Середньовічна українська культура

1. СЕРЕДНЬОВІЧНА УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА

1. Загальна характеристика середньовічного
суспільства
2. Осередки культурного життя
3. Розвиток матеріальної та духовної культури

2. Ключові явища в історії середньовічної української культури

ЗАПРОВАДЖЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА (988)
ПЕРШИЙ ПІВДЕННОСЛОВ’ЯНСЬКИЙ КУЛЬТУРНИЙ ВПЛИВ
(КІНЕЦЬ Х – ХІ СТ.)
МОНГОЛЬСЬКА НАВАЛА (1239 – 1241)
ПОСИЛЕННЯ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОГО КУЛЬТУРНОГО
ВПЛИВУ (ХІІІ – ХV СТ.)
ДРУГИЙ ПІВДЕННОСЛОВ’ЯНСЬКИЙ КУЛЬТУРНИЙ ВПЛИВ
(КІНЕЦЬ ХІV – ПЕРША ПОЛОВИНА ХV СТ.)

3. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СЕРЕДНЬОВІЧНОГО СУСПІЛЬСТВА

4.

Аграрне
суспільство
Середньовіччя
Панування
релігійного
християнського
світогляду
(теоцентризм)
Становий
(корпоративний)
соціальний
устрій

5. Зміни в релігійному світогляді

Панування язичництва
до Х ст.
Поширення християнства,
існування “двовір’я”
(поєднання язичницьких і
християнських вірувань)
ІХ – ХІІІ ст.
Повне утвердження
християнства
з другої половини ХІІІ ст.

6.

Лунниці

7.

Змійовик – амулет, Чернігівщина, кінець ХІ ст.
на лицьовій стороні – архангел Михайло, на звороті – Медуза - Горгона

8. ОСЕРЕДКИ КУЛЬТУРНОГО ЖИТТЯ

9.

Культурна стратифікація
Елітарна культура
(офіційна, міська,
дружинно-боярська)
Народна культура
(фольклорна,
сільська)

10.

Осередки елітарної культури
Двори
церковних
ієрархів
(митрополита,
єпископів)
Монастирі
Двори
світської
аристократії
(князів, бояр)

11. Писемність і література

12.

Грамота князя Мстислава Володимировича та його
сина Всеволода новгородському Юріївському
монастирю, 1130 р.

13.

Берестяна грамота із Звенигорода, ХІІ ст.

14.

Автограф Анни Ярославни, французької королеви,
ХІ ст.

15.

Графіті на стінах
Софійського
собору
Азбука
Запис про смерть
Ярослава Мудрого, 1054 р.

16. Поширення книг

Повість минулих літ, 1037 р. про Ярослава:
“І до книг він мав нахил, читаючи [їх] часто вдень і вночі. І зібрав він писців
многих, і перекладали вони з гречизни на слов’янську мову і письмо [святеє], і
списали багато книг. І придбав він [книги], що ними поучаються віруючі люди і
втішаються ученням божественного слова. Бо як ото хто-небудь землю зоре, а
другий засіє, а інші пожинають і їдять поживу вдосталь,— так і сей. Отець бо
його Володимир землю зорав і розм’якшив, себто хрещенням просвітив, а сей
великий князь Ярослав, син Володимирів, засіяв книжними словами серця
віруючих людей, а ми пожинаєм, учення приймаючи книжнеє.
Велика бо користь буває людині од учення книжного. Книги ж учать і
наставляють нас на путь покаяння, і мудрість бо, і стриманість здобуваємо
ми із словес книжних, бо се є ріки, що напоюють всесвіт увесь. Се є джерела
мудрості, бо є у книгах незмірна глибина. Ними бо в печалі ми втішаємось, вони
є уздою стриманості... Якщо бо пошукаєш ти в книгах мудрості пильно, то
знайдеш ти велику користь душі своїй. Бо коли хто часто читає книги, то
бесідує він із богом або зі святими мужами. Читаючи бесіди пророків,
євангельські повчання і апостольські, і житія святих отців, знайде душі він
користь велику.
Ярослав же сей, як ото ми сказали, любив книги і, многі списавши, положив [їх] у
церкві святої Софії, що її спорудив він сам…”.

17. Репертуар середньовічної рукописної літератури

Богослужбові книги
Агіографічні твори
Моралізаторсько-повчальні твори
“Ходіння”
ОСОБЛИВІСТЬ: “культура цитат”

18. Освіта

Повість минулих літ, 988 р.:
“І, пославши [мужів своїх], став він [Володимир]у знатних людей
дітей забирати і оддавати їх на учення книжне. А матері ж дітей
своїх оплакували, бо іще не укріпилися вони були вірою і, як
померлого, вони оплакували”.

19. Особливості шкільництва в ХIV - ХV ст.

Латинські школи при костьолах, монастирях і єпископських
кафедрах,
Доступ до університетської освіти (Краківський, Празький,
Паризький, Болонський, Падуанський університети).
Кількість студентів з Русі у Краківському університеті:
1400 – 1410 рр.: 11 осіб,
1490 – 1500 рр.: 75 осіб.

20.

Печатка галицько-волинського короля Юрія Львовича
з написом латинською мовою, початок ХІV ст.

21. Архітектура та будівництво

Зруб житлового будинку на Подолі

22.

