Документ, як засіб письмової професійної комунікації

1. Тема 1. Документ як засіб писемної професійної комунікації

МОДУЛЬ ІІ.
ПРОФЕСІЙНА КОМУНІКАЦІЯ
Тема 1. Документ як засіб писемної
професійної комунікації
1.
2.
3.
4.
План
Поняття про документ. Функції
документів. Класифікація документів.
Національний стандарт України.
Поняття про реквізит, види реквізитів.
Склад реквізитів документів. Вимоги
до змісту та розташування реквізитів.
Вимоги до бланків документів.
Оформлювання сторінки. Вимоги до
тексту документа.

2. ДОКУМЕНТ (від латин. documentus — спосіб доказу) — це матеріальний об’єкт (носій), що містить певну інформацію, оформлений у визначеному порядку

і має юридичну силу відповідно до чинного законодавства.
Юридична сила - це
властивість
службового
документа, надана
чинним
законодавством, яка є
підставою для
вирішення правових
питань, здійснювати
правове регулювання й
управлінські функції.
Документи є:
засобом засвідчення та доведення
певних фактів
джерелом та носієм інформації
предметом
і
результатом
діяльності

3. «Документ — інформація, зафіксована на матеріальному носії, основною функцією якого є зберігати та передавати її в часі та просторі.». ДСТ

«Документ — інформація, зафіксована на матеріальному носії,
основною функцією якого є зберігати та передавати її в часі та
просторі.».
ДСТУ 2732:2004
Загальні функції документів:
інформаційна (документ як
засіб збереження інформації);
соціальна (документ
задовольняє певні потреби
суспільства);
комунікативна (документ як
засіб зв’язку між установами,
підприємствами і т.д.);
культурна (документ як засіб
закріплення певних
культурних традицій).
Специфічні функції документів:
управлінська (документ як
засіб управління);
правова (документ як засіб
закріплення правових норм);
історична (документ як
джерело історичних
відомостей).

4. Класифікаційні ознаки документів:

За найменуванням
За походженням
За місцем створення
За призначенням
За напрямком
За формою
За ступенем гласності
За стадіями створення
За термінами зберігання
За технікою відтворення
За структурними ознаками

5. Кожний документ складається з окремих елементів, які називаються реквізитами

Реквізити
Розташування та правила оформлення
Державний
герб
Посередині бланка або у кутку над серединою рядка з назвою
організації
Емблема
організації чи
підприємства
Зображення
державних
нагород
Код
підприємства,
установи,
організації
Код форми
документа
Назва
структурног
о підрозділу
Порядок з назвою організації. Як емблему можна
використовувати товарний знак, зареєстрований у
встановленому порядку
У верхньому лівому кутку або посередині документа
У верхньому правому кутку
У верхньому правому кутку під кодом підприємства,
організації, установи
У верхньому лівому кутку. Дозволяється друкувати
машинописним способом.

6.

Реквізити
Розташування та правила оформлення
Назва міністерства
або відомства,
якому
підпорядковується
установа
У верхньому лівому кутку або посередині сторінки
Повна назва
установи,
організації або
підприємства –
автора документа
У верхньому лівому кутку. Може наноситися за
допомогою штампа або друкарським способом.
Індекс
підприємства
зв`язку, поштова й
телеграфна адреса,
номер телетайпу,
номер телефону,
факсу номер
рахунка в банку
У верхньому лівому кутку, оформляється відповідно до
поштових правил: 01054, м. Київ-54,вул.Пирогова, 9, т.
221-99-33. На бланку для листів вказується номер
розрахункового
рахунка
у
відділенні
банку:
розрахунковий рахунок №11632516 в Укрінбанку м. Києва
МФО № 321518
Назва виду
документа
Зліва або посередині сторінки. В усіх документах, крім
листів, наводиться назва його виду.

7.

