Напрям у мистецтві - романтизм. Костюм

1. Романтизм

2.

У 1830-1848 р. в Німеччині, Франції та
інших європейських країнах панівним
напрямом у мистецтві стає романтизм.
Його естетичний ідеал - сильна
особистість, що прагне до свободи,
боротьби, дії. Характерним для
романтизму була ідеалізація минулого,
головним чином середньовіччя.

3.

З другої чверті XIX століття костюм за
стилістичними ознаками поділяється на два
періоди: 1825-1840 роки - бідермаєр, 18401850 роки - романтизм.
У зовнішньому вигляді і костюмі вплив
романтизму створив образи піднесені,
пристрасні, мрійливі, одухотворені.
У період романтизму сформувався новий
ідеал жіночої краси. Вважалася красивою
жінка з вузькою талією, меланхолійним
виразом вузького блідого обличчя.

4.

Ніколи ще мода не
відходила так далеко
від класичних зразків,
як в цей період: у
чоловічому костюмі
панують середньовічні
плащі, довгі гострі
туфлі. Нововведенням
були гумові та шкіряні
калоші. У моду входять
вуса та бороди.

5.

Замість класичної простоти в жіночому
костюмі з’являється різко окреслена талія,
важкий низ сукні, непропорційні широкі
рукави, громіздкі головні убори.

6.

Правила носіння одягу
були досить суворими,
особливо для молодих
дівчат. Так, наприклад,
у Франції на балах
вони повинні були
бути в білому платті,
білих або світлих
атласних туфлях.

7.

До 40-х років XIX століття
чоловіки носили фраки з
кольорових тканин
(улюбленими були
синій, зелений,
коричневий кольори) з
чорним оксамитовим
коміром і чоботи
військового покрою.
Повсякденною
частиною туалету стає
пальто, яке шиється по
фігурі.

8.

У 40-50-і рр.. в
чоловічому костюмі
перемагає
функціональність,
доцільність форм,
стверджується
мішкуватий силует. Фрак
стає парадним одягом. У
щоденному одязі його
замінює сюртук, більш
зручний закритий одяг із
застібкою на ґудзики.

9.

До 40-х років характер
костюма змінюється під
впливом нових ідеалів
часу. Але в той час як
чоловічий одяг стає все
більш однотонний і
буденний, жіночий
зберігає багатство фарб і
різноманітність форм.
Близько 1835 рукав
досягає найбільших
розмірів, а через кілька
років знову стає
вузьким, повертаючись
до простих форм.

10.

Силует і форми
жіночого костюма 4050-х років
характеризуються
чіткими пропорціями,
деякої видовженістю
за рахунок звуження
лінії плеча і
подовження спідниці,
збільшеною лінією
стегон. Плаття мало
вузький ліф з трохи
заниженою талією.

11.

Зазвичай ліф був
закритим, іноді мав
відкладний комірець,
але бальні сукні шили з
глибоким, рівним,
горизонтальним
вирізом. Рукава могли
бути і короткі, і довгі,
але завжди вузькі у
плеча. Спідниця спадала
м'якими складками до
самої підлоги,
підтримуючись
волосяним чохломкриноліном.

12.

Волосяний чохол-кринолін (від франц. Crin кінський волос, lin – льон) збільшувався з року в
рік. До 60-х рр.. спідниця досягла внизу 2,5 - 3 м
в діаметрі, була сплощена у фас і витягнута в
профіль.

13.

До 1850 року
існували щільні
бальні туфельки із
зав'язками. Вечірнє
взуття для жінок
зазвичай робили з
атласу,
пофарбованого в
відповідний одягу
колір. Взуття в ці
роки виготовляють з
каблуком.

14.

Зачіски стали простіше
і нижче. Часто під
впливом англійської
моди носили гладко
розчесане волосся з
прямим проділом,
довгими локонами
спадаючими на плечі,
а також зачіску
«баранячий ріг», що
нагадувала зачіску XIV
століття.

15.

Просту зачіску з
проділом
охоплював капор з
широкими полями,
рясно прикрашений
квітами і стрічками.

16.

Еклектизм - формальне механічне
з'єднання різних художніх стилів,
властивий всьому буржуазному
мистецтву XIX в., характеризує і костюм.
Протягом усього періоду зустрічається
використання елементів античності,
готики, бароко, рококо в фактурі, кольорі,
орнаментації тканин, в декоративному і
конструктивному вирішенні костюма, в
обробці.