Гострі екзогенні отруєння

1. ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. М.І.Пирогова Курс анестезіології-реаніматології кафедри госпітальної хірургії

доцент Гомон М. Л.
ГОСТРІ
ЕКЗОГЕННІ
ОТРУЄННЯ

2. Соціально-гігієнічна класифікація гострих отруєнь

Випадкові: -- побутові;
-- промислові;
Націлені: -- суіцидальні;
-- кримінальні:
- з метою вбивства;
- створення безпомiчного стану.

3. Патогенетична класифікація гострих отруєнь

/по вибірковій токсичності/
1.Нейротропним ядом;
2.Кардіотропним ядом;
3.Нефротропним ядом;
4.Гепаторопним ядом;
5.Гематотропним ядом;
6. ….

4. Фармакологічна класифікація гострих отруєнь

/по механізу дії яду/
1.Спиртами (етиловим; сурогатами; метиловим;…);
2.Медичними засобами (клофеліном; барбітуратами;…);
3.Фосфорорганічними сполуками (хлорофос; карбофос;…);
4.Чадним газом ;
5.Агресивними рідинами (оцетовою есенцією; акум. рідиною;…);
6.Хлрованими вуглеводами (дихлоретаном, 4-хлорвуглерод;…);
7.Солями важких металів (свинцем; сулема; …);
8.Біологічними ядами (блідою поганкою; мервоним мухомором;…).

5. Фази та клінічні періоди протікання гострих отруєнь

- токсигенна;
- токсико-соматогенна;
КЛІНІЧНІ ПЕРІОДИ:
-прихований;
-наростання резорбтивної дії яду;
-максимальної резорбтивної дії яду;
-наслідків (видужання).
ФАЗИ:

6. ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ЛІКУВАННЯ ГОСТРИХ ЕКЗОГЕННИХ ОТРУЄНЬ

I. Попередження
всмоктування яду
в організм.
1- й напрямок

7. I. Попередження всмоктування яду в організм.

Шляхи поступлення яду в
організм
ЕНТЕРАЛЬНИЙ (через КШТ),
ІНГАЛЯЦІЙНИЙ (через легені),
РЕЗОРБТИВНИЙ (через шкіру),
ПАРЕНТЕРАЛЬНИЙ (в/в, в/м, п/ш).

8. Шляхи поступлення яду в організм

Способи і методи
промивання шлунку
СПОСОБИ
Активний (визов рвоти)
(Рефлекторний, концентр.розчин NaCl,
розчин гірчиці, апоморфіну гідрохлорид)
Зондове промивання
(Товстим зондом, або
після інтубації трахеї)
МЕТОДИ
Об' ємний
До чистих промивних вод
(Вік-2=(літрів) до 14 років)
(але не більше об'ємного)

9. Способи і методи промивання шлунку

Очищення тонкого і товстого
кишківника
/тонкого кишківника/
1.Сольові послаблюючі
- магнезії сульфат(30-50 г);
2.Масляні послаблюючі
- вазелінове масло(1-2 мл/кг);
- касторове масло.
3.Рослинні та ін. послаблюючі
(не використовуються в токсигенній фазі).
/товстого кишківника/
1. Сифонні клізми. 2. Очисні клізми. 3. Лікувальні клізми

10. Очищення тонкого і товстого кишківника

Шляхи попереджання
всмоктування яду при
інгаляційному шляху поступлення
1. Ізоляція в атмосфері дії яду:
-фільтруючі протигази, пов’язки;
- ізолюючі протигази.
2. Видалення з атмосфери дії
яду:
- винос, вивіз потерпілого.

11. Шляхи попереджання всмоктування яду при інгаляційному шляху поступлення

Попередження всмоктування
яду при резорбтивному шляху
поступлення
/через шкіру та слизові оболонки/
1.Стирання яду:
(тампоном, серветками)
2.Змивання яду:
(водою, розчинником, антидотом;…)
/Попередження збільшення площі резорбції яду./

12. Попередження всмоктування яду при резорбтивному шляху поступлення

Попередженя всмоктування яду
при парентеральному шляху
поступлення
/в/венний, в/м’язевий, п/шкірний/
1.Подовження терміну поступлення яду в
загальний кровотік:
- венозні жгути;
- обколювання місця укусу симпатоміметиком.
2.Видалення яду з місця поступлення:
-
кровопускання;
сорбція;
відсмоктування;
коагуляція яду в рані.

