нейродинаміка та умови створення позитивних нейродинамічних змін (модель ДЦП) як основи компенсації
3. НЕЙРОДИНАМІКА ТА УМОВИ СТВОРЕННЯПОЗИТИВНИХ НЕЙРОДИНАМІЧНИХ ЗМІН
(МОДЕЛЬ ДЦП) ЯК ОСНОВИ КОМПЕНСАЦІЇ
67. Вивчення нервової системи
ВИВЧЕННЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ«Без нерву немає
жодної частини тіла,
жодного
руху, що називається
довільним, жодного
почуття»
Клавдій Гален
(II ст. н.е.)
68. Сучасна інтеграція ідей та підходів
СУЧАСНА ІНТЕГРАЦІЯ ІДЕЙ ТА ПІДХОДІВ69. подальші Наукові пошуки
ПОДАЛЬШІ НАУКОВІ ПОШУКИСинтез та нейронна секреція
різних фізіологічно активних речовин
70. біофізика
БІОФІЗИКА71. Потенціал дії
ПОТЕНЦІАЛ ДІЇ72. Нейронні системи
НЕЙРОННІ СИСТЕМИ73. зміна станів нейронів
ЗМІНА СТАНІВ НЕЙРОНІВСила
Енергія
Імпульс
74. нейродинаміка
НЕЙРОДИНАМІКАТермін
«нейродинаміка»
І.Павлов
Зосередження уваги
на динамічних властивостях нейронів
75. Функціонування нервової системи
ФУНКЦІОНУВАННЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ76. рівні рухових систем
РІВНІ РУХОВИХ СИСТЕМ77. Нейродинамічний дисбаланс при ДЦП
НЕЙРОДИНАМІЧНИЙ ДИСБАЛАНС ПРИ ДЦП78. Процес «знизу-догори»
ПРОЦЕС «ЗНИЗУ-ДОГОРИ»79. Процес «знизу-догори»
ПРОЦЕС «ЗНИЗУ-ДОГОРИ»Трансформація
зовнішнього
подразника в
«енергію
нервового
струму»
80. Місце дії
МІСЦЕ ДІЇСенсомоторне
повторення
81. Навчання
НАВЧАННЯСенсомоторне
повторення центральний процес породження та
визначення дії
дія – стійкий рефлекс
Створення різноманітних зовнішніх умов для здійснення процесу
«знизу-догори»
82. Динамічний стереотип (ДС)
ДИНАМІЧНИЙ СТЕРЕОТИП (ДС)Система різних
умовних сигналів
Постійна та міцна
система
стійких реакцій
Автоматичний ланцюг рухових актів
83. Роль динамічних стереотипів (ДС)
РОЛЬ ДИНАМІЧНИХ СТЕРЕОТИПІВ (ДС)84. физиологическая основа формирования ДС в норме
ФИЗИОЛОГИЧЕСКАЯ ОСНОВА ФОРМИРОВАНИЯДС В НОРМЕ
Одновременная
активизация
центральный механизм обработки
информации нейронами в
различных областях мозга (в т.ч.
сенсорно-двигательной коре)
85. психологічна основа формування ДС в нормі
ПСИХОЛОГІЧНА ОСНОВА ФОРМУВАННЯ ДС ВНОРМІ
Новизна
Значущість
Інтенсивність
провідний та фоновий рівні
організації діяльності
1
2
86. Специфічні умови позитивних нейродинамічних змін при ДЦП
СПЕЦИФІЧНІ УМОВИ ПОЗИТИВНИХНЕЙРОДИНАМІЧНИХ ЗМІН ПРИ ДЦП
1. Метод
НДКР
(А.Смолянінов)
•Зовнішній вплив
•Дотримання принципу «знизудогори»
•Умови для проходження
нервового імпульсу від
периферії до центру
•Синхронна передача
збудження до різних ділянок
головного мозку – залучення
великої кількості здорових
клітин до процесу компенсації
87. Специфічні умови позитивних нейродинамічних змін при ДЦП
СПЕЦИФІЧНІ УМОВИ ПОЗИТИВНИХНЕЙРОДИНАМІЧНИХ ЗМІН ПРИ ДЦП
2. Психологічний рівень
інформаційної структури
руху
Цілеспрямоване навчання
оцінюванню зовнішніх сигналів
та власних відчуттів з опорою
на найбільш збережені
аналізаторні системи в процесі
виконання вправ у контексті
НДКР та на заняттях з розвитку
мовлення та дрібної моторики
рук
88. Метод нДКД
МЕТОД НДКДОбщая
моторика
Мелкая
моторика
89. Специфіка корекційної роботи
СПЕЦИФІКА КОРЕКЦІЙНОЇ РОБОТИПривертання уваги до органів
мовленнєвого апарату
Опора на збережені аналізаторні
системи
Формування порушених
аналізаторних систем та розвиток
їх взаємодії
90. Зондовий та пальцевий масаж
ЗОНДОВИЙ ТА ПАЛЬЦЕВИЙ МАСАЖ91. Модератор м’язових відчуттів
МОДЕРАТОР М’ЯЗОВИХ ВІДЧУТТІВ92. Схема роботи на занятті
СХЕМА РОБОТИ НА ЗАНЯТТІ93. Схема роботи на занятті
СХЕМА РОБОТИ НА ЗАНЯТТІ94. Самостійна робота
САМОСТІЙНА РОБОТАПровідні технології надання допомоги при ДЦП
Кондуктивна педагогіка
(Метод Андраша Петьо)
Бобат –терапія
(Метод Берти і Карела Бобат)
Войта-терапія
(Метод Вацлава Войти)
СІНР
(Метод Володимира Козявкіна)
95. Самостійна робота
САМОСТІЙНА РОБОТАСутність, переваги й недоліки кожної із
систем, поширеність застосування
Повідомлення про сучасні погляди на ділянки
головного мозку, що беруть активну участь у
забезпеченні мовлення
96. Література
ЛІТЕРАТУРАЛогопедия: Учеб. пособие для студ. пед ин-тов
по спец. Дефектология /Л.С. Волкова, Р.И.
Лалаева, Е.М. Мастюкова и др.; под ред Л.С.
Волковой – М., 2006.
Логопедія: Підручник для вищої школи / за
ред. проф. М.К.Шеремет. – К.: «Слово», 2010.