Похожие презентации:
Доходи населення, їх формування та розподіл
1. ТЕМА 10. ДОХОДИ НАСЕЛЕННЯ, ЇХ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗПОДІЛ
1. СУТНІСТЬ ДОХОДУ ЯК ЕКОНОМІЧНОЇ КАТЕГОРІЇ. ДОХОДИ НАСЕЛЕННЯ,ЇХ ВИДИ ТА ДЖЕРЕЛА ФОРМУВАННЯ.
2. СУТНІСТЬ ТА МЕХАНІЗМ РОЗПОДІЛУ ДОХОДІВ. ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ ТА
ПЕРСОНАЛЬНИЙ РОЗПОДІЛ ДОХОДІВ.
3. ЗАРОБІТНА ПЛАТА ЯК ЦІНА ТОВАРУ «РОБОЧА СИЛА» ТА ФОРМА
РОЗПОДІЛУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ПРАЦІ. ФОРМИ ТА СИСТЕМИ
ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ.
4. ДОХОДИ ВІД ВЛАСНОСТІ ТА РЕНТНІ ДОХОДИ. СІМЕЙНІ ДОХОДИ, ЇХ
СТРУКТУРА ТА ВИКОРИСТАННЯ. ЗАОЩАДЖЕННЯ ЯК НЕОБХІДНИЙ
ЕЛЕМЕНТ У СТРУКТУРІ СІМЕЙНИХ ДОХОДІВ.
5. ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ДОХОДІВ ТА ЇЇ МЕЖІ. КРИВА ЛОРЕНЦА І КОЕФІЦІЄНТ
ДЖИНІ.
2. 1 ПИТАННЯ. СУТНІСТЬ ДОХОДУ ЯК ЕКОНОМЫЧНОЇ КАТЕГОРІЇ. ДОХОДИ НАСЕЛЕННЯ ЇХ ВИДИ ТА ДЖЕРЕЛА ФОРМУВАННЯ
ДОХОДИ – ЦЕ СУМА ГРОШОВИХ ЗАСОБІВ ТА НАТУРАЛЬНИХ НАДХОДЖЕНЬДО СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРСЬКОГО ЖИТТЯ. У ВУЗЬКОМУ ЗНАЧЕННІ
ДОХІД – ЦЕ ПОТІК ГРОШОВИХ НАДХОДЖЕНЬ В ОДИНИЦЮ ЧАСУ
(ГОДИНУ, ТИЖДЕНЬ, МІСЯЦЬ, РІК).
РОЗРІЗНЯЮТЬ ДОХОДИ, ЯКІ МАЮТЬ ВИРОБНИЧЕ ПРИЗНАЧЕННЯ
(СПРЯМОВУЮТЬСЯ НА НАГРОМАДЖЕННЯ):
ЗБІЛЬШЕННЯ ОСНОВНОГО КАПІТАЛУ І ОБОРОТНИХ ЗАСОБІВ;
СТВОРЕННЯ СТРАХОВИХ ЗАПАСІВ;
ТА ДОХОДИ, ЯКІ МАЮТЬ СПОЖИВЧЕ ПРИЗНАЧЕННЯ. ТАКІ ДОХОДИ
ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ НА ЗАДОВОЛЕННЯ ОСОБИСТИХ ПОТРЕБ
ЛЮДИНИ:
ХАРЧУВАННЯ
ВЗУТТЯ
ЖИТЛО
ПРЕДМЕТИ ПОБУТУ
КУЛЬТУРНО-ОСВІТНІ ПОСЛУГИ
ТОЩО
3. КЛАСИФІКАЦІЯ ДОХОДІВ
ОЗНАКАЗА РІВНЕМ
ФОРМУВАННЯ
ЗА СУБ’ЄКТАМИ
ПРИВЛАСНЕННЯ
ЗАЛЕЖНО ВІД ЦІН, В
ЯКИХ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ
ДОХІД
ВИД ДОХОДУ
ДОХОДИ МІКРОЕКОНОМІЧНОГО РІВНЯ: ЗАРОБІТНА ПЛАТА, РЕНТА, ПРОЦЕНТ, ПРИБУТОК,
АМОРТИЗАЦІЯ, ВАЛОВИЙ І ЧИСТИЙ ДОХІД ПІДПРИЄМСТВА І Т. ІН.;
ДОХОДИ МАКРОЕКОНОМІЧНОГО РІВНЯ: НАЦІОНАЛЬНИЙ ДОХІД; СУКУПНИЙ ОСОБИСТИЙ ДОХІД;
ДОХІД КІНЦЕВОГО ВИКОРИСТАННЯ І Т. ІН.
ДОХОДИ ІНДИВІДА;
ДОХОДИ ДОМОГОСПОДАРСТВА (СІМ'Ї); ДОХОДИ ПІДПРИЄМ-СТВА (ФІРМИ); ДОХОДИ ГАЛУЗІ;
ДОХОДИ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ; ДОХОДИ ДЕРЖАВИ;
ДОХОДИ СУСПІЛЬСТВА (НАЦІОНАЛЬНИЙ ДОХІД)
НОМІНАЛЬНИЙ ДОХІД
РЕАЛЬНИЙ ДОХІД
ДЛЯ АНАЛІЗУ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ВИКО- ВАЛОВИЙ ДОХІД
РИСТОВУЮТЬ ТАКІ ФОР- СЕРЕДНІЙ ДОХІД
МИ ДОХОДУ
ГРАНИЧНИЙ ДОХІД
ЗАЛЕЖНО ВІД
ПЕРВИННІ ДОХОДИ
ВКЛЮЧЕННЯ ДОХОДУ В ВТОРИННІ ДОХОДИ
ЦІНУ ТОВАРУ
ДОХОДИ ВІД РЕСУРСУ «ПРАЦЯ» ЯК ТАКОГО, ЩО НЕ МАЄ ВІДОСОБЛЕНОГО ВІД СВОГО ВЛАСНИКА
ІСНУВАННЯ: ЗАРОБІТНА ПЛАТА; ДОХОДИ ПРАЦІВНИКІВ КОЛЕКТИВНИХ ПІДПРИЄМСТВ; ДОХОДИ ВІД
ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ; ДОХОДИ ВІД ПІДСОБНОГО ГОСПОДАРСТВА; ДОХОДИ ВІД
КООПЕРАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ; ДОХОДИ ПІДПРИЄМЦІВ.