13. Попередженя всмоктування яду при парентеральному шляху поступлення

II Антидоти
МЕДИЧНІ
ТА ПРИРОДНІ
ЗАСОБИ, ЗДАТНІ
ЗНЕШКОДИТИ ЯД ШЛЯХОМ
ФІЗИЧНОЇ, ХІМІЧНОЇ
ВЗАЄМОДІЇ З НИМ, АБО
ШЛЯХОМ КОНКУРЕНТНОЇ ДІЇ
НА ФЕРМЕНТИ, РЕЦЕПТОРИ.

14. II Антидоти

Класифікація антидотів
1.Фізичні:
- активоване вугілля(по 80-100 г/per os);
- кремнеземисті сорбенти (полісорб, сілард П, ентеросгель- per os).
2.Хімічні:
- 5%унітіол, 10%тетацин кальцій,30%натрія тіосульфат при отр.солями
важких металів;
- перманганат калія (1:100000) per os, при отруєнні органічними ядами.
3.Конкурентні:
- етиловий спирт 1-2 г/кг/добу при отруєнні метиловим спиртом;
- 0,5%3.0-5.0мл. Налорфіну при отруєнні опіатами.
3.1. Сироватки (антитоксична імунотерапія):
- антигюрзін, протизміїна сироватка, протикатакуртова сироватка.

15. Класифікація антидотів

III. Прискорення виведення
яду з організму.
1. Стимуляція діурезу -
форсований діурез.
2. Екстра і інтракорпоральні методи детоксикації.
3. Гіпербарична
рксигенація(ГБО).

16. III. Прискорення виведення яду з організму.

Стимуляція діурезу форсований діурез
- водна нагрузка 1-1,5л (згідно
показників волемії;
- використання діуретиків (1520% манітол/за 15 хв, лазікс 12мг/кг. - очікуваний діурез 500800 мл/год);
корекція водно-електролітних
порушень.

17. Стимуляція діурезу - форсований діурез

Екстракорпоральні та інтракорпоральні методи детоксикації.
плазмаферез;
гемодіаліз (низькомолекулярні яди);
гемосорбція (середньо і високомолекулярні яди);
ентеросорбція (Sillard P, 8-12 г/добу, per os)
рідкі методи (перитонеальний діаліз, штучна
печінка, ксеноселезінка);
- перспективні методи
сорбція на культурі печінкових клітин).
(гемофільтрація,

18. Екстракорпоральні та інтракор-поральні методи детоксикації.

Гіпербарична оксигенація
При
отруєнні чадним
газом та гемоглобінблокуючими ядами:
-(в режимі 3ата. до відновлення
кисневої ємкості крові).

19. Гіпербарична оксигенація

Отруєння етиловим
спиртом /алгоритм/.
- /смертельна доза 4-12 г/кг, смертельна концентрація в крові 5-6г/л. /.
Патогенез.
1.Наркотична дія етилового спирту на ЦНС.
2.Загальнотоксична дія проміжних продуктів
метаболізму
(ацетальдегід та уксусна
кислота) на органи-мішені: серце, печінку,
нервову систему,..

20. Отруєння етиловим спиртом /алгоритм/.

Клінічна
картина.
1.Сп’яніння, поверхнева та глибока
кома /концентрація в крові коматозного стану 3 г/л. /.
2.Серцево-судинна недостатність,
набряк головного мозку, печінкова
недостатність,..

21. Отруєння етиловим спиртом /алгоритм/.

Невідкладна допомога та ІТ.
1.Промивання шлунку:
-поверхнева кома - зондове, об’ємне редуковане на
боку (5-8л. води);
-глибока кома - зондове, об’ємне редуковане після
інтубації трахеї.

