Трипільська культура

1. Презентація

на тему:
Трипільська культура
Яцків С.О
1235-2Б
Здоров'я людини
14.10.15

2. Трипільська культура

• Трипільська культура є однією з основних
давньоземлеробських культур мідного віку.
• Трипільські племена займали простори Східної Європи від
Дніпра до Карпат, від Полісся до Чорного моря і Балканського
півострова.
• Розвивалася ця культура в IV–III тис. до н. е. (протягом 1500–
2000 років) і пройшла в своєму розвитку три етапи — ранній,
середній та пізній.

3. Поширення

Географія поширення
Кукутень-Трипільської
археологічної культури
Максимальне поширення

4. Поширення

Територія поширення трипільської культури від часів її відкриття
і до сьогодні належала різним державам, що спричинило появу
трьох назв — Кукутень в Румунії, мальованої кераміки в Галичині
і Буковині та трипільської культури на Поділлі, Черкащині та
Київщині.

5. Історія дослідження

Перші відомості про архаїчну культуру з мальованою
керамікою було отримано і опубліковано львівським
археологом А. Шнайдером у 70-х роках ХІХ ст. за
результатами досліджень на території Галицького Поділля,
яке входило тоді до складу Австро-Угорської імперії. На її
території в Галичині наприкінці ХІХ ст. зроблені перші
стратиграфічні та хронологічні спостереження культури
мальованої кераміки
Трипільська кераміка

6. Історія дослідження

• В Румунії культура отримала назву села Кукутені, біля якого
1884 року румунським фольклористом і етнографом Теодором
Бурада були знайдені перші артефакти — фрагменти кераміки
та теракотові фігурки. 1885 року групою інтелектуалів з Ясс
були здійснені перші розкопки, і того ж року поет Ніколає
Белдічану опублікував статтю про старожитності Кукутені.
Оголошення результатів археологічних робіт відбулося 1889
року на міжнародній конференції в Парижі.

7. Польові дослідження

За даними Тетяни Пассек, найдавніший час знахідки трипільської культури з Подніпров'я з колекцій
Державного історичного музею у Москві — 1854 рік. Однак є дані, що в Галичині перші розкопки для
поповнення приватної колекції відбулись 1750, а знаменита печера Вертеба з трипільськими
старожитностями була випадково відкрита 1822. Дослідження трипільської культури наприкінці XIX
століття на землях України, які входили до складу Австро-Угорської імперії, здійснювали А. Шнайдер
(Борщівщина, 1870-ті; с. Кошилівці, 1878), А. Кіркор (Більче-Золоте, 1876; с. Козаччина, 1877) І.
Коперницький та В. Пшебиславський (с. Городниця, 1877) та інші. У працях вищезгаданих археологів
знайдені старожитності культури мальованої кераміки були визначені як «домікенські», тим самим
вказувалося на їхнє певне місце серед європейських старожитностей. Було зроблено перші
стратиграфічні та хронологічні спостереження. Виникла дискусія про інтерпретацію скупчень обпаленої
глини як поховальних споруд (Г. Оссовський) або жител (В. Деметрикевич, Р. Ф. Кайндль, К. Гадачек).
Накопичені під час перших розкопок джерела стали базою для подальших розкопок і досліджень
культури мальованої кераміки.

8. Польові дослідження

Археологічні пам'ятки трипільської культури на території України

9. Періодизація та хронологія

Хронологія
• ранній (А),
• середній (В)
• етап ВІ,
• етап ВІ-ІІ
• етап ВІ-ІІ
• пізній (С)
• етап СІ
• етап СІІ.
Інший варіант періодизації:
• Початковий: 5300—4000 до н. е. (румунське
Прикарпаття)
• Ранній: 4000—3600 до н. е. (ПрутськоДністровське межиріччя)
• Середній: 3600—3100 до н. е. (Дністро-Бузьке
межиріччя)
• Пізній: 3100—2500 до н. е. (ДністроДніпровське межиріччя)

10. Ранній етап

• У другій половині VI тисячоліття та у першій половині V тисячоліття до н. е. племена
трипільської культури розселялися в басейні Дністра і Південного Бугу, де
дослідники виявили багато ранньотрипільських поселень.
• Основою господарства за цього періоду було хліборобство і скотарство. Полювання,
рибальство і збиральництво також мали важливе значення.
• Значного розвитку досягли гончарні вироби. Глиняний посуд різноманітної форми
ліпили руками: великі посудини грушоподібної форми для зерна, різної форми
горщики, миски, ложки, друшляки, біноклеподібний посуд. З глини ліпили жіночі
статуетки, модельки житла, намисто, амулети. Поверхню посуду вкривали
заглибленим орнаментом або канелюрами у вигляді стрічок з кількох паралельних
ліній, що утворювали спіральні форми орнаменту.