ДОХОДИ ВІД ВЛАСНОСТІ, ЯКА МАЄ ВІДОСОБЛЕНЕ ВІД ВЛАСНИКА ІСНУВАННЯ: ДИВІДЕНДИ ВІД
ЗА ДЖЕРЕЛОМ
АКЦІЙ; ВІДСОТКИ ВІД ПАЮ; ВІДСОТКИ ВІД БАНКІВСЬКИХ ВКЛАДІВ; ДОХОДИ ВІД ОБЛІГАЦІЙ; ОРЕНДНА
ОТРИМАННЯ
ПЛАТА ТОЩО.
ДОХОДИ, ЩО БЕЗПОСЕРЕДНЬО НЕ ПОВ'ЯЗАНІ З ОЦІНКОЮ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ: ЧАСТКОВА
КОМПЕНСАЦІЯ ВИПЛАТ НА ОСВІТУ; БЕЗОПЛАТНЕ НАДАННЯ ПОСЛУГ З ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я;
АДРЕСНА ДОПОМОГА МАЛОЗАБЕЗПЕЧЕНИМ ВЕРСТВАМ НАСЕЛЕННЯ; БЛАГОДІЙНІ ПОСЛУГИ;
СОЦІАЛЬНІ ПЕНСІЇ ТОЩО.
ДОХОДИ, ЩО УТВОРЮЮТЬСЯ ВНАСЛІДОК ВИКОРИСТАННЯ ПЕВНИХ
ФАКТОРІВ ВИРОБНИЦТВА
ДОХОДИ У ВИГЛЯДІ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ АБО ПОСАДОВИХ ОКЛАДІВ;
РЕНТНИЙ ДОХІД;
ПРОЦЕНТНИЙ ДОХІД, АБО ПРИБУТОК НА КАПІТАЛ;
ПІДПРИЄМНИЦЬКИЙ ДОХІД (ПРИБУТОК) У ВИГЛЯДІ ЗАЛИШКОВОГО ДОХОДУ.
4. ЗНАЧЕННЯ ДОХОДІВ
1) ЧИННИК МАТЕРІАЛЬНОГО ДОБРОБУТУ2) МОЖЛИВІСТЬ ЗАДОВОЛЕННЯ ДУХОВНИХ ПОТРЕБ
3) ПЕРЕДУМОВА ВІДТВОРЕННЯ ЛЮДСЬКИХ РЕСУРСІВ
4) ЧИННИК ВПЛИВУ НА ДЕМОГРАФІЧНУ СИТУАЦІЮ
5) ФАКТОР
ЛЮДИНИ
ФОРМУВАННЯ
ПСИХОГРАФІЧНИХ
ОСОБЛИВОСТЕЙ
5. 2 ПИТАННЯ. СУТНІСТЬ ТА МЕХАНІЗМ РОЗПОДІЛУ ДОХОДІВ. ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ ТА ПЕРСОНАЛЬНИЙ РОЗПОДІЛ ДОХОДІВ
РОЗПОДІЛ ДОХОДІВ – ЦЕ СТАДІЯ ВІДТВОРЕННЯ, ЯКА ЗАЙМАЄ ПРОМІЖНЕМІСЦЕ МІЖ ВИРОБНИЦТВОМ І СПОЖИВАННЯМ. РЕАЛІЗОВАНА НА РИНКУ
ПРОДУКЦІЯ
ПЕРЕТВОРЮЄТЬСЯ
НА
ГРОШОВУ
ВИРУЧКУ.
ПІСЛЯ
ВИЛУЧЕННЯ З НЕЇ ВАРТОСТІ СПОЖИТИХ ЗАСОБІВ ВИРОБНИЦТВА
ЗАЛИШАЄТЬСЯ ГРОШОВИЙ ДОХІД (АБО НОВОСТВОРЕНА ВАРТІСТЬ). У
ПРОЦЕСІ РОЗПОДІЛУ ЦЬОГО ДОХОДУ ВИНИКАЮТЬ ВЕРТИКАЛЬНІ ТА
ГОРИЗОНТАЛЬНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ’ЯЗКИ ПО РОЗПОДІЛУ ДОХОДІВ.
ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ РОЗПОДІЛ ДОХОДІВ ОЗНАЧАЄ РОЗПОДІЛ ДОХОДУ
ЗАЛЕЖНО ВІД РОЛІ КОЖНОГО ФАКТОРА У СТВОРЕННІ ПРОДУКТУ (ПРАЦІ,
ЗЕМЛІ, КАПІТАЛУ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА). ВІДПОВІДНО ДО ОЗНАЧЕНИХ
ФАКТОРІВ НАЦІОНАЛЬНИЙ ДОХІД РОЗПОДІЛЯЄТЬСЯ НА:
ЗАРОБІТНУ ПЛАТУ
РЕНТУ
ПРОЦЕНТ
ПРИБУТОК
6.
КУПУЮТЬ,ПОЄДНУЮТЬ
ТА ВИКОРИСТОВУЮТЬ
У ВИРОБНИЦТВІ
ВИД РЕСУРСУ
ВИД ДОХОДУ
КАПІТАЛ
%
ПРИРОДНІ
РЕСУРСИ
РОБОЧА
СИЛА
ПІДПРИЄМЦІ
(ПІДПР.
ЗДІБНОСТІ)
РЕНТА
ЗАРОБІТНА
ПЛАТА
ПРИБУТОК
7.
НА ХАРАКТЕР РОЗПОДІЛУ ФАКТОРІВВИРОБНИЦТВА ВПЛИВАЮТЬ ТРИ
ГРУПИ ЧИННИКІВ:
• ЗАКОНИ, ЩО РЕГУЛЮЮТЬ РОЗВИТОК
ПРОДУКТИВНИХ СИЛ;
• ЕКОНОМІЧНІ ЗАКОНИ
ВАННЯ РИНКУ;
ФУНКЦІОНУ-
• ЕКОНОМІЧНА РОЛЬ ДЕРЖАВИ.
8.
НИНІ ЕКОНОМІСТИ АКЦЕНТУЮТЬ УВАГУ НА ІНШІЙПРОБЛЕМІ РОЗПОДІЛУ – НА ВІДМІННОСТЯХ У РІВНЯХ
ДОХОДУ РІЗНИХ ГРУП ДОМОГОСПОДАРСТВ.
РОЗПОДІЛ ДОХОДІВ МІЖ ДОМОГОСПОДАРСТВАМИ
НАЗИВАЮТЬ
РОДИННИМ
АБО
ПЕРСОНАЛЬНИМ
РОЗПОДІЛОМ ДОХОДІВ.
