Українська культура XIX століття

1. Українська культура XIX століття

Виконала: Здановська К.
Перевірила: Ковтун С.А.

2. Українська культура XIX століття

У кінці XVIII століття територія України була розділена
між Австрійською (увійшло 20 % площі) і Російською (80 %) імперіями. До
цього часу завершилася ліквідація української державності. В обох імперіях
розгалужений бюрократичний апаратповністю контролював всі сторони
життя суспільства. У Росії у XIX столітті особливу роль починає
відігравати поліція, 3-є відділення Власної Його Імператорської Величності
канцелярії, жандармерія. Широкими правами наділяється цензура.
Вживання української мови зберігається виключно у народному
середовищі. Тобто на рубежі XVIII—XIX століть у розвиткуукраїнської
культури склалася кризова, критична ситуація. Власне стояло питання про
саме її існування. Тут можлива історична аналогія зі станом української
культури у XVI столітті, коли значна частина найбільш освічених вищих
феодальних шарів українського суспільства відмовилася від національної
культури, православ'я, ополячилася. В тих умовах роль духовного лідера
українського суспільства взяло на себе козацтво. Однак до кінця XVIII
століття козацька старшина стала частиною російського дворянства і
втратила колишню роль. У XIX столітті в Україні поступово складається
новий соціальний шар суспільства — національна інтелігенція. Поява в її
особі культурної еліти і збереження національних культурних традиційв
народному середовищі зробили реальним українське культурне
відродження.

3. Освіта

У 1834 був відкритий Київський університет, першим ректором
якого став відомий український вчений;— Михайло Максимович.
Він заохочував і особисто брав участь у збиранні українського
фольклору, вивченні пам'яток старовини.
У 1865відкрився університет у Одесі, у 1898 — Київський
політехнічний інститут, 1899 — Катеринославське вище гірниче
училище(нині Національна гірнича академія України). На
західноукраїнських землях основними центрами науки
були Львівський університет, 1661 року заснування, і Чернівецький
університет, 1875 року заснування, заняття в яких
велися польською інімецькою мовами.

4. Література

Першим твором народною мовою, який почав процес її
оформлення у сучасну літературну мову, стала «Енеїда» І.
Котляревського. Безумовно, переломною в становленні української
літературної мови і суспільному визнанні української літератури
стала творчість Тараса Григоровича Шевченка. «Його творчість, —
писав Михайло Грушевський, — це творчість народу, що досягає
відразу, без наступних ступенів, високого інтелектуального
розвитку й індивідуальної свідомості і поєднує в своїх творіннях
безпосередність народної поезії зі свідомістю літературної
творчості».

5. Театр

Першими українськими постановками були «Наталка Полтавка» в
1819 році і пізніше «Москаль-чарівник» у Полтавському
любительському театрі. Вони стали можливими завдяки
щасливому збігу обставин: підтримка генерал-губернатора
Малоросії М. Репніна, керівництво трупою Іваном Котляревським,
гра геніального актора Михайла Щепкіна, тоді ще кріпака. Театр
діяв у Полтаві у 1818-1821 роках.

6. Архітектура

В архітектурі XIX століття на зміну пишноті і розкутості
українського бароко прийшов стриманий, академічний
стилькласицизму. За будівництвом міст наглядали спеціальні
комісії і комітети. Громадські споруди будувалися з урахуванням їх
призначення — головною метою архітектора стало не створення
зовнішньої привабливості, а
внутрішній комфорт (високастеля, вентиляція, освітлення).

7. Наука

Природничі науки
Мечников — викладач Новоросійського
університету в Одесі. Заснував разом із
мікробіологом М. Гамалією першу в країні
й другу у світі бактеріологічну станцію.
Творець учення про імунітет. М. Бекетов
— професор Харківського університету,
який створив при фізико-математичному
факультеті фізико-хімічне відділення та
лабораторію фізичної хімії. Один із
засновників нової науки — фізичної хімії.

8. Гуманітарні науки

У багатьох європейських країнах в кінці XVIII — на початку XIX ст.
починає зростати інтерес до національної історії. Першу збірку
українських народних пісень видав князь М. Церетелі у 1819 р. —
«Досвід збирання старовинних малоросійських пісень». Три збірки
підготував і видав ректор Київського університету М. Максимович. І.
Срезневський, крім збирання фольклору, почав активні публічні
виступи з обґрунтуванням самостійності, повноправності
української мови Михайло Сергійович Грушевський до сьогодні є
найвизначнішою фігурою в українській історіографії. Визначною
подією в українському науковому житті ХІХ ст. стає заснування
завдяки спільним зусиллям
інтелігенціїНаддніпрянщини та Галичини у 1873 році «Літературного
товариства імені Шевченка», яке через кілька років під
назвою«Наукове товариство імені Шевченка» по суті
перетворилося у першу вітчизняну академічну наукову
організацію.

9. Музика

Поетична і музична обдарованість українського народу була
основою високого рівня розвитку музично-пісенної творчості. У XIX
столітті як і раніше побутують землеробські пісні календарного
циклу, а також колядки, веснянки, колискові, весільні. Цілу епоху в
музичному житті України складає творчість М. В. Лисенка —
великого українського композитора, блискучого піаніста-віртуоза,
талановитого хорового диригента, педагога, музикознавця й
активного громадського діяча демократичного напряму. Він є
основоположником української класичної музики.

10. Образотворче мистецтво

Якщо в літературі, театрі вже
сама мова визначала їх національний образ,
то в таких сферах, як образотворче
мистецтво,архітектура, вироблення
національних форм було більш
проблематичним. Загалом у живописі початку
XIX столітті переважаючим художнім стилем
був романтизм. Зовнішні обставини —
заслання, заборона малювати — перешкодили
розкритися в повній мірі живописному таланту
Шевченка.

11. Українська культура XIX століття.