Суб’єкти відповідальності за корупційні правопорушення

1.

«Корупція − то є духовна недуга»
український релігійний діяч, патріархпредстоятель Української Греко –
Католицької Церкви, Любомир Гузар

2.

3. 1. СУБ’ЄКТИ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА КОРУПЦІЙНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ

Закон України
«Про запобігання
корупції»
ПЕРША КАТЕГОРІЯ
визначає коло осіб, уповноважених на
виконання функцій держави або органів
місцевого самоврядування, що можуть бути
притягнені до відповідальності за вчинення
корупційних правопорушення
ТРЕТЯ КАТЕГОРІЯ
ДРУГА КАТЕГОРІЯ

4.

ПЕРША КАТЕГОРІЯ
особи, уповноважені на
виконання функцій
держави або місцевого
самоврядування
ДРУГА КАТЕГОРІЯ
особи, які
прирівнюютьсядо осіб,
уповноважених на
виконання функцій
держави або місцевого
самоврядування
ТРЕТЯ КАТЕГОРІЯ
особи, які постійно або тимчасово обіймають посади,
пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи
адміністративно-господарських обов’язків, або спеціально
уповноважені на виконання таких обов’язків у юридичних
особах приватного права незалежно від організаційноправової форми, а також інші особи, які не є службовими
особами та які виконують роботу або надають послуги
відповідно до договору з підприємством, установою,
організацією
Цікава інформація !!!

5.

Важливим при розгляді та вивченні даного питання є
зазначення осіб, які відносяться до вказаних категорій. Так
як третя категорія досить деталізована, залишається
визначити першу та другу категорії
Перша
категорія
Друга
категоріі
• Президент України
• Голова Верховної Ради України
• Прем’єр - міністр України
• Міністри та інші керівники центральних органів
виконавчої влади
• та інші
• Посадові особи юридичних осіб публічного права
• Особи, які не є державними службовцями,
посадовими особами місцевого самоврядування,
але надають публічні послуги (аудитори,
нотаріуси, експерти)
• Представники громадських об’єднань, наукових
установ, навчальних закладів

6. 2. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ СЛУЖБОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ ЩОДО ОСІБ, УПОВНОВАЖЕНИХ НА ВИКОНАННЯ ФУНКЦІЙ ДЕРЖАВИ АБО МІСЦЕВОГО

САМОВРЯДУВАННЯ
Службове розслідування − це форма контролю за дотриманням
працівниками підприємств, організацій службових обов’язків, а також
нормативно-правових актів, які регулюють ці відносини
Постанова КМУ «Про затвердження Порядку проведення
службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на
виконання функцій держави або місцевого самоврядування» від
13.06.2000 року.
Термін службового розслідування не може перевищувати двох
місяців.

7.

ПРИЙМАЄТЬСЯ РІШЕННЯ ПРО
ПРОВЕДЕННЯ СЛУЖБОВОГО
РОЗСЛІДУВАННЯ КЕРІВНИКОМ
ОРГАНУ ТА ФОРМУЄТЬСЯ КОМІСІЯ
КОМІСІЯ СКЛАДАЄ
АКТ СЛУЖБОВОГО
РОЗСЛІДУВАННЯ
ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ
РОЗГЛЯДУ АКТА
КЕРІВНИК ОРГАНУ
ПРИЙМАЄ РІШЕННЯ
10 днів
КОМІСІЯ ПРОВОДИТЬ СЛУЖБОВЕ РОЗСЛІДУВАННЯ
СЛУЖБОВЕ РОЗСЛІДУВАННЯ

8.

З ВІДСТОРОНЕННЯМ ОСОБИ, УПОВНОВАЖЕНОЇ
НА ВИКОНАННЯ ФУНКЦІЙ ДЕРЖАВИ АБО
МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, ВІД
ВИКОНАННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ ЗА ПОСАДОЮ
БЕЗ ТАКОГО ВІДСТОРОНЕННЯ

9.

Права членів комісії та особи, стосовно якої воно
проводиться
Права членів комісії
1. Отримувати від відповідних осіб
усні чи письмові пояснення,
консультації спеціалістів з питань
службового розслідування.
2. Ознайомлюватися і вивчати з
виїздом на місце відповідні документи.
3. Збирати інформацію, пов’язану з
службовим розслідуванням.
4. Вести протокол засідання комісії.
Так виглядає корупція

10.

Отримувати
інформацію про
підстави
проведення
розслідування
Звертатися з
обґрунтованим
клопотанням до
керівника
органу щодо
складу комісії
Подавати
зауваження
щодо
проведення
службового
розслідування
Права
особи,стосовно
якої
проводиться
службове
розслідування
Надавати
пояснення,
робити заяви
Звертатися з
клопотанням
про опитування
інших осіб

11.

Фінансовий контроль − це контроль за законністю та
правильністю розподілу фінансових ресурсів, законністю
надання інформації про фінансовий стан осіб, уповноважених
на виконання функцій держави або місцевого
самоврядування та осіб, які не є державними службовцями,
але надають публічні послуги.
1. Відомості про доходи одержані (нараховані) з усіх джерел в Україні, за
межами України та одержані (нараховані) з джерел за межами України
членами сім’ї декларанта;
2. Відомості про нерухоме майно;
3. Відомості про транспортні засоби;
4. Відомості про вклади у банках, цінні папери та інші активи;
5. Відомості про фінансові зобов’язання та інше.

12.

Джерелом інформації, під час здійснення
фінансового контролю, є

13.

Проаналізувавши положення Закону України «Про запобігання корупції», можна
визначити такі випадки, коли особа зобов’язана подати декларацію
1. Щорічне подання декларації до 1 квітня;
2. У випадку припинення діяльності, пов’язаної з виконанням
функцій держави або місцевого самоврядування, подається
декларація за період, не охоплений раніше поданими
деклараціями;
3. У випадку, якщо особа претендує на зайняття відповідних
посад, подається декларація за минулий рік.

14.

Подані
декларації
Будь-яка особа має
відкритий цілодобовий
доступ
Єдиний державний
реєстр декларацій
осіб, уповноважених
на виконання
функцій держави або
місцевого
самоврядування
Формується та ведеться
Національним агентством з
питань запобігання корупції

15. Національне агентство проводить щодо декларацій, поданих суб’єктами декларування такі види контролю:

1. щодо своєчасності подання;
2. щодо правильності та повноти заповнення;
3. логічний та арифметичний контроль.
Якщо суб’єкт не
подав декларацію
Повідомляє такого суб’єкта і він
має 10 днів для її подання з
дати отримання повідомлення

16.

17. 4. ПРАВООБМЕЖЕННЯ ТА ЗАБОРОНИ ДЛЯ ОСІБ, НА ЯКИХ ПОШИРЮЄТЬСЯ АНТИКОРУПЦІЙНЕ ЗАКОНОДАВСТВО

вимоги, заборони, правила,
критерії, яким повинна
відповідати чи не повинна
відповідати або яких повинна
дотримуватися
особа/службовець
критерії, яким повинна
відповідати чи не повинна
відповідати
особа/службовець
У широкому розумінні поняття «правообмеження» і «заборона»
співвідносяться як ціле і частка.