22. Отруєння етиловим спиртом /алгоритм/.

Невідкладна допомога та ІТ.
2.Антидотна терапія та прискорення виведення яду:
-прискорення повного розпаду спирту: 10-20%глюкоза 500мл, киснева
терапія 50% О2, вітаміни групи В1,В6 (по3-5мл), С(5-10мл);
-аналептична терапія:нашатирний спирт вдихати, кордіамін (2мл), кофеїн
(2мл.), дофамін, добутамін (2-5мкг/кг/хв), бемегрід (10мл);
-корекція ацидозу: кокарбоксилаза, натрія гідрокарбонат (4% 200-1000мл);
-стабілізація глюкокортикоїдного фону: преднізолон 30-90мг,
дексаметазон 4мг;
- регідратація на пізньому етапі.
3.Симптоматична терапія: забезпечення прохідності
дихальних шляхів, попередження міоренального синдрому та інфузійна
терапія.

23. Отруєння етиловим спиртом /алгоритм/.

Отруєння метиловим
спиртом /алгоритм/.
- /смертельна доза 80-100мл, смертельна
концентрація в крові 800пром. /.
Патогенез.
1.Загальнотоксична дія проміжних продуктів
метаболізму (формальдегід та мурашина
кислота) на органи-мішені: нервову систему,
серце, печінку,..
2.Наркотична дія етилового спирту на ЦНС.

24. Отруєння метиловим спиртом /алгоритм/.

Клінічна
картина.
1. Диплопія, мерехтіння мушок перед
очима, сліпота. Серцево-судинна
недостатність, печінкова
недостатність,..
2.Сп’яніння, поверхнева та глибока
кома

25. Отруєння метиловим спиртом /алгоритм/.

Невідкладна допомога та ІТ.
1.Промивання шлунку:
-поверхнева кома - зондове, об’ємне редуковане на
боку (5-8л. води);
-глибока кома - зондове, об’ємне редуковане після
інтубації трахеї.

26. Отруєння метиловим спиртом /алгоритм/.

Невідкладна допомога та ІТ.
2.Антидотна терапія /конкурентна/:
-етиловий спирт 1-2 г/кг/добу
Або в 5% р-ні глюкози, фіз розчину/добу
Або per os 40% -50.0мл. Кожні 3 год- всього 400мл;
Або 30% кожні 2 год
- регідратація на пізньому етапі.
3.Ранній гемодіаліз
4.Симптоматична терапія: забезпечення прохідності
дихальних шляхів, попередження міоренального синдрому та інфузійна
терапія.

27. Отруєння метиловим спиртом /алгоритм/.

Отруєння
етиленгліколем
- /смертельна доза 80-350мл, смертельна концентрація в крові
800пром. /.
Патогенез.
1.Загальнотоксична дія проміжних продуктів
метаболізму (гліколевого альдегіду та
щавлевооцтової кислоти) на органимішені: нервову систему, серце, печінку,..
2.Наркотична дія етилового спирту на ЦНС.

28. Отруєння етиленгліколем

Отруєння
етиленгліколем.
Клінічна
картина.
1.Сп’яніння, поверхнева та глибока кома
(перші 12год)
2. Враження ЦНС (збудження, гіпертонус,
судоми) 2-4 доба
3.Екзотоксичний шок (гіпотонія, колопс,
лівошлуночкова недостатність) 2-4доба
4. З 5-ї доби гепаторгія, нефропатія

29. Отруєння етиленгліколем.

/алгоритм/.
Невідкладна допомога та ІТ.
1.Промивання шлунку:
-поверхнева кома - зондове, об’ємне редуковане на
боку (10-12л. води);
-глибока кома - зондове, об’ємне редуковане після
інтубації трахеї.

30. Отруєння етиленгліколем. /алгоритм/.