ЦЕ ПОНЯТТЯ ХАРАКТЕРИЗУЄ РОЗПОДІЛ ДОХОДІВ СЕРЕД
РІЗНИХ ДОМОГОСПОДАРСТВ БЕЗ ПОСИЛАННЯ НА
ДЖЕРЕЛО ДОХОДУ ЧИ СУСПІЛЬНИЙ КЛАС, ДО ЯКОГО
НАЛЕЖИТЬ ДОМОГОСПОДАРСТВО.
9. 3 ПИТАННЯ. ЗАРОБІТНА ПЛАТА ЯК ЦІНА ТОВАРУ «РОБОЧА СИЛА» ТА ФОРМА РОЗПОДІЛУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ПРАЦІ. ФОРМИ ТА СИСТЕМИ ЗАРОБІТНОЇ
ПЛАТИПРАЦЯ – ЦЕ РЕСУРС, ЯКИЙ ЗАЙМАЄ ОСОБЛИВЕ МІСЦЕ НА
РИНКУ РЕСУРСІВ У ЗВ’ЯЗКУ З ТИМ, ЩО ДОХОДИ ВІД ЦЬОГО
РЕСУРСУ Є ДОМІНАНТНИМИ ДЛЯ НАЙЧИСЛЕННІШОЇ
СОЦІАЛЬНОЇ ГРУПИ НАСЕЛЕННЯ В БУДЬ-ЯКІЙ КРАЇНІ СВІТУ.
ЗАРОБІТНА ПЛАТА – ЦЕ ОСНОВНИЙ ВИД ДОХОДУ. ДЛЯ
БІЛЬШОСТІ ДОМОГОСПОДАРСТВ ВОНА Є ГОЛОВНИМ
ДЖЕРЕЛОМ ФОРМУВАННЯ ЇХ БЮДЖЕТІВ. У РОЗВИНУТИХ
КРАЇНАХ НА ЗАРПЛАТУ ПРИПАДАЄ ПЕРЕВАЖНА ЧАСТКА
НАЦІОНАЛЬНОГО ДОХОДУ .
ЗАРОБІТНА ПЛАТА – ЦЕ ЦІНА АБО ВИНАГОРОДА, ЯКУ
ВИПЛАЧУЮТЬ
НАЙМАНОМУ
ПРАЦІВНИКОВІ
ЗА
ВИКОРИСТАННЯ ЙОГО РОБОЧОЇ СИЛИ. ЦЕЙ ОСОБЛИВИЙ
ВИД ЦІНИ ЩЕ НАЗИВАЮТЬ СТАВКОЮ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ.
10.
ФАКТОРИ, ЩОВИЗНАЧАЮТЬ
ЗАРОБІТНУ
ПЛАТУ
ВАРТІСТЬ РОБОЧОЇ СИЛИ
ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ РОБІТНИКА
КВАЛІФІКАЦІЯ РОБІТНИКА,
ХАРАКТЕР ПРАЦІ
КОН’ЮНКТУРА НА РИНКУ ПРАЦІ
СТУПІНЬ УСУСПІЛЬНЕННЯ
ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ
НАЦІОНАЛЬНІСТЬ, СТАТЬ,
РЕЛІГІЯ ТОЩО
11.
РОЗРІЗНЯЮТЬ НОМІНАЛЬНУ ТА РЕАЛЬНУ ЗАРОБІТНУПЛАТУ
НОМІНАЛЬНА ЗАРОБІТНА ПЛАТА – ЦЕ СУМА ГРОШЕЙ, ЯКУ
ПРАЦІВНИК ОДЕРЖУЄ ЗА ПОГОДИННУ, ДЕННУ, МІСЯЧНУ
РОБОТУ. БУВАЄ НАРАХОВАНА ТА ВИПЛАЧЕНА.
РЕАЛЬНА ЗАРОБІТНА ПЛАТА – ЦЕ СУМА ТОВАРІВ І ПОСЛУГ,
ЯКІ МОЖНА ПРИДБАТИ ЗА ГРОШОВУ (НОМІНАЛЬНУ)
ЗАРОБІТНУ ПЛАТУ. ВОНА ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ДВОХ
ЧИННИКІВ:
• ВЕЛИЧИНИ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ – ПРЯМО;
• РІВНЯ ЦІН НА ЖИТТЄВІ БЛАГА – ОБЕРНЕНО;
• РІВНЯ ПОДАТКІВ – ОБЕРНЕНО
12. ВІДМІННОСТІ МІЖ НОМІНАЛЬНОЮ ТА РЕАЛЬНОЮ ЗАРОБІТНОЮ ПЛАТОЮ
ЗАРОБІТНА ПЛАТАВІДМІННОСТІ МІЖ НОМІНАЛЬНОЮ ТА
РЕАЛЬНОЮ ЗАРОБІТНОЮ ПЛАТОЮ
ЗАРПЛАТА У
НАРАХОВАНИХ
АБО
НОМІНАЛЬНА
ОТРИМАНИХ
ГРОШАХ
РЕАЛЬНА
ЗАРПЛАТА
ЗАЛЕЖИТЬ
У ПРИДБАНИХ
ВІД
ТОВАРАХ
1.РОЗМІРУ
НОМІНАЛЬНОЇ
ЗАРПЛАТИ
2.РОЗМІРУ
ПОДАТКІВ
3.РІВНЯ ЦІН
13. ІНДЕКСИ, ЯКІ ВИЗНАЧАЮТЬ ДИНАМІКУ РЕАЛЬНОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ
ІНДЕКСВИЗНАЧЕННЯ ІНДЕКСУ
УМОВНИЙ
ПРИКЛАД
НОМІНАЛЬ- НОМІНАЛЬНА ЗАРПЛАТА ЗАРПЛАТА ЗРОСЛА
НОЇ
В КІНЦІ ПЕРІОДУ : НА З 1000 ДО 1100 ГРН.
ЗАРПЛАТИ НОМІНАЛЬНУ ЗАРПЛАТУ ІНДЕКС = 110 %
НА ПОЧАТКУ ПЕРІОДУ
СПОЖИВЧИХ ВАРТІСТЬ СПОЖИВЧОГО
“КОШИК”
ЦІН
КОШИКА В КІНЦІ
ПОДОРОЖЧАВ З
(ВАРТОСТІ
ПЕРІОДУ : НА ЙОГО
1000 ДО 1250 ГРН.
