Постмодернізм

1. ВИКОНАЛА СТУДЕНТКА 501 ГРУПИ Мазурець Наталія

постмодернізм
ВИКОНАЛА СТУДЕНТКА 501
ГРУПИ
МАЗУРЕЦЬ НАТАЛІЯ

2. Модернізм, що досліджував світ як реалізацію певних абсолютів, вічних істин, поступився постмодерну, для якого весь світ — гра без щасливо

Модернізм, що досліджував світ як реалізацію певних
абсолютів, вічних істин, поступився постмодерну, для якого
весь світ — гра без щасливого, завершення. Як філософська
категорія, термін «постмодернізм» поширився завдяки творам
філософів Ж. Дерріди, Ж. Батая, М. Фуко й особливо книзі
французького філософа Ж.-Ф. Ліотара «Стан постмодерну»
(1979).

3. Риси постмодернізму:

Культ незалежної
особистості
Потяг до архаїки, міфу,
колективного,
позасвідомого

4. Риси постмодернізму:

Прагнення поєднати,
взаємодоповнити істини (часом
полярно протилежні) багатьох
людей, націй, культур, релігій,
філософій, бачення
повсякденного реального життя
як театру абсурду,
апокаліптичного карнавалу.
Зумисне химерне переплетення
різних стилів оповіді (високий
класицистичний і
сентиментальний чи грубо
натуралістичний і казковий та
ін.; у стиль художній нерідко
вплітаються стилі науковий,
публіцистичний, діловий тощо).

5. Риси постмодернізму:

Використання підкреслено
ігрового стилю, щоб
акцентувати на
ненормальності, не
справжності,
протиприродності панівного в
реальності способу життя.
Суміш багатьох
традиційних
жанрових
різновидів.

6. Риси постмодернізму:

Сюжети творів — це легко
замасковані алюзії (натяки)
на відомі сюжети
літератури попередніх
епох
Запозичення, перегуки
спостерігаються не лише на
сюжетно-композиційному,
а й на образному, мовному
рівнях

7. Риси постмодернізму:

Як правило, у
постмодерністському
творі присутній образ
оповідача
Іронічність та
пародійність

8. Постмодернізм розвивається у жанрах фантастичної притчі, роману-сповіді, антиутопії, оповідання, міфологічної повісті, соціально-філософ

Постмодернізм розвивається у жанрах фантастичної
притчі, роману-сповіді, антиутопії, оповідання,
міфологічної повісті, соціально-філософського і
соціально-психологічного роману та ін. Жанрові
форми можуть поєднуватись, відкриваючи нові
художні структури.

9.

Основними рисами
поетики
постмодернізму є
інтертекстуальність
(творення свого тексту з
чужих); колаж і монтаж
(«склеювання»
різнорідних
фрагментів);
використання алюзій;
тяжіння до прози
ускладненої форми,
зокрема, з вільною
композицією; бриколаж
(непряме досягнення
авторського задуму);
насичення тексту
іронією.

10. ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!