Давньоруська садиба на Подолі
(реконструкція)

23.

Давньоруський будинок
каркасно-стовпової конструкції
(реконструкція)

24.

Оборонна споруда
(реконструкція)

25.

Князівський двір-замок у Любечі
(реконструкція)

26.

Софійський собор у Києві, ХІ ст.
(реконструкція)

27.

Софійський собор у Києві, ХІ ст.
План

28.

Спаський собор у Чернігові, ХІ ст.

29.

Михайлівська церква
Видубицького монастиря, кінець ХІ ст.
Кирилівська церква
ХІІ ст.

30.

Церква св. Пантелеймона,
Галич, кінець ХІІ – початок ХІІІ ст.
Успенський собор в Каневі ,
ХІІ ст.

31.

Костел св. Івана Хрестителя,
Львів, ХІV ст., готика
Католицький кафедральний собор
Успіння Божої Матері, Львів,
ХІV – ХV ст., готика

32. Прикладне мистецтво

Колт із зображенням
птахів-сірин,
ХІ – ХІІІ ст.

33.

Сережки-підвіски, ХІ – ХІІІ ст.
Шийна гривня, ХІ – ХІІ ст.
Образок: камея ХІ ст. в оправі ХV ст.

34.

Діадема,
ХІІ ст.
Барми,
ХІІ ст.

35. Монетне мистецтво

Златники та сребреники
Володимира Святославовича

36.

Натільні
хрести

37.

Знамення
Богородиці
Св. Георгій
Натільні ікони
Богородиця
Оранта
Св. Петро

38.

Св. Козьма і Дем'ян,
кам'яна ікона ХІІ – ХІІІ ст.

39. Іконопис

Володимирська ікона Божої Матері, робота візантійських майстрів ХІІ ст.,
перебувала у Богородичному монастирі у Вишгороді (ХІІ ст.),
Успенському соборі у Володимирі (до кінця XIV ст.), Успенському соборі московського Кремля (до
1918 р.), нині – у церкві Миколи у Толмачах при Третьяковській галереї у Москві

40.

Холмська ікона Божої Матері, робота візантійських майстрів ХІІ ст.,
Луцький музей волинської ікони

41.

Ченстоховська ікона Божої Матері (Чорна Мадонна), робота візантійських майстрів ХІІ ст.,
князем Левом Даниловичем принесена в Белз, Владиславом Опольським у 1382 р. перенесена
до Ясногурського монастиря паулінів у Ченстохові (Польща), де знаходиться і нині

42. Галицько-волинська ікона XV – XVI ст.

Богоматір Елеуса,
з с. Доросиня,
XV ст.
Параскева П’ятниця,
з с. Кульчиці,
XV ст.
Юрій Змієборець,
з с. Велике,
XVІ ст.

43. Мозаїка

Богородиця Оранта,
мозаїка Софійського собору в Києві, ХІ ст.

44.

Христос Вседержитель,
мозаїка Софійського собору в Києві, ХІ ст.

45.

Св. Димитрій Солунський,
мозаїка Михайлівського Золотоверхого собору в Києві, початок ХІІ ст.

46. Фрески

Іван Хреститель,
фреска Софійського собору в Києві,
ХІ ст.
Цар Соломон,
фреска Софійського собору в Києві,
ХІ ст.

47.

Апостол Павло,
фреска Софійського собору в Києві,
ХІ ст.

48.

Свята Наталія,
фреска Софійського собору в Києві,
ХІ ст.

49.

Благовіщеня,
фреска Софійського собору в Києві,
ХІ ст.

50.

Різдво Богородиці, фреска Софійського собору в Києві,
ХІ ст.

51.

Фресковий розпис на хорах
Софійського собору в Києві, ХІ ст.

52.

Родина Ярослава Мудрого, фреска Софійського собору в Києві, ХІ ст.

53.

Первісний вигляд ктиторської фрески з зображенням родини Ярослава Мудрого,
малюнок Абрагама ван Вестерфельда (1651 р.)

54.

Княгиня Ольга на константинопольському іподромі
фреска Софійського собору в Києві, ХІ ст.

55.

Сцени полювання,
фреска Софійського собору в Києві (прорисовка), ХІ ст.

56. Книжкова мініатюра

Аркуш з Остромирова Євангелія, 1056 – 1057 рр.,
автор – дяк Григорій

57.

Мініатюри з Ізборника Святослава 1073 р., один з авторів – дяк Іоанн

58.

59.

Аркуш з Ізборника 1076 р.,
автор – дяк Іоанн

60.

Аркуш 142 Радзивилівського літопису

61.

Мініатюри з Радзивилівського літопису ХV ст.
Війна Ігоря з
Візантією
Княгиня Ольга в
Константинополі
Війна Ольги з
деревлянами

62.

Бесіда князя Володимира з
грецьким філософом
Княгиня Ольга на аудієнції у
візантійського імператора

63. Музичне мистецтво

Музичний оркестр,
фреска Софійського собору в Києві (прорисовка), ХІ ст.

64.

Музика з ребеком,
фреска з Софійського собору в Києві,
ХІ ст.

65.

Гуслі

66.

“ Ігрище ” з музикою і танком,
мініатюра з Радзивилівського літопису

67.

“Крюкова“ (“знаменна“) нотна нотація,
ХV – XVI ст.