Мезозойська ера

1.

Роботу виконала
учениця 11Б класу
Радченко Альона

2.

• Друга з трьох геологічних ер Фанерозойського
еону, що настала після Палеозойської і
змінилася Кайнозойською ерою.
• Настала 230 млн років тому .
• Тривалість Мезозойської ери оцінюється
приблизно у 160 млн. років.

3. Геохронологічна шкала мезозою

Тріас
Юра
Крейда

4.

• На початку періода на земній кулі
переважали суходоли. Найбільшими
материками були Гондвана і
Лавразія, розділені морем Тетіс.
• У середній фазі почалася
трансгресія моря, яка досягла
максимуму наприкінці періоду.
• Клімат у першій половині періоду
був теплий; в другій – вологіший.
• З відкладами пов'язані поклади
бурого й кам'яного вугілля, бокситів,
глин, будівельних матеріалів.

5. Флора і фауна

• У рослинному світі переважали папороті.
• Серед безхребетних широкого розвитку набули
амоніти і двостулкові молюски
• Хребетні були представлені головним чином
плазунами – динозаврами.
• Тоді ж з'явилися перші ссавці.
Целофізис

6. Юра

• В тектонічному відношенні період був
досить спокійним. Переважали опускання
суходолу і значні трансгресії моря.
Наприкінці періоду відбулося загальне
підняття суші.
• Клімат протягом періоду був помірно
теплий.
• З відкладами пов'язані поклади нафти й
газу, вугілля, коштовного каміння,
будівельних матеріалів.

7. Флора і фауна

• Для флори характерні голонасінні:
– папороті;
– хвощі;
– хвойні.
• Серед морських безхребетних особливого розвитку набули
головоногі молюски.
• З безхребетних – іхтіозаври й плезіозаври.
• Серед наземних хребетних були поширені гігантські рептилії
– стегозаври, брахіозаври.
• З'явилися перші птахи – археоптерикси.
• Значного поширення набули ссавці – пантотерії.

8.

• На початку періоду майже всі платформи являли
собою суходіл. У пізній фазі відбулися значні
опускання суші, які зумовили найбільшу в історії
Землі трансгресію моря: вода затопила, зокрема,
Східноєвропейську платформу, включаючи гірські
ланцюги, що перетворилися на архіпелаги
островів.
• Гондвана розпалася на окремі материки.
• У другій половині періоду з'явилися перші
покритонасінні рослини.

9. Явища, що відбулися наприкінці періоду

• Вимерли динозаври;
• На Землі залишилися їхні нащадки:
–
–
–
–
ящірки;
змії;
крокодили;
черепахи.
• Клімат на більшій частині Північної півкулі був
переважно вологий і теплий.
• З відкладами пов'язані родовища нафти й газу,
крейди, трепелу, фосфоритів, бокситів.

10. П Е Р І О Д И

ПЕРІОДИ
Тріасовий
Крейдяний
(250—199 млн.
років тому)
Юрський
(145-65 млн. р.
тому)
(199—145 млн. р.
тому)

11. Кожен період відзначається:

• фізико-географічними умовами;
• певним розподілом моря і суші, гірських
хребтів і рівнин;
• специфічними краєвидами;
• складом органічного життя, проте зберігає
загальні риси, характерні для мезозою в
цілому.

12. Тріасовий період

13. Характерні ознаки

Його кліматичні умови
загалом нагадували
пермський. У морях
тривало зростання
різноманітності
хрящових і кісткових
риб; останні поширились
і в солоних водоймах.
З'являються два ряди
наземних плазунів, відомих
під загальною
назвою динозаври.
Із середини тріасового періоду відомі крокодили, які,
на відміну від сучасних, були дуже рухливими
наземними хижаками з видовженими, пристосованими
до бігу, кінцівками.

14. Чим закінчився даний період?

• Біосферною кризою, спричиненою
підйомом рівня Світового океану та
пов'язаним із цим загальним потеплінням
клімату, що супроводжувалось
вимиранням багатьох груп:
– первісних земноводних;
– звірозубих та інших тварин.

15.

16. Характерні ознаки

• Переважно помірний клімат; у цей час
існувало багато мілководних морів (набули
поширення головоногі молюски).
• У водоймах з'являються діатомові
водорості.

