Зникаючі рослини України

1.

2.

• Зміст
1 Історія
2 Структура
3 Природоохоронні статуси
3.1 Видання 1994 року
3.2 Видання 2009 року
4 Впорядкування інформації
5 Функціонування та законодавче регулювання
6 Подальше удосконалення законодавства про Червону
книгу України
7 Довідник - рідкісні та зникаючі рослини і тварини України
8 Чисельність багатьох рослин скорочується
9 Зниклі в природі
10 Зникаючі види рослин

3.

Червона книга України — анотований та ілюстрований
перелік рідкісних видів та підвидів, що знаходяться під
загрозою зникнення на території України, і підлягають
охороні; основний документ, в якому узагальнено
матеріали про сучасний стан рідкісних, і таких, що
знаходяться під загрозою зникнення, видів тварин і
рослин, на підставі якого розробляються наукові і
практичні заходи, спрямовані на їх охорону, відтворення
і раціональне використання.

4.

Перша Червона книга, присвячена українській флорі та фауні,
була видана у 1980 році під назвою «Червона Книга Української
РСР».
Перше видання Червоної книги України (1980 р.) містило опис
85 видів (підвидів) тварин: 29 — ссавців, 28 — птахів, 6 —
плазунів, 4 — земноводних, 18 — комах і 151 вид вищих рослин.
У виданні 1994 року залежно від стану і ступеня загрози для
популяцій видів, занесених до Червоної книги України, було
застосовано наступні категорії: зниклі (0), зникаючі (I), вразливі
(II), рідкісні (III), невизначені (IV), недостатньо відомі (V),
відновлені (VI).

5.

У Червоній книзі України про кожний із видів тварин і рослин,
занесених до неї, вказуються такі відомості: категорія,
поширення, основні місця знаходження, чисельність у природі, в
тому числі за межами України, її зміни, відомості про
розмноження або розведення в неволі (культурі), заходи, що
вжиті та які необхідно здійснити для їх охорони, джерела
інформації. У Книзі також містяться картосхеми розповсюдження
та фотографії (малюнки) занесених до неї видів тварин і рослин.
Загальний обсяг кожного нарису був обмежений 2300 знаками.
Підстави для занесення видів до Червоної книги можуть бути
різними, наприклад, представники родини Орхідні мають доволі
складну біологію розвитку і хоч багатьом із них безпосередня
небезпека знищення не загрожує, усі вони занесені до Червоної
книги.

6.

Природний заповідник — це природоохоронна, науководослідна установа загальнодержавного значення, створена з
метою збереження в природньому стані типових або унікальних
для даної ландшафтної зони природних комплексів з усієб
сукупністю їх компонентів, вивчення природних процесів і явищ,
що відбуваються в них, розробки наукових засад охорони
навколишнього природного середовища, ефективного
використання природних ресурсів та екологічної безпеки.
Найстаріші заповідники на території України: Канівський
природний заповідник (Черкаська обл.) та Кримський природний
заповідник (АР Крим).

7.

Біосферний заповідник — це природоохоронна, науководослідна установа міжнародного значеня, що створюється з
метою збереження в природньому стані найбільш типових
природних комплексів біосфери, здійснення фонового
екологічного моніторингу, вивчення навколишнього природнього
середовища, його змін під дією антропогенних факторів.
Найвідоміший на території України біосферний заповідник
«Асканія-Нова» (Херсонська обл.).

8.

Національні природні парки — це природоохоронні,
рекреаційні, культурно-освітні, науково-дослідні установи
загальнодержавного значення, що створюються з метою
збереження, відтворення і ефективного використання природніх
комплексів та об’єктів, які мають особливу природоохоронну,
оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну
цінність.
Одним із найбільших в Україні є Карпатський національний
природній парк (Івано-Франківська обл.).

9.

Заказники — це природні території, що виділяються з метою
збереження і відтворення природніх комплексів чи їх окремих
компонентів.
Залежно від об’єкта охорони заказники діляться на:
— ботанічні;
— гідрологічні;
— геологічні;
— зоологічні.

10.

— національні програми збереження рідкісних та
зникаючих видів і міжнародна співпраця у цьомц
напрямку;
— видання Червоної та Зеленої книг;
— розширення мережі існуючих та створення нових
заповідних об’єктів;
— створення екомережі;
— боротьба з браконьєрством;
— розвиток екотуризму.

11.

Чисельність багатьох рослин скорочується
Чисельність багатьох рідких і зникаючих видів дикоростучих
рослин скорочується через пряме знищення їх людиною.
Особливо яскраво ця тенденція виявляється на прикладі
ранньоквітучих рослин, що збираються, переважно, з метою
подальшого продажу. Незаконна торгівля дикоростучими
пролісками (галянтусами), цикламенами, крокусами й іншими
рідкими рослинами здобуває усе більш організований характер і
зростаючі масштаби, завдає величезної шкоди популяціям цих
видів, а значить - і природі в цілому.

12.

тирлич безстебловий, лілія лісова, косарики
італійські, пізньоцвіт осінній, пальчатокорінник
травневий, білоцвіт весняний ,зозулині
черевички ,рябчик, підсніжник білосніжний,
півонія кримська ,анемона ,горицвіт весняний
,тюльпан двоквітковий ,зозулинець салеповий
,зозулинець пурпуровий, сон-трава ,ковила
Лесінга, едельвейс .

13.

• В Україні існують такі національні природні парки, як
Карпатський, Шацький,
• Азово-Сиваський, Вижницький, «Синевір»,
«Подільські Товтри», «Святі гори».

14. Зниклі в природі

15.

Дякую за увагу