Поняття цільової громадськості та громадської думки

1. Поняття цільової громадськості та громадської думки

ПОНЯТТЯ ЦІЛЬОВОЇ
ГРОМАДСЬКОСТІ ТА
ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ
Тема 2.
Лекція 1.

2. Перший крок

Незалежно від того, чи виникла ситуація на
управлінському або тактичному рівні, перший крок
ПРмена –
виявлення громадських груп, інтереси яких було
порушено або на особистісну територію яких могло
відбутися втручання внаслідок активності інших груп.
При цьому визначення кордонів та змісту особистісної
території визначається кожною соціальною групою
суб’єктивно і з’ясування чого є безпосереднім
першочерговим завданням Прмена.

3. Поняття «група» та класифікація груп

Соціальні групи – відносно сталі сукупності людей, які
мають загальні інтереси, цінності та норми поведінки та
які створюються у межах певного історичного
суспільства.
• Великі соціальні групи: селянство, робітничий клас,
буржуазія, соціальні верстви (кваліфіковані робітники,
пенсіонери, студентство), професійні групи (науковці,
менеджери, продавці тощо) етнічні спільноти (нація,
народність, плем’я), вікові групи (молодь, пенсіонери
тощо).
• Малі групи, специфічна ознака яких – безпосередні
контакти її членів – сім’я, шкільний клас, сусідські
спільноти, дружні компанії тощо.

4. Поняття «аудиторія» та «громадськість»

Під аудиторією (в тому числі – цільовою аудиторією)
розуміють групу людей, які є реціпієнтами (тобто
отримувачами) певного повідомлення або дії. Таким чином,
аудиторія пасивна за своєю природою.
«Суспільна група» або «контактна група» в галузі ПР
визначає будь-яку групу людей, пов’язаних загальним колом
інтересів або турбот, та чиї дії мають певні наслідки для
організації.
Завдання будь-яких програм ПР є стимулювання активної
участі публіки, аудиторії групи у процесі.
Поняття «контактна група» або «цільова громадськість»
розподіляє пасивну та активну аудиторії.

5.

• Громадськість – це група людей які, по-перше,
опинились у аналогічній невирішеній ситуації, подруге – усвідомлюють невизначеність та
проблематичність ситуації, по-третє, реагують певним
чином на ситуацію, що склалась. (Альошина І.П.)
Причетність до однієї громадської спільноти
визначається:
1. Єдністю перетину власних інтересів з інтересами
інших учасників певного середовища або системи
відношень;
2. Схожістю потреб та мотивів, які визначають їх
присутність у системі даних відносин;
3. Єдністю присутності персональної зацікавленості у
існуванні системи даних відносин.

6. Пріоритетна громадськість

В кожний конкретний момент часу та в кожній конкретній
ситуації будь-яка цільова громадськість може стати
пріоритетною.
Пріорітетною вивзначається група, якщо від неї залежить, чи
приймуть інші люди поради щодо ідей, політики, подій,
рішеннь або продукту.
Пріоритетні громадськості описуються за 3-ма
характеристиками:
• Вони мають назву (напр., «інвестори», «акціонери»,
«журналісти» тощо);
• Вони описуються за демографічними характеристиками
(стать, вік, освіта, дохід тощо);
• Вони описуються за психографічними характеристиками
(емоційно-психологічними та за ознаками AIO).

7. Пріоритетна громадськість

PVI – неформальний метод обрання та оцінки ступеня
пріоритетності громадськості. Оцінювання відбувається
за експертними оцінками.
P- потенціал організації з точки зору впливу на певну
громадськість (оцінка від 1 до 10);
V – уразливість організації до дій з боку даної групи
(показник може змінюватись з часом та в залежності від
ситуації), (оцінка від 1до 10).
I = значення громадськості для організації – ступінь
пріоритетності (чим більше значення, тим вище рівень
пріоритетності групи .
I = P+V

8. Чи існує поняття «массова аудиторія»

NB! Поняття «масова аудиторія» не має змісту й є
хибним!
Будь-яка громадськість – чи зовнішня, чи внутрішня –
складно диференційовані відносно певної проблеми.

9. Пріорітетна громадськість (завдання)

• Завдання для самостійної роботи: зробити оцінку PVI
для ситуацій:
1. Вступна кампанія;
2. Обрання студентського активу;
3. Національний рейтинг університету.
(Підручник, с. 117)

10. Ставлення, думка, громадська думка

Думка (Мнение) — це виражене ставлення до
деякого питання.
Ставлення можна розглядати як оцінку людиною
якоїсь проблеми або питання .
Сформована думка призводить до певних
вербальних та поведінкових акцій та дій людини.
Ставлення пов’язані з ціннісними орієнтаціями
людини, що є найбільш сталими та важко змінними
компонентами в орієнтації поведінки людини.

11. Громадська думка

Громадська думка – це сукупність багатьох
індивідуальних думок з конкретного питання, що
торкається групи людей.
Громадська думка – це консенсус.

12. Цільові громадськості та громадська думка

При плануванні проекту Пр-мен повинен
орієнтуватися не тільки на переважаючу
громадську думку,
а й на думку громадськостей,
що є опонентами.

13.

NB! Кожний представник внутрішньої громадськості у
потенціалі є цінним ПР-активом.
« Людина, що залучена у будь-яку ситуацію, шукає
інформацію.
Людина, що зацікавлена у спілкуванні щодо цієї
ситуації, додатково зацікавлена у пошуку рішень.
(Джеймс Грунінг)

14. Модель комунікаційного процесу

Соціальне оточення
Контекст відносин
Ціннісні
орієнтації для
А
Кодер
Ціннісні
орієнтації для
В
Декодер
Повідомлення А
Комунікатор А
Комунікатор В
Повідомлення В
Декодер
Кодер

15. Модель комунікаційного процесу

Комунікація – це взаємний процес обміну сигналами
з метою інформування, інструктування або
переконання, що базується на смислових
значеннях, які розуміються однаково та які
обумовлюються відношеннями комунікаторів та
соціальним контекстом.

16. Процеси комунікації та стадії

Інформування
1. Привертання уваги до комунікації;
2. Забезпечення прийому певного
повідомлення;
3. Забезпечення певної інтерпретації
повідомлення4
4. Забезпечення запам’ятовування
повідомлення.
Інструктування
5. Стимулювання активного навчання
та отримання практичних звичок;
Переконання
6. Сприйняття змін, тобто готовність
підкоритися бажанням або точці зору
відправника повідомлення.

17. Індивідуальні та спільні орієнтації

*Завдання:
• Підготувати доповідь «Індивідуальні орієнтації та
сумісні орієнтації» за матеріалами підручника «Паблік
Рілейшнз: Теорія та практика», с. 303 й далі.