Огляд польського щоденного видання

1. ЖРН-32С Кіндратович Марія

(Огляд польського щоденного видання)
ЖРН-32С
Кіндратович Марія

2. Коротка довідка

«Rzechpospolita» - сучасний
польський
суспільнополітичний
щоденник.
Головний
редактор
–
Богуслав Хработа ( з січня
2013).
Газета виходить польською
мовою середнім тиражем
65000 тис.прим. (до слова,
перший її номер вийшов у
світ ще 1920 року).
Видання є опінієтворчим
та одним із найбільш
популярних та успішних
на
ринку
сучасної
польської преси.

3. Тематика та рубрикація

Газета є поділеною на три основні
рубрики: події, економіка та
право, які оновлюються щодня.
Також
щотижня
з’являються
статті на різноманітні теми:
подорожі, техніка, кар’єра, наука.
Суботній
випуск
є
особливо
насиченим,оскільки є доповненим
розділом«PlusMinus»,де публікують
матеріали на політичну, культурну
та історичну тематики. Сюди
зачасту
залучають
відомих
авторів, як-от: Томаш Гросс, Філіп
Мемхес, Анджей Станкевич.
«Rzechpospolita» стверджує, що є
«найбільш авторитетним виданням
серед економічної та політичної еліт»
і акцентує на своїх сторінках,
зокрема, на:
фінансовій та правовій сферах;
економічній;
суспільно-політичній;
історико-освітній.
Окрім того, регулярно публікуються
найсвіжіші рейтинги фінансових
компаній,
установ
та
органів
державної влади.

4. Міжнародна політика видання

«Rzechpospolita» є газетою, яка дотримується
загальновизнаних
стандартів журналістської етики та об’єктивності. Матеріали з блоку
«дипломатія», «збройні конфлікти», «тероризм» та «політика»
є
прогресивними та критичними .
Яскравим зразком може послугувати стаття, яка вийшла на шпальтах
видання у квітні минулого року і називалася «Пакт Обама-Путін–Туск:
українці нам цього не пробачать». Автор, Єжи Гащинський, пише, що
європейські країни лише позірно підтримують Україну, насправді ж –
усі зони впливу вже поділені між собою лідерами Росії та США. А вже
його наступна репліка у тому ж матеріалі викликала чималий ажіотаж
серед польських медійників. Гащинський пише: «Варшава втратила
пильність і дедалі більше прив’язується до комфорту, що його пропонує
Стара Європа», таким чином застерігаючи польську владу від
політичного пристосуванства. Йому опонував тоді, зокрема, колумніст
Томаш Бєлецький на шпальтах «Газети Виборчої», заперечуючи цю
думку: жодного пакту не було. І взагалі - це свідома маніпуляція та
гіперболізація.

5. Міжнародна політика видання

Редакційна політика визначає тематичні
пріоритети, основні акценти.
Тобто – визначає подальшу успішність видання на ринку, створює певний
імідж. Чимало залежить і від головного редактора, як того, хто
безпосередньо допомагає формувати світогляд своєї читацької аудиторії.
Богуслав Хработа за 2 роки роботи проявив себе як мудрий керівник та
принциповий журналіст. Зокрема, у своїх матеріалах він пише, що Польща
зараз має бути чесною, передовсім, із собою та у стосунку до України.
Нагадує, що наші країни пов’язані між собою дуже тісно культурно та
історично. І, попри непорозуміння, які так чи інакше виникають між
сусідніми країнами, Польща – союзник України. А тому повинна насамперед
– допомагати реформувати Україну. Окремо він пише про особливо
проблемні українські сфери: воєнна, судова, економічна та державна, на
думку Хработи, зараз є доволі кволими і потребують негайного оновлення.
«Rzechpospolita» позиціонує себе як незалежне видання, яке не підтримує
жодну з польських політичний партій. А редакційну політику – помірно
консервативною.

6. Українське питання на шпальтах «Rzechpospolita»

Російсько-українська війна, без сумніву, вплинула на збільшення кількості
публікацій на українську тематику в польських ЗМІ. Польща, яка позиціонує
себе демократичною країною - союзником України, дедалі частіше
торкається українського питання на сторінках суспільно-політичних видань.
«Rzechpospolita» публікує чимало аналітичних матеріалів, де намагається
об’єктивно піддавати критичному аналізу важливі події. Зокрема, в одному з
останніх
таких матеріалів, Анджей Бєлецький пише: план Кремля –
дестабілізувати політичну ситуацію, аби суспільство розчаровувалося дедалі
більше у легітимній владі і, зрештою, її скинуло. Тоді, - пише Бєлецький, проросійські політики без проблем очолять українську державу і що
найголовніше, без жодного прямого тиску Путіна. Водночас він прогнозує,
що плани російського керівництва є недалекоглядними, оскільки ціни на
російську нафту у швидких темпах маліють. Бєлецький вважає, що
українське
суспільство
внаслідок
подій
останніх
років
суттєво
подорослішало, а тому має вироблений імунітет на помилки минулого та не
допустить того, аби втратити свою ідентичність.