Принципи первинної обробки даних моніторингу

1.

Принципи первинної
обробки даних
моніторингу
Виконала:
Студентка 4 курсу 3 групи ГКЗ
Скопич Д. О.
Перевірив:
к.с-г.н., ст. викладач
Лавренко Н. М.

2.

ЗМІСТ
Вступ
1. Обробка космічних знімків
2. Використання космічних знімків для
моніторингу за станом земель
Висновки

3.

Вступ
Одним із головних показників ефективності управління є
своєчасна та адекватна реакція суб'єкта управління на
зміни в навколишньому середовищі. Це можливо лише за
наявності достатньо ефективної системи оперативного
спостереження та отримання необхідної первинної
інформації для прийняття управлінських рішень.
Моніторинг - це спостереження за станом об'єкта
управління, відображення динаміки змін, що
відбуваються в ньому, та прогноз розвитку ситуації.

4.

Обробка космічних
знімків
З розвитком космічних технологій все актуальнішим стає
вивчення та моніторинг Землі з космосу. Це пояснюється
можливістю охоплення оптичним комплексом космічного
апарата чималої території, оперативністю одержання та
достовірністю одержуваних даних.
Дистанційне зондування Землі (ДЗЗ) – це спостереження та
вимірювання енергетичних і поляризаційних характеристик
власного та відбитого випромінювання елементів суші, океану
та атмосфери Землі в різних діапазонах електромагнітних
хвиль, що сприяють опису місцезнаходження, характеру та
тимчасової мінливості природних параметрів і явищ, ресурсів
Землі, навколишнього середовища, а також антропогенних
об'єктів і утворень.

5.

Обробка даних ДЗЗ - процес виконання операцій над
аерокосмічними знімками, що включає їх корекцію,
перетворення і поліпшення, дешифрування, візуалізацію.
Основні етапи обробки даних космічних знімків: попередня і тематична
обробка. Попередня обробка - це корекція і поліпшення супутникових
зображень. Проте деякі методи поліпшення зображень (фільтрація, зміна
контрасту) зумовлюють зміну спектральних характеристик знімка, тому
після їх застосування не можна застосовувати методи тематичної обробки,
які засновані на аналізі значень спектральної яскравості пікселів
(класифікації, арифметичні перетворення каналів тощо).

6.

Використання космічних знімків
для моніторингу за станом земель
Сучасні геоінформаційні технології дають змогу
забезпечити постійний контроль спостереження за
об`єктами негативного антропогенного впливу на
довкілля - моніторинг шляхом створення потрібної
комп`ютерної бази даних.
За допомогою космічних знімків великого масштабу можна
побачити розвиток ерозійних процесів певної земельної ділянки
і за певного їх масштабування визначити розміри розвитку ерозії
ґрунту, а також приблизну площу її поширення. Сучасне
програмне забезпечення дає змогу спрогнозувати подальший
розвиток негативних руйнівних процесів ґрунтового покриву і
оптимізувати землекористування.

7.

Сучасні засоби програмного забезпечення дозволяють використовувати
для контролю розмірів посівних площ, виявлення ерозійних ділянок,
моніторингу стану посівів та прогнозування врожайності чимало ознак
наземних об’єктів, котрі отримуються на підставі супутникових знімків.
Нині напрацьовано чимало алгоритмів оброблення космічних знімків,
створено системи супутникового моніторингу сільськогосподарських
земель на глобальному рівні.

8.

9.

ВИСНОВОК
ДЗЗ розвивається дуже швидкими темпами: якщо ще 5 років тому в
навколоземному просторі працювало 20 космічних апаратів, котрі здійснювали
постійну зйомку, то нині їх нараховується вже близько 300. Крім того, постійно
розширюється спектр, в якому фільмується планета, збільшується
розрізнювальна здатність, поліпшується якість отримуваних зображень.
Використання даних ДЗЗ дозволяє оперативно отримувати інформацію та
розв’язувати проблеми лісогосподарського комплексу. Ці дані можуть
використовуватись для виконання обліку і інвентаризації земель, створення карт,
отримання певних характеристик. Незаперечні переваги космічних методів ДЗЗ є
при веденні моніторингу земель та відслідковуванні можливостей виникнення
деградації грунтів.

10.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!