Софокл

1. Софокл

Виконала студентка 1го курсу
групи ІН-18
Вовк Діана

2. План

1.Коротка біографія Софокла
2.Творчість
3.“Філоклет”
4.“Едіп у колоні”
5.“Цар Едіп”
6.“Антігона”

3.

4. Коротка біографія

Софо́кл - давньогрецький трагік, драматург, один
із трьох найвизначніших трагічних
поетів класичної Греції, який займає за часом
життя і характером творчості місце
між Есхілом та Еврипідом.
Софокл народився в селищі Колонос, що існувало
на відстані приблизно за 2,5 км на північ
від Афінського акрополя. Різні джерела вказують
на 488, 495 та 496 р. до н. е. Його батько Софілл
був заможною людиною, власником зброярні.
Майбутній поет отримав гарну освіту, навчався
музиці у Лампра, а крім того, здобував відзнаки на
атлетичних змаганнях.

5. Софокл, Державний музей імені Пушкіна,  Москва

Софокл,
Державний музей
імені Пушкіна,
Москва

6.

За 60 років літературної діяльності Софокл
написав близько 123 п′єс, які
користувалися великим успіхом, недаремно
жяк зазначалося він 24 рази був
переможцем на змаганнях трагіків. До
нашого часу збереглося лише 7 повних
трагедій: «Аякс», «Едіп-тиран», «Електра»,
«Філоктет», «Едіп у Колонії».
Софокл довершив
розпочате Есхілом перетворення трагедії з
ліричної кантати на власне драму. Герої
його трагедії діють здебільшого самостійно
і самі визначають свою поведінку щодо
інших персонажів. Він рідко зображає на
сцені богів.

7. Творчість

Збереглося сім трагедій Софокла, що відносяться до пізнього
періоду його творчості. На підставі античних джерел
встановлені дати постановок трагедій.
«Філоктет» (409 до н. е.),
«Едіп у Колоні» (посмертна постановка 401 до н. е.),
«Антігона» (за рік чи два до 440 до н. е.),
«Цар Едіп» (зазвичай відносять до 429 до н. е., оскільки
згадування про мор може бути зв'язане з аналогічним
нещастям в Афінах),
«Аякс» (за стилістичними ознаками відносять до більш
раннього періоду, ніж «Антигона»),
«Трахінянки» (до 431 до н. е.)
«Електра» (бл. 431 до н. е.).

8. Філоктет

Дійові особи
Філоктет —
трагедія Софокла.
П'єсу було вперше
поставлено 409 р. до.
н. е на Діонісіях, де
вона отримала
перший приз.
Українською мовою
перекладена Андрієм
Содоморою.
Одіссей
Хор мореплавців
Вивідач під виглядом
торговця
Філоктет
Неоптолем
Геракл

9. Філоктет. Картина Жана-Жермена Друе

Філоктет.
Картина ЖанаЖермена Друе

10. Сюжет

Сюжет "Філоктета" заснований на циклі міфів
про Троянську війну. Місце дії — острів Лемнос де
самотньо мешкає Філоктет покинутий греками на шляху до
Трої, після того, як його вкусила отруйна змія, і відтоді
рана на його нозі не загоюєється поширюючи жахливий
сморід, зробивши його тягарем для війська. Його покинули
за порадою Одіссея. Філоктет десять років живе на острові
маючи при собі лише чарівний лук Геракла, яким він
полює на птахів, здобуваючи собі їжу.
Оракул провіщає грекам, що Трою можна нарешті здобути
маючи лук Філоктета. Ахейське військо посилає Одіссея та
сина Ахілла Неоптолема, щоб вони в будь-який спосіб
здобули цей лук.
Неоптолем обдурює Філоктета і забирає в нього лук, проте
згодом, після болісних переживань, він відмовляється від
цього ганебного завдання і повертає лук Філокетету.

11. Едіп у колоні

Едіп у Колоні —
трагедія Софокла, що відноситься
до фіванского циклу (куди також
входять трагедії "Цар Едіп" і
"Антігона"). Була поставлено вже
після смерті Софокла.

12. Леон Бакст. Ескіз костюмів до «Едіпа в Колоні»

13. Сюжет

Цар Едіп, осліплений та вигнаний з Фів за вбивство свого батька і
шлюб зі своєю матір'ю, поневіряється Грецією разом зі своєю
дочкою Антігоною. Трагедія починається з того моменту, як Едіп з
Антігоною приходять в Колон, поселення під Афінами, і
зупиняються у священному гаю Ериній. Місцеві жителі хочуть
прогнати Едіпа, проклятого богами, але він заявляє, що все
вчинене ним було волею долі і він сам не несе за це
відповідальності. Едіп вимагає зустрічі з місцевим
правителем Тесеєм.
З'являється Креонт і намагається переконати Едіпа повернутися
до Фів, застерігаючи тим, що Едіп може знеславити всіх своїх
нащадків, якщо не повернеться на батьківщину. Едіп
відмовляється, згадуючи при цьому всі несправедливості, завдані
йому Креонтом. Останній у гніві говорить, що схопив Ісмену, і
наказує схопити Антігону. Хор закликає Тесея, який після розмови
з Креонтом атакує зі своїм військом фіванців та відбиває дочок
Едіпа.