ЖИТТЯ)
ВАРТІСТЬ НА ПОЧАТКУ
ІНДЕКС = 125 %
ПЕРІОДУ
РЕАЛЬНОЇ
ІНДЕКС НОМІНАЛЬНОЇ
(110 : 125) Х 100 =
ЗАРПЛАТИ
ЗАРПЛАТИ : ІНДЕКС
88 %
ВАРТОСТІ ЖИТТЯ
14.
МІНІМАЛЬНА ЗАРПЛАТА В УКРАЇНІПЕРІОД
с 01.01.2010 по 3
1.03.2010
с 01.04.2010 по 3
0.06.2010
с 01.07.2010 по 3
0.09.2010
с 01.10.2010 по 3
0.11.2010
с 01.12.2010 по 3
1.12.2010
с 01.01.2011 по 3
1.03.2011
с 01.04.2011 по 3
0.09.2011
с 01.10.2011 по 3
0.11.2011
с 01.12.2011 по 3
1.12.2011
с 01.01.2012 по 3
1.03.2012
с 01.04.2012 по 3
0.06.2012
с 01.07.2012 по 3
0.09.2012
с 01.10.2012 по 3
0.11.2012
с 01.12.2012 по 3
1.12.2012
с 01.01.2013 по 3
0.11.2013
с 01.12.2013 по 3
1.12.2013
с 01.01.2014
С 01.09.2015
МІСЯЧНА
869,00 грн.
884,00 грн.
888,00 грн.
907,00 грн.
922,00 грн.
941,00 грн.
960,00 грн.
985,00 грн.
1004,00 грн.
1073,00 грн.
1094,00 грн.
1102,00 грн.
1118,00 грн.
1134,00 грн.
1147,00 грн.
1218,00 грн.
ПОГОДИННА
-
+15
+4
+19
+15
+19
+19
+25
+19
+69
+21
+8
+16
+16
+13
+71
1218,00 грн.
1378
+160
-
5,20 грн.
+1.7%
5,29 грн.
+0.5%
5,32 грн.
+2.1%
5,43 грн.
+1.7%
5,52 грн.
+2.1%
5,66 грн.
+2.0%
5,77 грн.
+2.6%
5,92 грн.
+1.9%
6,04 грн.
+6.9%
6,43 грн.
+2.0%
6,56 грн.
+0.7%
6,61 грн.
+1.5%
6,70 грн.
+1.4%
6,80 грн.
+1.1%
6,88 грн.
+6.2%
7,30 грн.
0.0%
7,30 грн.
+13,1
8,29 ГРН.
+0.09
+0.03
+0.11
+0.09
+0.14
+0.11
+0.15
+0.12
+0.39
+0.13
+0.05
+0.09
+0.10
+0.08
+0.42
+1.8%
+0.6%
+2.2%
+1.8%
+2.8%
+2.2%
+3.0%
+2.4%
+6.5%
+2.2%
+0.8%
+1.5%
+1.7%
+1.3%
+7.0%
0.0%
+0,99
+13,6
15. ДИНАМІКА СЕРЕДНЬОМІСЯЧНОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ПО РЕГІОНАХ У 1995-2014 РОКАХ (У РОЗРАХУНКУ НА ОДНОГО ШТАТНОГО ПРАЦІВНИКА, ГРН.)
ДИНАМІКА СЕРЕДНЬОМІСЯЧНОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ПО РЕГІОНАХ У 1995-2014 РОКАХ(У РОЗРАХУНКУ НА ОДНОГО ШТАТНОГО ПРАЦІВНИКА, ГРН.)
1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014
Україна
73
126
143
153
178
230
311
376
462
590
806 1041 1351 1806 1906 2239 2633 3026 3265
…
Україна (без урахування
АР Крим і м.Севастополя)
Автономна
Республіка Крим
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
70
118
134
143
168
225
301
358
433
543
730
952 1220 1609 1707 1991 2295 2654 2850
Вінницька
58
100
112
115
129
159
215
265
334
435
597
793 1028 1404 1511 1782 2074 2432 2651 2810
Волинська
53
90
103
105
118
150
201
253
319
412
591
773 1013 1380 1427 1692 1994 2339 2580 2721
Дніпропетровська
91
159
179
189
209
273
370
438
526
667
Донецька
97
158
180
195
220
292
383
452
550
712
913 1139 1455 1876 1963 2369 2790 3138 3336 3641
3858
1
962 1202 1535 2015 2116 2549 3063 3496 3755
Житомирська
61
102
114
118
134
164
220
268
334
434
602
793 1033 1404 1493 1785 2071 2369 2561 2763
Закарпатська
50
86
100
108
130
172
238
295
379
479
665
868 1091 1453 1562 1846 2069 2351 2553 2744
Запорізька
84
146
163
183
215
289
379
445
541
671
860 1091 1394 1812 1843 2187 2607 2927 3142 3432
Івано-Франківська
65
105
116
120
140
188
259
318
402
510
718
Київська
78
128
145
151
179
241
317
378
470
592
811 1058 1362 1852 1987 2295 2761 3157 3351 3489
Кіровоградська
58
103
127
119
153
170
231
282
353
455
624
Луганська
82
132
151
163
184
232
320
393
474
596
819 1054 1428 1537 1815 2114 2428 2608 2789
3377
1
805 1022 1323 1769 1873 2271 2742 3090 3337
Львівська
62
107
122
132
152
196
272
339
419
523
713
923 1183 1570 1667 1941 2244 2578 2789 2961
Миколаївська
68
116
131
145
169
227
327
398
470
565
744
955 1202 1621 1806 2122 2448 2822 3094 3344
Одеська
66
117
134
146
183
236
306
379
454
566
768
966 1226 1633 1787 2046 2387 2700 2947 3129
Полтавська
76
130
142
150
173
220
292
354
437
560
758
961 1243 1661 1733 2102 2481 2850 2988 3179
Рівненська
61
105
117
120
135
173
245
312
390
506
685