Невідкладна допомога та ІТ.
2.Антидотна терапія /конкурентна/:
2.1-етиловий спирт 1-2 г/кг/добу
Або в 5% р-ні глюкози, фіз розчину/добу
Або per os 40% -50.0мл. Кожні 3 год- всього 400мл;
Або 30% кожні 2 год
2.2-препарати кальцію 10мл. Кожні 6год.
2.3-сульфат магнію 5-10 мл-в/в
3.Ранній гемодіаліз, форсований діурез
4.Симптоматична терапія: забезпечення прохідності
дихальних шляхів, попередження міоренального синдрому та інфузійна
терапія.

31. Отруєння етиленгліколем. /алгоритм/.

Отруєння ФОС
/алгоритм/.
- /смертельна доза 0.2-10.0г, токсична конц.в повітрі 20-100мг/м3 /.
Патогенез.
Антихолінестеразна дія на М- Нхолінорецептори
Пряма фосфорилююча дія на
холінорецептори
Фосфорилююча дія на макроерги

32. Отруєння ФОС /алгоритм/.

Клінічна картина.
1.ст. гіпергідроз, бронхорея, гіперсалівація,
міоз, нудота, біль в животі, діарея
2ст. + страх, психомоторне збудження,
міофібриляції, клонічні та тонічні судоми
3ст. Кома, міоплегія, паралічі, депресія
дихання та гемодинаміки

33. Отруєння ФОС /алгоритм/.

Невідкладна допомога та ІТ.
1.Промивання шлунку:
- зондове, об’ємне (10-12л. води) кожні 6 год;
- після промивання – активоване вуг.,
ентеросорбент, сольові проносні, або вазелінове
масло 300мл.
Високі сифонні клізми

34. Отруєння ФОС /алгоритм/.

Невідкладна допомога та ІТ.
2.Антидотна терапія : конкурентна
-1ст- атропіну сульфат – 2-3мг до атропінізації
-2ст -атропіну сульфат – 20-25мг до атропінізації
-3ст - атропіну сульфат – 30-35мг до атропінізації
Реактиватори холінестерази:
1ст.Діпіроксім 15% по 1.0 мл в/м до 150мг.
2ст – до 1,2-2.0гр в комбінації з ізонітразіном 40%-3.0мл
3ст. - + оксіми центральної дії – діетиксим 250мг 6-5р/добу, алоксім
(75мг/добу) + холінестеразу (4-8мг/добу)
3. До 6-8 год гемодіаліз, гемосорбція.
4.Симптоматична терапія: забезпечення прохідності
дихальних шляхів, попередження міоренального синдрому та інфузійна

35. Отруєння ФОС /алгоритм/.

Отруєння кислотами та
лугами /алгоритм/.
Патогенез.
1.
Місцеводеструктивна дія
2. Резорбтивна дія

36. Отруєння кислотами та лугами /алгоритм/.

Отруєння оцтовою
есенцією /алгоритм/.
Смертельна доза ентерально –
50мл.(40%); органічна кислота
харчового призначення.
Клінічна картина.
Оцтова кислота попадаючи в кишковошлунковий тракт має місцеву припікаючу дію,
визиваючи опіки різної глибини і площі в
залежності від концентрації і випитої
кількості. По розповсюдженості опіку
(стравохід – 1-а, шлунок-2-а, за межами
шлунку (явища перитоніту, медіастініту)-3-я
ст.) визначають важкість отруєння.

37. Отруєння оцтовою есенцією /алгоритм/.

Клінічна картина.
Резорбтивна дія: визиває гемоліз еритроцитів з
враженням нирок від нефропатії до гострої ниркової
недостатності.
В залежності від концентрації вільного гемоглобіну в
плазмі крові (до 5г/л – 1-а ст., 5-10 г/л – 2-а ст., більше 10г/л -–
3-я ст.) визначають важкість резорбтивної дії кислоти.
Опіки стравоходу та шлунку мають гострий період (1-6-а
доба), період проліферативного запалення та відторгнення
некротичних мас з утворенням виразок (7-10 доба), період
регенерації (11-20 доба).
В 40% випдків опіки супроводжуються екзотоксичним
шоком. В майже 90% випадків розвивається гемоліз
еритроцитів з токсичною коагулопатією та нефропатією
різної ступені вираженості, аж до гострої ниркової
недостатності. Токсична дистрофія печінки спостерігається
у 85% випадків, гостре легеневе пошкодження – у 51%
випадків.

