Основні глобальні проблеми: вичерпання ресурсів, забруднення довкілля, поглиблення нерівності між країнами

1.

Презентація на тему:
«Основні глобальні проблеми:
вичерпання ресурсів,
забруднення довкілля,
поглиблення нерівності між
країнами»

2.

Глобальні проблеми — проблеми, пов’язані з природними,
природно-антропогенними, суто антропогенними (у т. ч. економічними,
соціальними) явищами, що виникли в процесі розвитку сучасної цивілізації
та мають загальнопланетарний характер як за масштабами та значенням,
так і за способами вирішення, а тому потребують координації зусиль усього
світового співтовариства.

3.

Характеристика глобальних проблем:
-мають всезагальний характер,загальнопланетарний значення,принципово
важливі для долі всього людства;
-безпосередньо стосуються життєвих інтересів усіх верств населення, країн і
народів планети;
-мають взаємопов’язаний характер і впливають на всі сфери суспільного життя;
-відображають поглиблення та ускладнення світогосподарських зв’язків;
-потребують залучення колосальних технологічних, фінансових, трудових,
інформаційних ресурсів, невідкладних і рішучих дій світового співтовариства;
-можуть бути успішно вирішені за умови створення адекватної моделі
гармонійного розвитку людської цивілізації.

4.

Класифікація глобальних
проблем за сферами дії:
-І сфера – проблеми
взаємодії природи
І суспільства
-ІІ сфера – проблеми
суспільних
взаємовідносин
-ІІІ сфера – проблеми
розвитку людини
і забезпечення
її майбутнього

5.

1. Глобальні проблеми у сфері взаємодії природи і
суспільства:
-надійне забезпечення людства сировиною, енергією, продовольством
тощо;
-раціональне природокористування і збереження навколишнього
природного середовища;
-раціональне використання ресурсів Світового океану, мирне освоєння
космічного простору;
-утилізація відходів життєдіяльності тощо.

6.

2. Глобальні проблеми у сфері суспільних
взаємовідносин:
-відвернення світової термоядерної війни і забезпечення стабільності
мирного становища;
-подолання економічної відсталості частини регіонів і країн світу;
-попередження локальних, регіональних та міжнародних конфліктів;
-ліквідація наслідків світових та локальних криз;
-роззброєння і конверсія військового виробництва тощо.

7.

3. Глобальні проблеми у сфері розвитку людини і
забезпечення її майбутнього:
-пристосування людини до умов природного і соціального
середовища, що змінюється під впливом НТР;
-подолання епідемій, тяжких захворювань (серцево-судинних,
онкологічних, СНІДу, наркоманії);
-культурно-моральні проблеми втрати довіри до соціальних
інститутів, нестабільності сім’ї та послаблення зв’язку поколінь;
-боротьба з міжнародною злочинністю, наркобізнесом, тероризмом;
-проблеми демократизації та охорони прав людини.

8.

Екологічна криза — незворотні антропогенні зміни екосистеми,
глобальне порушення природної рівноваги й деградація природного
середовища, яке втрачає здатність до відтворення, асиміляції та
саморегулювання.
Екологічні чинники зумовлюють появу нових явищ у міжнародних
економічних відносинах:
1. Екологічний демпінг
2. Екологічний протекціонізм
3. Екологічний неоколоніаліцзм

9.

Екологічний демпінг — один із проявів
недобросовісної конкуренції,
пов’язаний із необґрунтованим
зниженням експортних цін шляхом
скорочення витрат на
природозберігаючі та екологічно
безпечні технології.

10.

Мета сталого розвитку — перехід до господарської діяльності,
зорієнтованої на досягнення соціальної справедливості та
суспільного добробуту в поєднанні з екологічною безпекою.
Необхідною умовою для досягнення сталого розвитку є зміна світової
структури виробництва та системи суспільних цінностей, що лежить в
її основі, з метою трансформації стихійної ринкової форми
господарювання в соціалізовану та екологізовану.

11.

Необхідні умови забезпечення екорозвитку:
— відбір запасів відтворюваних ресурсів не повинен перевищувати їх
природне відтворення;
— споживання невідтворюваних ресурсів має відбуватись лише в
замкнутих циклах, а їх вичерпання
— компенсуватись замінниками чи технологічними нововведеннями;
— шкідливі викиди в навколишнє середовище не повинні
перевищувати можливості самовідтворення екосистеми.

12.

Основні напрями подолання
екологічної кризи:
-Науково-теоретичний
-Техніко-технологічний
-Економічний
-Адміністративний
-Еколого-просвітницький
-Міжнародний

13.

Система міжнародних екологічних організацій:
1.Світова комісія з навколишнього середовища
і розвитку (WCED),
2.Світова промислова рада з навколишнього
середовища (WICE),
3.Коаліція на підтримку екологічної
відповідальності компаній (CERES),
4.Консультативний комітет із питань бізнесу і
навколишнього середовища (АСВЕ),
5.Комітет СОТ з торгівлі та навколишнього
середовища.
6.Глобальний екологічний фонд ринків, що
розвиваються (СЕЕМЕ),
7.Північно-Американський екологічний фонд
(МАЕЕ),
8.Скандинавська екологічна фінансова
корпорація (МЕЕСО) та ін.