888 1133 1523 1614 1960 2211 2575 2844 3033
Сумська
66
115
127
130
150
194
259
307
379
473
663
857 1098 1472 1593 1866 2177 2503 2702 2877
Тернопільська
53
90
102
104
112
135
190
237
304
388
553
727
Харківська
72
127
149
159
184
230
310
370
455
569
759
974 1251 1679 1804 2060 2407 2753 2975 3143
Херсонська
59
102
120
125
143
173
233
289
356
451
625
800 1017 1375 1482 1733 1970 2269 2464 2617
Хмельницька
55
95
109
114
127
156
211
258
323
419
584
792 1045 1429 1521 1786 2075 2425 2641 2878
Черкаська
63
111
122
127
146
175
229
276
350
465
642
846 1085 1459 1532 1835 2155 2508 2682 2829
Чернівецька
55
94
108
106
123
157
218
271
344
441
621
819 1051 1402 1523 1772 1985 2329 2484 2578
Чернігівська
57
104
116
122
141
177
235
277
342
438
602
790 1016 1370 1465 1711 1974 2308 2504 2690
100
177
215
247
303
405
549
643
761
967 1314 1729 2300 3074 3161 3431 4012 4607 5007 5376
83
137
153
159
187
251
325
391
486
594
м.Київ
м.Севастополь
…
…
…
… 2250 2648 3041 3282 3480
…
923 1180 1543 1627 1927 2213 2539 2679 2875
943 1313 1412 1659 1871 2185 2359 2527
803 1005 1302 1726 1882 2167 2476 2891 3114
…
16. СЕРЕДНЯ ЗАРОБІТНА ПЛАТА ЗА РЕГІОНАМИ ЗА МІСЯЦЬ У 2015 РОЦІ
НАЗВА ОБЛАСТЕЙСІЧЕНЬ
ЛЮТИЙ
БЕРЕЗЕНЬ
КВІТЕНЬ
ТРАВЕНЬ
ЧЕРВЕНЬ
ЛИПЕНЬ
СЕРПЕНЬ
УКРАЇНА
3455
3633
3863
3998
4042
4299
4390
4205
ВІННИЦЬКА
2732
2825
3002
3237
3387
3500
3557
3358
ВОЛИНСЬКА
ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
2652
2722
2953
3012
3160
3470
3523
3244
3735
3821
4196
4248
4227
4381
4640
4547
ДОНЕЦЬКА
4359
4322
4462
5043
4952
5094
5460
5073
ЖИТОМИРСЬКА
2643
2747
2926
3005
3150
3460
3419
3217
ЗАКАРПАТСЬКА
2652
2807
3045
3010
3198
3593
3534
3318
ЗАПОРІЗЬКА
ІВАНОФРАНКІВСЬКА
3441
3519
3942
3946
4055
4324
4460
4284
2816
2912
3100
3152
3317
3623
3523
3411
КИЇВСЬКА
3381
3511
3725
3899
4014
4339
4291
4209
КІРОВОГРАДСЬКА
2687
2730
2915
3015
3128
3357
3477
3297
ЛУГАНСЬКА
2990
2995
3149
3310
3206
3380
3620
3520
ЛЬВІВСЬКА
2905
3112
3273
3395
3591
3782
3823
3660
МИКОЛАЇВСЬКА
3326
3436
3669
3736
3759
4177
4264
3914
ОДЕСЬКА
3250
3261
3550
3570
3753
4013
4084
3894
ПОЛТАВСЬКА
3085
3175
3457
3479
3741
3860
3943
3848
РІВНЕНСЬКА
2898
2997
3409
3278
3450
3734
3732
3548
СУМСЬКА
2841
2880
3041
3208
3400
3550
3622
3557
ТЕРНОПІЛЬСЬКА
2403
2547
2694
2739
2900
3193
3111
2963
ХАРКІВСЬКА
3021
3145
3357
3442
3548
3795
3856
3742
ХЕРСОНСЬКА
2536
2556
2749
2850
2976
3246
3337
3175
ХМЕЛЬНИЦЬКА
2737
2834
3196
3104
3224
3502
3481
3329
ЧЕРКАСЬКА
2742
2816
2981
3178
3431
3476
3501
3308
ЧЕРНІВЕЦЬКА
2479
2570
2741
2778
2894
3248
3152
2971
ЧЕРНІГІВСЬКА
2640
2904
2974
3088
3209
3452
3423
3345
М. КИЇВ
5385
6099
6316
6656
6331
6779
6900
6609
ВЕРЕСЕНЬ ЖОВТЕНЬ
ЛИСТОПАД
ГРУДЕНЬ
17.
18. СТОИМОСТЬ ЧАСА (СРЕДНЯЯ ОПЛАТА 1 ЧАСА РАБОТЫ В КРУПНЫХ ГОРОДАХ ЕВРОПЫ, $/ ЧАС.(UBS,PRICES AND EAMINGS 2012)
ЦЮРИХ33,8
ЛИССАБОН
10,7
ОСЛО
24,5
АФИНЫ
10,1
КОПЕНГАГЕН
23,5
МОСКВА
8,5
ДУБЛИН
19,8
ТАЛЛИН
7,1
СТОКГОЛЬМ
19,7
СТАМБУЛ
7,1
ЛОНДОН
19,0
БРАТИСЛАВА
6,9
ХЕЛЬСИНКИ
18,7
ПРАГА
6,3
ПАРИЖ
18,5
ВАРШАВА
5,5
ВЕНА
17,8
РИГА
5,4
БЕРЛИН
17,7
ВИЛЬНЮС
5,3
АМСТЕРДАМ
17,5
БУДАПЕШТ
4,6
БРЮССЕЛЬ
15,0
БУХАРЕСТ
3,4
МАДРИД
14,6
СОФИЯ
3,4
РИМ
12,1
КИЕВ
2,8
19.
МІНІМАЛЬНИЙ РІВЕНЬ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ МАЄ БУТИ НЕ НИЖЧИМ ВІДПРОЖИТКОВОГО МІНІМУМУ.
ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ – ЦЕ МІНІМАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ ЗАСОБІВ,
ПОТРІБНИХ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ПРАЦІВНИКА І
ЧЛЕНІВ ЙОГО СІМ’Ї, ВІДНОВЛЕННЯ РОБОЧОЇ СИЛИ.
ІСНУЮТЬ ДВІ ОСНОВНІ ФОРМИ ПРОЖИТКОВОГО МІНІМУМУ:
1)ФІЗІОЛОГІЧНА (ЖИТТЄВІ ЗАСОБИ, ПОТРІБНІ ДЛЯ ЗАДОВОЛЕННЯ
ЛИШЕ ГОЛОВНИХ ФІЗІОЛОГІЧНИХ ПОТРЕБ);
2) СОЦІАЛЬНА (МІНІМАЛЬНІ ДУХОВНІ ТА СОЦІАЛЬНІ ПОТРЕБИ).