38. Отруєння оцтовою есенцією /алгоритм/.

Невідкладна допомога та ІТ.
1.Промивання шлунку
- перед постановкою товстого орогастрального зонда
проводять протишокові міроприємства: в/м. вводиться 1.0 мл.
0,1% атропіну, 1.0 мл. 2% промедолу, 2.0 мл. 2% папаверіну
(або еквіалентні по складу комбінації груп препаратів );
- зонд перед постановкою щедро змащують
гідрокортизоновою маззю або іншим нейтральним маслом;
- лише зондове , об’ємне (10-12л. водогінна вода кімнатної
температури) в перші 12 години отруєння;
- після промивання шлунку в зонд вводиться альмагель 12ст.л.(або фосфальгель, маалокс або інше обволокуюче,
емульсія олії) з анестезіном 0.2г (новокаїном 0.2г) та
левоміцетин 0.5г (або інший антибіотик чи антисептик для
ентерального використання).

39. Отруєння оцтовою есенцією /алгоритм/.

Невідкладна допомога та ІТ.
2.Антидотна терапія. Направлена на залужнення крові (т.ч.
профілактику гемоглобінурійного нефрозу ): натрію
гідрокарбонат 3-8% довенно краплинно до залужнення
крові по доних нормоглам КЛБ. При відсутності
лабораторних методів контролю КЛБ верхня межа темпу
введення соди не повинна знижувати частоту дихання
менше 12 дих/хв., нижня межа швидкості визначається по
залужненню сечі (в сечовий міхур ставиться катетер,
опорожняється сечовий міхур, залужнення сечі
визначаютькожні 5-15хв. по посинінню лакмусового
папірця від падаючої каплі сечі з катетера.). Залужнення
крові припиняють піся зникнення вільного гемоглобіну в
плазмі крові (кров центрифугують і визначають колір
плазми) або при прозвитку олігоанурії.

40. Отруєння оцтовою есенцією /алгоритм/.

Невідкладна допомога та ІТ.
3.Ранній гемодіаліз в перші 6 годин після отруєння. Форсований
4.Симптоматична терапія направлена на лікування екзотоксичного
діурез з залужненням крові (пункт 2).
шоку (першочергово), больового синдрому, опіків слизової кишковошлункового тракту в залежності від їх ступеню та стадії опікової хвороби,
ниркової та печінкової недостатності, гострого легеневого враження, ДВЗ
синдрому (дивись відповідні синдроми). Протишокова терапія раннього
етапу включає глюкозо-сольові розчини, препарати желатину
(гелофузін), с/з плазму, соду. При стабілізації волемії використовується
в/венно глюкозо-новокаїнова суміш, стимуляція діурезу осмодіуретиками
(манітол, маніт), наркотичні аналгетики (промедол, омнопон, стадол,
фентаніл), нейролептики ( дроперидол), спазмолітики ( но-шпа,
платифілін, баралгін, галідор, папаверин), місцева знеболююча,
оволакуюча, гіпотермія шлунку,спазмолітична та протимікробна терапія
ентерально при відсутності явищ перитоніту, медіастініту чи кишковошлункової кровотечі.

41. Отруєння оцтовою есенцією /алгоритм/.

Отруєння блідою
поганкою /алгоритм/.
- /смертельна доза 0.1мг/кг по А-аманініну, =5г.сух гриба /.
Патогенез.
Фалотоксини (фалоїдін, фалін, фалоїн,
фалізін, фалоцин,…) – пошкодження
мембран мітохондрій ендоплазматичного
ретикулума через под. АТФ-ази
Аманітотоксини (А-В-Г- аманітіни, аманін,
аманулін,…) – пригнічують ядерні субстанції
клітин, процеси утворення і реплікації РНК та
ДНК інформацію синтезу білку

42. Отруєння блідою поганкою /алгоритм/.

