Гендерні конфлікти: причини, суть, шляхи вирішення та запобігання

1. Бердянський державний педагогічний університет Соціально-гуманітарний факультет

Гендерні конфлікти: причини,
суть, шляхи вирішення та
запобігання
Виконала:
студентка 6 курсу 61-б групи
Кучерявенко Юлія

2. Гендер – сукупність соціальних і культурних норм, які суспільство наказує виконувати людям в залежності від їх біологічної

статі.
У психології гендер – це соціально біологічна
характеристика, за допомогою якої люди дають
визначення поняттям «чоловік» і «жінка».
Бути в суспільстві чоловіком чи жінкою означає не
просто мати ті чи інші анатомічні особливості – це
означає виконувати ті чи інші запропоновані нам
гендерні ролі.

3. В світі відмічається різноманітність соціальних характеристик жінок і чоловіків, і принципова тотожність біологічних

характеристик людей
дозволяє зробити висновок про те, що біологічна
стать не може бути поясненням відмінностей їх
соціальних ролей, які існують в різних суспільствах.
Гендер конструюється суспільством як соціальна
модель жінок і чоловіків, що визначає їх становище і
роль у суспільстві та його інститутах (сім`ї, культурі,
освіті та ін.)

4. Гендерні системи розрізняються в різних суспільствах, проте в кожному суспільстві ці системи асиметричні таким чином, що

чоловіки і все «чоловіче/маскулінне» (риси
характеру, моделі поведінки, професії і інше)
вважаються первинними, значущими і
домінуючими, а жінки і все «жіноче/фемінне»
визначається як вторинне, незначне з
соціальної точки зору і підпорядковане.

5. Маскулінність і фемінність – дві основні категорії гендерних досліджень, які узагальнюють нормативні уявлення та установки,

якими мають бути і чим
повинні займатися чоловіки та жінки у даному
суспільстві й у дану епоху, а також виражають
гендерну ідентичність
Маскулінність – це система властивостей особистості, що
традиційно вважаються чоловічими. Вони передбачають
відповідність власній статевій приналежності, прийняття
статево-рольових стереотипів, дотримання чоловічих норм,
вироблення типових для чоловічої статі форм поведінки,
способів самореалізації.
Фемінність – це властивість особистості, що передбачає
відповідність жінки власній психологічній статі, дотримання
жіночих статево-рольових норм, типової для жінки поведінки,
цінностей, установок.

6. Гендерна система – це соціально сконструйована система нерівності за статтю. Гендер, таким чином, є одним із способів

соціальної стратифікації суспільства, який у
поєднанні з такими соціально-демографічними
чинниками, як раса, національність, клас, вік
організовує систему соціальної ієрархії.

7. Гендер як стратифікаційна категорія розглядається в сукупності інших стратифікаційних категорій (клас, раса, національність,

вік).
Гендерна стратифікація – це процес, за
допомогою якого гендер стає основою
соціальної стратифікації.

8.

Конфлікт – це невід`ємна особливість будь якого процесу
соціального розвитку.
Для всіх видів конфліктів характерним є:
наявність не менше двох сторін, які контактують між собою;
взаємна несумісність цінностей і намірів сторін;
протиставлення дій одної сторони іншій і навпаки;
поведінка, спрямована на ліквідацію планів і руйнування
намірів іншої сторони, щоб придбати, здобути щось за
рахунок неї;
застосування сили і примусу з метою вплинути на поведінку
іншої сторони в бажаному напрямку;
наявність емоційної напруги в стосунках між партнерами.

9. Гендерний конфлікт – це взаємодія чи психологічний стан, основою якого є протиріччя між сприйнятими гендерними цінностями,

відносинами, ролями, що
породжує зіткнення інтересів і цілей.
Теорії, що пояснюють причини гендерних конфліктів:
Рольові теорії:використовуються для пояснення причин
рольових гендерних конфліктів.
Рольовий конфлікт – соціальна ситуація, в якій від одного і
того ж індивіда очікуються несумісні один з одним рольові дії.

10. Теорія гендерної соціалізації: спирається на такі психологічні підходи, як психоаналітичний, когнітивістський,

необіхевіористський.
Основні положення теорії гендерної соціалізації:
Чоловіки і жінки виростають у різних соціальнопсихологічних контекстах;
Ці контексти мають вирішальний вплив на подальше
функціонування чоловіків і жінок: у чоловіків виникають
проблеми у сфері сімейної самореалізації, а у жінок – у сфері
професійної самореалізації.

11. Теорія гендерної схеми: спирається на теорію соціального навчання і теорію когнітивного розвитку.

У залежності від особливостей використання
гендерних схем люди поділяються на дві категорії:
Полотіпізіровані особистості: вдаються до схем постійно і
тому сприймають світ виключно в дихотомічних термінах
протистояння чоловічого і жіночого;
Неполотіпізіровані особистості: майже не використовують
гендерні способи категоризації світу, виходячи за межі
стереотипного світосприйняття і самооцінки.