20. УЧАСНИКИ ФОРМУВАННЯ СТАВКИ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ
ДЕРЖАВАРОБОТОДАВЕЦЬ
(ПОПИТ НА
ПОСЛУГИ ПРАЦІ)
ПРАЦІВНИК
(ПРОПОЗИЦІЯ
ПОСЛУГ ПРАЦІ)
СТАВКА
ЗАРОБІТНОЇ
ПЛАТИ
ПРОФСПІЛКИ
СОЮЗИ
ПІДПРИЄМЦІВ
21. ФОРМИ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ
ПОГОДИННА ЗАРПЛАТА ЗАЛЕЖИТЬ ВІДКІЛЬКОСТІ ВІДПРАЦЬОВАНОГО ЧАСУ:
ПОГОДИННА СТАВКА Х ВІДПРАЦЬОВАНІ
ГОДИНИ
ВІДРЯДНА ЗАРПЛАТА ЗАЛЕЖИТЬ ВІД
КІЛЬКОСТІ
ВИРОБЛЕНОЇ
ПРОДУКЦІЇ:
ПОШТУЧНА РОЗЦІНКА Х КІЛЬКІСТЬ
ПРОДУКЦІЇ
22. ОСНОВНІ ФОРМИ ТА СИСТЕМИ ЗАРПЛАТИ
ФОРМИ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИПОГОДИННА
ПРОСТА ПОГОДИННОПРЕМІАЛЬНА
ВІДРЯДНА
ПРЯМА ВІДРЯД- ВІДРЯД- АККОРДВІДРЯД- НОНОНА
НА
ПРЕМІПРОГРЕАЛЬНА СИВНА
СИСТЕМИ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ
23. СУЧАСНІ СИСТЕМИ ОПЛАТИ ПРАЦІ
ОСНОВНІРИСИ
СУЧАСНИХ
СИСТЕМ
ОПЛАТИ
ПРАЦІ
ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЯ ПРАЦІ
ПОДІЛ
ЗАРПЛАТИ
НА ОСНОВНУ
ТА ДОДАТКОВУ
РОЗВИТОК
“СИСТЕМИ
УЧАСТІ”
РОЗВИТОК
АККОРДНОПРЕМІАЛЬНИХ
СИСТЕМ
24. ЧИННИКИ, ЩО ЗУМОВЛЮЮТЬ НАЦІОНАЛЬНИЙ РІВЕНЬ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ
1. ЕКОНОМІЧНЕ СТАНОВИЩЕ КРАЇНИ. СУСПІЛЬНА ПРОДУКТИВНІСТЬПРАЦІ ; ВИРОБНИЦТВО ВНП НА ДУШУ НАСЕЛЕННЯ .
2. КОНКУРЕНЦІЯ НА РИНКУ ПРАЦІ.
ПРОПОЗИЦІЇ НА РОБОЧУ СИЛУ .
3. ВЕЛИЧИНА ВАРТОСТІ РОБОЧОЇ
ЛЮДИНИ; СПОЖИВЧИЙ КОШИК .
СПІВВІДНОШЕННЯ
СИЛИ.
ТРАДИЦІЙНІ
ПОПИТУ
І
ПОТРЕБИ
4. ІНТЕНСИВНІСТЬ ПРАЦІ. ВИЗНАЧЕННЯ СЕРЕДНЬОЇ НАПРУЖЕНОСТІ
ПРАЦІ, ЩО СКЛАЛАСЯ В КРАЇНІ
5. ОРГАНІЗАЦІЯ ОПЛАТИ ПРАЦІ. ОСОБЛИВОСТІ ОЦІНЮВАННЯ МІРИ
ПРАЦІ ТА РЕЗУЛЬТАТІВ ВИРОБНИЦТВА ФОРМИ І СИСТЕМИ ОПЛАТИ
ПРАЦІ
25.
СТУПІНЬІНТЕНСИВНОСТІ
ПРАЦІ
ЯКІСТЬ ПРАЦІ
ТРИВАЛІСТЬ
РОБОЧОГО ЧАСУ
НАРОДНОГОСПОДАРСЬКЕ
ЗНАЧЕННЯ ГАЛУЗІ
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
ЗА ВИКОНАНУ
РОБОТУ
УМОВИ ПРАЦІ
КВАЛІФІКАЦІЯ
ПРАЦІВНИКА
СКЛАДНІСТЬ ПРАЦІ
СТРУКТУРА МІРИ ПРАЦІ
КІЛЬКІСТЬ ПРАЦІ
26. МЕХАНІЗМ РЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН
ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИМЕХАНІЗМУ РЕГУЛЮВАННЯ
ТРУДОВИХ ВІДНОСИН
МЕХАНІЗМ РЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВИХ
ВІДНОСИН
ІНДИВІДУАЛЬНІ ТРУДОВІ КОНТРАКТИ
КОЛЕКТИВНІ УГОДИ
КОЛЕКТИВНІ УГОДИ НА ПІДПРИЄМСТВІ
ГАЛУЗЕВІ ТА ІН. ПОДІБНІ УГОДИ
ГЕНЕРАЛЬНА УГОДА
27. 4 ПИТАННЯ. ДОХОДИ ВІД ВЛАСНОСТІ ТА РЕНТНІ ДОХОДИ. СІМЕЙНІ ДОХОДИ, ЇХ СТРУКТУРА ТА ВИКОРИСТАННЯ. ЗАОЩАДЖЕННЯ ЯК НЕОБХІДНИЙ
ЕЛЕМЕНТ У СТРУКТУРІ СІМЕЙНИХ ДОХОДІВПІДПРИЄМНИЦЬКИЙ ПРИБУТОК – ЦЕ ВИНАГОРОДА, ЯКУ ОДЕРЖУЄ
ПІДПРИЄМЕЦЬ ЗА ВИКОНАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ, УПРАВЛІНСЬКИХ
ФУНКЦІЙ, НОВАТОРСТВО ТА РИЗИК.
ПІДПРИЄМНИЦЬКИЙ ПРИБУТОК:
1.
РОЗРАХУНКОВИЙ (БУХГАЛТЕРСЬКИЙ) – РІЗНИЦЯ МІЖ ВАРТІСТЮ
РЕАЛІЗОВАНОЇ ПРОДУКЦІЇ ТА ВИТРАТАМИ НА ЇЇ ВИРОБНИЦТВО
2. НОРМАЛЬНИЙ – ЕЛЕМЕНТ ВИТРАТ ВИРОБНИЦТВА,
ПІДПРИЄМЦЯ ЗА ВИКОНАННЯ УПРАВЛІНСЬКИХ ФУНКЦІЙ
3. ЕКОНОМІЧНИЙ – РІЗНИЦЯ
НОРМАЛЬНИМ ПРИБУТКОМ
МІЖ
РОЗРАХУНКОВИМ
ВИНАГОРОДА
ПРИБУТКОМ
І
28.