Клінічна картина.
Фалотоксини (фалоїдін, фалін, фалоїн,
фалізін, фалоцин,…) – Депресивні синдроми
ЦНС
Аманітотоксини (А-В-Г- аманітіни, аманін,
аманулін,…) – цитолітична гепаторгія та
нефропатія

43. Отруєння блідою поганкою /алгоритм/.

Невідкладна допомога та ІТ.
1.Промивання шлунку:
- виклик блювання, об’ємне (10-12л. води) кожні 6
год; з перманганатом калію (1:200000) до чистих
промивних вод
- зондове при важкому стані
- після промивання – активоване вуг.,
ентеросорбент, сольові проносні, або вазелінове
масло
Високі сифонні клізми

44. Отруєння блідою поганкою /алгоритм/.

Невідкладна допомога та ІТ.
2.Антидотна терапія :
- антагоністи шляхів метаболізму аманітіну – бензилпеніцилін
1млн.Од/кг/добу перші 3 доби.
- ацетилцистеїн
3. Рання гемосорбція в перші 24год.
4.Симптоматична терапія: ліпоєва к-та 100-200мг/добу, ліпамід
500-800мг/добу, берлітіон 600-900мг/длбу, глюкокортикоїди,
гепатопротектори, інгібітори протеоліт.ферментів, ГБО

45. Отруєння блідою поганкою /алгоритм/.

Отруєння медичними
засобами /морфіном/.
Патогенез.
Розвивається депресія
дихального центру з розвитком
гострої центрогенної дихальної
недостатності. Гіпоксія веде до
гіпотонія, сповільнення ритму
серцевих скорочень, зниження
температури тіла, зупинки
серцевої діяльності.

46. Отруєння медичними засобами /морфіном/.

Клінічна картина .
Характтерно звуження зіниць з
послабленням реакції на світло,
затримка сечі внаслідок спазму
сфінктера сечового міхура, гіперемія
шкіри, тошнота, блювота. При важкому
отруєнні - спостерігається асфіксія,
різкий ціаноз слизових оболонок,
розширення зіниці ока, серцевосудинна недостатність

47. Отруєння медичними засобами /морфіном/.

Невідкладна допомога та ІТ.
1.Промивання шлунку:
- зондове , 10-12л водогінної води кімнатної
температури з перманганатом
калію(1:200000 – слаборожевого кольору).
- після промивання в шлунок вводяться
сольові проносні засоби (сульфат магнію або
натрію).
- повторні промивання шлунку,
ентеросорбенти.

48. Отруєння медичними засобами /морфіном/.

Невідкладна допомога та ІТ.
2. Конкурентний антидот – налоксон,
налорфіну гідрохлориду по 0,5% - 3-5 мл.
3. Рання гемосорбція.
4.Симптоматична терапія. Атропіну сульфату
0,1% - 1 мл, дофамін, кордіамін 1 мл, кофеїну
натрію бензоат 10% - 1 мл, етімізол,
бемегрид 10% - 10 мл, л, вітамін В1 5% - 1 мл,
катетеризація сечового міхура, зігрівання
тіла.

49. Отруєння медичними засобами /морфіном/.

Отруєння чадним
газом (СО) /алгоритм/.
Підвищення рівня карбоксігемоглобіну вище 60%
Патогенез.
Оксид вуглецю (СО, чадний газ), маючи в 300
раз більшу в порівнянні з киснем
спорідненість до гемоглобіну, утворює з ним
стійку сполуку погресивно зменшуючи
кисневу ємкість кровіі та веде до гемічної
гіпоксії. Крім того високі концентрації оксиду
вуглецю блокують передачу кисню в ланцюгу
дихальних ферментів тканин, визиваючи
тканинну гіпоксію. Блокада транспортних та
тканинних ферментів транспорту кисню не
впливає на виведення вуглекислоти з
організму.

50. Отруєння чадним газом (СО) /алгоритм/.

