Похожие презентации:
Психологічні особливості емоційного інтелекту у різних етнічних групах
1. ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ У РІЗНИХ ЕТНІЧНИХ ГРУПАХ
Міністерство освіти і науки УкраїниСумський державний педагогічний університет імені
А.С.Макаренка
Навчально-науковий інститут педагогіки і психології
Кафедра психології
ПСИХОЛОГІЧНІ
ОСОБЛИВОСТІ
ЕМОЦІЙНОГО
ІНТЕЛЕКТУ У РІЗНИХ
ЕТНІЧНИХ ГРУПАХ
Презентація магістерського дослідження
студентки 0067 групи
Спеціальність 053 Психологія
Усікової Марії Олександрівни
2.
Термін «emotional intelligence» було впершевизначено П.Селовеєм і Дж.Майєром в 1990 році. Вони
показали, що IQ насправді менш важливе для успіху в житті і
роботі, ніж Ст
EQ - накопичення навичок, які не мають
ат стосунку до академічних навичок. Високе
безпосереднього
тя
EQ вказує на здатність людини до пізнання почуттів, як вони
відбуваються,
і
озброює
людину
співчуттям,
співпереживанням, адаптивністю і самоконтролем.
Наявність розвиненого емоційного інтелекту – це
неодмінна
умова
успішного
лідерства,
успішної
міжкультурної та міжнаціональної компетенції. Актуальним
на даному єтапі об’єднання людства є розкриття
можливостей
розширення
міжкультурної
компетенції
шляхом дослідження EQ інших народів та національностей,
Інтернал
ьності на
як інтегративної характеристики людини майбутнього
підставі вивчення чужих культурних стандартів.
3.
Об’єкт дослідження: емоційнийінтелект, як психологічне явище.
Предмет дослідження:
параметри емоційного інтелекту
у різних етнічних групах;
фактори підвищення рівня
емоційного інтелекту.
Мета дослідження полягає у
психологічних особливостей
емоційного інтелекту у фокусі уваги
міжетнічних досліджень та факторів,
що впливають на його динаміку.
4.
Завдання:1) проаналізувати стан дослідження емоційного
інтелекту від витоків у філософії та у сучасній
психологічній науці;
2) визначити психологічні особливості прояву
експериментально дослідити особливості емоційного
інтелекту в рамках міжетнічного дослідження;
3) експериментально дослідити особливості розвитку
емоційного інтелекту та здійснити порівняльний аналіз
психологічних особливостей емоційного інтелекту
міжетнічними групами;
4) впровадити експериментально – тренінгові програму
з розвитку емоційного інтелекту та дослідити фактори,
що впливають на його позитивну динаміку;
5) розробити рекомендації щодо розвитку емоційного
інтелекту та визначити перспективи подальших
наукових досліджень з окресленої тематики.
5.
Дослідження проводиться у III етапивпрoдoвж
вересня 2016 – грудня 2017 рoку.
1 етап (вересень 2016 р. – лютий 2017 р.) – теоретичнопошуковий. Аналіз стану розробки проблеми емоційного
інтелекту у вітчизняній та зарубіжній літературі.
2 етап (березень 2017 – липень 2017) – практичноекспериментальний. Експериментальне вивчення рівня
емоційного інтелекту та індивідуальних міжетнічних
особливостей.
3 етап (серпень 2017 – грудень 2017) – аналітичний.
Узагальнення, аналіз та інтерпретація результатів
експериментального дослідження, розробка рекомендацій
щодо розвитку емоційного інтелекту, проведення
формувального експерименту, оформлення у вигляді тексту
дипломної роботи.
6.
Під емоційним інтелектом сучасна психологічнанаука
розуміє
особливу
форму
організації
індивідуального емоційного досвіду у вигляді
наявних емоційних структур, що породжують
емоційний
простір
відображення
і
емоційні
репрезентації, які будуються в межах цього
простору.
Емоційний інтелект визначається як здатність
людини до усвідомлення, прийняття та управління
власними емоційними станами і почуттями, а також
розуміння емоцій інших людей та здатність до
відповідного реагування на них.