12. Концепція андрогін. Андрогінність – це поєднання високого розвитку фемінності та маскулінності в одній людині (незалежно від її

статі і не пов`язана з порушенням статевого
розвитку або статево-рольової орієнтації).
У даній концепції обгрунтовується теза про те, що
людина з андрогінними характеристиками може
функціонувати більш ефективно і в більш різноманітних
умовах, ніж людина, що володіє більш традиційними
чоловічими або жіночими якостями.

13. Основне значення концепції андрогін: теоретичне обгрунтування і емпіричне доведення можливості для особистості мати одночасно

маскулінні
та фемінні риси.
Людині не потрібно відмовлятися від тих своїх якостей
і моделей поведінки, які вважаються в суспільстві
невідповідними її або її полу.
Тому концепція андрогін несе в собі конструктивний
пояснювальний потенціал для подолання внутрішніх
конфліктів, викликаних невідповідністю нормативним
очікуванням та вимогам.

14. Концепція гендерної компетентності. Дана концепція спирається на основні положення гендерної теорії. Вона не лише пропонує ще

один варіант пояснення
причин гендерних конфліктів, але й концентрує свою увагу на
шляхи і способи запобігання особистісних конфліктів гендерного
змісту.
Образ «справжнього чоловіка» включає такі характеристики:
• професійна успішність;
• гідний соціальний статус;
• матеріальне благополуччя;
• фізична сила і витривалість;
• стриманість у прояві емоцій.

15. Найбільш гостро чоловіками переживається зовнішня оцінка їх недостатньої матеріальної заможності, неможливості створити гідні

умови життя членів своєї сім`ї. Коли чоловіки
відчувають свою безпорадність у повсякденному житті і їх
маскулінність опиняється під загрозою через відчуття
безсилля, то ця ситуація приводить до особистісних проблем.
Образ «справжньої жінки» включає такі характеристики як
успішність виконання побутової та репродуктивної функцій, а
жінки, не здатні мати дітей, майже неминуче відчувають, що
вони не «справжні жінки». Більш того, екстраординарне
акцентування культури на тому, що справжня жінка сексуально
приваблива для чоловіка, змушує величезну кількість немолодих
жінок турбуватися про те, що їх статус справжньої жінки
зникне безнадвйно і назавжди.

16. Упередження – це соціальна установка з спотвореним змістом її когнітивного компонента, внаслідок чого людина сприймає деякі

соціальні об`єкти в неадекватному вигляді.
Гендерні упередження – це соціальна установка з
негативним і спотвореним змістом, це упереджена думка, по
відношенню до представників іншої статі.
Забобони – деструктивний аспект соціальної поведінки
людини.

17.

Форми гендерних упереджень:
Сама слабка форма прояву упередження – це невербальне
вираження антипатії (зневажливий тон, насуплені брови,
негативні похитування головою, щільно зімкнуті губи і ін.),
що демонструються в ситуаціях, коли поведінка чоловіків або
жінок не відповідає традиційним нормам полоспецифічної
поведінки.
Відносно слабка форма прояву упередження – представлена
вербальним вираженням антипатії до представників іншої
статі: сексистські анекдоти, що висміюють чоловічі і жіночі
якості особистості та особливості поведінки, висловлювання,
що принижують гідність жінок чи чоловіків, тенденція
інтерпретувати мотиви поведінки помилковим чином.
Третя форма гендерних упереджень – це уникнення групи, по
відношенню до якої є упередження. Ця форма упередження
проявляється у вигляді різних форм женоненависництво –
чоловіконенависництва.

18.

Четверта форма гендерних забобонів – відноситься до
поведінки з вираженою деструктивністю. Це конкретні дії, що
призводять до дискримінації членів групи. Дана форма
забобонів поширена у відношенні тих жінок і чоловіків, які
претендують на місця або вже працюють в неполоспецифічних
сферах професійної діяльності.
П`ята форма прояву забобонів (найсильніша за ступенем
деструктивності) – обумовлена агресивними упередженнями,
які проявляються в актах насильництва. Поширеними проявами
цієї форми поведінки є згвалтування, фізичне і психологічне
насильство в сім`ї, яким жінки піддаються частіше, ніж
чоловіки.

19. Одним із шляхів і способів, спрямованих на попередження конфліктів гендерного змісту, може бути такий напрямок роботи з різними

групами
населення, як формування гендерної компетентності.
Гендерна компетентність – здатність людини як
представника певної статі ефективно функціонувати
у сфері міжгрупової і міжособистісної взаємодії.
До складу гендерної компетентності входять:
знання про існуючі ситуації гендерної нерівності, фактори та
умови, що їх викликають;
вміння помічати і адекватно оцінювати ситуації гендерної
нерівності в різних сферах життєдіяльності;

20. Формування гендерної компетентності – це цілеспрямована діяльність, в результаті якої людина стає здатною бути компетентним у

здатність не проявляти в своїй поведінці гендернодискримінаційних практик;
здатність вирішувати свої гендерні проблеми і конфлікти,
якщо вони виникають.
Формування гендерної компетентності – це
цілеспрямована діяльність, в результаті якої людина
стає здатною бути компетентним у ситуаціях з
вираженою гендерною складовою.

21. Дякую за увагу !