11. Ранній етап

Свастика на трипільському посуді

12. Середній етап

• На середньому етапі розвитку племена трипільської культури
посідали величезні простори лісостепу від Східної Трансільванії
на захід до Дніпра на схід.
• Вони розселилися в районі сточищ Верхнього і Середнього
Дністра, Прута,Серета, Південного Побужжя та Правобережжя
Дніпра.
• оселення цього періоду значно більші за розміром (що свідчить
про збільшення кількості населення) і розташовані на
підвищених плато біля річок та струмків.

13. Середній етап

Археологічні знахідки часів трипільської культури на території Бессарабії

14. Пізній етап

За пізнього періоду трипільської культури значно розширилася територія,
заселена трипільцями: на землі східної Волині, сточища рік Случі й Горині,
обидва
береги
Київського
Придніпров'я
та
степи
північно-західного
Причорномор'я, де трипільці стикалися з носіями інших культур. Значно
зросло
значенняскотарства
в
степу.
Скотарство
кочового
характеру
складалося переважно з дрібної рогатої худоби (вівці, кози) (до 63-65%).
Помітного значення набув кінь(до 15-16%). За цього періоду, на думку деяких
фахівців, зберігався патріархальний лад.

15. Пізній етап

Під впливом контактів із племенами інших культур, коли на початку III тисячоліття до н. е. у степовій
зоні, південних районах Лісостепу Східної Европи та Дніпровського басейну розселилися скотарські
племена так званої ямної культури, що посувалися зі степів Поволжя та Подоння в пошуках нових
пасовищ, у культурі пізньотрипільських племен зникає багато рис, характерних для трипільської
культури попереднього часу. Змінюється характер житлобудівництва, зникає спіральна орнаментація в
мотивах розпису посуду і типові трипільські форми, натомість з'являється новий тип посуду,
орнаментованого відтисками шнура, схематизується антропоморфна пластика. З'являється новий тип
поховання в ямах з насипом та без насипу з кам'яною обкладкою навкруги і витворюється обряд
поховання, подібний до обряду сусідніх патріархальних племен ямної культури. Усатівські племена
західних районів Північного Причорномор'я та нижнього Подністров'я (села Усатове,Галеркани,
Борисівка, Маяки та ін.) були асимільовані носіями ямної культури, відтак праіндоєвропейцями.
Історична доля інших пізньотрипільських племен була різна; зміни в їхній культурі Середнього і
Горішнього Подністров'я пов'язані з появою на цій території племен культури кулястих амфор (рання
бронза).

16. Трипільська культура в сучасному міфотворенні

Країну трипільців іноді також називають Українська Аратта. Автором концепції
т. зв. «Українською Аратти» є Юрій Шилов, який у 1990-их роках висловив
ідею про нібито найдавнішу державу світу — «праслов'янську Аратту».
Локалізація згаданої у месопотамських письмових джерелах легендарної
Аратти в Україні була презентована спочатку у доповідях, тези яких були
опубліковані, а згодом і у більших за обсягом працях.
За уявленнями Шилова трипільська Аратта — це колиска трьох братніх народів
(росіян, українців, білорусів) а Російська імперія є «прямою спадкоємицею
найдавнішої у світі держави Арати … і, отже, берегинею етнокультурного
кореня індоєвропейських народів і земної цивілізації взагалі …». Іншими
археологами подібна версія вважається типовим прикладом історичної
міфотворчості, оскільки суперечить науковим фактам.
За твердженням археологів велика кількість літературних фантазій на тему
трипільської культури створила окремий псевдонауковий жанр, який отримав
назву «трипологія». Одним із його наріжних каменів є непохитний автохтонізм
трипологів.

17. Монета НБУ присвячена Трипільській культурі

18. Реконструкція зовнішнього вигляду трипільців

19. Житло та знаряддя трипільців

20. Житло та знаряддя трипільців

21.

22. Трипільська культура

23. Трипільська культура

24. Трипільська культура

25. Причини занепаду

Причини занепаду цієї культури у другій половині ІІІ тис. до н.е.
до кінця не з'ясовані, найчастіше мова йде про внутрішню кризу
внаслідок зниження врожайності та погіршення кліматичних умов
та зовнішню загрозу зі степу з боку войовничих кочовиків.

26. Використані джерела

• https://uk.wikipedia.org/wiki/Трипільська_культура
• http://pidruchniki.com/16480213/kulturologiya/tripilska_kultura
• http://ua-referat.com/Трипільська_культура
• https://yandex.ru/images/search?text=трипільська%20культура
&_=1444904258535