Клінічна картина .
Сонливість, загальне недомогання з подальшим
засипанням і розвитком коматозного стану
обумовленого з однієї сторони абсолютною
недостатністю кисню в крові і тканинах, з іншої
– відсутністю збуджуючого впливу вуглекислоти,
яка не накопичується в зв’язку низьким темпом
утворення та достатніми механізмами
виведення. Прогноз в токсикосоматогенній
стадії залежить від динаміки протікання
гіпоксичної енцефалопатії; від легких проявів
(головна біль, головокружіння, нудота, блювота,
дезорієнтація) до вкрай важких з
декортикацйією, набряком мозку.

51. Отруєння чадним газом (СО) /алгоритм/.

Невідкладна допомога та ІТ.
1.Видалення (вивіз, винос) потерпілого з атмосфери дії чадного
газу.
2.Кислородотерапія (конкурентна антидотна терапія при
концентрації кисню в 300 раз більше ніж чадного газу):
-найбільш ефективним методом антидотної терапії та
швидкого забезпечення кисневої ємкості крові за рахунок
плазматичного транспорту кисню є гіпербарична оксигенація
(ГБО) (тривалість і тиск при сеансі ГБО залежить від рівню
карбоксигемоглобіну в крові та динаміки неврологічної
симптоматики);
-на етапі транспортування хворого до центрів ГБО
використовуються доступні методи 100% кисневої терапії (через
катетери, масочний, ШВЛ при депресії дихання) при наявності
симптомів енцефалопатії, вегетативних розладів;
-цитохром С по 20мг до 40-80 мг/добу,.довенно(цитомак) /
терапія гістотоксичної гіпоксії/.

52. Отруєння чадним газом (СО) /алгоритм/.

Невідкладна допомога та ІТ.
3. Симптоматична терапія в залежності від
ступені енцефалопатії (забезпечення
прохідності верхніх дихальних шляхів,
зменшення бронхореї, фармакологічна та
фізична протекція гіпоксичного враження
кори головного мозку /див. розділ етапи
серцево-легеневої та мозкової реанімації по
П.Сафару/, лікування і профілактика набряку
мозку та легень – див. відповідні розділи).

53. Отруєння чадним газом (СО) /алгоритм/.

Укуси плазунів та
комах /алгоритм/.
На території України в природніх
ареалах не зустрічаються змії та
комахи з нейролептичною дією яду;
основний ареал життя отруйних
плазунів території з тропічним,
субтропічним та пустельним кліматом
При укусах отруйних змій,
пауків,комах, необхідно провести
наступний комплекс міроприємств.

54. Укуси плазунів та комах /алгоритм/.

1.Зменшення темпу всмоктування яду в місці
укусу: наложити венозний жгут, обколоти місце
укусу симпатоміиетиком ( разова доза
адреналіну, мезатону розводиться в 2-3 рази і
обколюється місце укусу).
2.Видалення яду з місця укусу: проводиться
розріз шкіри по глибині укусу, до рани
прикладується Бенгальський камінь ( в народній
медицині використовуються природно отримані
пористі вуглеродні сорбенти). В виняткових
випадках використовується коагуляція яду
розпеченим залізом в місці укусу.
3. Антидоти-специфічні сироватки.
4. Гемосорбція.
5.Симптоматична терапія.

55. Укуси плазунів та комах /алгоритм/.

Література
1. Лужніков Є.А. «Клінічна токсикологія» -М.Медицина. 1994. -255с.
2.Чепкий Л.П., Новицька-Усенко Л.В., Ткаченко Р.О.
«Анестезіологія та ІТ» -Київ.«Вища школа». -2003р. -С.360-375.
3. Фармакологічні довідники (Машковського, Компендіум)
Основна.
Додаткова.
1. Бойчук Б.І. «Отруєння грибами» -1997р. -200с.
2.Регеда М.С. та спів.»Невідкладна допомога при гострих
отруєннях» -2001р. -143с.
3.Під.ред. Проф.Зозулі І.С., «Скорая и неотложная медицинская
помощь» --Київ. «Здоров»я». -2002р. -С.639-699.

56. Література

Дякую за
увагу!