Герберт Спенсер

1. Герберт Спенсер

2. Герберт Спенсер

Короткі відомості про біографії Г. Спенсера.
Герберт Спенсор 27 квітня 1820, Дербі — 8 грудня 1903, Брайтон) — британський
філософ і соціолог, один з родоначальників еволюціонізму, ідеї якого
користувалися великою популярністю в кінці XIX століття, засновник органічної
школи в соціології; ідеолог лібералізму.

3. Концепція соціальних інститутів

Соціальні інститути — це механізми самоорганізації спільного життя людей.
Вони забезпечують перетворення асоціальної за природою людини в соціальну
істоту, здатну до спільних дій.
Домашні інститути — сім'я, шлюб, проблеми виховання.
Обрядові (церемоніальні) — покликані регулювати повсякденну поведінку
людей, встановлюючи звичаї, обряди, етикет і т. д.
Політичні — поява пов'язана з перенесенням внутрішньогрупових конфліктів
на сферу конфліктів між групами; у становленні політичної і класової
структури суспільства вирішальну роль грали конфлікти і війни (потреба
оборони або завоювання найбільше згуртовують суспільство).
Церковні — храми, церкви, парафіяльні школи, релігійні традиції.
Професійні й промислові інститути — виникають на основі розподілу праці;
професійні (гільдії, цехи, професійні спілки) — консолідують групи людей за
професійним заняттям; промислові — підтримують виробничу структуру
суспільства.

4. Суспільство

Суспільство — агрегат (сукупність) індивідів (індивіди — клітини,
фізіологічні одиниці), що характеризується певною схожістю і сталістю їх
життя. Воно подібно біологічному організму — зростає (а не будується,
тому Спенсер виступав противником всяких реформ) і збільшується в
своєму обсязі, одночасно ускладнюючи структуру і розділяючи функції.
Суспільство складається з 3-х відносно автономних частин (систем
«органів»):
підтримуюча — виробництво необхідних продуктів
дистрибутивна (розподільна) — поділ благ на основі поділу праці
(забезпечує зв'язок частин соціального організму)
регулятивна (держава) — організація частин на основі їх підпорядкування
цілого.

5. Типи суспільства

Військовий тип суспільства — військові конфлікти і винищення або
поневолення переможеного переможцем; централізований контроль.
Держава втручається в промисловість, торгівлю і духовне життя,
насаджує одноманітність, пасивне підкорення, безініціативність,
заважає природному пристосуванню до вимог навколишнього
середовища. Урядове втручання не тільки не приносить ніякої користі,
але навіть прямо шкідливо.
Промисловий тип — промислова конкуренція, де перемагає
найсильніший в області інтелектуальних і моральних якостей.
Боротьба в такому суспільстві — благо для всього суспільства, так як
в результаті зростає інтелектуальний та моральний рівень
суспільства в цілому; політична свобода, мирна діяльність.
Найгірший тип — виживання і процвітання слабких, тобто людей з
нижчими інтелектуально-моральними якостями, що призведе до
деградації всього суспільства.

6. Особисті права

Перелік індивідуальних прав по Спенсеру:
безпека особи,
вільне пересування,
свобода совісті,
свобода мови,
свобода друку та ін.

7. Роботи Спенсера

«Соціальна статика» (1851)
«Система синтетичної філософії» (System of Synthetic Philosophy, 1862-96)
— Основне твір у 10-ти томах
«Основні начала» (First Principles, 1862). — DJVU. Статичний з
першоджерела 3 лютого 2012.
«Підстави соціології» (The Principles of Sociology, 1874-1896). — PDF.
Статичний з першоджерела 3 лютого 2012.
«Людина і держава» (The Man versus the State, 1884)
«Філософія і релігія. Природа і реальність релігії» (Philosophy and Religion.
The Nature and Reality of Religion, 1885)
«Належні межі державної влади» (The Proper Sphere of Government, 1843)
«Виховання розумове, моральне і фізичне» (Education: Intellectual, Moral,
Physical, 1861)
«Факти і коментарі» (Facts and Comments, 1902)
«Есе: наукові, політичні і філософські» (Essays: Scientific, Political, and
Speculative, 3 vol., 1891)
«Дані етики» (The Data of Ethics, 1879)
«Справедливість» (Justice, 1891)