РЕНТА–
ЦЕ
ЦІНА,
ЩО
СПЛАЧУЄТЬСЯ
ЗА
ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЛІ ТА ІНШИХ ПРИРОДНИХ
РЕСУРСІВ, КІЛЬКІСТЬ ЯКИХ СУВОРО ОБМЕЖЕНА.
ПОЗИЧКОВИЙ ПРОЦЕНТ – ВИНАГОРОДА, ЯКУ ОДЕРЖУЄ
ВЛАСНИК ГРОШЕЙ ЗА ТЕ, ЩО НАДАВ ЇХ СУБ’ЄКТАМ
ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ДИВІДЕНДИ – ДОХОДИ ВЛАСНИКІВ ФУНКЦІОНУЮЧОГО
КАПІТАЛУ У ВИГЛЯДІ НАРАХУВАНЬ НА АКЦІЇ.
29.
СЕРЕДНІЙ РІВЕНЬ ДОХОДІВ НАСЕЛЕННЯ КРАЇНИ ТА ЇХДИФЕРЕНЦІАЦІЮ НАЙЧАСТІШЕ ВИЗНАЧАЮТЬ НА
ОСНОВІ АНАЛІЗУ СІМЕЙНИХ ДОХОДІВ.
СІМЕЙНИЙ ДОХІД – СУМА ДОХОДІВ СВІДОМО
ОРГАНІЗОВАНОЇ НА ОСНОВІ РОДИННИХ ЗВ’ЯЗКІВ
ТА СПІЛЬНОСТІ ПОБУТУ НЕВЕЛИКОЇ ГРУПИ ЛЮДЕЙ,
ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ
ЯКИХ
СПРЯМОВАНА
НА
РЕАЛІЗАЦІЮ
СОЦІАЛЬНИХ,
ЕКОНОМІЧНИХ
ТА
ДУХОВНИХ ПОТРЕБ ІНДИВІДІВ, СІМ’Ї.
ДЖЕРЕЛА СІМЕЙНИХ ДОХОДІВ ДОСИТЬ РІЗНОМАНІТНІ.
ДОХОДИ СІМ’Ї МОЖУТЬ СКЛАДАТИСЯ ЯК З
ТРУДОВИХ ДОХОДІВ, ТАК І З ДОХОДІВ ВІД
ВЛАСНОСТІ ТА У ВИГЛЯДІ СОЦІАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ.
30. ДЖЕРЕЛА ФОРМУВАННЯ СІМЕЙНИХ ДОХОДІВ
ВЛАСНІСТЬ НА РЕСУРС «ПРАЦЯ», ЯКИЙ НЕ МАЄ ВІДОСОБЛЕНОГО ВІДВЛАСНИКА ІСНУВАННЯ І ЗАБЕЗПЕЧУЄ ДОХОДИ У ФІРМАХ (ЗАРОБІТНА
ПЛАТА, ДОХОДИ ВІД ОСОБИСТОГО ПІДСОБНОГО ГОСПОДАРСТВА, ВІД
ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ТА КООПЕРАТИВНОЇ ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
НОРМАЛЬНИЙ ПРИБУТОК ПІДПРИЄМЦЯ, ГОНОРАРИ);
ВЛАСНІСТЬ НА РЕСУРСИ, ЩО МАЮТЬ ВІДОКРЕМЛЕНЕ ВІД ЇХ ВЛАСНИКА
ІСНУВАННЯ, ЗАБЕЗПЕЧУЄ ТАКІ ФОРМИ ДОХОДІВ: ПРОЦЕНТ, РЕНТА,
ОРЕНДНА ПЛАТА, ПРИБУТОК, ДИВІДЕНДИ ТОЩО;
ДЕРЖАВНІ ТРАНСФЕРТНІ ВИПЛАТИ (ПЕНСІЇ, ДОПОМОГИ, БЕЗПЛАТНІ
ПОСЛУГИ В ГАЛУЗІ ОСВІТИ ТА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я, ПІЛЬГИ ТОЩО);
ІНШІ ДЖЕРЕЛА (СПАДЩИНА; ДАРУВАННЯ; ВИГРАШІ І Т. ІН.).
31.
ПРО РІВЕНЬ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ СВІДЧИТЬ НЕ ТІЛЬКИ РІВЕНЬ СІМЕЙНИХДОХОДІВ, А Й НАПРЯМКИ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ, ДО ЯКИХ НАЛЕЖАТЬ:
ПРИДБАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ БЛАГ ДОВГОСТРОКОВОГО КОРИСТУВАННЯ (КВАРТИР, МЕБЛІВ, ЕЛЕКТРОПОБУТОВОЇ ТЕХНІКИ, ЗАТРАТИ
НА ОСВІТУ, ДОВГОСТРОКОВЕ СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ ТОЩО);
ПРИДБАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ БЛАГ ПОТОЧНОГО СПОЖИВАННЯ (ОДЯГ,
ЇЖА, ОПЛАТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ З ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я,
ТРАНСПОРТНИХ ТА ІНШИХ ПОСЛУГ);
СПЛАТА ПОДАТКІВ ТА ОБОВ’ЯЗКОВИХ НЕПОДАТКОВИХ ПЛАТЕЖІВ;
ПРИДБАННЯ ЦІННИХ ПАПЕРІВ, НЕРУХОМОСТІ ТА ІНШОГО МАЙНА З
МЕТОЮ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЦІННОСТІ ЗАОЩАДЖЕНЬ АБО Ж З МЕТОЮ
ОТРИМАННЯ ДОДАТКОВИХ ДОХОДІВ НА ЗАОЩАДЖЕНІ КОШТИ;
ІНШІ ВИТРАТИ.
32.
ЗАОЩАДЖЕННЯ – ЦЕ ЧАСТИНА ДОХОДУ, ЩО НЕСПОЖИВАЄТЬСЯ. ОТЖЕ, ЗАОЩАДЖЕННЯ (З)
ДОРІВНЮЮТЬ НАЦІОНАЛЬНОМУ ДОХОДУ (НД)
МІНУС СПОЖИВАННЯ (С):
З = НД-С.