Реквізити
Розташування та правила оформлення
Дата
Документ датується днем
його підписання
або
затвердження. На бланках дату підписання документа
ставлять у лівій верхній частині разом із індексом на
спеціально відведеному для цього місці. Якщо документ
складений не на бланку, то дату ставлять під текстом зліва.
Вона записується словесно-цифровим способом (24 серпня
1999 р.) або цифровим –у такій послідовності: день, місяць,
рік – 17.06.2016. У документах матеріально-фінансового
характеру дата оформляється словесно-цифровим способом.
Індекс
У верхній частині сторінки зліва. Цей реквізит дозволяє
забезпечити оперативний довідково-інформаційний пошук
документа, контроль виконання. Індекс документа включає в
себе три пари арабських цифр, де перша пара – індекс
структурного підрозділу, друга – номер справи за
номенклатурою для підрозділу, третя – порядковий номер за
журналом обліку.
Посилання на
індекс та дату
вхідного
документа
У верхній частині сторінки зліва. Наприклад: на № 0210/135 від 01.03.96, де 02 – індекс структурного підрозділу;
10 – номер справи за номенклатурою; 135 – порядковий
номер.
Місце укладання
чи видання
У верхній частині сторінки зліва. Містить назву міста чи
населеного пункту, де видається документ

8.

Реквізити
Розташування та правила оформлення
Гриф
обмеження
доступу до
документа
З правого боку під кодом форми. Записується з середини рядка
“для службового користування”, “таємно”, “цілком таємно”
Адресат
З правого боку у верхній частині сторінки. Кожний елемент –
назва установи, підрозділу, Посада, прізвище та ініціали особи,
поштова адреса – пишеться з середини нового рядка з великої
літери. Якщо документ адресовано до установи, то поштова
адреса вказується після назви установи, структурного підрозділу
й прізвища службової особи; коли приватній особі – тоді перед її
прізвищем. Наприклад: Друкарня “Преса України” Головному
редакторові Никонову Миколі Петровичу вул. Грінченка, буд.7,
кв,19 Романову В.О. Київ - 0401004
Гриф
затвердження
У верхній правій частині документа. Затвердження – спосіб
засвідчення документа після його підписання, який санкціонує
поширення дії документа на визначене коло структурних
підрозділів, організацій чи службових осіб. Елементи грифу
затвердження: слово ЗАТВЕРДЖУЮ; назва посади; особистий
підпис; ініціали та прізвище особи, що затвердила документ; дата
затвердження. Наприклад: ЗАТВЕРДЖУЮ директор школи
(підпис) Л.С.Семенова 07.10.2009

9.

Реквізити
Розташування та правила оформлення
Резолюція
У правому верхньому кутку. Складається з таких елементів: прізвище та ініціали виконавця, якому відправлений документ; вказівка на порядок виконання документа; - термін виконання
документа; - особистий підпис керівника; - дата. Як виконавці у
резолюції зазначаються службові особи, а не структурні підрозділи.
Заголовок до
тексту
Друкується малими літерами, розміщується під назвою виду
документа, здебільшого, починається з прийменника “про”
Відмітка про
контроль
З лівого боку у верхній частині поля першої сторінки документа. Її
проставляють за формою “К” або “Контроль”
Текст
Складається з таких логічних елементів: - вступу; - доказу; закінчення. Розташовується на всю ширину сторінки (від поля до
поля)
Ліворуч у верхній половині сторінки. Є два способи оформлення: 1)
якщо документ має додатки, згадувані в тексті, або ті, що пояснюють
його зміст, то відмітку про це оформляють так: Додаток: на 2 арк. У 6
прим.; 2) якщо додатки не зазначені в тексті, то їх потрібно
перелічити із вказівкою на кількість сторінок у кожному з них і
кількість примірників. Якщо додаток залишається у справі, то
зазначається: Додаток: на 2 арк. лише адресатові. У разі великої
кількості окремо складається їх список, а самому документі після
тексту зазначається: Додаток: відповідно до списку на 7 арк.
Відмітка про
наявність
додатка

10.

Реквізити
Розташування та правила оформлення
Підпис
Підписують, як правило, перший примірник документа. До складу
підпису входять: - зазначення посади (з лівого боку); - підпис (між
назвою посади й прізвищем); - ініціали й прізвище особи, що
підписала документ (праворуч). Підписи кількох службових осіб на
документах розташовуються одна під одною у послідовності, що
відповідає посаді. Якщо документ підписують кілька осіб, що
обіймають однакову посаду, то їхні підписи розташовуються на
одному рівні
Гриф
узгодження
Розрізняють дві форми узгодження – внутрішнє (з підрозділами та
службовими особами установи) й зовнішнє (з підвідомчими та
непідвідомчими організаціями). Цей реквізит складається із слова
УЗГОДЖЕНО,· назви посади службової особи, з якою узгоджується
документ та назви установи,· особистого підпису,· його
розшифрування, · дати. Грифи узгодження розташовуються нижче від
реквізиту “ПІДПИС” або на окремій сторінці.
Віза
Складається з· особистого підпису особи, що візує; ·дати. У разі
потреби зазначається посада особи, що візує, і розшифровується її
підпис (зазначаються ініціали й прізвище).
Печатка
Гербова печатка прикладається до документів, що засвідчують
юридичні або фізичні права осіб; До статутів, положень. Просту
печатку прикладають до документів, що виходять за межі організації.

