Поняття, предмет, завдання і система кримінального права. Наука кримінального права. Закон про кримінальну відповідальність

1.

Змістовий модуль ІI
Поняття, предмет, завдання і система
кримінального права. Наука
кримінального права. Закон про
кримінальну відповідальність.
Тема 1
Поняття, предмет, завдання, принципи
і система кримінального права.
Наука кримінального права.

2.

Перелік ключових термінів та понять теми:
Кримінальне право як галузь права і галузь
законодавства.
Виникнення і розвиток кримінального права
України.
Предмет кримінального права.
Завдання кримінального права, його роль у
побудові правового суспільства.
Система кримінального права.
Наука кримінального права, її предмет, завдання
та методи.

3.

Поняття “Кримінальне право України “застосовується в чотирьох
значеннях
а) галузь права
б) наука
в) навчальна
дисципліна
г) галузь
законодавства
Кримінальне право
Фундаментальна галузь права України, норми якої визначають загальні принципи,
умови та підстави кримінальної відповідальності і покарання, а також звільнення
від кримінальної відповідальності і покарання; встановлюють які діяння є
злочинами і які покарання чи інші заходи кримінально-правового впливу можуть
бути застосовані до осіб, що їх вчинили

4.

Предмет кримінального права
Відносини, що виникають в результаті вчинення злочину між особою , що його
вчинила та державою в особі уповноважених органів. Ці відносини
врегульовані нормами законодавства про кримінальну відповідальність,
набувають юридичної форми кримінальних правовідносин, зміст яких
складається з взаємних прав та обов’язків їх учасників
Мета та метод кримінально-правового врегулювання
Мета врегулювання
Відтворення порядку відносин,
який існував до скоєння злочину,
у відповідності до якого всі особи
повинні дотримуватися вимоги
Закону
про
кримінальну
відповідальність
Метод врегулювання
Притягнення винної особи до
кримінальної відповідальності з
реалізацією суб’єктами наданих
їм прав та обов’язків в рамках
здійснення
кримінальноправових відносин

5.

НАУКА КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА
Вивчає:
- історію розвитку
кримінального
законодавства;
-практику
застосування
кримінального
законодавства;
-кримінальне
законодавство
іноземних держав
Завдання:
-вносити
пропозиції
щодо
вдосконалення
кримінального
законодавства;
- готувати фахівців;
-давати обґрунтування нових
законодавчих актів;
-готувати підручники, посібники,
інші видання на поширення
кримінально-правових норм;
- вивчати практику застосування
кримінального
законодавства,
вносити пропозиції щодо їх
вдосконалення
Наука кримінального
права
-це
сукупність
ідей,
поглядів,
теорій,
які
розкривають
закономірності
становлення і розвитку
кримінально-правових
норм, ефективність їх
застосування в боротьбі
зі злочинністю, шляхи
подальшого
вдосконалення
кримінального
законодавства
Предмет науки
кримінального
Права
-є
злочинне
діяння,
дослідження
чинного
кримінального
права
і
його
вдосконалення
Методи науки кримінального права
Догматичний
Конкретно-соціологічний
Історико-правовий

6.

Функції кримінального права
Основна функція кримінального права – захист, притаманними йому заходами,
суспільних відносин, що регулюються іншими галузями права, від злочинних посягань
Регулятивна – врегулювання негативних суспільних відносин, які виникають в результаті
вчинення злочину, а також забезпечення нормального функціонування найбільш цінних
суспільних відносин, врегульованих іншими галузями права (цивільним, конституційним
тощо)
Виховна – виховання у громадян поваги до дотримання законів
Заохочувальна – застосування норм про необхідну оборону, крайню необхідність, норм
про звільнення від кримінальної відповідальності в зв’язку з певною позитивною
поведінкою після вчинення злочину (напр. ч. 2 ст. 114 КК “Шпигунство”)
Попереджувальна
Загальна превенція – вплив кримінально-правової норми на громадян, під
загрозою покарання, не вчиняти злочини
Особиста превенція – застосовується з метою попередження засудженим
нового злочину, кримінального покарання та інших примусових заходів,
пов’язаних з посиленням соціального контролю за ним

7.

Чинне законодавство України про
кримінальну відповідальність
Єдиним джерелом кримінального права
в Україні є Кримінальний кодекс України
Закони України про
кримінальну
відповідальність прийняті
після набрання чинності цим
Кодексом включаються до
нього, після набрання ними
чинності (ч. 2 ст. 3 КК)
Ґрунтується на Конституції
України та
загальновизнаних
принципах і нормах
міжнародного права (ч. 1
ст. 3 КК)
Прийнятий 7 сесією
Верховної Ради України 5
квітня 2001 року.
Набрав чинності з 1
вересня 2001 року

8.

Завдання Кримінального кодексу України (ст. 1 КК України)
Охорона від злочинних посягань
Забезпечення миру і безпеки
людства
Попередження злочинів
шляхом загальної та
особистої превенції
прав і свобод людини і
громадянина
власності
громадського порядку
громадської безпеки
довкілля
конституційного устрою України
Для здійснення цього завдання Кримінальний кодекс України визначає, які
суспільно небезпечні діяння є злочинами, та які покарання застосовуються до
осіб, що їх вчинили (ч. 2 ст. 1 КК)

9.

ПРИНЦИПИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА
Термін “принцип” походить від латинського “principium” – “початок”,
“основа” і означає в кримінальному праві вихідні основоположні ідеї, які
випливають зі змісту правових норм кримінального законодавства
Законність – злочинність діяння, його караність та інші кримінально правові наслідки
визначаються тільки кримінальним законом (nulum crimene nulla pona sine lege). Немає
злочину – немає покарання без вказівки на це в законі
Рівність громадян перед законом – особи, які вчинили злочин підлягають кримінальній
відповідальності незалежно від статі, раси, національності, мови, походження, майнового
чи посадового становища, місця проживання, ставлення до релігії та інших обставин
Вини, який означає, що закон про кримінальну відповідальність визначає діяння злочином
тільки в тому випадку, коли воно вчинене винно, тобто умисно або з необережності. Ні
одне діяння, вчинене невинно, не може бути визнане злочином, незважаючи на тяжкість
наслідків
Справедливості – означає, що покарання або інша міра кримінально-правового заходу,
яка застосовується до особи, повинна відповідати характеру та ступеню суспільної
небезпеки злочину, який вона вчинила, а також конкретним обставинам вчинення злочину
та особливостям особи злочинця

10.

Гуманізму – захист правоохоронюваних інтересів особи, суспільства, держави за
відсутності мети спричинення фізичних страждань та приниження людської гідності
Невідворотності відповідальності – люба особа, яка вчинила злочин підлягає
попаданню або іншим заходам кримінально-правового впливу, передбачених законом
про кримінальну відповідальність, якщо відсутні законні підстави звільнення її від
кримінальної відповідальності чи покарання
Особистої відповідальності – до кримінальної відповідальності може бути
притягнута лише фізична особа, яка вчинила злочин і відповідальність ні за яких умов
не може бути перекладена на іншу особу
Завдання, які стоять перед законом про кримінальну відповідальність,
вирішуються на підставі принципів, що закріплені в нормах Кримінального
кодексу України