Статистичні методи керування якістю
Статистичні методи контролю якості продукції дають значні результати за такими показниками:
Для рішення проблем, що стосуються якості продукції, широко застосовуються 8 традиційних методів, а саме:
Схема процесу
Контрольний листок (таблиця перевірок)
Часовий ряд
Діаграма Парето
 Розшарування діаграми Парето
Причинно-наслідкова діаграма (діаграма "риб'ячий кістяк")
 Гістограма
Діаграма розкиду
 Контрольна карта
Стратифікація
Висновки
816.00K
Категория: МенеджментМенеджмент

Статистичні методи керування якістю

1. Статистичні методи керування якістю

Виконала студентка
Факультету РГТБ
2 курсу 15 групи
Донець Наталія

2.

Статистичні методи контролю якості
продукції в даний час набувають все
більшого визнання і поширення в
промисловості. Наукові методи
статистичного контролю якості продукції
використовуються в наступних галузях: у
машинобудуванні, в легкій
промисловості, в області комунальних
послуг.
Основним завданням статистичних
методів контролю є забезпечення
виробництва придатної до вживання
продукції і надання корисних послуг
з найменшими витратами.

3. Статистичні методи контролю якості продукції дають значні результати за такими показниками:

підвищення якості закуповуваного сировини;
економія сировини і робочої сили;
підвищення якості виробленої продукції;
зниження витрат на проведення контролю;
зниження кількості браку;
поліпшення взаємозв'язку між виробництвом і
споживачем;
полегшення переходу виробництва з одного
виду продукції на інший

4.

Два основних поняття в контролі якості - це
вимірювання контрольованих параметрів і їх
розподіл. Для того щоб можна було судити про
якість продукції необов'язково виміряти такі
параметри, як міцність матеріалу,
паперу, маса предмета, якість забарвлення і т.д.
Друге поняття - розподіл значень контрольованого
параметра - засновано на тому, що немає двох
абсолютно однакових за величиною параметрів в
одних і тих же виробів; в міру того, як вимірювання
стають все більш точними, в результатах
вимірювань параметра виявляються невеликі
розбіжності.

5. Для рішення проблем, що стосуються якості продукції, широко застосовуються 8 традиційних методів, а саме:

схема процесу,
гістограми,
часові ряди,
діаграми Парето,
причинно-наслідкові
діаграми,
контрольні листки,
контрольні карти,
діаграми
розсіювання.

6. Схема процесу

7.

Схема процесу (схема послідовності
операцій, маршрутна карта)
застосовується, коли потрібно
простежити фактичні або припустимі
стадії процесу, що проходять виріб чи
послуга, аби можна було визначити
відхилення. Вона являє собою графічне
зображення послідовних стадій
процесу, дає наочне і зрозуміле
уявлення про програму і може бути
корисною для розуміння того, як різні
стадії процесу співвідносяться одна з
одною.

8. Контрольний листок (таблиця перевірок)

Дефекти
Березень
Всього
9
10
11
12
Розмір
IIIII I
IIIII
IIIII III
IIIII II
26
Контур
I
III
III
II
9
Глибина
IIIII
I
I
I
8
Вага
IIIII
IIIII
IIIII IIIII
IIIII
26
Величина подачі
IIIII
IIIII
II
IIIII
17
Кількість
оборотів
шпинделя
IIIII
IIIII
10
Поверхня
II
III
I
I
7
Усього
29
22
25
27
103
Неправильний
На таблиці наводиться зразок заповнення контрольного листка.

9.

Контрольний листок (таблиця перевірок) дозволяє відповісти на
запитання: "Як часто трапляється визначена подія?". Саме
контрольний листок дозволяє перейти від припущень до фактів.
Як же фіксується подія в контрольному листку?
Необхідно зробити такі кроки:
1) встановлюється якомога точніше та подія, за якою
вестиметься спостереження;
2) визначається період, протягом якого буде вестися
спостереження і збір даних про подію (тривалість періоду
спостереження може коливатися від декількох
годин до декількох тижнів);
3) будується форма (таблиця), що має бути простою при
заповненні і зрозумілою при її вивченні. У цій формі повинні
бути чітко виділені графи і стовпчики, і має
бути досить місця для внесення даних;
4) спостерігати за подією та фіксувати дані необхідно постійно і
бажано через однакові проміжки часу.