7.
Відповіднодо
мети
дослідження
був
використаний психодіагностичний інструментарій:
Тест емоційний інтелект Дж. Майера, П. Селовея,
Д. Карузо (MSCEITv.2.0).
Опитувальник емоційного інтелекту Д. В. Люсіна.
Тест емоційного інтелекту Н. Холла.
Тест–опитувальник
визначення
інтелекту Д. Гоулмана.
емоційного
8.
Вибірка формувалася відповідно до наступнихпоказників:
• показник віку : 18-25 років;
• етнічна приналежність (національність) : українська та
турецька національності.
Експериментальне дослідження проводилося на базі
Сумського державного університету, Сумського державного
педагогічного університету ім. А. С. Макаренка,
Харківського
національного
університету
ім. В. Н. Каразіна.
Вибірку дослідження склали студенти 1 - 6 курсу,
загальна кількість опитуваних становить 60 чоловік,
з них 30 українців – респонденти 1 групи та 30 турків –
респонденти 2 групи.
9.
ІнтерналзаРис. 2.3. Співвідношення середніх значень показників емоційного інтелекту
ьностіміж
методикою тесту MSCEIT, Д. Майєр, П. Селовей, Д. Карузо
субвибірками, визначеними за ознакою націоналісті у відсотках.
10.
Рис. 2.4. Співвідношення середніх значень показників емоційного інтелекту заопитувальником дослідження емоційного інтелекту Д. В. Люсіна між
субвибірками, визначеними за ознакою національності.
Примітка: МР – розуміння емоцій інших, МУ – управління емоціями інших, ВР – розуміння
власних
Інтернал
емоцій, ВУ – управління власними емоціями, ВЕ – контроль за експресією емоцій, МЕІ – міжособистісний
ьності
емоційний інтелект, ВЕІ – внутрішньоособистісний емоційний інтелект, РЕ – розуміння емоцій, УЕ –
управління емоціями, ЗЕІ – загальний емоційний інтелект.
11.
Рис.2.5. Результатидіагностики емоційного
інтелекту респондентів
1 групи за методикою тесту
емоційного інтелекту
Н. Холла у відсотках.
Примітка: Шкала 1. Емоційна
обізнаність; Шкала 2.Управління
своїмиемоціями;Шкала3.Самомоти
вація;Шкала 4. Емпатія; Шкала 5.
Розпізнавання емоцій інших людей.
Рис.2.6. Результати
діагностики емоційного
інтелекту респондентів
2 групи за методикою тесту
емоційного інтелекту
Н. Холла у відсотках.
Примітка:
Шкала
1.
Емоційна
обізнаність; Шкала 2. Управління своїми
емоціями; Шкала 3. Самомотивація;
Шкала
4.
Емпатія;
Шкала
5.
Розпізнавання емоцій інших людей.
Інтернал
ьності
12.
Рис.2.7. Результатидіагностики емоційного
інтелекту за методикою
тест–опитувальника
визначення емоційного
інтелекту Д. Гоулмана
серед респондентів
1 групи у відсотках.
Примітка: Шкала 1. Ставлення до
себе; Шкала 2. Ставлення до інших;
Шкала 3. Ставлення до життя.
Рис.2.8. Результати
діагностики емоційного
інтелекту за методикою
тест–опитувальника
визначення емоційного
інтелекту Д. Гоулмана
серед респондентів
2 групи у відсотках.
Інтернал
Примітка: Шкала 1. Ставлення
до себе;
ьності
Шкала 2. Ставлення до інших;
Шкала 3. Ставлення до життя.
13.
Порівняльний аналіз середніх показників за методикою Д.Гоулмана за допомогою t-критерію Стьюдента, статистично
достовірної різниці у різнонаціональних групах не виявив.
