Проект організації та розвитку державного підприємства Кам'янсько-Дніпровське лісове господарство

1.

ПРОЕКТ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА РОЗВИТКУ
ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА
КАМ'ЯНСЬКО-ДНІПРОВСЬКЕ ЛІСОВЕ
ГОСПОДАРСТВО (ЗАПОРІЗЬКА ОБЛАСТЬ)
ДИПЛОМНА РОБОТА
(за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр»)
Трасковець Анастасія Сергіївна
Мелітополь – 2016

2.

Мета і завдання дослідження
Метою нашої роботи є аналіз проекту організації та розвитку
державного підприємства «Кам’янсько-Дніпровське лісове господарство»
Для досягнення результатів поставленої мети були сформульовані такі завдання:
1.
Збір статистичної та відомчої інформації, її логічний аналіз;
2.
Дослідження насаджень сосни звичайної та сосни кримської в умовах Іванівського
лісництва ДП «Кам’янсько-Дніпровське лісове господарство»;
3.
Вивчення стану соснових насаджень;
4.
Закладання тимчасових пробних площ з визначенням основних таксаційних
показників;
5.
З’ясування розподілу соснових насаджень за класифікацією Крафта.

3.

Наукова новизна одержаних результатів
За результатом експериментальних досліджень вперше детально охарактеризовано
методи створення лісових культур та з’ясовано особливості росту соснових
насаджень в умовах Іванівського лісництва державного підприємства
«Кам’янсько-Дніпровське лісове господарство».

4.

ДП «Кам’янсько-Дніпровське лісове господарство»
Розміщене в південно-західній частині Запорізької області
на території чотирьох адміністративних районів:
• Великобілозірського;
• Веселівського;
• Кам’янсько-Дніпровського;
• Михайлівського
та в межах міста Енергодар.
Загальна площа лісового фонду підприємства
складає 6127 га.
Господарська діяльність лісового господарства спрямована
на збереження, охорону та відтворення лісів, посилення їх
корисних властивостей, раціональне використання лісових
ресурсів.

5.

Соснові насадження Іванівського лісництва

6.

7.

ВИСНОВКИ
1. На початку виконання дипломної роботи я проаналізувала матеріали останнього
лісовпорядкування підприємства. Згідно статті 45 Лісового Кодексу України під
лісовпорядкуванням
розуміється
комплекс
заходів,
спрямованих
на
забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення
лісового
господарства,
охорони,
захисту,
раціонального
використання,
підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення
лісового господарства, отримання достовірної і всебічної інформації про
лісовий фонд України [27]. Під час циклу лісовпорядних робіт і визначаються
основні показники по лісгоспу. Згідно лісорослинному районуванню територія
лісгоспу відноситься до західного засушливого степу.
клімату району досліджень
В умовах посушливого
успішно зростають сосна звичайна і кримська,
акація біла. Тому для свого дослідження я обрала найхарактерніші умови:
насадження сосни кримської та сосни звичайної в умовах найтиповіших по
лісгоспу – сухих та свіжих борів.

8.

Розподіл площі вкритих лісовою рослинністю лісових
ділянок за групами типів лісу
Судіброва; 26%
Бір; 35%
Діброва; 13%
Субір; 26%
Бір
Субір
Діброва
Судіброва

9.

2. В Іванівському лісництві найбільші площі соснових насаджень
зосереджені в умовах А1 (сухий бір), А2 (свіжий бір).
Кримська сосна зазвичай менша ростом, хвоя її менш соковита, але
вона економніше витрачає вологу, що в умовах посухостійкого клімату
є великою перевагою, і менше пошкоджується комахами, в тому числі
пильщиком. Сосна звичайна, завдяки оліготрофності, рясним і частим
урожаям насіння утворює стійкі й продуктивні насадження на великих
площах в складних екологічних умовах.

10.

3.
У молодому віці сосна кримська більш інтенсивніше росте, бо вона
більш посухостійкіша за сосну звичайну, швидше приживається до певних
умов, менше вражається хворобами і шкідниками, тому на даний час її
діаметр і запас на площі більший. Потім поступово сосна звичайна переважає
сосну кримську по висоті і діаметрі, але запас соснових насаджень в різному
віці майже однакові, відрізняються приблизно на 10 м³. Зі збільшенням віку
насадження приймають тенденцію спаду запасу, діаметр і висота стають
більш-менш стабільними. Це може спричинятися тим, що умови зростання є
несприятливими (сухий клімат, низька вологість), тип лісорослинних умов –
бори, ураження насаджень хворобами та шкідниками, проходження низових
пожеж, антропогенна діяльність.

11.

4. Для визначення характеристик насаджень нами було закладено 4 пробні
площі в умовах виділів сухого та свіжого борів. Пробні площі закладалися в
найбільш характерних місцях виділів. На них була проведена така робота:
вимірювання середнього діаметру і середньої висоти насадження;
класифікація дерев за їх ростом і розвитком. Дані отримані в результаті
натурних і камеральних робіт по пробних площах:
№
п. п
Склад
Вік,
років
d, см
H,м
Бонітет
Повнота
Запас на
1га, м³
1
10Сз
46
18
15,3
2
0,5
139,2
2
10Сз
44
20,4
14,4
2
0,6
163,28
3
10Скр
42
16,2
12,5
3
0,5
94,4
4
10Скр
45
16,02
10,3
3
0,4
78

12.

5. На пробних площах проводилася класифікація дерев за їх ростом і розвитком
окомірно. Згідно з цією класифікацією, дерева поділяються на наступні класи:
1 – передомінуючі відносно великі дерева, які домінують над іншими, маючи
товщий стовбур та краще розвинуту крону. Таких дерев – до 10 %.
2 – домінуючі дерева з добре розвинутою кроною та струнким стовбуром. Їх
кількість становить 20-40 %.
3 – субдомінуючі дерева, що мають таку ж висоту, як і дерева 2 класу, але
крона у них стиснута з боків іншими деревами. Є ознаки пригнічення. Таких дерев
20-30 %.

13.

4 – пригнічені дерева. Їх крони звужені, часто недорозвинені. Таких
дерев може бути до 30 %. Дерева цього класу поділяються на
4а – з рівномірно розгалуженим гіллям крони;
4б – дерева з односторонньо розвинутою кроною.
5 – відмираючі та мертві дерева (до 10 %), які поділяються на
5а – дерева з живою кроною;
5б – мертві дерева.
Класифікація Г. Крафта використовується при догляді за лісом,
проведенні наукових досліджень. Але класифікація носить суб’єктивний
характер, бо віднесення того чи іншого дерева до певного класу
здійснюється окомірно.

14. Дякую за увагу!