14. Українські переклади

Трагедію «Едіп у Колоні» вперше
українською переклав Іван
Франко. 1989 року у
видавництві «Дніпро» вийшов том
перекладів трагедій Софокла,
виконаних Борисом Теном та
Андрієм Содоморою, серед яких
був і «Едіп у Колоні»

15. Цар Едіп

«Цар Едіп» — одна з
семи трагедій афінського поета і драматурга
Софокла, в якій розповідається про трагічну долю
тирана (володаря) Фів Едіпа, сина Лая й Іокасти,
який у спробі уникнути похмурого пророцтва
здійснив його, ненавмисно вбивши свого батька і
одружившись на матері, а свої дні закінчив сліпим
жебраком і вигнанцем.

16. Антігона виводить сліпого Едіпа з Фів. Картина Жалабера. XIX ст.

Антігона виводить сліпого Едіпа з Фів.
Картина Жалабера. XIX ст.

17. Дійові особи

Едіп — цар Фів, котрий довго і щасливо правив містом, однак
раптом на Фіви боги наслали численні лиха.
Жрець — очільник процесії жителів Фів, які прийшли прохати
Едіпа про допомогу.
Креонт — брат Іокасти, дружини Едіпа.
Хор фіванських старійшин.
Тіресій — старий віщун, який знає правду про минуле Едіпа,
однак не бажає її розповідати.
Іокаста (Йокаста) — дружина Едіпа, вдова Лая, на якій Едіп
одружився після вбивства Лая невідомим.
Гонець — гонець з Коринфа, який знає, що Едіп був
усиновлений.
Пастух Лая — старий пастух, який колись врятував Едіпа від
смерті.
Челядинець Едіпа.

18. Сюжет

Оповідь починається з діалогу царя Едіпа і жерця.
Останній повідомляє, що народ Фів потерпає від численних
лих і шукає допомоги в Едіпа. Цар розповідає як послав
до Дельфійського оракула за порадою Креонта, однак той
забарився і Едіпом оволодівають тривожні думки.
Попри побоювання скоро Креонт радісним повертається до
Фів. Він повідомляє віщування оракула: Фіви очистяться
від лих, коли буде знайдено і покарано вбивцю
колишнього царя Лая, котрий лишився невідомим. Едіп
збирає народ, щоб розшукати вбивцю, обіцяючи
помститися за Лая. Приводять віщуна Тіресія, але він
ухиляється від відповіді хто ж є винуватцем лих у місті.
Розгніваний Едіп свариться з Тіресієм, підозрюючи його
самого у злочині. Віщун врешті натякає, що сам Едіп
накликав на Фіви нещастя, а вбивця Лая зовсім близько.

19. Трагедія Софокла в світовій культурі

«Цар Едіп» посідає важливе місце у розвитку
європейського, а зокрема українського
театрального процесу. На українських теренах
трагедія стала темою для діалогу між
європейськими культурами. Через вистави
режисери намагалися самоідентифікуватися в
європейському театрі ХХ ст., часто намагаючись
відмежуватись від національних особливостей,
наситивши не українськими національними
традиціями або ж цілковито апелюючи до
українського театру в європейській культурі
(Лесь Курбас), тобто здійснюючи національну
репетицію античності заради своєрідного її вступу
у світову культуру.

20. Антігона

Антіго́на — трагедія Софокла, що ґрунтується на
фіванському циклі міфів. Створена 441 р. до. н. е.
Українською мовою перекладена Борисом Теном.
Антігона ховає Полініка

21. Дійові особи

Антігона, Ісмена — дочки Царя Едіпа.
Креонт — цар фіванський.
Евридіка — його дружина.
Гемон — син Креонта, наречений Антігони.
Тіресій — сліпий провісник.
Страж.
Вісник.
Слуга Креонта.
Хор фіванських старійшин.

22. Сюжет

Дія відбувається в Фівах після смерті царя Едіпа. Між його
синами — Етеоклом і Полініком — розпочинається боротьба за
владу. Після того, як Етеокл вигнав брата з Фів, Полінік
уклавши союз з сімома сусідніми царями, вирушив на Фіви з
війною. Під міськими мурами розгорнувся кривавий бій. Брати
зійшлися в поєдинку, і обидва загинули. Саме на цьому епізоді
фіванського міфу розпочинається дія трагедії Софокла.
Після гибелі братів, єдиновладним правителем Фів залишається
Креонт. Насамперед Креонт видав указ, за яким Етеокла,
законного царя, який помер захищаючи рідне місто, слід було
поховати з усіма почестями, а тіло Полініка-зрадника залишити
непохованим, на поталу собакам і птахам. Антігона, виконуючи
свій родинний і релігійний обов'язок, вирішує порушити
заборону Креонта і таємно поховати брата. Ісмена
відмовляється від сміливого плану сестри, побоюючись
покарання Креонта.

23. Українські переклади

Уперше українською мовою трагедію Софокла
«Антігона» було перекладено на початку 1880-х
років. Переклад, зроблений Петром
Ніщинським побачив світ у львівській «Зорі»
(1883, № 23, 24) і того ж року вийшов в Одесі
окремим виданням. Цей переклад, за висловом
Івана Франка, був «гарним, хоч дуже
свобідним». Уривок з трагедії Софокла
«Антігона» переклав Іван Франко. Всю трагедію
Софокла українською переклав Борис Тен.
Переклад був опублікований видавництвом
«Дніпро» 1981 року в серії «Вершини світового
письменства»