ЗАОЩАДЖЕННЯ ЗДІЙСНЮЮТЬ ДОМОГОСПОДАРСТВА, ПІДПРИЄМСТВА, ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ДЕРЖАВА. У РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ ОСНОВНИМИ ОБ’ЄКТАМИ ЗАОЩАДЖЕННЯ Є ДОМОГОСПОДАРСТВА
ТА ПІДПРИЄМСТВА.
33. 5 ПИТАНЯ. ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ДОХОДІВ ТА ЇЇ МЕЖІ. КРИВА ЛОРЕНЦА І КОЕФІЦІЄНТ ДЖИНІ
НАЙЧАСТІШЕ ДЛЯ ВИЯВЛЕННЯ СТУПЕНЯ РІВНОМІРНОСТІ РОЗПОДІЛУ ДОХОДУ ЗАГАЛЬНУКІЛЬКІСТЬ СІМЕЙ (100%) ДІЛЯТЬ НА П’ЯТЬ РІВНИХ ЗА ЧИСЕЛЬНІСТЮ ГРУП, ТОБТО
КОЖНА ГРУПА МІСТИТЬ 20% НАСЕЛЕННЯ. ДЛЯ КОЖНОЇ ГРУПИ ОБЧИСЛЮЮТЬ ЇЇ ЧАСТКУ У
СУКУПНОМУ ОСОБИСТОМУ ДОХОДІ ЗА ВІДПОВІДНИЙ РІК.СТУПІНЬ НЕРІВНОСТІ
РОЗПОДІЛУ ДОХОДІВ МІЖ ДОМОГОСПОДАРСТВАМИ ЧАСТО ІЛЮСТРУЮТЬ ЗА
ДОПОМОГОЮ КРИВОЇ ЛОРЕНЦА. ЇЇ БУДУЮТЬ ТАК: ПО ГОРИЗОНТАЛЬНІЙ ОСІ
ВІДКЛАДАЮТЬ П’ЯТЬ ГРУП СІМЕЙ, КОЖНА З ЯКИХ МІСТИТЬ 20% НАСЕЛЕННЯ; ПО
ВЕРТИКАЛЬНІЙ ОСІ – ЧАСТКУ КОЖНОЇ ГРУПИ СІМЕЙ У СУКУПНОМУ ОСОБИСТОМУ
ДОХОДІ. ПЛОЩА МІЖ БІСЕКТРИСОЮ OA І КРИВОЮ ЛОРЕНЦА (L) ХАРАКТЕРИЗУЄ СТУПІНЬ
НЕРІВНОСТІ РОЗПОДІЛУ ДОХОДУ. ЧИМ МЕНША ЦЯ ПЛОЩА, ТИМ ВИЩИЙ СТУПІНЬ
РІВНОСТІ РОЗПОДІЛУ ДОХОДУ, І НАВПАКИ.
34.
КРИВУЛОРЕНЦА
(ІНДЕКС) ДЖИНІ.
ДОПОВНЮЄ
КОЕФІЦІЄНТ
G = S L : S OAB
ДЕ , G – КОЕФІЦІЄНТ ДЖИНІ;
S L – ПЛОЩИНА МІЖ ПРЯМОЮ ОА ТА КРИВОЮ
ЛОРЕНЦА;
S OAB – ПЛОЩИНА ТРИКУТНИКА ОАВ.
ЧИМ БІЛЬШИЙ КОЕФІЦІЄНТ ДЖИНІ, ТИМ МЕНШ
РІВНОМІРНО РОЗПОДІЛЯЮТЬСЯ ДОХОДИ
35. УКРАИНА — САМАЯ БЕДНАЯ СТРАНА ЕВРОПЫ (РЕЙТИНГ ШВЕЙЦАРСКОГО БАНКА CREDUIT SUISSE
УКРАИНА — САМАЯ БЕДНАЯ СТРАНА ЕВРОПЫ (РЕЙТИНГШВЕЙЦАРСКОГО БАНКА CREDUIT SUISSE
36.
УКРАИНА ЗАНИМАЕТ ПЕРВОЕ МЕСТО В СПИСКЕ САМЫХ БЕДНЫХ СТРАНЕВРОПЫ С БЛАГОСОСТОЯНИЕМ ВЗРОСЛОГО ГРАЖДАНИНА В $1437.
ВТОРУЮ СТРОЧКУ ЗАНИМАЕТ БЕЛАРУСЬ С $1551, ТРЕТЬЮ — МОЛДОВА
С $3104.
В ИССЛЕДОВАНИИ УТОЧНЯЮТ, ЧТО ДАННЫЕ ПО СТРАНАМ ВОСТОЧНОЙ
ЕВРОПЫ ДОСТАТОЧНО ОГРАНИЧЕНЫ, ПОЭТОМУ ЦИФРЫ МОГУТ
ОТЛИЧАТЬСЯ ОТ РЕАЛЬНЫХ.
ЛИДЕРОМ РЕЙТИНГА ЯВЛЯЕТСЯ ШВЕЙЦАРИЯ, ГДЕ СРЕДНИЙ ДОСТАТОК
ВЗРОСЛОГО СОСТАВЛЯЕТ $576 ТЫСЯЧ. ЗА НЕЙ ИДУТ ИСЛАНДИЯ,
НОРВЕГИЯ, ВЕЛИКОБРИТАНИЯ, ШВЕЦИЯ И ЛЮКСЕМБУРГ, В КОТОРЫХ
СОСТОЯНИЕ ВЗРОСЛОГО ГРАЖДАНИНА ВЫШЕ 300 ТЫСЯЧ ДОЛЛАРОВ.
ПО ДАННЫМ ШВЕЙЦАРСКОГО БАНКА, В 2015 ГОДУ ОБЩАЯ СУММА
«МИРОВОГО БОГАТСТВА» ДОСТИГЛА $250 ТРЛН. ПРИ ЭТОМ ПОЛОВИНА
БОГАТСТВ МИРА ТЕПЕРЬ СОСРЕДОТОЧЕНО В РУКАХ ВСЕГО 1%
НАСЕЛЕНИЯ.
НАИБОЛЬШИЙ РОСТ БЛАГОСОСТОЯНИЯ ДОМОХОЗЯЙСТВ НАБЛЮДАЛСЯ
В США И КИТАЕ, И ВПЕРВЫЕ КИТАЙСКИЙ СРЕДНИЙ КЛАСС
В КОЛИЧЕСТВЕННОМ ОТНОШЕНИИ ОБОГНАЛ АМЕРИКАНСКИЙ —
109 МЛН ЧЕЛОВЕК ПРОТИВ 92 МЛН.