Платон. Витоки філософії Платона

1. Платон

Витоки філософії Платона
• Сократ: «Пізнай самого себе»
• Піфагор: числа як першооснова буття
Онтологія, гносеологія та аксіологія Платона
• Світ тіней (речей) і світ ідей
• Душа володіє вродженим знанням (пригадування)
• Концепція ейдоса
Концепція ейдоса
Ейдос як універсалія буття
Ейдос як умоглядна сутність
Вічність (безсмертя) душі
Ейдос як ідеальний прототип
чуттєвих речей
Обґрунтування ідеалізму
Онтологічна аргументація
Гносеологічна інтерпретація
Критика чуттєвого сприйняття
Пізнання як как пригадування
Ціннісна аргументація

2. Платон

Основні праці (діалоги)
Апологія Сократа
Менон
Федон
Бенкет
Держава
Теєтет
Парменід
Тімей
Платон
(428/427-348/347)

3. Витоки філософії Платона Сократ і піфагорейці

Піфагор
Сократ
(469-399)
(VI в. до н.е.)
Платон
(428/427-348/347)

4. ВПЛИВ Сократа

• Людина як вихідний пункт
філософування («Пізнай
самого себе»)
• Визначення понять як спосіб
досягнення сутності речей
• Сократівський метод:
маєвтика (повивальне
мистецтво)
• Доброчесність як знання
блага
Сократ
(469-399)

5. ВПЛИВ Піфагорейців

• Числа как першопочатки
• Світова гармонія
• Метемпсихоз (міграція душ)
Піфагор
(VI в. до н.е.)

6. Онтологія Платона СВІТ ТІНЕЙ І СВІТ ІДЕЙ

СВІТ ТІНЕЙ
Світ Геракліта – світ вічного
становлення
та змін
СВІТ ІДЕЙ
Світ Парменіда –
незмінного буття

7. Концепція ейдосів

РЕЧІ
ІДЕЇ
АРГУМЕНТИ
ОДИНИЧНІ
УНІВЕРСАЛЬНІ
ОНТОЛОГІЧНІ
ЧУТТЄВІ
УМООСЯЖНІ
ГНОСЕОЛОГІЧНІ
НЕДОСКОНАЛІ
ДОСКОНАЛІ
АКСІОЛОГІЧНІ

8. Ейдос як умоосяжна сутність

Білий сніг можна бачити,
теплу воду – сприймати за допомогою
чуттів
Але білизну, теплоту
сприймати органами чуття
не можна –
ідеї білизни і теплоти
можна лише мислити.
Але звідки у нас з’являються
такі думки?

9. ГНОСЕОЛОГІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПЛАТОНІЗМУ Критика чуттєвості

Трикутник
Сума кутів
179052'16"
180009'45"
179059'57"
Математичне знання,
як і будь-яке інше знання,
не можна отримати з чуттєвого
сприйняття,
а також обґрунтувати його
180000'34"
178049'51"

10. Ейдос як умоосяжна сутність

Справжні об’єкти знання чуттєво не сприймаються

11. Ейдос як умоосяжна сутність Знання як пригадування

Справжнє (достовірне)
знання - це знання загального
(про одиничне ми можемомати
лише гадку).
Загальне знання не можна отримати
за допомогою індукції, бо вона є
неповною
а неповна індукція веде лише
до ймовірнісних висновків
Чуття не можуть вести нас до
загального знання, оскільки
сприймають окремі речі

12. Ейдос як умоосяжна сутність Знання як пригадування

Оскільки ейдоси не дані в
чуттєвому сприйнятті
безпосередньо
і не можуть бути виведені з нього
шляхом логічного виведення,
можна припустити, що вони дані нам
до будь-якого чуттєвого сприйняття
тобто, ще до
народження

13. Ейдос як умоосяжна сутність Знання як пригадування і безсмертя душі

Тоді носій цього знання – душа –
повинна існувати до
нашого втілення
а це означає, що вона
буде існувати і після смерті тіла
Якщо ж деякі ідеї нам невідомі, то це
тому, що ми їх забули
Тому з цього погляду, будь-яке
Пізнання – це пригадування

14. Ейдос як умоосяжна сутність Гносеологія

Чуттєві речі
Ідеї
Аргумент
Складні
Прості
Змінні,
плинні
Незмінні,
вічні
Множинні,
одиничні
Єдині,
універсальні
Властивості
Сутності
Мысль о простом
Якщо
знання ідей
и неизменном
логически
первична.
передує
знанню
речей
(а не навпаки),
то й об’єкти
Вечное
и общее
такого знання, тобто
вообще доступны
ідеї, повинні
лишь мышлению.
передувати
об’єктам
Сущности
чуттєвого
предшествуют
сприйняття,
тобто
акциденциям
речам и
и логически,
онтологически.

15. Ейдос як прототип чуттєвих речей

Білизна
біла
Теплота
тепла
Сніг
білий
День
теплий
Вода
тепла
Кімната
тепла
Сніг білий тому, що існує ейдос
білизни, а не тому, що це
властивість снігу, як чуттєвої
речі

16. Ейдос як прототип речей

Чуттєво дані речі завжди є
недосконалим і неповним
втіленням ідей

17. ВИСНОВОК

Онтологічна
аргументація
Гносеологічна
аргументація
Ідеї
Прості, вічні,
цілісні,
самодостатні,
необхідно первинні
Прості,
позачасові,
позапросторові
загальні, незмінні,
сутнісні (первинні
логічно й онтологічно)
Речі
ВИСНОВОК
Складні,
плинні,
змінні,
похідні
вторинні
Складні,
темпоральні,
випадкові, змінні
вторинні
логічно й
онтологічно
Аксіологічна
аргументація
Вічні, досконалі,
самоцінні
Плинні, змінні,
недосконалі