Кореляційний аналіз здійснено всередині двох вибірок,
визначених за ознакою національності, щодо з’ясування
психологічних
особливостей
емоційного
інтелекту
у
респондентів групи 1 та респондентів групи 2. Так, визначено,
що в групі респондентів 1 групи не спостерігається
взаємозв’язок між параметрами емоційного інтелекту,
визначених за методиками Н. Холла і Д. Гоулмана
У той самий час в групі респондентів 2 групи спостерігаються
обернено
пропорційні
взаємозв’язки
між
наступними
параметрами емоційного інтелекту, розпізнавання «емоцій інших
людей» має тісний взаємозв’язок з показниками «ставлення до
себе». Такий обернено пропорційний зв'язок може свідчити про
Інтернал
те, що здатність ідентифікувати емоційні стани інших людей
розвивається в атмосфері виховання за якої вчать звертатиьності
увагу
і дослухатись до власних потреб, почуттів та бажань.
14.
Вибіркуформувального
етапу
психологічного
експерименту з вивчення психологічних особливостей
емоційного інтелекту склали 16 осіб, респонденти групи 1.
У груповому психологічному тренінгу прийняли
участь 10 осіб, у яких було діагностовано низькі
результати за шкалами власного та міжособистісного
розуміння емоцій і управління ними, 6 осіб проходили
індивідуальні заняття з метою підвищення загального
емоційного інтелекту.
В основу групової роботи, втіленої у формі тренінгу була
покладена авторська програма розвитку емоційного
інтелекту С.П. Дерев'янко щодо проведення групової
роботи з підвищення рівня емоційного інтелекту.
15.
Можна зробити висновок, що післязавершення навчання за програмою розвитку
емоційного інтелекту у студентів підвищився
рівень інформованості про основні емоційні
якості, зросла оцінка їх значущості.
Активні заняття позитивно вплинули на
вміння розуміти і емоційно відчувати внутрішній
світ іншої людини, здатність розвивати емпатію.
В цілому дані показують, що в процесі
навчання за авторською програмою у
студентів сформувався високий рівень всіх
складових емоційного інтелекту як здібності
до усвідомлення, прийняття та регуляції
емоційних станів і почуттів інших людей і себе
самого.
Програма тренінгу - як ефективний
засіб розвитку емоційного інтелекту студентів
виправдала себе.
16.
1.Емоційний інтелект являє собою здатність людини доусвідомлення, прийняття та управління власними емоційними
станами і почуттями, а також розуміння емоцій інших людей та
здатність до відповідного реагування на них. У широкому
розумінні емоційний інтелект трактується як здатність
особистості диференціювати позитивні і негативні почуття.
Впливаючи на процес комунікації EQ та міжетнічну свідомість
також впливають на міжнародні відносини. Емоціональний
інтелект допомагає людині виявити і навіть контролювати
свої почуття й особистісні сильні і слабкі сторони, а це має
прямий вплив на міжкультурну комунікацію та взаємодію
людини з навколишнім світом.
2. У результаті емпіричного вивчення психологічних особливостей
емоційного інтелекту в рамках міжетнічного дослідження визначено,
що всі показники параметрів, за якими визначається специфіка
прояву компонентів структури емоційного інтелекту перебувають
Інтернал
переважно у межах середніх значень. Особливо це простежується
ьності
за
шкалами
«розуміння
власних
емоцій»
та
«внутрішньоособистісний емоційний інтелект»
17.
3. Порівняльний аналіз середніх показників за методикамидозволяє припустити, що середній рівень вираженості здатності до
розуміння своїх емоційних переживань означає, що респонденти,
успішно встановлюючи наявність емоції, позначаючи можливі
причини і наслідки свого емоційного стану, здатний уловлювати
«потрібні» ситуації для задоволення власних потреб.
4. Факторами, що впливають на динаміку показників є
актуалізація, вербалізація, мотивація людини до змін та
середовище і атмосфера, в яких вона набуває нового досвіду,
тілесна терапія, досвід емоційного стану в безпечній сфері.
Так, за результатами формувального експерименту, такі
чинники позитивно визначаються на динаміці рівня розвитку
емоційного інтелекту.
5. За результатами емпіричного дослідження особливостей
емоційного інтелекту визначені та підібрані рекомендації щодо
Інтернал
розвитку емоційного інтелекту, а також розглянуті способи
та
ьності
механізми розвитку емоційного інтелекту в межах різних підходів.