Улаштування та ТО рульового керування

1.

Національний університет цивільного захисту України
Кафедра інженерної та аварійно-рятувальної техніки
Протипожежна та аварійно-рятувальна техніка
Лабораторна робота №7
Тема: Улаштування та ТО рульового керування.

2.

Мета роботи: ознайомитися й навчитися
виконувати
операції
діагностування
технічного стану й ТО рульового керування
автомобілів.
Обладнання: макет рульового керування
автомобіля ГАЗ-5312, пожежна автоцистерна
АЦ-40(130)63Б, люфтомір, набір гайкових
ключів, плоскогубці, лінійка.
2

3.

3
ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ
1. При виконанні робіт з ТО автомобіль має бути
встановлений на стоянкові гальма, а під його колеса
підставлено противідкатні упори (башмаки).
2. Забороняється виконувати будь-які роботи на
піддомкраченому автомобілі.
3. В разі піддомкрачування автомобіля необхідно
встановлювати під раму автомобіля, поруч з домкратом, упор
(козелок).
4. Забороняється користуватися зламаним інструментом.
5. Забороняється знаходитися в площині обертаючих
деталей при працюючому двигуні.
6. Забороняється самостійно опускатися під автомобіль.
7. Забороняється виконувати будь-які роботи на
піддомкраченому автомобілі.
8. При роз’єднанні тяг користуватися відповідним
пристосуванням.

4.

1. Загальна будова рульового керування
Рульове керування складається з рульового
механізму і рульового привода.
Рульовий механізм автомобіля ГАЗ-5312
складається з рульового колеса, рульового вала
з черв’яком колонки (труби), всередині якої
проходить рульовий вал, вала сошки з
тригребеневим роликом, сошки і чавунного
картера з підшипниками.
Рульовий привід автомобіля ГАЗ-5312
з’єднує сошку з поворотними цапфами, він
складається з поздовжньої рульової тяги,
поворотних важелів і поперечної рульової тяги.
4

5.

5
Рисунок 1 – Схема улаштування рульового керування: 1 –
рульове колесо; 2 – рульова колонка; 3 – рульовий вал; 4 –
рульовий механізм; 5 – рульова сошка; 6 - поздовжня рульова
тяга; 7 – рульовий важіль поздовжньої тяги

6.

6
Рисунок 2 – Рульовий механізм

7.

Особливістю
рульового
керування
з
гідропідсилювачем
є
застосування
гідравлічного підсилювача, вмонтованого в
картер рульового механізму.
Рульовий механізм автомобіля ЗИЛ-130
складається з картера, гвинта і гайки на
циркулюючих
кулях,
поршня-рейки
гідропідсилювача і зубчастого сектора який
виготовлено разом з валом рульової сошки.
Гайка рульового механізму жорстко закріплена
всередині поршня-рейки. Зубчаста рейка і
зубчастий сектор мають зуби, товщина яких
змінюється по їх довжині.
7

8.

8
Рисунок 3 Схема улаштування і дії гідравлічного підсилювача, що
конструктивно складається з силового циліндру сумісно з рульовим
механізмом

9.

2. Характерні несправності, ТО та діагностування
технічного стану рульового керування
Основні несправності рульового керування і їх причини
наведені в таблиці 1.
Таблиця 1 – Несправності рульового керування та їх причини
№
Несправність
Причини
з/п
1 Нестійкий рух автомобіля. Вільний хід рульового колеса значно
більший за норму.
2. Рульове колесо
1. Малий рівень масла в бачку гідро
повертається з великим
підсилювача.
зусиллям.
2. Потрапило повітря в систему гідро
підсилювача.
3. Не працює насос гідро підсилювача.
4. Невірне регулювання рульового
механізму.
3. Підтікання масла
1. Спрацювання сальників.
2. Тріщини в картері рульового механізму.
9

10.

