Розробка К.Д.Ушинським питань дидактики

1. Розробка К.Д.Ушинським питань дидактики

Підготували:
Вінниченко Ольга
Пеньковська Наталя

2. К. Д. Ушинський – національна гордість народу України

Найавторитетніший педагог ХІХ ст.,
основоположник наукової педагогіки й
народної школи, автор праць з теорії та
історії педагогіки, який першим поставив
виховання на наукове підґрунтя, поєднавши
педагогіку з психологією та іншими науками
про людину, створив підручники для
початкового навчання «Рідне слово» та
«Дитячий
світ»,
розробив
програму
педагогічної освіти, проект учительської
семінарії, розвинувши та вдосконаливши
методику початкового навчання, високо
підніс суспільне значення вчительської праці.

3.

Ряд сформульованих Ушинським дидактичних
положень лежать в основі сучасної вітчизняної
педагогіки.
Він подолав розбіжності між матеріальною і
формальною концепціями про найбільш доцільний
характер освіти. Згідно теорії матеріальної освіти
функція навчання полягає, передусім, у засвоєнні
учнями фактичного матеріалу; згідно теорії
формальної освіти – у розвитку розумових сил учнів (їх
мислення, пам’яті, уваги тощо). Ушинський науково
обґрунтував положення про органічну єдність
оволодіння знаннями і розумового розвитку школярів
у процесі навчання.

4.

У тісному зв’язку з першою проблемою Ушинський
розв’язував питання про функції навчання. Перед
навчанням ставив три основні завдання: освітнє,
виховне і розвиваюче, які завжди повинні виступати в
єдності.

5.

Ушинський по-новаторському підійшов до
розробки дидактичних принципів. У його творах
знайшли
обґрунтування
такі
принципи
навчання: наочності, свідомості й активності,
послідовності й систематичності, міцності знань,
зв’язку навчання з життям, емоційності,
поєднання інтересу й відповідальності. У
процесі навчання всі принципи не виступають
самостійно, а органічно переплітаються і
обумовлюють один одного.

6.

Ушинський першим науково обґрунтував
принцип наочності навчання. Він пов’язав
його не лише з зоровими відчуттями, як це
було у попередників, а дав психологічний
аналіз, вказавши, що наочне навчання
випливає
з
особливостей
мислення
школярів: "Дитина мислить формами,
фарбами, звуками, відчуттями взагалі..." і не
можна примусити її мислити інакше. Тому
навчання повинно будуватися на живому
спогляданні, на конкретних образах, за
формулою: від конкретного до абстрактного.
Вказує на тісне поєднання наочності і слова
(читання, розповіді, бесіди тощо).

7.

По-новому пояснив принцип свідомості й активності
навчання. Неможливе активне навчання, що не
супроводжується розумінням. На його думку, і
свідомість, і активність невіддільні: активність є
формою, у якій здійснюється свідоме навчання. Він
вказував, що знати напам’ять – ще не означає знати.
Критерій якості знань – ступінь їх розуміння учнями.
Умови реалізації цього принципу: навчання рідною
мовою, зв’язок навчання з розвитком мислення,
доступність матеріалу, чітке формування основних
положень і ін.

8.

Принцип
послідовності
і
систематичності розумів у тому, що
навчання треба будувати так, щоб
воно
у
певній
послідовності
виробляло в учнів єдину систему
знань і навичок. Для реалізації
принципу Ушинський радить вчити
дітей порівнювати, класифікувати
предмети. У своїх підручниках значне
місце відводив відповідним вправам.
Принцип міцності засвоєння знань, як вважав
Ушинський, реалізується, передусім, через
повторення і вправи. Учитель, який не буде
дотримуватись цього правила нагадуватиме
візника, який мчить від станції до станції і не
оглядаючись розгублює все, що везе.

9.

Новим звучить в Ушинського
принцип поєднання інтересу й
відповідальності у навчанні.
Вимагає, щоб навчання мало
серйозний характер: "Навчати
граючись можна тільки дітей до
семирічного віку." З перших днів
треба
виховувати
у
дітей
ставлення до навчання як до
серйозної праці. А серйозна
праця, як вказує великий педагог,
завжди важка.

10.

Ушинський був прихильником класно-урочної системи
навчання і багато зробив для її вдосконалення. Новим було
його вчення про структуру та типи уроків. З урахуванням
дидактичної мети він виділив такі типи уроків:
– змішаний урок (містить повторення пройденого і пояснення
нового);
– урок усних і практичних вправ (повторення і закріплення
матеріалу);
– урок письмових вправ (розвиток навичок писемної мови);
– урок оцінки знань;
– урок повідомлення нових знань.

11.

Структуру уроку виводив із загальних ступенів навчання і
пізнання. Таких ступенів Ушинський встановив три: чуттєве
сприймання; мислительна переробка; закріплення у пам’яті і
звичках. На основі цього виділив три послідовно пов’язані між
собою структурні частини уроку:
1. Здійснення свідомого переходу від пройденого до нового і
створення в учнів цілеспрямованості на інтенсивне
сприймання матеріалу;
2. Розв’язання основного завдання уроку;
3. Підведення підсумків та закріплення набутих знань і умінь.

12.

У системі дидактичних поглядів Ушинського важливе місце
займає проблема підручника. Хороший підручник називав
фундаментом хорошого навчання. Підручники повинні
відповідати виховним, освітнім і розвиваючим цілям навчання,
основним дидактичним принципам і правилам. Цим вимогам
повністю
відповідають
написані
Ушинським
підручники "Дитячий світ" і "Рідне слово".