11.

Реквізити
Розташування та правила оформлення
Відмітка про
засвідчення
копій
У правому верхньому кутку пишеться слово “копія”; під реквізитом
“підпис” слово “правильно”; дата; посада виконавця; підпис і його
розшифрування. За потреби підпис завіряється печаткою.
Прізвище
виконавця та
номер його
телефону
На вихідних документах. Вони ставляться в нижньому лівому кутку
зворотного або лицьового боку останньої сторінки документа.
Відмітка про
виконання
документа й
направлення
його до
справи
Розміщується в лівій або центральній частині нижнього поля першої
сторінки документа й містить· стислу довідку про виконання;· слова
“ДО СПРАВИ” та номер справи, до якої має бути підшитий документ; ·
дату скерування документа до справи; · підпис керівника структурного
підрозділу або виконавця
Відмітка про
перенесення
відомостей
на
машинний
носій
Розміщується після тексту в нижній частині документа. Містить: ·
запис “Інформація перенесена на машинний носій”; · підпис особи,
відповідальної за перенесення даних; · дату перенесення

12. Сукупність реквізитів, розташованих у певній послідовності на папері стандартного формату (А4 або А5), називається формуляром. Формуляр — ц

Сукупність реквізитів, розташованих у певній послідовності на
папері стандартного формату (А4 або А5), називається
формуляром. Формуляр — це модель, зразок побудови документів
певного виду.
з кутовим і поздовжнім
розміщенням реквізитів;
з центрованим і лівобічним
розміщенням реквізитів;
одно- і двомовні.

13. Текст - це головний реквізит службового документа, що відображає його зміст, має чітко й переконливо відображати причину й мету його написа

Текст - це головний реквізит службового документа, що
відображає його зміст, має чітко й переконливо відображати
причину й мету його написання, розкривати суть конкретної
справи, містити докази, висновки.
Вимоги до тексту:
Власне текст
достовірність,
точність,
повнота,
стислість,
Анкета
логічна послідовність,
нормативність мовних
засобів,
стандартизація тексту
документа
Таблиця

14. Стандартизація тексту документів — це відбір певних слів, типових мовних зворотів, установлення правил побудови речень і словосполучень,

Стандартизація тексту документів — це відбір певних слів,
типових мовних зворотів, установлення правил побудови речень і
словосполучень, що сприяє підвищенню загальної культури професійного
мовлення.
Тексти високого рівня
стандартизації
Тексти низького рівня
стандартизації
типові тексти
розповідь
трафаретні тексти
опис
міркування

15. Рекомендована література до теми: 1. Галузинська Л. І. Українська мова (за професійним спрямуванням) : навч. посібн. / Л. І. Галузинська, Н. В.

Рекомендована література до теми:
1. Галузинська Л. І. Українська мова (за
професійним спрямуванням) : навч. посібн. /
Л. І. Галузинська, Н. В. Науменко, В. О. Колосюк.
– К. : Знання, 2008. – 430 с.
2. Малигіна Л. І. Українська мова (за
професійним спрямуванням): Навч.-метод.
посіб. / Л. І. Малигіна. – Дніпропетровськ :
ДДФА, 2010. – 234 с.
3. Українська мова за професійним
спрямуванням. Практикум: Навчальний
посібник. / За ред. Т.В.Симоненко. – К.: Вид.
центр «Академія», 2009. – 270 с.
4. Шевчук С. В. Українська мова за професійним
спрямуванням [Електронний ресурс] /
С. В. Шевчук, І. В. Клименко. – К. : Алерта,
2011. – 696 с.
5. Шевчук С. В. Українська мова за професійним
спрямуванням / С. В. Шевчук, І. В. Клименко. –
К. : Алерта, 2013. – 696 с.