Роботи щодо перевірки технічного стану
рульового керування та регулювальні
роботи
В рульовому керуванні регулюють шарнірні
з’єднання рульових тяг, зазор у підшипниках
черв’яка, зачеплення ролика з черв’яком,
максимальний кут повороту передніх коліс,
зазор між поршнем-рейкою і зубчастим
сектором автомобіля ЗИЛ-130 й осьове
зміщення рульового колеса, натяг пасу
гідронасоса.
10

11.

Перевірка кріплень рульового керування
Рисунок 4 – Перевірка кріплень рульового керування:
1 – поворотні важелі, 2 – кульові пальці, 3 – сошка керма, 4 –
амортизатори, 5 – картер рульового механізму
11

12.

Перевірка кріплень рульового керування
Рисунок 4 – Перевірка кріплень рульового керування:
1 – поворотні важелі, 2 – кульові пальці, 3 – сошка керма, 4 –
амортизатори, 5 – картер рульового механізму
11

13.

Перевірка технічного стану рульового керування за
параметром люфта приладом люфтоміром
12

14.

13
Таблиця 2 Граничні значення сумарного люфту у
рульовому керуванні транспортних засобів
Тип транспортного засобу
Легкові автомобілі та вантажні автомобілі з
дозволеною максимальною масою до 3,5 т
Автобуси з дозволеною максимальною
масою до 5 т
Автобуси з дозволеною максимальною
масою понад 5 т
Вантажні
автомобілі
з
дозволеною
максимальною масою понад 3,5 т
Автомобілі і автобуси, зняті з виробництва
Граничне
значення
сумарного
люфту
10°
10°
20°
20°
25°

15.

Перевірка рульового приводу й усунення люфту в
його зчленуваннях
Рисунок 5 – Перевірка (а) і усунення (б) люфту в
зчленуваннях рульового привода
14

16.

Перевірка та регулювання натягу паса гідронасоса
15

17.

16
Перелік робіт ТО
При ЩТО перевіряють стан шарнірних з’єднань
рульових тяг, кріплення рульової сошки, люфт
рульового колеса.
При ТО-1 перевірити кріплення і шплінтування
деталей рульового керування і герметичність з’єднань
системи підсилювача рульового керування, люфт
рульового колеса і шарнірів рульових тяг. Перевірити
рівень рідини в гідроприводі гальм.
При ТО-2 виконати операції передбачені ТО-1, а
також відповідні очищувальні та мастильні роботи.
Здійснити сезонну заміну олив відповідно до карти
змащування.

18.

Порядок заміни масла в системі гідропідсилювача 17
Для заміни масла в системі гідропідсилювача
необхідно виважити передню вісь автомобіля таким
чином, щоб колеса не торкалися підлоги. Зняти пробку
заливної горловини масляного бачка, відокремити від
розподілювача трубопроводи нагнітаючої та зливної
магістралей та злити через них масло із бачка і насоса.
Після чого, повертаючи помалу рульове колесо
поперемінно то вліво, то вправо до упора (при
непрацюючому двигуні), злити масло із силового
циліндра.
Після зливу масла необхідно промити бачок
гідропідсилювача свіжим маслом в об’ємі одною літра.
Фільтр заливної горловини бачка і фільтр очищення
масла зливної магістралі (в бачку) промити окремо в
ацетоні.

19.

18
Приєднати трубопроводи нагнітаючої та зливної
магістралей до розподілювача. Залити в бачок свіже
масло до рівня (на 30 35 мм нижче верхнього торця
заливної горловини) і дати витримку на протязі 2 3
хвилин.
Запустити двигун і, при його роботі на мінімальних
обертах, провертати рульове колесо поперемінно то
вліво, то вправо до упора (4 5 разів в кожну сторону)
для заповнення гідросистеми маслом та вилучення
повітря. Зупинити двигун. Долити масло в бачок до
рівня, опустити передні колеса автомобіля і перевірити
дію гідропідсилювача під час руху автомобіля.

20.

19
Завдання на самопідготовку:
Калисский В. С. Автомобиль категории С. Учебник
водителя / В. С. Калисский, А. И. Манзон, Г. Е. Нагула.
- [3-е изд.]. – М.: Транспорт, 1984. – 349 с. (С. 216-225).