10. Часовий ряд

застосовується, коли потрібно найпростішим
способом представити хід зміни величини, що
спостерігається, за період, що спостерігається.
ряд призначений для наочного представлення
даних. Точки на графіку наносяться в тому
порядку, у якому вони зібрані. Оскільки вони
позначають зміну величини, що
спостерігається, у часі, то дуже важлива
послідовність їхнього нанесення на графік.

11. Діаграма Парето

12.

Діаграма Парето застосовується, коли потрібно
представити відносну важливість усіх проблем
або умов з метою вибору відправної точки для
вирішення проблем, простежити за їх
результатом і визначити основну причину
проблеми.
Діаграма Парето являє собою особливу форму
вертикального стовпчикового графіка, що
допомагає визначити наявність проблем, а
також ступінь важливості кожної з них.

13.  Розшарування діаграми Парето

Розшарування діаграми Парето

14. Причинно-наслідкова діаграма (діаграма "риб'ячий кістяк")

Причинно-наслідкова
діаграма (діаграма "риб'ячий кістяк")

15.

Причинно-наслідкова діаграма (діаграма
"риб'ячий кістяк") застосовується тоді, коли
потрібно дослідити і зобразити всі можливі
причини визначених проблем та умов. Ця
діаграма добре показує співвідношення між
наслідком, результатом і всілякими причинами,
що впливають на них.
Наслідок, результат чи проблема позначаються
на правій стороні діаграми, а головні дії або
"причини" перелічуються на лівій стороні

16.  Гістограма

17.

Гістограма застосовується в тих випадках, коли
необхідно дослідити та представити розподіл
значень вимірюваної величини за допомогою
стовпчикового графіка.
Гістограма має справу з вимірюваними даними
(температура, вага, геометричні розміри тощо)
та їх розподілом. При побудові діаграми зовсім
не важливо, у якому порядку було проведено
виміри, хоча багато повторюваних подій дають
результати, що змінюються в часі.

18. Діаграма розкиду

19.

Діаграма розсіювання (розкиду) застосовується, коли
потрібно з'ясувати наявність лінійного зв'язку між двома
контрольованими параметрами. Тобто з'ясувати, як буде
змінюватися одна змінна величина при зміні значень іншої.
Діаграма розсіювання в той же час не показує, яка
перемінна є причиною, а яка наслідком. Тобто діаграма
розсіювання відображає не тільки наявність лінійного
зв'язку, але й тісноту цього зв'язку.
Діаграма розсіювання будується у такому порядку: по
горизонтальній осі відкладаються виміри величин одної
перемінної, а по вертикальній осі - іншої перемінної. На
самому полі діаграми відзначається точка, координати якої
відповідають значенням першої і другої перемінної.

20.  Контрольна карта

21.

Контрольна карта застосовується в тих
випадках, коли необхідно встановити, скільки
коливань у процесі викликається випадковими
змінами і скільки через надзвичайні обставини
або окремі дії, щоб визначити, чи піддається
процес статистичному регулюванню.
Контрольна карта являє собою зображення
тимчасового ряду зі статистично визначеними
верхньою і нижньою межами. Ці межі
наносяться по обидві сторони від середньої
лінії процесу. Вони називаються "верхня
контрольна межа" і "нижня контрольна
межа".

22. Стратифікація

метод, що дає змогу провести селекцію даних
для з’ясування причин розсіювання
характеристик виробів. У разі застосування
даного інструменту отримані характеристики
процесу розподіляються залежно від різних
чинників. При цьому визначається ступінь
впливу кожного чинника на характеристики
виробу, завдяки чому можна вжити необхідні
заходи для усунення їх недопустимого
розсіювання.

23. Висновки

Завершуючи розгляд інструментів контролю
якості, слід чітко усвідомити, що вони являють
собою інструменти надання інформації та її
аналізу. Головне їх призначення — контроль
процесу та надання інформації для його
коригування і покращання. Їх застосування на
практиці є однією із найважливіших вимог,
що висувається в рамках
концепції TQM.
English     Русский Правила