17. Флора і фауна

археоптерикси
іхтіозаври
• Крокодили стають водними тваринами.
• Набули також поширення:
– водяні хижі плазуни;
– плезіозаври
– іхтіозаври.
• З’явилися знамениті археоптерикси — істоти, які мали
одночасно ознаки птахів і рептилій.
• Серед рослин продовжують панувати голонасінні.

18. ДИПЛОДОК – ГІГАНТ ЮРСЬКОГО ПЕРІОДУ

• Диплодок – значить “двоосновний” – назву яку
тварина отримала за особливості скелету хвостового
відділу хребта, який складався із 80 хребців.
• Кожен з них мав по два довгі поздовжні вирости (як
це видно на світлині нижче), які напевно, захищали
кровоносні судини.

19. Закінчення періоду

• Різке підвищення вод
Світового океану, що
спричинило
потепління клімату і
чергову біосферну
кризу, внаслідок якої
сформувались
біогеоценози початку
наступного,
крейдяного періоду.
Стегозавр
Апатозавр

20. Крейдяний період

21.

Названо так тому, що в морях,
крім бентосних, розповсюдились
і досягли великої чисельності
планктонні форамініфери.
Залишки їхніх черепашок
утворили поклади крейди та вапняку.

22. Розвиток першої періоду

• Характеризується великим поширенням в
межах материків мілководних морів та
заболочених низовин.
• Зберігався теплий і м'який клімат.
Наприклад клімат у Антарктиді був
приблизно таким, як у сучасній
Великобританії.
• Місцями клімат був засушливим.

23. Розвиток другої половини періоду

• Відзначалась новою трансгресією
моря, в межах якого відклалися
потужні верстви мергелю та крейди.
• Клімат став прохолодніший, саме тоді
почали складатися кліматичні зони
сучасного типу.

24. Флора і фауна

З'являються
Покритонасінні.
Спинозавр
Тиранозавр
Серед тварин з'являються
перші плацентні ссавці,
а у воді панівне становище
займають костисті риби.

25. Мезозойська складчастість

26. Перша епоха складчастості

• В результаті мезозойської складчастості
утворились більша частина Кордильєр,
Анд, Верхоянський хребет та ін.

27. Друга епоха складчастості

Друга епоха
складчастості
Основний ареал її вияву – Тихоокеанське
складчасте кільце, де деформації цього віку
оформили складчасту структуру ВерхояноЧукотської обл., значну частину Японських овів і Нової Зеландії.
• Відіграли важливу роль в оформленні
структури західних зон американських
Кордильєр.

28. Третя велика епоха мезозойської складчастості

• Її вияви відомі по всьому Гімалайському поясу.
• У Тихоокеанському обрамленні ці деформації
мали основне значення в складчастій системі
Сіхоте-Аліня.
• Вони торкнулися також Корякського нагір’я і
північно-американських Кордильєр.

29.

30. Тріас

• Протягом періоду Українська платформа була суцільним великим
суходолом, на якому далі діяли процеси змиву та зрівнювання.
• Смуга тривалих опускань існувала в межах сучасних
Карпатських і Кримських гір, які заливалися хвилями Тетісу.
• Внаслідок горовотворних рухів вперше виникла гірська країна
Донбасу; від цього часу горотворення тривало тут майже до
кайнозою.
• Пізніші процеси знищили цю гірську споруду, залишивши тільки
її основу.

31. Юра

• На початку періоду платформа України далі переживала
континентальну фазу.
• У середній юрі почався загальний наступ моря, що поступово
наростав, досягнувши максимуму наприкінці періоду.
• Українська платформа занурилася під морські хвилі, над якими
піднімалися поодинокі острови, найбільший обіймав Український
кристалічний щит та Поділля.
• В кінцевих фазах періоду морські площі швидко зменшувалися в
розмірах, оголюючи суходіл.

32. Крейда

• В нижній крейді моря займали тільки найглибші западини.
• Над водою виступали цілі архіпелаги островів гірських
ланцюгів.
• Згодом внаслідок чергового опускання морської води затопили
майже всю Українську платформу.
• В Карпатах і Криму встановився морський режим. Донбас,
навпаки, перетворювався на цупку суходолу.
• Морський покрив платформи України починає потроху зникати
лише наприкінці періоду.

33. В И С Н О В О К

ВИСНОВОК
• Мезозойська еро розпочалася 240 і
закінчилась 65 млн. років тому.
• У ній виділяють тріасовий, юрський та
крейдяний періоди.